Рішення

від 11.09.2012 по справі 5006/7/100пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.09.12 р. Справа № 5006/7/100пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Асоціації власників житлових будинків "Союз"м.Краматорськ

До відповідача: ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Екватор" м.Краматорськ

За участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради, м. Краматорськ

За участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 міської ради, м. Краматорськ

про: визнання права позивача на користування нежитловим приміщенням розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 м 2 на підставі договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8 укладеного між ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків "Союз"; визнання права позивача на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності - нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 м2 із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради на новий термін

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_4

від відповідача: ОСОБА_5

від третьої особи (ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради): ОСОБА_6

від третьої особи (ОСОБА_3 міська рада): не з'явився.

Асоціація власників житлових будинків "Союз" м. Краматорськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Екватор" м. Краматорськ про визнання права позивача на користування нежитловим приміщенням розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв.м на підставі договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8 укладеного між ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків "Союз"; визнання права позивача на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності -нежитлового приміщення, яке розташоване в м.Краматорську по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 кв.м із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради на новий термін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що єдиним орендодавцем нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, є ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради, з яким й був укладений договір оренди №33/8 від 18.06.2009р., який діє до 14.06.2012р. За твердженням позивача, 29.07.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення №29/07, відповідно до якого саме відповідач надав позивачу в оренду спірне нерухоме майно. Однак, укладання такого договору відповідачем - не власником нежитлового приміщення міської комунальної власності суперечить приписам Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та Цивільного кодексу України. Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради - орендодавець за договором - не повідомляло позивача у встановлений трьохмісячний термін про власний намір використовувати зазначено майно для власних потреб, то позивач має право на укладання договору на новий термін.

Суд ухвалою від 06.06.2012р. залучив до участі у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради, м. Краматорськ.

Відповідно до відзиву на позовну заяву, що надійшов до канцелярії суду 13.06.2012р., відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідач набув право власності на спірне нежитлове приміщення.

19.06.2012р. ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради, м. Краматорськ надало пояснення по справі №07-21/1487 від 14.06.2012р., відповідно до яких останнє пояснило суду, що ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради, м. Краматорськ з 01.11.2009р. не є балансоутримувачем житлового комплексу по вул. Леніна, 70, та укладення договору оренди нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою вул. Леніна, 70, можливо тільки з балансоутримувачем цього житлового комплексу, яким є відповідач по справі.

Відповідно до доповнень до відзиву на позовну заяву, що надійшли до канцелярії суду 20.06.2012р. відповідач доповнив свою правову позицію викладену в відзиві та також просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

30.07.2012р. ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради, м. Краматорськ надало пояснення по справі №07-20/1893 від 27.07.2012р., відповідно до яких останнє пояснило суду, що позовні вимоги підтримує. Відповідно до клопотання №07-21/1951 від 06.08.2012р. ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради, м. Краматорськ також підтримало позовні вимоги Асоціації власників житлових будинків "Союз" м.Краматорськ.

Суд ухвалою від 30.07.2012р. залучив до участі у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 міську раду, м. Краматорськ.

Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду Донецької області від 06.08.2012р. справу передано на розгляд судді Колесник Р.М.

03.09.2012р. ОСОБА_3 міська рада надала пояснення по справі №01-01-31/4054 від 30.08.2012р. Та також ОСОБА_3 міська рада надала заяву про розгляд без участі №01-01-31/4055 від 30.08.2012р., відповідно до якої остання просила суд вирішити справу на розсуд суду. Суд прийняв до уваги вказану заяву та розглянув справу без участі представника третьої особи.

Суд ухвалами від 30.07.2012р., 06.08.2012р. зобов'язував КП "Бюро технічної інвентаризації" м. Краматорськ надати суду письмові пояснення щодо належності права власності на спірне нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Леніна,70, які підтвердити документально.

