Рішення

від 07.08.2012 по справі 2-2614/11

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2 -2614/11

Провадження № 2/1326/744/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

06 - 07 серпня 2012 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді - Кузь В.Я.

при секретарі - Мищишин Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові цивільну справу за позовом ПрАТ « Львівський лікеро -горілчаний завод» до ТзОВ «Експрес медіа груп» та ОСОБА_3 про спростування інформації, стягнення моральної шкоди і судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ЗАТ «Львівський лікеро -горілчаний завод», яке згідно статуту від 17 травня 2012 року перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Львівський лікеро -горілчаний завод», в подальшому по тексту( ПрАТ), звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Медіа Груп» та ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди і судових витрат.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог покликається на те, що на першій сторінці газети "Експрес" за ІНФОРМАЦІЯ_2, № НОМЕР_1, опубліковано статтю, автором якої є ОСОБА_3, під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»». Вказана стаття містить недостовірну та неперевірену інформацію, яка у свою чергу прямо зачіпає та ставить під загрозу ділову репутацію «Львівський Лікеро - горілчаний завод». Зокрема дана стаття містить текст: «Компанія - власник торговельної марки «Хортиця» придбає Львівський лікеро-горілчаний завод «Гетьман»; «Невідома поки, що доля тих напоїв, які виготовляє Львівський лікеро-горілчаний завод. Це-горілка «Слава», «Володар», «Гетьман», «Саміт», «Класична», «Львівська» та лікер «Дністер». «Наразі як коротко проінформувала прес-служба, між компанією «Global Spiritis» та заводом не підписано остаточного договору, очевидно саме з цього можна буде довідатись про майбутнє львівських горілчаних брендів .

Вказана стаття ввела в оману дистриб'ютерів, дрібно гуртових покупців та кінцевих споживачів продукції товариства. Із заголовку статті можна зрозуміти, що у статті йдеться про львівського виробника лікеро -горілчаної продукції, а саме про товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство «Гетьман». Зареєстроване найменування вказаного товариства ніколи не містило і не містить назви Львівський лікеро - горілчаний завод. Єдиною юридичною особою, зареєстрованою під даною назвою, є товариство позивача. Просить позовні вимоги задоволити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив, пояснення дав аналогічні викладеним в позовній заяві. Просить позов задовольнити, зобов'язати ТзОВ «Експрес Медіа Груп», опублікувати спростування статті «Замість львівської горілки- «Хортиця» від 26.05.2011 року, шляхом поміщення спростування на першій сторінці розділу «Львівські новини», на тому ж місці шпальти газети «Експрес», де було опубліковано статтю, в якій містилась інформація наступного змісту «В газеті «Експрес», від ІНФОРМАЦІЯ_2 №НОМЕР_1 було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», автор статті ОСОБА_3. Вказана стаття містить недостовірну інформацію , що може ввести в оману, а саме, публікація даної статті стосувалась товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман», яке розташоване за адресою м. Львів, вул. Волигнська,10а і жодним чином не має ніякого відношення до закритого акціонерного товариства «Львівський лікеро -горілчаний завод», розташованого у м. Львові на вул. Кордуби, 2. У всіх випадках при згадуванні назви «Львівський лікеро -горілчаний завод»,в даній статті малось на увазі ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Гетьман»». В назві статті під висловом горілка, слід розуміти горілку під торговими марками «Гетьман» та «Класична», виробництва ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Гетьман»».

Вважає, що в даній статті також подано недостовірну інформацію, щодо належності торгових марок «Слава», «Володар», «Гетьман», «Саміт», «Класична», «Львівська» та лікер «Дністер» товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман»» та розгляду питання, щодо продажу цих торгових марок.

В спростування вказаної інформації, повідомляємо, що на момент публікації статті єдиним законним власником та користувачем торгових марок «Слава», «Володар», «Гетьман», «Саміт», «Класична», «Львівська» та лікер «Дністер» було і залишається закрите акціонерне товариство «Львівський лікеро -горілчаний завод», яке не розглядало і не розглядає жодних пропозицій щодо продажу вказаних торгових марок третім особам Поширена інформація щодо продажу вказаних торгових марок, була опублікована з неперевірених джерел і не відповідає дійсним фактам». Крім цього просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку моральну шкоду, спричинену відповідача, в розмірі 10000 гривень.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Медіа Груп» в судовому засіданні, кожен окремо, проти позову заперечили у повному обсязі, виклавши їх письмово та звернули увагу суд, що позивач ні у своїй позовній заяві, ні за результатами розгляду справи не навів жодних аргументів, щодо розміру заподіяної моральної шкоди, а тим більше матеріальної шкоди, що спричинена публікацією даної статті.

Заслухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі та наведені сторонами докази, суд приходить до переконання що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що на першій сторінці газети "Експрес" за ІНФОРМАЦІЯ_2, № НОМЕР_1, автором ОСОБА_3, опубліковано статтю під назвою : «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме такого змісту: «Компанія - власник торговельної марки «Хортиця» придбає Львівський лікеро-горілчаний завод «Гетьман». Далі по тексту йдеться про те, що «…невідома поки, що доля таких напоїв, які виготовляє Львівський лікеро-горілчаний завод, як горілка «Слава», «Володар», «Гетьман», «Саміт», «Класична», «Львівська» та лікер «Дністер». Далі, продовжує автор, «…як коротко проінформувала прес-служба компанії, між «Global Spiritis» та заводом не підписано остаточного договору, очевидно саме з цього можна буде довідатись про майбутнє львівських горілчаних брендів…». Викладена в статті інформація у такому вигляді, зокрема в частині використання до назви осіб, що малися на увазі автором назви - «Львівський лікеро-горілчаний завод», на думку суду не дає однозначного визначення, у зв'язку з чим, суд визнає що дана стаття ввела в оману, покрайній мірі споживачів продукції товариства.

Газета «Експрес» є друкованим засобом масової інформації, що не заперечується сторонами, а також узгоджується з положенням ч. 1 ст. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Згідно даної норми Закону, друкованими засобами масової інформації (пресу) в Україні, є періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

У даній справі, спір виник у звязку з поширенням в газеті «Експрес» інформації, яку не можна сприймати однозначно та слід вважати такою, що в більшій мірі стосується позивача ПрАТ (ЗАТ) «Львівський лікеро - горілчаний завод», що не відповідає дійсності, та визнається самими сторонами процесу. Зазначене може бути усунуте тільки шляхом опублікування спростування.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

Згідно положень ст. 277 Цивільного кодексу України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідачами у справі є юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону «Про прессу», редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

Матеріалами справи підтверджується, що автором спірної статті є ОСОБА_3 і вказане не спростовано останнім. Наведене також узгоджується з презумпцією авторства, встановленою положенням ст. 435 Цивільного кодексу України, згідно якої за відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом, як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Згідно ст. 14 Закону України „Про інформацію", поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Тобто, під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації.

Обовязок доведення достовірності поширеної інформації покладено на осіб, які її поширили, тобто відповідачів. Проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Матеріалами справи підтверджується, а позивачем доведено, що саме відповідачами у друкованому засобі масової інформації - газеті "Експрес" за ІНФОРМАЦІЯ_2, № НОМЕР_1, автором ОСОБА_3 опублікована стаття під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1», зміст якої є не однозначним та таким, що можна застосувати до ПрАТ (ЗАТ) Львівський лікеро-горілчаний завод, хоч зміст статті відноситься до інших товариств.

У зв'язку з цим, суд з урахуванням наведеного, визнає негативною для позивача опубліковану у статті інформацію, а саме, в частині тексту : «ІНФОРМАЦІЯ_1»«Компанія-власник торговельної марки «Хортиця» придбає Львівський лікеро-горілчаний завод «Гетьман».

Встановлюючи негативність вказаної вище інформації, суд виходив з того, що відповідачами на виконання вимог ст. 60 ЦПК України не подано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження того, що дана інформація не стосувалася позивача.

Як уже зазначалось вище, відповідно до положень ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила, у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно ст. 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою. Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. Визначаючи спосіб спростування відомостей, відповідно до вимог статті 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" та положень іншого відповідного законодавства правомірним буде зобов'язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.

