Постанова

від 13.09.2012 по справі 2а-7076/11/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р.Справа № 2а-7076/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 травня 2012 року у справі за позовом Дочірнього підприємства Публічне акціонерне товариство "Мостобуд"-Мостобудівельний загін № 73" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"-Мостобудівельний загін № 73" звернулося до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 травня 2011 року № 0000220037.

Свої позовні вимоги ДП ПАТ "Мостобуд"-Мостобудівельний загін № 73" обґрунтувало незаконністю спірного рішення відповідача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 травня 2012 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства за період березень, липень 2010 року, результати якої відображені в акті від 18 квітня 2011 року № 436/37/30126124 /а.с. 11-27/.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», наслідком чого стало заниження ПДВ на загальну суму у 1833517 гривень. Зміст порушень полягав у збільшенні податкового кредиту за безтоварними господарськими операціями позивача з ТОВ «Діліврі»та ПП «Шанхай».

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 травня 2011 року № 0000220037 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 2291896 гривень (основний платіж -1833517 гривень, штрафні санкції -458379 гривень) /а.с. 28/.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до податкового кредиту можуть бути віднесені суми податку сплачені виключно за реально здійсненими господарськими операціями.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Перевіркою позивача була встановлена розбіжність між сплаченими позивачем вищенаведеним контрагентам сумами податків в ціні товарів та сумами, які надійшли від них (контрагентів) до бюджету за цими господарськими операціями. Також, була встановлена відсутність зазначених контрагентів за своїм місцезнаходженням, відсутність активів (людські,фінансові,матеріальні та інші ресурси) для здійснення господарських операцій в об'ємах проведених з позивачем.

Зазначене, на думку колегії суддів, дає достатніх підстав для висновку про безтоварність вищенаведених господарських операцій.

Абзацом 2 ч. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року N 984 та зареєстрованому в МЮ України 12 січня 2011 року

за N 34/18772 передбачено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, акт перевірки є належним та допустимим доказом порушення суб'єктом господарської діяльності діючого законодавства у відсутності відомостей, які достовірно спростовують викладені в ньому факти.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів, частина 2 вищенаведеної норми не звільняє позивача (не суб'єкта владних повноважень) від доказування своїх доводів належним чином.

Отже, на думку колегії суддів, відповідач належними та допустимими доказами довів безтоварність вищенаведених господарських операцій позивача, тобто правомірність свого рішення.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на наявність первинної документації, якими були оформлені вищенаведені безтоварні господарські операції, так як їх зміст достовірно спростовується фактами викладеними в акті перевірки, які позивач жодним чином не заперечує.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що позивач не довів наявності реальних змін свого майнового стану у зв'язку зі здійсненням вищенаведених операцій (ст. 145 ГК України).

До того ж, з пояснень позивача вбачається, що в нього таких доказів взагалі не мається.

Отже, на думку колегії суддів, жодних підстав для висновку про протиправність спірного рішення відповідача не мається.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищенаведеним критеріям законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції не відповідає.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби -задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 травня 2012 року -скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову Дочірнього підприємства Публічне акціонерне товариство "Мостобуд"-Мостобудівельний загін № 73" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 травня 2011 року № 0000220037 -відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 17 вересня 2012 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/