Відповідно до пояснень №2078 від 27.08.2012р., що надійшли до канцелярії суду 04.09.2012р., КП "Бюро технічної інвентаризації" м. Краматорськ зазначило, що у відповідності до даних підприємства право власності на нежитлове приміщення, площею 77,5 кв.м., розташоване по вул. Леніна, 70 в м. Краматорську зареєстроване за Територіальною громадою в особі ОСОБА_3 міської ради на підставі свідоцтва про право власності, виданого 22.08.2012р. виконкомом ОСОБА_3 міської ради. Право власності в КП «БТІ» зареєстровано за реєстр. №2678н/ф.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про витребування доказів від третьої особи, а саме технічного паспорту на нежитлове приміщення по вул. Леніна 70 в м. Краматорську.

У задоволенні зазначеного клопотання суд відмовив з тих підстав, що воно не відповідало вимогам ч. 2 ст. 38 ГПК України, бо заявником не було зазначено обставин, які може підтвердити цей доказ. Не знайшов суд і підстав для витребування зазначеного доказу з власної ініціативи оскільки наявні у матеріалах справи докази, на думку суду, є достатніми для всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та прийняття рішення та дії суду з витребування технічного паспорту не відповідали б вимогам ст. 34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи надавав пояснення по суті спору.

Розгляд справи на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався. Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд:

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради, м. Краматорськ та Асоціацією власників жилих будинків «Союз» 18.06.2009р. був укладений договір оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8, відповідно до умов якого ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради, м. Краматорськ надало в оренду позивачу нежитлове приміщення, яке розташоване в м. Краматорськ, по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 кв.м., з наступними умовами: об'єкт оренди - нежитлове приміщення, яке розташоване в м. Краматорськ, по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 кв.м. (п. 1.1); орендна плата - 310,00 гривень (п.п. 3.1, 3.2); строк дії договору з 18.06.2009р. по 14.06.2012р. (п. 7.1.).

Відповідно до акту від 18.06.2009р. вищезазначений предмет договору був переданий позивачу в оренду.

На підставі рішення ОСОБА_3 міської ради №29/V-11 від 23.09.2009р. житловий комплекс розташований за адресою вул. Леніна, 70, був переданий з балансу ОСОБА_2 житлового та комунального господарства на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Екватор» з 01.11.2009р. Про, що складений відповідний акт приймання-передачі основних засобів б/н від 01.11.2009р.

У подальшому позивачем від відповідача був отриманий лист №16/09 від 17.11.2009р., в якому останній повідомив позивача, що згідно із рішенням ОСОБА_3 міської ради №29/V-11 від 23.09.2009р. саме відповідач є власником орендованого позивачем приміщення, наполягав на укладенні нового договору оренди.

29.07.2010р. між Асоціацією власників житлових будинків "Союз" м.Краматорськ (орендар) та ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Екватор" м.Краматорськ (орендодавець) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №29/07, відповідно до умов якого орендодавець здав, а орендар прийняв в користування нежиле приміщення за адресою вул. Леніна, 70, розмір приміщення 77,5 кв.м. (п.1.1); орендна плата - 310,00 гривень (п.п. 3.1, 3.2); строк дії договору з 29.07.2010р. по 14.06.2012р. (п. 7.1.).

Відповідно до акту від 29.07.2010р. вищезазначений предмет договору був переданий позивачу в оренду.

Згідно протоколу загальних зборів членів ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Екватор" від 11.04.2012р. вирішено договір оренди з Асоціацією власників житлових будинків "Союз" не продовжувати.

Виходячи з наведеного позивач звернувся до суду з вимогами про визнання права позивача користування нежитловим приміщенням розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 м 2 на підставі договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8 укладеного між ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків "Союз"; визнання права позивача на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності - нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 м2 із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради на новий термін.

Оцінюючи матеріали справи, доводи сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»:

житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс;

нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин;

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс. Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об'єднання. Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. N 1521 затверджено Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, за змістом якого для приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія. У разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу на баланс об'єднання утворюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та об'єднання, а у разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, - у складі представників попереднього балансоутримувача, юридичної особи, на баланс якої передається майно, та об'єднання. Комісію очолює представник приймаючої сторони. 4. Комісія визначає технічний стан житлового комплексу або його частини відповідно до вимог законодавства та складає акт приймання-передачі згідно з додатком до цього Порядку. Датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання акта приймання-передачі.

Додатком до Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс затверджено зразок акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, з якого вбачається, що окрім іншого в зазначеному акті має бути відображено загальна площа допоміжних приміщень у тому числі, кв. метрів: сходові клітки, вестибюлі, позаквартирні коридори, колясочні, комори сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, інші технічні приміщення.

Наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі основних засобів від 01.11.2009 року не містить положень про розташовані у житловому комплексі по вул. Леніна 70 в м. Краматорську допоміжні приміщення.

З огляду на викладене акт приймання-передачі основних засобів від 01.11.2009 року та авізо від цієї ж дати не можуть прийматися судом до уваги у якості належного та допустимого доказу переходу до відповідача будь-яких прав щодо приміщення, розташованого в цокольному поверсі житлового будинку № 70 по вул. Леніна в м. Краматорську.

Навпаки, системний аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави дійти висновку про те, що передача на баланс відповідача житлового комплексу по вул. Леніна, 70 в м. Краматорську, не означає, що до відповідача перейшло право власності чи інші речові права на нежитлові приміщення, розташовані в цьому комплексу бо вони є самостійними об'єктами цивільно-правових відносин, а, отже перехід права власності чи інших речових прав на нього має відбуватися у спосіб визначений законодавством, зокрема шляхом укладання цивільно-правових угод та не може здійснюватися шляхом передачі з балансу на балансу в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. N 1521.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що приміщення, що перебуває у користування позивача є допоміжним приміщенням, тобто таким, що на підставі ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» є власністю співвласників житлового будинку, а, отже, виключно співвласники житлового будинку наділені повноваженнями, щодо розпорядження цим приміщенням, в тому числі передавати його в оренди чи використовувати його для власних потреб, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

У відповідності до пунктів 1.1 та 1.2 Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. N 4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) допоміжні приміщення передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Конституційний Суд України у п. 4 свого рішення у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 09.11.2011 року N 14-рп/2011 (Справа N 1-22/2011) розтлумачив, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Як вже зазначалося законодавство розрізняє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення (ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

З пояснень третьої особи (ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради) вбачається що приміщення, що на сьогодні перебуває у користуванні позивача вже не вперше передається в оренду суб'єктам господарювання, а за радянських часів в цьому приміщенні розміщувалася кімната школяра. Наведені обставини підтвердила в судовому засіданні і представник відповідача, що зафіксовано в протоколі судового засідання від 04.09.2012 року. З огляду на це суд приходить до висновку, що приміщення, що перебуває у користуванні позивача відносилося до об'єктів соціальної інфраструктури міста та не перебувало у користуванні виключно мешканців будинку № 70 по вул. Леніна в м. Краматорську, не слугувало для саме їх побутового обслуговування та не було передбачено для забезпечення експлуатації будинку, так як це забезпечують сходові клітини, колясочні, кладові - що за своїми ознаками та функціональним призначенням є допоміжними приміщеннями житлового будинку.

Відповідно до Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. N 311 до комунальної власності відносяться дошкільні виховні та позашкільні навчально-виховні заклади, середні загальноосвітні навчально-виховні заклади, педагогічні училища, школи-інтернати, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, будинки учителя, інститути удосконалення вчителів, методичні кабінети, фільмотеки, підрозділи по господарському обслуговуванню установ і закладів народної освіти, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні.

Відповідно до ч. 3 п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Наведене вище зумовлює висновки суду про безпідставність тверджень відповідача про віднесення приміщення, що перебуває у користуванні позивача до складу допоміжних приміщень житлового будинку № 70 по вул. Леніна в м. Краматорську бо є нежитловим приміщенням, тобто окремим, самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста ОСОБА_3 та у спільній сумісній чи спільній частковій власності з мешканцями будинку № 70 по вул. Леніна в м. Краматорську не перебуває.