Таким чином, для належного судового захисту порушених прав позивача, з врахуванням обставин справи та положень чинного законодавства України, зазначеного вище, правомірним є зобов`язати відповідачів спростувати вказану інформацію згідно тексту, наданого позивачем частково зазначивши: « Зобов`язати ТзОВ «Експрес медіа груп», протягом місяця, з часу набрання рішенням законної сили, опублікувати в газеті «Експрес» спростування статті «ІНФОРМАЦІЯ_1»від ІНФОРМАЦІЯ_2, № НОМЕР_1, автором якої є ОСОБА_3 під заголовком «Спростування», розмістивши статтю на тому ж місці шпальт газети, де було розміщено статтю, що підлягає спростуванню, опублікувавши їх такого змісту: «Публікація даної статті стосувалася Товариства з обмеженою відповідальністю Науково -виробниче підприємство «Гетьман»», що розташоване за адресою: м. Львів, вулиця Волинська, 10а і жодним чином не має відношення до ЗАТ (ПрАТ) «Львівський лікеро -горілчаний завод», що розташоване за адресою : м. Львів, вулиця Кордуби, 2 . У всіх випадках, при згадуванні в тексті статті назви «Львівський лікеро -горілчаний завод», малося на увазі Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково -виробниче підприємство «Гетьман»». В назві статті під висловом «львівська горілка», слід розуміти горілку під торговими марками «Гетьман»та «Класична», виробництва ТзОВ «Науково -виробниче підприємство «Гетьман». При цьому суд бере до уваги вимоги ч. 4,5 ст. 37 Закону України «Про пресу»щодо обсягу тексту спростування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізично чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, для застосування даної норми закону, позивач повинен вказати розмір майнової шкоди , однак ні матеріалами справи, ні в судовому засіданні своїми поясненнями, представник позивача не довів наявність майнової шкоди, не вказав її вид та розміри, що могли бути завдані в результаті появи спірної статті.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана юридичній особі неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Як встановлено судом, представник позивача, покликаючись на наявність моральної шкоди заподіяну його довірителю в розмірі 10000 грн., не навів жодного аргументу для під ставності даної позовної вимоги.

За таких обставин, суд вважає безпідставною вимогу позивача до відповідачів, щодо відшкодування моральної шкоди.

Що стосується судових витрат, то такі в силу вимог ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачів у солідарному порядку, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 10,31,60, 88, 208 - 210, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Уточнені позовні вимоги ПрАТ «Львівський лікеро -горілчаний завод» до ТзОВ «Експрес медіа груп» та ОСОБА_3 про спростування інформації, стягнення моральної шкоди і судових витрат, задоволити частково.

Зовязати ТзОВ «Експрес медіа груп», протягом місяця, з часу набрання рішенням законної сили, опублікувати в газеті «Експрес» спростування статті «ІНФОРМАЦІЯ_1»від ІНФОРМАЦІЯ_2, автором якої є ОСОБА_3 під заголовком «Спростування», розмістивши статтю на тому ж місці шпальт газети, де було розміщено статтю, що підлягає спростуванню, опублікувавши їх такого змісту: «Публікація даної статті стосувалася Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково -виробниче підприємство «Гетьман»», що розташоване за адресою: м. Львів, вулиця Волинська, 10а і жодним чином не має відношення до ЗАТ (ПрАТ) «Львівський лікеро -горілчаний завод», що розташоване за адресою : м. Львів, вулиця Кордуби, 2 . У всіх випадках, при згадуванні в тексті статті назви «Львівський лікеро -горілчаний завод», малося на увазі Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково -виробниче підприємство «Гетьман»». В назві статті під висловом «львівська горілка», слід розуміти горілку під торговими марками «Гетьман»та «Класична», виробництва ТзОВ «Науково -виробниче підприємство «Гетьман»».

Стягнути з ТзОВ «Експрес медіа груп»( 79026, м. Львів, вул.. В. Великого, 5а, ідентифікаційний код 30823084 ) на користь ПрАТ « Львівський лікеро -горілчаний завод»( 79024, м. Львів, вул.. Кордуби, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30822837) судові витрати у вигляді частини сплаченого державного мита в розмірі 129 (сто двадцять дев'ять) грн.. 25 коп. та частину суми оплаченої за інформайційно - технічне забезпечення розгляду даної справи в розмірі 30 ( тридцять ) грн.., а всього 159 (сто п'ятдесят дев'ять ) грн.. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь ПрАТ « Львівський лікеро -горілчаний завод»( 79024, м. Львів, вул.. Кордуби, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30822837) судові витрати у вигляді частини сплаченого позивачем державного мита в розмірі 129 (сто двадцять дев'ять) грн.. 25 коп. та частину суми оплаченої за інформайційно - технічне забезпечення розгляду даної справи в розмірі 30 ( тридцять ) грн., а всього 159 (сто п'ятдесят дев'ять ) грн.. 25 коп.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю таких.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через суд , що ухвалив рішення.

Суддя В. Кузь.