Рішення

від 18.09.2012 по справі 5015/2726/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.12 Справа№ 5015/2726/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корюківка Агро», с.Савинки Корюківського району Чернігівської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім», м.Львів

про стягнення 51840 грн.

Представники сторін:

від позивача: Нагинайло В.В. -представник

від відповідача: Козенко Н.В. -представник

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Корюківка Агро», с.Савинки Корюківського району Чернігівської області до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім», м.Львів про стягнення 51840 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду від 03.07.2012 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 19.07.2012 року.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 19.07.2012р. та від 28.08.2012р.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, позов підтримано.

Як зазначено у позовній заяві від 20.06.2012р. №1234 та додаткових поясненнях до позовної заяви від 19.07.2012р. №385-8 (вх.№15907/12 від 19.07.2012р.), що 11 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корюківка Агро»(позивач) та Приватним акціонерним товариством «Галнафтохім»(відповідач) було укладено договір поставки мінеральних добрив (вагонні поставки) №П-3 0/11-6001.

За умовами п. 1.1. розд.1 вказаного договору поставки відповідач зобов'язався поставити селітру аміачну в біг-бегах у кількості 576 т на загальну суму 1 779 840 грн. (по 3090 грн. за одиницю з урахуванням ПДВ).

П.4.1. розд.4 договору поставки визначено порядок розрахунків, згідно якого покупець зобов'язаний перерахувати 100 % попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 18 листопада 2011 року.

Але п.3 додаткової угоди №1 від 17.11.2011 р. до договору поставки №П-30/11-6001 змінено строки розрахунків, а саме позивач зобов'язаний перерахувати 100 % попередньої оплати на розрахунковий рахунок відповідача за 432 т товару в строк до 18.11.2011 р., а за 144 т товару в строк до 07.12.2011 р.

Згідно з п.3.2. розд.3 договору поставки відповідач поставляє товар до 10 лютого 2012 року при умові перерахування позивачем попередньої оплати в розмірі 100 % загальної суми договору.

Позивачем було укладено договір поставки аміачної селітри з відповідачем ще у листопаді 2011 року у обсязі, що відповідає виробничій необхідності позивача, оскільки, саме визначена п. 1.1. договору поставки №П-30/11-6001 від 11 листопада 2011 року кількість аміачної селітри необхідна була позивачу для підготовки земель під посів та відсутність могла вплинути на урожайність цих земель у 2012 році. Ціна на аміачну селітру у листопаді, коли було укладено договір поставки з відповідачем, була значно меншою від ціни за договором поставки аміачної селітри, що був укладений позивачем з ТзОВ «Агропартнер», у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку по поставці.

На формування ціни на аміачну селітру окрім часу (сезону) укладення, також впливають умови договорів поставки. Зокрема, умови як договору поставки між позивачем та відповідачем, так і умови договору між позивачем та ТзОВ «Агропартнер»є однаковими, а саме: 100% попередньої оплати, базис поставки СРТ (Інкотермс 2000) - залізнична станція Корюківка.

На виконання умов договору поставки позивач у повному обсязі здійснив розрахунки, що підтверджується платіжними дорученнями № 507 від 17.11.2011 р., № 538 від 07.12.2011 р.

Однак, 25.01.2012 року відповідач надіслав позивачу листа №25/01-4 з попередженням про неможливість постачання ним всього обсягу селітри нібито через створення Укрзалізницею ДП «Український транспортно-логістичний центр»проблем в організації перевезень, при цьому обіцяючи повернути сплачені кошти.

В результаті не виконання договору відповідачем не було поставлено селітру в кількості 576 т, тобто в повному обсязі не виконано зобов'язання за договором. За непоставлений товар відповідач повернув кошти одразу після направлення листа, тобто 25.01.2012 року.

Таким чином, відповідачем не було поставлено оплачений позивачем товар у кількості 576 т., чим, на думку позивача, грубо порушено права позивача та умови договору поставки №П-3 0/11-6001 від 11.11.2011р.

Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань позивач вимушений був купувати селітру у іншого постачальника вже за підвищеними цінами. Так, протягом одного дня після отримання від відповідача повідомлення про неможливість виконання зобов'язання по поставці товару, було підписано договір поставки мінеральних добрив № АП-027/01 від 26.01.2012 року з ТОВ «Агропартнер».

За ним поставлялося 576 т. селітри аміачної за ціною 3180 грн. з урахуванням ПДВ, тобто на 90 грн. за 1 тону дорожче, ніж було передбачено договором між позивачем та відповідачем. В результаті позивач поніс збитки у розмірі різниці між ціною товару по договору з відповідачем та ціною товару по договору поставки з ТзОВ «Агропартнер»в сумі 51 840 грн.

Зазначені обставини підтверджуються договором, платіжним дорученням № 48 від 26.01.2012 р. на суму 1 831 680 грн.

Таким чином, позивач вважає, що не поставка товару відповідачем спричинила збитки позивача, які полягають у закупівлі селітри за ціною, що є вищою від ціни за договором поставки з відповідачем.

Позивач вважає, що за загальним принципом цивільного та господарського права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22, ст.611, ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України, ст.216, ч.3. ст.217, ст.220 Господарського кодексу України ).

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т. ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

На думку Позивача, у даних спірних правовідносинах мають місце всі необхідні елементи складу цивільного правопорушення: протиправності дій особи, яка вчинила збитки, причинного зв'язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відповідачем явку представника в засідання суду забезпечено, позовні вимоги не визнано, виходячи з наступного.

Згідно п. 3.2. договору поставки постачальник поставляє товар до 10.02.2012 року при умові перерахування покупцем попередньої оплати в розмірі 100% загальної суми договору.

Позивач здійснив розрахунки, що підтверджується платіжними дорученнями №507 від 17.11.2011р. та №538 від 07.12.2011р.

25.01.2012р. ПАТ «Галнафтохім»факсом надіслано ТзОВ «Корюківка Агро»листа вих. №25/01-4, згідно якого було повідомлено про те, що не зможе здійснити поставку товару в повному обсязі та у строки вказані у договорі.

У аналогічній факсовій формі відповідачем отримано лист-відповідь, згідно якого позивач просив повернути кошти у розмірі 1779840 грн. на розрахунковий рахунок ТзОВ «Корюківка Агро».

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

26.01.2012 року відповідачем, виконуючи вимоги викладенні у зверненні ТзОВ «Корюківка Агро», повернено кошти у повному обсязі.

На думку відповідача, зобов'язання ПАТ «Галнафтохім»по поставці товару не настало та не може вважатись порушеним, оскільки правовою підставою для поставки товару була попередня оплата за товар, а так як кошти були повернені Позивачу по його вимозі (згоді), відповідно будь-які зобов'язання по поставці товару не мали правового підґрунтя для існування.

Так як строки по поставці товару відповідачем ще не наступили і кошти були повернені позивачеві у повному обсязі задовго до настання строку поставки товару, відповідач не позбавив позивача права на вільне розпорядження його коштами. А придбання товару позивачем по ціні вищій ніж була вказана в укладеному між позивачем і відповідачем договорі не може вважатись збитком, оскільки позивач не був позбавлений можливості укласти з будь-яким іншим постачальником договір поставки аналогічного товару по ціні, яка вважалась би прийнятною для позивача.

Протягом одного дня після отримання від відповідача повідомлення про неможливість виконання зобов'язання по поставці товару, було підписано договір поставки мінеральних добрив №АП-027/01 від 26.01.2012р. з ТОВ «Агропартнер».

Позивачем не доведено причинного-наслідкового зв'язку між непоставкою відповідачем товару та купівлею товару в іншого підприємства, оскільки позивач міг купити його не пов'язуючи це із відносинами з відповідачем. Також Позивачем не доведено, що у випадку вчинення відповідачем поставки товару, позивач не укладав би договір поставки мінеральних добрив МАП-027/01 від 26.01.2012р. з ТОВ «Агро партнер» по вищевказаній ціні і саме в цей період.

Посилання позивача на додаткові витрати на придбання взаємозамінного товару не є витратами, зробленими стороною в розмінні ст. 224 ГК України. Окрім цього позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували наявність безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіяннями збитками.

Ч.2. ст. 226 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Ч.3 ст. 226 Господарського кодексу України передбачено, що сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Отже, зважаючи на той факт, що відповідач у факсовій формі звернувся до ТзОВ «Корюківка Агро»до моменту виконання зобов'язання по поставці товару, а саме до 10 лютого 2012 року і у такій самій факсовій формі отримав вимогу про повернення коштів, яку в подальшому протягом одного дня і було виконано відповідачем 26.01.2012р., а такому відповідач вважає, що позивач отримавши кошти, мав достатньо часу для запобігання виникненню збитків і у позивача немає жодних правових підстав вимагати їх відшкодування.

З даним висновком відповідача суд не може не погодитися. Оплата товару визначена ст.ст.692, 693 ЦК України. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до умов договору купівлі-прода жу покупець повинен виконати свої обов'язки у повному обсязі, тобто не тільки оплатити то вар до його передачі продавцем (при умові, що це зазначено у договорі купівлі-продажу), але й зробити це у визначений договором купівлі-продажу або цивільним законодавством строк.

Згідно п.3.2 договору постачальник поставляє товар до 10.02.2012 року при умові перерахування покупцем попередньої оплати в розмірі 100% загальної суми договору. П.3 додаткової угоди №1 від 17.11.2011 р. до договору поставки №П-30/11-6001 змінено строки розрахунків, а саме позивач зобов'язаний перерахувати 100 % попередньої оплати на розрахунковий рахунок відповідача за 432 т товару в строк до 18.11.2011 р., а за 144 т товару в строк до 07.12.2011 р.

На виконання умов договору поставки позивач у повному обсязі здійснив розрахунки, що підтверджується платіжними дорученнями № 507 від 17.11.2011 р., № 538 від 07.12.2011 р.

Згідно ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як правило, покупець проводить оплату піс ля передачі продавцем товару, що зазначений у договорі купівлі-продажу. Але договором може бути встановлено інше, наприклад, що оплата за товар буде проведена повністю або частково і до передачі продавцем товару покуп цю (попередня оплата).

25.01.2012р. ПАТ «Галнафтохім»факсом надіслано ТзОВ «Корюківка Агро»листа вих. №25/01-4, згідно якого було повідомлено про те, що відповідач не зможе здійснити поставку товару в повному обсязі та у строки вказані у договорі.

Як висловлено ПАТ «Галнафтохім»у доповненні до відзиву на позовну заяву від 23.08.2012р. (вх..№18842/12 від 27.08.2012р.) і листі ПАТ «Галнафтохім»від 25.01.2012р. №25/01-4, що неможливість виконання договірних зобов'язань виникла у зв'язку з тим, що Укрзалізниця, в рамках програми свого технологічного реформування змінила технологію взаємодії з вантажовідправниками та створила ДП «Український транспортно-логістичний центр». Дана структура повністю переформатувала взаємини залізниці з клієнтами, у зв'язку з чим відтепер для здійснення перевезень по всій території Україні клієнту необхідно укласти угоду зі створеним центром та приватною структурою, яка буде забезпечувати посередництво при замовленні вагонних поставок. Внаслідок такого технологічного реформування Укрзалізниці суттєво ускладнилась процедура замовлення, оскільки попри наявність заключених договорів із даними структурами можливе невчасне виконання замовлених послуг. На даний час невиконання своїх зобов'язань приватними структурами та ДП «Український транспортно-логістичний центр»спричинили порушення строків поставки замовленого вантажу. Достовірність даних висновків підтверджено телеграмами Генерального директора Залізниці Козака В.В. від 22.11.2011р., від 25.112011р. та листом Львівської Торгово-Промислової палати від 26.01.2012р. №19-02/79.

Виходячи з вимог ст.693 ЦК України коли продавець одержав суму по передньої оплати, а при цьому не передав товар покупцю відповідно до умов договору купівлі-продажу у встановлений строк. У такому випад ку покупець має право вимагати від продавця передання оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати. Тобто у покупця виникає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог -або передати обумов лені договором купівлі-продажу товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або ви магати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Оскільки, на вимогу покупця -ТзОВ «Корюківка Агро»від 25.01.2012р. №45 про повернення попередньої оплати на суму 1779840 грн., згідно договору поставки №П-30/11-6001 мінеральних добрив від 11.11.2011р. попередню оплату було повернуто і таким чином покупець використав своє право передбачене п.2 ст.693 ЦК України на повернення попередньої оплати і втратив своє право після отримання коштів на право вимоги, передання оплаченого, попередньою оплатою товару.

Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Оскільки, відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується, за загальним правилом за наявності вини несправного боржника.

