Постанова

від 20.09.2012 по справі 22/377

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р. Справа № 22/377 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогил С.К., суддіВовка І.В. суддіКондратової І.Д., за участю представників сторін від позивачаНечай О.В., від відповідача не з'явився; від третьої особине з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Київська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 07.07.2012р. у справі № 22/377 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" доПриватного підприємства "Богуславпаливо" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Приватного підприємства "Торговельна компанія "Енергія" прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2012р. у справі № 22/377 (колегія суддів у складі : головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Зеленіна В.О., Синиці О.Ф.) клопотання Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (надалі -ПАТ "ВТБ Банк") про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 р. та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. у справі № 22/377 відхилено, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

У поданій касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПАТ "ВТБ Банк" просить зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на розгляд до суду цієї інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм ст.ст. 87, 93 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК) України.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Право апеляційного оскарження стороною рішення місцевого суду передбачено статтями 22, 91 ГПК України.

Нормами статті 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 р. у справі № 22/377 (підписане 03.01.2012 р.) подана 22.06.2012 р., тобто після закінчення 10-денного строку, встановленого для її подання частиною першою статті 93 ГПК України. При поданні апеляційної скарги позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку, обґрунтовану тим, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України, що позбавило ПАТ "ВТБ Банк" можливості вчасно оскаржити рішення суду.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, оскільки ГПК України не містить переліку поважних причин, господарський суд має оцінювати зазначені причини пропуску строку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні.

Відхиляючи подану скаржником заяву (клопотання) та відмовляючи у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 р. у справі № 22/377, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 26.12.2011 р. не визнаються поважними, оскільки представник позивача був присутнім в судовому засіданні, в якому було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду від 26.12.2011 р., позивач був обізнаний про прийняте рішення, а отже можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду від 26.12.2011 р. залежала виключно від волевиявлення самого скаржника.

Оскільки із матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції прийняте за участю представника позивача 26.12.2011 р. та підписане 03.01.2012 р., було надіслано сторонам 04.01.2012 р., тобто з дотриманням строків, встановлених ст. 87 ГПК України, а твердження скаржника про те, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення не було вказано про розподіл господарських витрат між сторонами, не свідчить про наявність дійсних перешкод для реалізації стороною свого права на оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом встановленого строку, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 р. у справі № 22/377 та які могли б бути підставою для відновлення строку для подання апеляційної скарги, та правомірно повернув апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 р. у справі № 22/377 скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 97 ГПК України, в зв'язку з поданням скарги після закінчення строку, встановленого для її подання, та відхиленням клопотання про поновлення цього строку.

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції в цій частині колегія суддів не вбачає.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись із висновком апеляційного господарського суду щодо відсутності правових підстав для поновлення пропущеного строку для апеляційного оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. у справі № 22/377 з огляду на наступне.

Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, ПАТ "ВТБ Банк" вказувало на те, що копія додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. у справі № 22/377 була надіслана позивачу лише 13.06.2012 р. та отримана ним лише 15.06.2012 р., тобто коли строк подання апеляційної скарги вже закінчився. На підтвердження цієї обставини скаржник подав конверт, у якому надійшло додаткове рішення місцевого господарського суду.

При розгляді заяви (клопотання) про поновлення строку на подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2012р. у справі № 22/377 Київський апеляційний господарський суд зазначеного не врахував та безпідставно дійшов висновку, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на додаткове рішення від 01.06.2012 р. залежала виключно від волевиявлення самого скаржника з посиланням на те, що за змістом статті 87 ГПК України надіслання повного тексту рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено, а тому представник позивача будучи присутнім в судовому засіданні 01.06.2012 р. мав вчасно оскаржити додаткове рішення суду від 01.06.2012 р., не чекаючи надходження копії рішення суду поштою.

Судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що необхідною умовою здійснення стороною права на оскарження є її обізнаність зі змістом оскаржуваного судового рішення, що дає можливість скаржнику викласти свої вимоги та зазначити суть порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права, проте позивач дійсно не був обізнаний про зміст прийнятого оскарженого додаткового рішення, а наявні матеріали справи не містять жодного доказу про отримання ним копії додаткового рішення раніше дати, зазначеної ним в заяві про поновлення пропущеного строку.

За таких обставин, оскаржувану ухвалу в частині відхилення клопотання про відновлення пропущеного строку та повернення апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2012р. у справі № 22/377 з доданими до неї документами скаржнику не можна визнати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню в цій частині, а апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. у справі № 22/377 -передачі на розгляд до цього ж апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 10 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Київська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2012р. у справі № 22/377 в частині відхилення клопотання ПАТ "ВТБ Банк" про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. у справі № 22/377 та повернення апеляційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. у справі № 22/377 з доданими до неї документами скаржнику скасувати.

Апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. у справі № 22/377 передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

У решті ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2012р. у справі № 22/377 залишити без змін.

Головуючий суддя Могил С.К. Суддя Вовк І.В. СуддяКондратова І.Д.