Постанова

від 18.09.2012 по справі 4334/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

18 вересня 2012 р. справа № 2а- 4334/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради в особі Управління Держкомзему у місті Харкові, третя особа - Державне підприємство "Східгеоінформ" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради в особі Управління Держкомзему у місті Харкові, третя особа - Державне підприємство "Східгеоінформ" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії. У своєму позові позивач з урахуванням уточнень просить суд: визнати дії посадових осіб Управління Держкомзему у місті Харкові в частині ненадання повної, з посиланням на нормативні документи відповіді на звернення ОСОБА_1 від 17.12.2010 р. неправомірними; визнати дії посадових осіб Управління Держкомзему у місті Харкові в частині ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 16.03.2011 р. неправомірними; зобов'язати посадових осіб Управління Держкомзему у місті Харкові вчинити дії, а саме визначити та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІV-ХР № 098719 від 16 січня 2001 року в строки, визначені «Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці», затверджиним Постановою Кабінету міністрів України від 18 серпня 2010 року №749; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 16.03.2011 р. ОСОБА_1 звернувся до Управління Держкомзему у м. Харкові із заявою про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, що належить йому на праві приватної власності. Відповідачем не було надано відповіді на вказану заяву та не присвоєно кадастровий номер земельній ділянці ОСОБА_1 Позивач таку бездіяльність відповідача вважає неправомірною та просить суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.11.2000 р. №1568 згідно з технічним звітом по земельно-кадастрових роботах по інвентаризації земельної ділянки приватного землекористувача ОСОБА_1, які були виконані Державним підприємством "Східгеоінформ", позивачу було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0598 га, яка надана йому для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.(а.с. 4, 5, 6-7).

Позивачу було видано Державний акт на право приватної власності на землю від 16.01.2001 р. № 098719, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3756 (а.с.9).

ОСОБА_1 17.12.2010 р. звернувся до начальника Управління Держкомзему у м. Харкові із заявою, в якій просив роз'яснити з посиланням на нормативну базу, чому його право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровано в Харківській регіональній філії Центру земельного кадастру (а.с.10).

У своєму листі від 30.12.2010 р. № 4786 заступник начальника управління - начальник відділу державного земельного кадастру Кованьова Ю.В. з посиланням на нормативно-правову базу відповіла, що внесення до автоматизованої системи бази даних державного земельного кадастру ДП "Центр Державного земельного кадастру" відомостей про земельну ділянку, яка була надана позивачу у власність, можливо лише після розроблення у встановленому порядку відповідної технічної документації на земельну ділянку (яка необхідна для передачі документів до структурного підрозділу Центру ДЗК) (а.с.11).

ОСОБА_1 16.03.2011 р. повторно звернувся до начальника Управління Держкомзему у м. Харкові із заявою, в якій просив присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності, посилаючись на пункти 15, 16 "Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 р. № 749 (а.с.12).

В судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що станом на сьогоднішній день відповіді від Управління Держкомзему у м. Харкові на його лист від 16.03.2011 р. ним не отримано. Також зазначив, що на усному прийомі в ДП "Центр Державного земельного кадастру" позивачу було повідомлено, що кадастровий номер його земельній ділянці не присвоєно.

Відповідно до ч.1 ст.17 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII (чинного на час оформлення права власності на земельну ділянку позивача), передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ч.1 ст.23 ЗК України від 18.12.1990 р. № 561-XII).

Таким чином, 16.01.2001 р. на підставі рішення виконкому Харківської міської Ради народних депутатів ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0598 га в межах згідно з планом та видано Державний акт на право приватної власності на землю № 098719, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3756 (а.с.9, 25-26).

Суд зазначає, що на момент видачі позивачу вказаного Державного акту на право приватної власності на землю (16.01.2001 р.) діяла Постанова Верховної Ради України "Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею" від 13.03.1992 р. № 2201-XII , згідно з якою у формах державних актів не передбачалось зазначення кадастрового номеру земельної ділянки.

Указом Президента України "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" від 17.02.2003 р. № 134/2003 та Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель" від 02.07.2003 р. № 174 було запроваджено єдину систему державної реєстрації земельних ділянок та прав на них, із відповідним занесенням відомостей до автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Відповідно до ст.202 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно положень Вказівки Державного комітету України по земельних ресурсах "Про затвердження порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель" від 20.03.2002 р. № 12, у відповідності зі ст.202 Земельного кодексу України, з метою створення єдиної системи ідентифікації земельних ділянок для цілей ведення Державного реєстру земель зобов'язано голову Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах, начальників обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів забезпечити присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам.

Відповідно до п.п.1.8 п.1 вказаного Порядку №12, кадастрові номери земельним ділянкам присвоюються місцевими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Вказівка Державного комітету України по земельних ресурсах "Про затвердження порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель" від 20.03.2002 р. № 12 втратила чинність на підставі наказу Держкомзему від 15.02.2010 р. №168. Цим Наказом був затверджений Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, який також скасовано згідно з наказом Держкомзему 14.05.2010 р. №370.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2011 р. ОСОБА_1 звернувся до начальника Управління Держкомзему у м. Харкові із заявою, в якій просив присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності, посилаючись на пункти 15, 16 "Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 р. № 749. До заяви позивачем було додано копію паспорта ОСОБА_1, копію Державного акту на право приватної власності на землю від 16.01.2001 р. № 098719, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

Управлінням Держкомзему у м. Харкові не було надано відповіді на вказану заяву.

З метою забезпечення проведення державної реєстрації земельних ділянок у період до законодавчого врегулювання питань щодо ведення державного земельного кадастру та відповідно до пункту "д" статті 13 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України 18.08.2010 р. постановив затвердити "Тимчасовий порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці" №749.

Відповідно до п.15 Тимчасового порядку №749 (в редакції, що діяла до 20.07.2011 р.), визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, переданій у власність (користування) без проведення її державної реєстрації, здійснюють територіальні органи Держкомзему.

Відповідно до п.16 Тимчасового порядку №749 (в редакції, що діяла до 20.07.2011 р.), для визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, переданій у власність (користування) без проведення її державної реєстрації, власник (користувач) такої ділянки або уповноважена ним особа подає до територіального органу Держкомзему за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про державну реєстрацію земельної ділянки (далі - заява про державну реєстрацію) та копії: документа, що посвідчує особу, а для уповноваженої особи також документа, що посвідчує її повноваження; документа, що посвідчує право на земельну ділянку; ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - для фізичної особи (у разі наявності), ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - для юридичної особи.

Згідно п.17 Тимчасового порядку №749 (в редакції, що діяла до 20.07.2011 р.), територіальний орган Держкомзему розглядає протягом трьох робочих днів подані згідно з пунктом 16 цього Тимчасового порядку документи та: у разі наявності в архіві територіального органу документації із землеустрою, зокрема документів, зазначених у підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку, та відповідності меж земельної ділянки даним чергового кадастрового плану: визначає кадастровий номер земельної ділянки з дотриманням вимог пунктів 8 і 9 цього Тимчасового порядку та здійснює заходи щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці відповідно до вказаного Тимчасового порядку №749.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, технічна документиція на земельну ділянку ОСОБА_1 наявна в архіві Управлінням Держкомзему у м. Харкові (а.с.7).

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч.1 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Норми ст.22 Конституції України встановлюють, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Оскільки реалізація права власності на земельну ділянку на час його оформлення позивачем не передбачала наявності кадастрового номеру земельної ділянки, вимога щодо його наявності на теперішній час не може звужувати конституційне право громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Внаслідок встановленої судом бездіяльності Управління Держкомзему у м. Харкові, яка полягала у невиконанні його владних функцій з присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, питання щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці позивача не було вирішено, що спричинило порушення закріпленого Конституцією України права позивача на розпорядження його власністю.

Щодо вимоги позивача визнати дії посадових осіб Управління Держкомзему у місті Харкові в частині ненадання повної, з посиланням на нормативні документи відповіді на звернення ОСОБА_1 від 17.12.2010 р. неправомірними, суд зазначає наступне.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 17.12.2010 р., Упрвління Держкомзему у місті Харкові листом від 30.12.2010 р. №4786 надало позивачу повну з посиланням на нормативні документи відповідь на його звернення (а.с.11).

Отже, суд вважає, що у задоволенні вказаної вимоги позивача слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги значний строк розгляду даної справи, суд вважає необхідним вказати на те, що відповідач не надав суду заперечень проти позову та жодних доказів на спростування позиції позивача.

Таким чином, відповідачем в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не обґрунтовано правомірність допущеної бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради в особі Управління Держкомзему у місті Харкові, третя особа - Державне підприємство "Східгеоінформ" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії посадових осіб Управління Держкомзему у місті Харкові в частині ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 16.03.2011 р. неправомірними.

Зобов'язати посадових осіб Управління Держкомзему у місті Харкові вчинити дії, а саме визначити та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІV-ХР № 098719 від 16 січня 2001 року в строки, визначені «Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці», затверджиним Постановою Кабінету міністрів України від 18 серпня 2010 року №749.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3,40 грн.(три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.