Постанова

від 21.11.2012 по справі 5006/7/100пн/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.11.2012 р. справа №5006/7/100пн/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1 суддівОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_4, довіреність №б/н від 16.05.2012р.; від відповідача: від третьої особи 1: від третьої особи 2: ОСОБА_5, довіреність №1 від 05.05.2012р.; не з'явився ОСОБА_6, довіреність №07-12/2730 від 22.10.2012р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» м. Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. (повний текст підписано 17.09.2012р.) у справі№5006/7/100пн/2012 (суддя Колесник Р.М.) за позовомАсоціації власників житлових будинків В«СоюзВ» м. Краматорськ до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» м. Краматорськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: проОСОБА_7 міської ради, м. Краматорськ ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради, м. Краматорськ визнання права позивача на користування нежитловим приміщенням розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 кв. м на підставі договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8, укладеного між ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків В«СоюзВ» ; визнання права позивача на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності - нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 кв. м із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради на новий термін

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. у справі №5006/7/100пн/2012 позовні вимоги Асоціації власників житлових будинків В«СоюзВ» м. Краматорськ до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» м. Краматорськ про визнання права позивача на користування нежитловим приміщенням розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв.м на підставі договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8, укладеного між ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків В«СоюзВ» ; визнання права позивача на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності - нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв.м із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради на новий термін - задоволені частково та за Асоціацією власників житлових будинків В«СоюзВ» м. Краматорськ визнано право на користування нежитловим приміщенням, розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 кв.м на підставі договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8 від 18.06.2009р., укладеного між ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків В«СоюзВ» .

Крім того, вказаним рішенням визнано недійсним договір оренди №29/07 від 29.07.2010р. нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв.м, укладений між Асоціацією власників житлових будинків В«СоюзВ» м.Краматорськ та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» м. Краматорськ.

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» м. Краматорськ подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, а скаргу -без задоволення, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу

Відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарги та просить рішення суду скасувати, у позові відмовити повністю.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_7 міська рада, м. Краматорськ надала заяву про розгляд справи за відсутності її представника.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради, у судовому засіданні надала пояснення по суті справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Асоціація власників житлових будинків В«СоюзВ» м. Краматорськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» м. Краматорськ про визнання права позивача на користування нежитловим приміщенням, розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв.м на підставі договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8, укладеного між ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків В«СоюзВ» ; визнання права позивача на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності -нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 кв.м із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради на новий термін.

Позовні вимоги до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» м. Краматорськ обґрунтовані тим, що єдиним орендодавцем нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, є ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради, з яким й був укладений договір оренди №33/8 від 18.06.2009р., який діє до 14.06.2012р. За твердженням позивача, 29.07.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення №29/07, відповідно до якого саме відповідач надав позивачу в оренду спірне нерухоме майно. Однак, укладання такого договору відповідачем - не власником нежитлового приміщення міської комунальної власності, суперечить приписам Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» та Цивільного кодексу України. Враховуючи той факт, що ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради - орендодавець за договором - не повідомляло позивача у встановлений трьохмісячний термін про власний намір використовувати зазначене майно для власних потреб, то на думку позивача, він має право на укладання договору на новий термін.

Ухвалами від 06.06.2012р. та від 30.07.2012р. господарський суд залучив до участі у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради, м. Краматорськ та в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 міську раду, м. Краматорськ відповідно.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог в частині визнання за Асоціацією власників житлових будинків В«СоюзВ» м. Краматорськ права на користування нежитловим приміщенням, розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 кв.м на підставі договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8 від 18.06.2009р., укладеного між ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків В«СоюзВ» .

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 18.06.2009р. між ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради, м. Краматорськ (Орендодавець) та Асоціацією власників жилих будинків В«СоюзВ» м. Краматорськ (Орендар) укладений договір оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності №33/8, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення (будівлю), що розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 кв.м. (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору, вказане приміщення здається орендарю в орендне користування у санітарно-технічному стані згідно акту приймання-передачі.

Передане в орендне користування приміщення згідно з даним договором використовується орендарем починаючи з 18 червня 2009р., виключно за призначенням -проведення робіт по обслуговуванню житлового фонду (п.1.3 договору).

Відповідно до п.3.1, п.3.2 договору, орендна плата визначається згідно Методиці розрахунку орендної плати, затвердженої сесією міської ради та її початковий розмір становить 310,00 гривень.

Пунктом 7.1 встановлено строк дії договору з 18.06.2009р. по 14.06.2012р., або до підписання договору купівлі-продажу даного об'єкту.

Відповідно до акту від 18.06.2009р. вищезазначений предмет договору оренди переданий позивачу в оренду.

Як встановлено місцевим судом, на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради №29/V-11 від 23.09.2009р. житловий комплекс, розташований за адресою: м. Краматорськ, вул. Леніна, 70, був переданий з балансу ОСОБА_8 житлового та комунального господарства на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» з 01.11.2009р., про, що складений відповідний акт приймання-передачі основних засобів б/н від 01.11.2009р.

