Постанова

від 12.12.2012 по справі 5015/2726/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.12 Справа № 5015/2726/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В. Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Корюківка Агро", с.Савинки Чернігівської області № 26-юр від 26.09.2012р.

на рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2012 р.

у справі № 5015/2726/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Корюківка Агро", с.Савинки Чернігівської області

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Галнафтохім", м.Львів

про стягнення 51 840 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача : Симотюк М.А., Картушина-Кишман О.П.-представники

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.09.2012р. у справі №5015/2726/12 (суддя Станько Л.Л.) у задоволенні позову ТОВ "Корюківка Агро", с.Савинки Чернігівської області до ПАТ "Галнафтохім", м.Львів про стягнення 51 840,00грн. відмовлено повністю.

ТОВ «Корюківка Агро»подано апеляційну скаргу вих.№26-юр від 26.09.2012р., в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 51 840,00грн., посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що відповідачем вчинено односторонню відмову від прийнятих на себе зобов»язань щодо поставки 576 т селітри, в чому полягає протиправність поведінки останнього. Окрім того скаржник зазначає, що внаслідок цього порушення змушений був купувати в січні 2012 року цей обсяг селітри у іншого постачальника -ТОВ «Агропартнер»за підвищеною за рахунок сезонного попиту ціною -3 180грн/т з ПДВ. Різниця в цінах на селітру, яку гарантував в договорі відповідач і яку позивачу довелося сплатити ТОВ «Агропартнер»складає розмір збитків в сумі 51 840,00грн. Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду.

ПАТ «Галнафтохім»у відзиві та доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду є таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи. Зокрема, відповідач зазначає, що зобов»язання ПАТ «Галнафтохім»по поставці товару не настало та не може вважатись порушенням, оскільки правовою підставою для поставки товару була попередня оплата за товар, а так як кошти були повернені скаржнику на його вимогу (за згодою), відповідно будь-які зобов»язання по поставці товару не мали правового підгрунтя для існування. Оскільки строки по поставці товару відповідачем ще не наступили, кошти були повернені скаржнику у повному обсязі задовго до настання строку поставки товару, відповідач не позбавив позивача права на вільне розпорядження його коштами. А придбання товару скаржником по ціні вищій, ніж була вказана в укладеному між скаржником і відповідачем договорі не може вважатись збитком, оскільки скаржник не був позбавлений можливості укласти з будь-яким іншим постачальником договір поставки аналогічного товару по ціні, яка вважалась би прийнятною для останнього. Однак, скаржник не проаналізував цін на мінеральні добрива, які існували на ринку та придбав товар по явно завищеній ціні.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 11 листопада 2011 року між ТОВ "Корюківка Агро" (позивач) та ПАТ "Галнафтохім" (відповідач) укладено договір поставки мінеральних добрив (вагонні поставки) №П-3 0/11-6001 (а.с.4-6).

За умовами п.1.1 розд.1 вказаного договору поставки відповідач зобов'язався поставити селітру аміачну в біг-бегах у кількості 576т на загальну суму 1 779 840,00грн. (по 3090 грн. за одиницю з урахуванням ПДВ).

Відповідно до п.4.1 розд.4 договору поставки визначено порядок розрахунків, згідно якого покупець зобов'язаний перерахувати 100 % попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 18 листопада 2011 року.

Пунктом 3 додаткової угоди №1 від 17.11.2011р. до договору поставки №П-30/11-6001 змінено строки розрахунків, а саме позивач зобов'язаний перерахувати 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок відповідача за 432 т товару в строк до 18.11.2011 р., а за 144 т товару в строк до 07.12.2011 р.

Згідно з п.3.2. розд.3 договору поставки відповідач зобов»язувався поставляти товар до 10 лютого 2012 року при умові перерахування позивачем попередньої оплати в розмірі 100 % загальної суми договору.

Позивачем було укладено договір поставки аміачної селітри з відповідачем ще у листопаді 2011 року у обсязі, що відповідає виробничій необхідності позивача, оскільки, саме визначена п.1.1. договору поставки №П-30/11-6001 від 11 листопада 2011 року кількість аміачної селітри необхідна була позивачу для підготовки земель під посів та відсутність могла вплинути на урожайність цих земель у 2012 році.

На виконання умов договору поставки позивач у повному обсязі здійснив розрахунки, що підтверджується платіжними дорученнями №507 від 17.11.2011 р., № 538 від 07.12.2011 р. (а.с.7-8).

25.01.2012р. ПАТ "Галнафтохім" факсом надіслано ТОВ "Корюківка Агро" лист вих. №25/01-4, згідно якого було повідомлено про те, що він не зможе здійснити поставку товару в повному обсязі та у строки вказані у договорі (а.с.9), просив повідомити реквізити банківських рахунків на які буде здійснено повернення оплачених коштів за товар.

Як зазначено ПАТ «Галнафтохім»у листі від 25.01.2012р. №25/01-4 неможливість виконання договірних зобов»язань виникла у зв»язку з тим, що Укрзалізниця, в рамках програми свого технологічного реформування, змінила технологію взаємодії з вантажовідправниками.

У аналогічній факсовій формі відповідачем отримано лист-повідомлення вих.№45 від 25.01.2012р. на який розрахунковий рахунок ТОВ "Корюківка Агро" слід повернути кошти в сумі 1 779 840,00грн. за непоставлену аміачну селітру (а.с.35).

Внаслідок односторонньої відмови відповідача від договору позивач уклав з ТОВ "Агропартнер" договір поставки мінеральних добрив №АП-027/01 від 26.01.2012р. за підвищеними цінами, а саме 576т селітри аміачної поставлено за ціною 3180,00 грн. з урахуванням ПДВ, тобто на 90,00грн. за 1 тону дорожче, ніж було передбачено договором між позивачем та відповідачем (а.с.10). Оплата здійснена позивачем на рахунок ТОВ "Агропартнер" сумі 1 831 680,00грн. платіжним дорученням №48 від 26.01.2012р. (а.с.11).

В той же час слід зазначити, що умови як договору поставки між позивачем та відповідачем, так і умови договору між позивачем та ТОВ "Агропартнер" є однаковими, а саме: 100% попередньої оплати, базис поставки СРТ (Інкотермс 2000) залізнична станція Корюківка, обсяг 576т . Обгрунтованість ціни визначеної в договорі від 26.01.2012р, підтверджується експертним висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати ЧК-323 від 27.07.2012р. (а.с.97).

Заявляючи позов про стягнення збитків, позивач визначає розмір збитків як різницю в цінах на селітру, яку гарантував в договорі відповідач і яку позивачу довелося сплатити ТОВ «Агропартнер».

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Оскільки, відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується, за загальним правилом за наявності вини несправного боржника.

У цивільному праві діє припущення (презумпція) вини особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань.

Згідно із ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Виходячи з цих засад має встановлюватися і наявність або відсутність вини.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення також їх внаслідок наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище -наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Судом першої інстанції відмовлено у стягненні суми 51840грн. збитків мотивуючи відсутністю вини відповідача у понесених позивачем збитках та причинно-наслідкового зв'язку, оскільки позивачем не доведено, що у випадку вчинення відповідачем поставки товару, позивач не укладав би договір поставки мінеральних добрив з ТОВ "Агропартнер" саме в цей період, а закупка товару по вищій чи нижчій ціні є вільним волевиявленням позивачам і ніяким чином не являється наслідком непоставки товару по ціні вказаній у укладеному між сторонами договору.

Однак, з вищенаведеним твердженням судова колегія не погоджується з наступних підстав.

За статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач фактично листом вих.№25/01-4 від 25.01.2012р. відмовився в односторонньому порядку від виконання зобов»язанння по поставці товару, а повернення суми передоплати позбавило позивача права вимагати у відповідача поставки даного товару по договору.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; за приписами статті 22 Цивільного кодексу України право на відшкодування збитків має особа, якій завдано збитків порушенням її цивільного права.

Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правильне встановлення наявності порушеного цивільно-правового обов'язку є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування заподіяних збитків судова колегія на підставі належних та допустимих доказів з'ясувала наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправність поведінки, розмір збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вину відповідача.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду колегія суддів дійшла висновків про те, що господарським судом першої інстанції помилково встановлено, що в даній ситуації порушення договірних зобов'язань не було, а відповідно відсутня одна із складових цивільного правопорушення - протиправність поведінки та відсутній причинно-наслідковий зв'язок в розумінні законодавця, оскільки позивачем не доведено, що у випадку вчинення відповідачем поставки товару, позивач не укладав би договір поставки мінеральних добрив з ТОВ "Агропартнер" саме в цей період, а закупка товару по вищій чи нижчій ціні є вільним волевиявленням позивачам і ніяким чином не являється наслідком непоставки товару по ціні вказаній в укладеному між сторонами договору.

Оскільки саме відмова відповідача в односторонньому порядку від виконання договору в частині поставки селітри в кількості 576т спонукала позивача до укладення договору поставки мінеральних добрив №АП-027/01 від 26.01.2012р. з ТОВ «Агропартнер»на поставку вищезазначеної кількості селітри на умовах з врахуванням сезонного попиту на даний товар. В матеріалах справи відсутні докази укладення чи наміру на укладення позивачем договорів на поставку іншої кількості селітри ніж та, що зазначена як в договорі з відповідачем, так і в договорі з ТОВ «Агропартнер». Договір поставки №АП-027/01 від 26.11.2012р. укладено за цінами, що існували на ринку мінеральних добрив по Чернігівському регіону та України в цілому в цей період, що підтверджується експертним висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати ЧК-323 від 27.07.2012р. (а.с.97).

Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку, що у даних спірних правовідносинах мають місце всі необхідні елементи складу цивільного правопорушення: протиправності дій особи, яка вчинила збитки, причинного зв'язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абз. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення господарського суду слід скасувати, позовні вимоги задоволити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суди ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Корюківка Агро», с. Савинки Чернігівської області № 2б-юр від 26.09.2012 року задоволити.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2012р.по справі №5015/2726/12 скасувати.

3.Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Крюківка Агро», с. Савинки Чернігівської області задоволити.

4.Стягнути з приватного акціонерного товариства «Галнафтохім», м.Львів, вул. Пасічна, 167 (ідент. код в ЄДРПОУ 23958622, р/р 26004010094672 у відділенні «Львівська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»МФО 321767) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корюківка Агро», вул. Л.Українки, 2, с.Савинки, Корюківський район, Чернігівська область (ідент. код в ЄДРПОУ 35789085, р/р 26004013739000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь»у м.Києві МФО 300379) 51840,00грн. збитків, 1 609,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 804,75грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5.Місцевому господарському суду видати наказ.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7.Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.12.2012р.

Головуючий - суддя Галушко Н.А.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.