У цивільному праві діє припущення (презумпція) вини особи, яка вчинила правопорушення. Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Виходячи з цих засад має встановлюватися і наявність або відсутність вини. Особа має визнаватися невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів для належного виконання зобов'язання при тому ступені турботливості і обачності, що вимагалася від неї за характером зобов'язання й умовами обороту. Враховуючи, що з переформатуванням взаємин залізниці і клієнтів через те, що Укрзалізниця, в рамках програми свого технологічного реформування змінила технологію взаємодії з вантажовідправниками та створила ДП «Український транспортно-логістичний центр»і що від незалежних обставин ПАТ «Галнафтохім»не могло виконати договірні зобов'язання і беручи до уваги її обачність з приводу своєчасного попередження про об'єктивні обставини неможливості виконання зобов'язання та враховуючи отримання розуміння з боку позивача і на його вимогу своєчасно повернула кошти, то вини з боку відповідача не вбачається.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення також їх внаслідок наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Цивільно-правова відповідальність є негативним для порушника наслідком вчиненого ним правопорушення. Юридичною підставою такої відповідальності є закон, а фактичною -склад цивільного правопорушення. Вона настає за наявності таких умов: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Перші три умови - протиправність, шкода та причинний зв'язок - є об'єктивними, а четверта вина - є суб'єктивною підставою цивільно-правової відповідальності.

Протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта, або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання. Протиправність поведінки боржника або кредитора полягає в порушенні договірного зобов'язання.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення боржника або кредитора. Судити про прострочення боржника або кредитора можна тоді, коли порівняти встановлені законом чи договором послідовність і строки виконання сторонами своїх обов'язків і фактичну наявність (або відсутність) такого виконання у визначений час.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином 26.01.2012 року відповідач виконуючи вимоги викладенні у зверненні ТОВ «Корюківка Агро»здійснило повернення коштів у повному обсязі.

Зважаючи на вищенаведене, зобов'язання ПрАТ «Галнафпгохім»по поставці товару не настало та не може вважатись порушеним, оскільки правовою підставою для поставки товару була попередня оплата за товар, а так як кошти були повернені Позивачу по його вимозі (згоді), відповідно будь-які зобов'язання по поставці товару не мали правового підґрунтя для існування.

Отже, в даній ситуації порушення договірних зобов'язань не було, а відповідно відсутня одна із складових цивільного правопорушення - протиправність поведінки.

Шкода є другою неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об'єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (наприклад, моральну) шкоду. Грошовий вираз майнової шкоди називають ще збитками.

У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

В свою чергу, згідно з ч.2 ст.224 та ч.1 ст.225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

В позовній заяві позивачем зазначено, що товар ним було закуплено у ТзОВ „Агропартнер" по ціні 3180,0 грн. за тону.

Отже, купівлю товару в інших постачальників за цінами, вищими ніж у відповідача, не можна кваліфікувати збитками в розумінні цивільного права, оскільки позивач міг купити його не пов'язуючи це із відносинами з відповідачем і по цінам значно нижчими ніж: він придбав товар у ТзОВ «Агропартнер». Також позивачем не доведено, що у випадку вчинення відповідачем поставки товару, позивач не укладав би договір поставки мінеральних добрив з ТзОВ «Агропартнер»по вищевказаній ціні і саме в цей період. Окрім цього, судом зазначається, що закупка Товару по вищій чи нижчій ціні є вільним волевиявленням Позивачам і ніяким чином не являється наслідком не поставки товару по ціні вказаній в укладеному між сторонами справи договорі.

Третьою з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. Мається на увазі, що протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, -наслідком протиправної поведінки заподіювача.

Причинний зв'язок - об'єктивно існуючий зв'язок між поведінкою боржника і наслідком, який настав.

У тих випадках, коли наслідок є проявом випадкового, незакономірного збігу певних обставин, серед яких поведінка боржника не є істотною, причинний зв'язок, в розумінні законодавця, відсутній.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Отже, в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв'язок в розумінні законодавця, оскільки позивачем не доведено, що у випадку вчинення відповідачем поставки товару, позивач не укладав би договір поставки мінеральних добрив з ТзОВ «Агропартнер»саме в цей період, а закупка товару по вищій чи нижчій ціні є вільним волевиявленням позивачам і ніяким чином не являється наслідком не поставки товару по ціні вказаній у укладеному між сторонами договору.

Для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності потрібен повний склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів (протиправність, шкода, причинний зв'язок, вина).

За відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Виходячи з викладено суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення оформлено і підписано 20.09.2012р.

Суддя Станько Л.Л.