Рішення

від 04.09.2012 по справі 9/054-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2012 р. Справа № 9/054-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцентр-груп»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Енергорезерв»

Про стягнення 8 564, 83 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Туголукова І.В. (дов. № б/н від 06.06.2012 р.)

Від відповідача Годецький О.І. (дов. № 2206 від 20.06.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцентр-груп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Енергорезерв»про стягнення 8 564, 83 грн.

Ухвалою суду від 07.06.2012 р. порушено провадження у справі № 9/054-12 та призначено розгляд справи на 26.06.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

25.06.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позовних вимог ТОВ «Піцентр-груп»заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судове засідання 26.06.2012 р. представники сторін з'явилися та надали суду частину документів та пояснень по суті позовних вимог; позивачем через канцелярію суду подано уточнення до позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з ТОВ «Вітал-Енергорезерв»на користь ТОВ «Піцентр-груп»основну суму боргу - 7 860, 00 грн. та штрафні санкції в сумі -828, 33 грн., загальна сума боргу -8 688, 33 грн.

Ухвалою суду від 26.06.2012 р. розгляд справи відкладено на 17.07.2012 р.; зобов'язано позивача подати -докази звернення до відповідача з письмовою вимогою щодо оплати товару із долученням доказів направлення; зобов'язано відповідача надати письмові пояснення щодо здійснення дій по поверненню неякісного товару позивачу, а також обґрунтувати причини неоплати за прийнятий товар.

13.07.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшло пояснення представника позивача, зі змісту якого вбачається, що відповідно до електронної переписки, яка долучена до матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією щодо оплати поставленого товару у строк до 31.12.2011 р., а відповідач зобов'язувався оплатити даний товар не пізніше цього строку, що було підтверджено представником відповідача у судовому засідання 26.06.2012 р.

У судове засідання 17.07.2012 р. представники сторін з'явилися та надали суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.07.2012 р. розгляд справи відкладено на 02.08.2012 р.; зобов'язано позивача подати докази звернення до відповідача з письмовою вимогою щодо оплати товару із долученням доказів направлення; зобов'язано відповідача надати письмові пояснення щодо здійснення дій по поверненню неякісного товару позивачу, а також обґрунтувати причини неоплати за прийнятий товар.

31.07.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли пояснення до позовної заяви про стягнення грошових коштів та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У судове засідання 02.08.2012 р. представники сторін з'явилися; представниками позивача та відповідача подано клопотання про продовження строку розгляду справи.

Частиною третьою статті 69 Господарсько-процесуального кодексу встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладене, судом клопотання позивача та відповідача про продовження строку розгляду спору розглянуті та задоволені.

Ухвалою суду від 02.08.2012 р. продовжено строк розгляду спору, у судовому засіданні оголошено перерву на 04.09.2012 р.

У судове засідання 04.09.2012 р. представники сторін з'явилися, надали суду пояснення по суті позовних вимог.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача (та/або відповідача), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Піцентр-груп»(далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітал-Енергорезерв»(далі - відповідач) в усній формі було укладено замовлення на доставку товару -флеш-накопичувачів в кількості 100 штук, загальною вартістю -15 720,00 грн.

18.10.2011 р. відповідач звернувся до позивача з проханням розділити розрахунок за товар на дві рівні частини, кожна з яких становитиме 7 860,00 грн.

На прохання відповідача позивач розділив рахунок та видаткові накладні на товар на дві рівні частини та направив їх на адресу відповідача.

10.11.2011 р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято флеш-накопичувачі у загальній кількості 100 штук. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково на суму 7 860,00 грн. Таким чином, неоплаченою залишилася частина поставлених флеш-накопичувачів у кількості 50 шт.

50 флеш-накопичувачів, які не були оплачені відповідачем, останній отримав згідно видаткової накладної № РН 0000157 від 14.11.2011 р., підписаної уповноваженими представниками сторін та скріпленої їх мокрими печатками.

Проти отримання флеш-накопичувачів у кількості 100 штук представник відповідача не заперечує, що занесено до протоколу судового засідання.

Відповідно до його пояснень, викладених у відзиві на позовну заяву, ТОВ «Вітал-Енергорезерв»також не заперечує щодо отримання у повному обсязі замовленого товару -флеш-накопичувачів (8 Гб) з логотипом та упаковкою у кількості 100 штук на загальну суму 15 720,00 грн., та часткової оплати товару у розмірі 7 860,00 грн. з посиланням на факт виявлення ним бракованої продукції у кількості 22 флеш-накопичувачів. Проте, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження даного факту та повернення бракованої продукції позивачу. Також, відповідач не надав доказів оскарження якості поставлених позивачем флеш-накопичувачів у судовому порядку.