Зазначене, зокрема, підтверджується свідоцтвом про право власності на майно від 22.08.2012р. та Витягом про державну реєстрацію права власності на майно № 35265288 від 23.08.2012р., з яких вбачається, що власником приміщення, що перебуває у користуванні позивача є територіальна громада, якій майно належить на праві комунальної власності.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач також посилається на нікчемність договору оренди № 29/07 від 29.07.2010 року, укладеного ним з відповідачем за його наполяганням, оскільки, на думку позивача, відповідач не мав повноважень виступати у якості орендодавця майна, що перебувало у комунальній власності.

Надаючи оцінку доводам позивача в цій частині, враховуючи заперечення відповідача, наведені ним у відзиві та доповненні на відзив на позовну заяву, суд приходить до наступного висновку.

Встановлені судом факти, щодо належності права власності на нежитлове приміщення, що перебуває у користуванні позивача на праві комунальної власності територіальній громаді міста ОСОБА_3, зумовлюють застосування судом до спірних правовідносин положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до ст. 5 якого (в редакції, що діяла станом на час вчинення договору) Орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду партнерам наукових парків; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно частини першої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Доводи представника позивача про нікчемність договору № 29/07 від 29.07.2010 року судом до уваги не приймаються, оскільки недійсність такого правочину із закону не випливає, тобто наведена угода є оспорюваним правочином, тобто є законним доти, доки інше не буде встановлено судом.

Станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості з приводу визнання у встановленому законом порядку договору оренди № 29/07, укладеного між сторонами 29.07.2010 року недійсним.

Водночас, згідно з вимогами п. 1 ст. 83 ГПК України, якщо під час вирішення спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

Як встановлено судом, відповідач, з огляду на те, що нежитлове приміщення по вул. Леніна, 70 м. Краматорська, є комунальною власністю, у власність чи користування відповідачеві не передавалося, надання власником цього майна повноважень відповідачу на передачу його в оренду не відбувалося, він не міг виступати у якості орендодавця цього майна, що зумовлює висновки суду про недійсність цього договору на підставі невідповідності його ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України та суд, керуючись п.1 ст. 83 ГПК України вважає за необхідне з власної ініціативи визнати договір оренди № 29/70 від 29.07.2010 року недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, договір оренди № 29/07 від 29.07.2010 року не створює жодних юридичних наслідків, тобто не може вважатися належною правовою підставою для користування позивачем нежитловим приміщенням площею 77,5 кв.м. в будинку № 70 по вул. Леніна в м. Краматорську.

Водночас, в матеріалах справи наявний договір № 33-8 оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності від 18.06.2009 року, укладений позивачем з ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради на строк до 14.06.2012 року тобто на строк 2 роки 11 місяців та 26 днів або до підписання договору купівлі-продажу об'єкту (п. 7.1. договору).

Жодних доказів на підтвердження факту припинення дії цього договору сторонами суду не надано, а, отже, суд приходить до висновку, що цей договір продовжував діяти і після укладання сторонами договору № 29/07 від 29.07.2010 року.

Згідно із нормами статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач (орендар) продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця (орендодавця) протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений цим договором.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Із змісту наведених правових норм випливає, що по закінченні строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому заперечення мають бути висловлені протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Третя особа (ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради), що згідно Положенням про управління житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради є управненою особою на укладання договорів оренди щодо об'єктів права комунальної власності (п. 3.3. Положення), з огляду на що, а також надавши оцінку іншим положенням договору № 33-8 оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності від 18.06.2009 року, суд приходить до висновку, що саме цей договір був належною правовою підставою для користування нежитловим приміщенням площею 77,5 кв.м. в будинку № 70 по вул. Леніна в м. Краматорськ, який діяв до 14.06.2012 року та з передачею житлового комплексу по вул. Леніна, 70 на баланс відповідача цей договір припинено не було, а, отже, з урахуванням того, що протягом місяця після закінчення терміну дії цього договору (14.06.2012 року) третя особа (ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради) заперечень щодо користування приміщенням не висунула, то він є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