У подальшому позивачем від відповідача був отриманий лист №16/09 від 17.11.2009р., в якому останній повідомив позивача, що згідно із рішенням ОСОБА_7 міської ради №29/V-11 від 23.09.2009р. саме відповідач є власником орендованого позивачем приміщення та наполягав на укладенні нового договору оренди.

29.07.2010р. між Асоціацією власників житлових будинків В«СоюзВ» м. Краматорськ (орендар) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» м. Краматорськ (орендодавець) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №29/07, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення (будівлю), що розташоване за адресою: м. Краматорськ, вул. Леніна, 70, загальною площею 77,5 кв.м. (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору №29/07 від 29.07.2010р., вказане приміщення здається орендарю в орендне користування у санітарно-технічному стані згідно акту приймання-передачі. Передане в орендне користування приміщення згідно з даним договором використовується орендарем починаючи з 29 липня 2010р., виключно за призначенням - проведення робіт по обслуговуванню житлового фонду (п.1.3 договору).

Відповідно до п.3.1, п.3.2 цього договору, орендна плата визначається згідно Методиці розрахунку орендної плати, затвердженої сесією міської ради та її початковий розмір становить 310,00 гривень.

Пунктом 7.1 встановлено строк дії договору з 29.07.2010р. по 14.06.2012р., або до підписання договору купівлі-продажу даного об'єкту.

Відповідно до акту від 29.07.2010р. вищезазначений предмет договору був переданий позивачу в оренду.

Згідно протоколу загальних зборів членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» від 11.04.2012р. вирішено договір оренди №29/07 від 29.07.2010р. з Асоціацією власників житлових будинків В«СоюзВ» не продовжувати, про що повідомлено позивача телеграмами від 23.05.2012р.

Виходячи з наведеного, позивач звернувся до господарського суду із відповідними вимогами про визнання права користування спірним приміщенням та визнання права позивача на укладення договору оренди спірного приміщення із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради на новий термін.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на нікчемність договору оренди №29/07 від 29.07.2010р., у зв'язку із тим, що відповідач не мав повноважень виступати у якості орендодавця майна, що перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст.1 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно до ст.1 Закону України В«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинкуВ» , житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс; нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин;

За приписом ст.11 Закону України В«Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинкуВ» , об'єднання після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс. Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об'єднання. Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.

Відповідач, в свою чергу, обґрунтовуючи необхідність укладання позивачем договору оренди з Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» посилався на наявність у останнього права власності на спірне майно, набутого, за його твердженням, за рішенням міської ради №29/V-II від 23.09.20009р. щодо передачі будинку на баланс та виникнення такого права на підставі ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».

Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

В свою чергу, відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Однак, доказів щодо наявності права власності відповідача на спірне приміщення, встановленого у передбаченом законом порядку, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» не представлено.

Одночасно, суд першої інстанції дійшов висновку, що акт приймання-передачі основних засобів від 01.11.2009р. та авізо від цієї ж дати не можуть прийматися до уваги у якості належного та допустимого доказу переходу до відповідача права власності спірного приміщення, розташованого в цокольному поверсі житлового будинку №70 по вул. Леніна в м. Краматорську.

Тобто, передача на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» житлового комплексу по вул. Леніна, 70 в м. Краматорську не означає, що до відповідача перейшло право власності чи інші речові права на нежитлові приміщення, розташовані в цьому комплексу, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, вони є самостійними об'єктами цивільно-правових відносин, а отже перехід права власності чи інших речових прав на нього має відбуватися у спосіб, визначений законодавством, зокрема шляхом укладання цивільно-правових угод та не може здійснюватися шляхом передачі з балансу на балансу в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002р. N1521.

Наразі, встановлені місцевим господарським судом факти щодо належності права власності на нежитлове приміщення, що перебуває у користуванні позивача на праві оренди комунальної власності територіальній громаді міста ОСОБА_7, зумовлюють застосування до спірних правовідносин положень Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , відповідно до ст.5 якого (в редакції, що діяла станом на час вчинення договору) Орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду партнерам наукових парків; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Відповідно до ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

За приписом ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини першої ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно не взяті до уваги доводи позивача про нікчемність договору №29/07 від 29.07.2010р., оскільки недійсність такого правочину із закону прямо не випливає, тобто наведена угода є оспорюваним правочином, а отже є законним доти, доки інше не буде встановлено судом.

Водночас, згідно з вимогами п.1 ст.83 ГПК України, якщо під час вирішення спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд має право за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

Судом першої інстанції встановлено, що спірне приміщення, яке перебуває у користуванні позивача є нежитловим приміщенням, тобто окремим, самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, що належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста ОСОБА_7 та у спільній сумісній чи спільній частковій власності з мешканцями будинку №70 по вул. Леніна в м. Краматорську не перебуває.

Зазначене, зокрема, підтверджується свідоцтвом про право власності на майно від 22.08.2012р. та Витягом про державну реєстрацію права власності на майно №35265288 від 23.08.2012р., з яких вбачається, що власником приміщення, що перебуває у користуванні позивача є територіальна громада, якій майно належить на праві комунальної власності.

Таким чином, відповідач не має права виступати у якості орендодавця спірного майна за договором №29/07 від 29.07.2010р., оскільки нежитлове приміщення по вул. Леніна, 70 в м. Краматорськ, є комунальною власністю, у власність відповідачеві не передавалося, надання власником цього майна повноважень відповідачу на передачу його в оренду не відбувалося.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про недійсність договору оренди №29/07 від 29.07.2010р. на підставі невідповідності його ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Таким чином, договір оренди №29/07 від 29.07.2010р. не створює жодних юридичних наслідків, тобто не може вважатися належною правовою підставою для користування позивачем нежитловим приміщенням площею 77,5 кв.м в будинку №70 по вул. Леніна в м. Краматорську.

На ряду з зазначеним, в матеріалах справи наявний договір №33/8 оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності від 18.06.2009р., укладений позивачем з ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради на строк до 14.06.2012р. тобто на 2 роки 11 місяців та 26 днів або до підписання договору купівлі-продажу об'єкту (п.7.1. договору).

Жодних доказів на підтвердження факту припинення дії цього договору сторонами не надано, а отже, господарський суд дійшов вірного висновку, що цей договір продовжував діяти і після укладання сторонами договору №29/07 від 29.07.2010р.

Згідно із нормами статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач (орендар) продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця (орендодавця) протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений цим договором.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що по закінченні строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому заперечення мають бути висловлені протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Оскільки ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради згідно Положення про управління житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради, є управненою особою на укладання договорів оренди щодо об'єктів права комунальної власності (п.3.3. Положення), а також надавши оцінку іншим положенням договору №33/8 оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності від 18.06.2009р., апеляційний суд вважає, що саме цей договір є належною правовою підставою для користування нежитловим приміщенням площею 77,5 кв.м. в будинку №70 по вул. Леніна в м. Краматорськ.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з передачею житлового комплексу по вул. Леніна, 70 на баланс відповідача договір №33/8 від 18.06.2009р. припинено не було, а отже, з урахуванням того, що протягом місяця після закінчення терміну дії цього договору (14.06.2012р.) третя особа (ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради) заперечень щодо користування приміщенням не висунула, то він є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Доказів протилежного ані суд першої інстанції, ані апеляційному суду не представлено.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зі змісту ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт невизнання відповідачем прав позивача на користування нежитловим приміщенням загальною площею 77,5 кв.м. по вул. Леніна 70 в м. Краматорську на підставі договору №33/8 від 18.06.2009р., тому права позивача є такими, що порушені та підлягають судовому захисту шляхом їх визнання, що в даному випадку є належним способом захисту порушеного права позивача.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду щодо правомірності задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права користування нежитловим приміщенням розташованим в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв.м. на підставі договору №33/8 оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності від 18.06.2009р., укладеного між ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради та Асоціацією власників житлових будинків В«СоюзВ» , м. Краматорськ.

Щодо позовних вимог в частині визнання права позивача на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності -нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв. м із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради на новий термін, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається із вищевикладених висновків судової колегії та встановлено судом першої інстанції, позивачу належить право користування нежитловим приміщенням, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв. м. До того ж, таке право ґрунтується на договорі №33/8 оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності від 18.06.2009р., укладеному ним з третьою особою (ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради) і який, як вірно встановлено місцевим судом, діє до 09.06.2015р.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання права позивача на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності - нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв. м із ОСОБА_8 житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради на новий термін задоволенню не підлягають, оскільки право позивача в частині користування зазначеним нежитловим приміщенням на відповідній правовій підставі - договорі оренди не є порушеним, оскільки договір №33/8 від 18.06.2009р. вже є укладеним і продовжує діяти на визначений вище термін (09.06.2015р.), що не потребує укладення будь-якого додаткового правочину (договору), який мав би це право засвідчити.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В даному випадку не вбачається наявності порушення права позивача в частині визнання за ним права на укладення договору оренди нежитлової будівлі міської комунальної власності - нежитлового приміщення, яке розташоване в м. Краматорську по вул. Леніна, 70 загальною площею 77,5 кв. м із управлінням житлового та комунального господарства ОСОБА_7 міської ради на новий термін, оскільки станом на час розгляду даної справи цей договір вже є таким, що укладений на новий термін і діє до 09.06.2015р., а отже, відсутні підстави і для застосування механізму судового захисту інтересів позивача в цій частині.

Рішення господарського суду Донецької області з мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. у справі №5006/7/100пн/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«ЕкваторВ» м. Краматорськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2012р. у справі №5006/7/100пн/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 06.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 09.11.2012р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: О.О.Радіонова

ОСОБА_3