За таких обставин, суд вищезазначені твердження представника відповідача до уваги не приймає, з огляду на те, що вирішення питання щодо якості поставленого позивачем товару не є предметом спору по даній справі.

Таким чином, судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду, відповідач прийняв товар від позивача за усною домовленістю у кількості 100 штук без зауважень та розрахувався частково на суму 7 860,00 грн. Тобто, заборгованість ТОВ «Вітал-Енергорезерв»перед ТОВ «Піцентр-груп»становить 7 860,00 грн. за флеш-накопичувачі у кількості 50 шт.

Відповідно до ч. 2 статті 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Тобто, фактично між сторонами на підставі ст. ст. 202, 203, 205 ЦК України виникли правовідносини купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України

від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. № 9/252-10).

Враховуючи положення ЦК України та те, що відповідач прийняв спірний товар без зауважень та частково розрахувався за нього, то суд вважає, що відповідач своїми діями підтвердив вчинення між сторонами правочину в усній формі.

Проте, оскільки між сторонами не виникло факту вчинення правочину в письмовій формі, то позивач, в свою чергу, за допомогою електронної переписки між сторонами, яка долучена до матеріалів справи, 21.10.2011 р. звернувся до відповідача з вимогою оплатити отриманий товар, проте жодної відповіді не отримав. Враховуючи викладене, позивач 28.12.2011 р. повторно направив відповідачу електронний лист з вимогою оплатити отриманий товар до 29.12.2011 р. включно, однак відповідач ніяким чином не відреагував на вказаний лист та не здійснив оплати за товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Господарським судом досліджено електронну переписку між сторонами та встановлено, що відповідно до електронної переписки, що являється доказом по даній справі, позивачем, у порядку ст. 530 ЦК України, було встановлено строк оплати отриманого відповідачем товару до 29.12.2011 р.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч положенням вищезазначених статтей, відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за поставлений товар або повернення товару.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцентр-груп» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Енергорезерв»заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 7 860,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 627,50 грн. за період з 14.11.2011 р. по 20.05.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В силу ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. п. 2, 2.1. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/293 від 29.04.1994 р. «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»з дати набрання чинності Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тобто з 14 січня 1997 року, розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону). Якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Враховуючи вищевикладене та те, що між сторонами, при укладанні усної домовленості щодо купівлі-продажу спірного товару, не було встановлено конкретного розміру неустойки (пені), то суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцентр-груп»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Енергорезерв»пені у розмірі 627,50 грн. задоволенню не підлягають.

Позивачем також заявлена вимога щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за період з 14.11.2011 р. по 20.05.2012 р. у розмірі 79,98 грн.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що він здійснений необґрунтовано за період з 14.11.2011 р. по 20.05.2012 р. та є арифметично невірним.

Як встановлено господарським судом, відповідно до електронного листа-вимоги від 28.12.2011 р. строк оплати отриманого відповідачем товару встановлено до 29.12.2011 р. включно. Таким чином, нарахування інфляційних втрат повинно бути здійснено починаючи з 30.12.2011 р.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»розмір інфляційних втрат складає 31,44 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 30.12.2011 - 20.05.2012 7860 1.004 31.44 7891.44 Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцентр-груп»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Енергорезерв»інфляційних втрат у розмірі 79,38 грн. підлягають задоволенню частково, у розмірі 31,44 грн.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 121,45 грн. за період з 14.11.2011 р. по 20.05.2012 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені коментованою статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він здійснений необґрунтовано за період з 14.11.2011 р. по 20.05.2012 р., оскільки, як встановлено судом, нарахування 3% річних повинно бути здійснено починаючи з 30.12.2011 р.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»розмір 3% річних складає 92,38 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 7860 30.12.2011 - 20.05.2012 143 3 % 92.38 Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцентр-груп»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Енергорезерв»3% річних у розмірі 121,45 грн. підлягають задоволенню частково, у розмірі 92,38 грн.

В повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцентр-груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Енергорезерв»про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

При частковому задоволенні позову, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Енергорезерв»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 48, кв. 70, код ЄДРПОУ 35511848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Піцентр-груп»(01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Ярославів Вал, буд 33-Б, код ЄДРПОУ 34003575) суму основного боргу у розмірі 7 860 (сім тисяч вісімсот шістдесят) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 33 (тридцять три) грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 92 (дев'яносто дві) грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 1 480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 74 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписане 11.09.2012 р.