В судовому засіданні третя особа (ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради) доводи позивача, щодо визнання за ним права користування нежитловим приміщенням на підставі цього договору оренди неодноразово підтримувала, що може сприйматися судом як погодження із продовженням строку дії договору № 33-8 оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності від 18.06.2009 року.

З урахуванням строку дії зазначеного договору (2 роки 11 місяців та 26 днів) він є продовженим на той саме строк, тобто діє до 09.06.2015 року.

За змістом ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України захист цивільних прав може відбуватися в тому числі шляхом подання позову про визнання права. Наявні в матеріалах справи докази беззаперечно засвідчують факт невизнання відповідачем прав позивача на користування нежитловим приміщенням загальною площею 77,5 кв.м. по вул. Леніна 70 в м. Краматорську, на підставі договору № 33-8 від 18.06.2009 року, тобто права позивача є такими, що порушені та підлягають судовому захисту шляхом їх визнання, що в даному випадку є належним способом захисту порушеного права позивача.

Наведене зумовлює висновки суду про задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права користування нежитловим приміщенням розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв.м. на підставі договору № 33-8 оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності від 18.06.2009 року укладеного між ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків "Союз".

Щодо позовних вимог в частині визнання права позивача на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності - нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 м2 із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради на новий термін, суд приходить до наступних висновків.

Як вже встановлено судом позивачу належить право користування нежитловим приміщенням, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 м2. При чому таке право ґрунтується на договорі оренди № 33-8 оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності від 18.06.2009 року, укладеному ним з третьою особою (ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради) і який, як встановлено судом, діє до 09.06.2015 року.

Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права позивача на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності - нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 м2 із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради на новий термін, задоволенню не підлягають оскільки право позивача в частині користування зазначеним нежитловим приміщенням на відповідній правовій підставі - договорі оренди не є порушеним, бо договір № 33-8 від 18.06.2009 року вже є укладеним і продовжує діяти на визначений вище термін (09.06.2015 року), що не потребує укладення будь-якого додаткового правочину (договору), який мав би це право засвідчити.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В даному випадку судом не вбачається наявності порушення права позивача в частині визнання за ним права на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності - нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв.м. із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради на новий термін, бо станом на час розгляду справи цей договір вже є таким, що укладений на новий термін і діє до 09.06.2015 року, а, отже, відсутні підстави і для застосування механізму судового захисту інтересів позивача в цій частині.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати недійсним договір оренди №29/07 від 29.07.2010р. нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв.м, укладений між Асоціацією власників житлових будинків "Союз" м.Краматорськ та ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Екватор" м.Краматорськ.

Позов Асоціації власників житлових будинків "Союз" м.Краматорськ, до відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Екватор" м.Краматорськ, про визнання права позивача на користування нежитловим приміщенням розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв.м на підставі договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8 укладеного між ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків "Союз"; визнання права позивача на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності - нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв.м із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради на новий термін, задовольнити частково.

Визнати за Асоціацією власників житлових будинків "Союз" м. Краматорськ (ЄДРПОУ 36453468) право на користування нежитловим приміщенням, розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 кв.м на підставі договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8 від 18.06.2009р., укладеного між ОСОБА_2 житлового та комунального господарства ОСОБА_3 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків "Союз".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Екватор" (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Леніна, буд. 70, ЄДРПОУ 36453321, п/р 26006060299642 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 335548) на користь Асоціації власників житлових будинків "Союз" (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Леніна, буд. 7, р/р 26000060530006 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 335548, ЄДРПОУ 36453468) судовий збір в сумі 1073,00гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.09.2012 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Колесник Р.М.