ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" вересня 2012 р. Справа № 44/192-б-15/168-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Хандуріна М.І., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 у справі господарського суду№ 44/192-б-15/168-б міста Києва за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРВ" про визнання банкрутом, ліквідаторарбітражний керуючий Капелюшний І.В., за участю представників сторін:
ПАТ Комерційний банк "Надра" -Савчук О.Г. (дов. від 13.07.2012),
встановив:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.03.2010 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРВ" з урахуванням особливостей, визначених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду м. Києва від 29.03.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРВ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Капелюшного І.В., якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.02.2012 (суддя Хоменко М.Г.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРВ". Провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. -головуючий, Доманська М.Л., Пантелієгко В.О.) ухвалу господарського суду м. Києва від 15.02.2012 залишено без змін.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) Комерційний банк "Надра" просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.02.2012 та постанову суду апеляційної інстанції від 13.06.2012, справу передати на розгляд до господарського суду м. Києва на стаді. ліквідації. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 43 ГПК України, ст.ст. 3-1, 16, 30, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.
Згідно з ч. 6 ст. 3 1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Згідно зі ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
За приписами частин 1, 2, 6 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.
Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з частиною 5 статті 52 подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обов'язків буде встановлення заставних, конкурсних кредиторів боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови суду від 29.03.2010 та ухвали від 21.12.2011 ліквідатором подано на затвердження суду оновлений ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в якому вказано, що під час ведення ліквідаційної процедури ліквідатором на підставі одержаних відповідей було підтверджено відсутність майнових активів банкрута, які могли бути включені до ліквідаційної маси, банкрут не має у власності нерухомого та рухомого майна, цінних паперів, земельних ділянок.
Затверджуючи ліквідаційний баланс господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що ліквідатор належним чином вжив усіх необхідних заходів для розшуку майна та коштів банкрута, однак майнових активів, достатніх для задоволення вимог кредиторів, не виявлено, погашення вимог не відбулося, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута представлені суду, а тому дійшли висновку, що наявні всі підстави для їх затвердження та ліквідації юридичної особи -ТОВ "Компанія ПРВ".
Дані висновки відповідають вимогам Закону та підтверджуються матеріалами справи. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою виявлення майнових активів банкрута ліквідатором були направлені запити до відповідних уповноважених державних установ, організацій та підприємств, а саме: Головного управління земельних ресурсів КМДА, Київського БТІЮ Інспекції державного технічного нагляду по м. Києва та Київській області, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, Київської регіональної митниціДВС у Шевченківському районі м. Києва, ТУ Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Киїхвській області та м. Києві.
На підставі одержаних відповідей було підтверджено відсутність у боржника майнових активів, які могли бути включені до ліквідаційної маси, відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, цінні папери, земельні ділянки.
Тобто, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Компанія "ПРВ" не в змозі задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які дослідивши звіт ліквідатора боржника, визнали його повним, виваженим, а дії ліквідатора такими, що здійснені у межах та відповідності до приписів ст.ст. 31, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому дійшли обґрунтованого висновку про його затвердження ухвалою від 15.02.2012.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування постанов немає.
Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 у справі № 44/192-б-15/168-б залишити без змін.
Головуючий Хандурін М.І.
Судді Білошкап О.В.
Погребняк В.Я.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2012 |
Оприлюднено | 24.09.2012 |
Номер документу | 26076682 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Хандурін М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні