Ухвала
від 04.09.2012 по справі 2а-1670/3933/12
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/3933/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2012р. по справі № 2а-1670/3933/12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавун груп"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі по справі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавун груп" (далі по справі - відповідач), в якому просила суд:

- стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 11162,90 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 року зазначений позов задоволено частково .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавун груп" (код ЄДРПОУ 37061205) кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 11162 (одинадцять тисяч сто шістдесят дві) грн. 90 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм чинного законодавства.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавун груп" , в якому просила суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 11162,90 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що за ТОВ "Кавун груп" значиться податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 11162,90 грн.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в м. Полтаві 06 жовтня 2011 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 450/15-2/370061205 від 06 жовтня 2011 року. За результатами проведення перевірки встановлено порушення, що полягає у неподанні податкової звітності з податку на додану вартість відповідачем, чим порушено вимоги підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки № 450/15-2/37061205 від 06 жовтня 2011 року ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2011 року № 0009081502 та № 0009071502 на суму 02,00 грн. та 170,00 грн. відповідно, які направлено відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте повернуто відправнику через закінчення терміну зберігання.

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржувались.

З матеріалів справи вбачається, що 13 грудня 2011 року податковим органом проведено документальну невиїзну позапланову перевірку з питання повноти визначення податкових зобов'язань при визнанні умовного продажу товарних залишків та основних фондів після анулювання реєстрації ПДВ за період з 01 травня 2011 по 31 травня 2011 року, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 9219/15-2/37061205.

В результаті проведення перевірки встановлено не збільшення суми податкових зобов'язань при визнанні умовного продажу основних фондів після анулювання реєстрації ПДВ, чим порушено вимоги пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки № 9219/15-2/37061205 від 13 грудня 2011 року ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2012 року № 0000301502 на суму 10991,00 грн., яке направлено відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте повернуто через відсутність адресата за вказаною адресою.

Податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2012 року № 0000301502 в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалось.

Отже, за відповідачем значиться податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 11162,90 грн.

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2012р. по справі № 2а-1670/3933/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В. Судді (підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.

СудХарківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.09.2012
Оприлюднено24.09.2012
Номер документу26079007
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-1670/3933/12

Ухвала від 29.10.2012

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 04.09.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Зеленський В.В.

Ухвала від 03.08.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Зеленський В.В.

Постанова від 02.07.2012

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

А.О. Чеснокова

Ухвала від 14.06.2012

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

А.О. Чеснокова

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні