Ухвала

від 16.08.2012 по справі 2а-14576/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14576/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Собківа Я.М.,

при секретарі: Савчуку Р.А.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм'ясо»до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000692301 від 27 вересня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Миргородм'ясо»звернулися в суд з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000692301 від 27 вересня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2011 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення №0000692301 від 27 вересня 2011 року, в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 4 304,36 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1076,09 грн., колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миргородм'ясо»(код 36909569) зареєстровано у статусі юридичної особи 15.03.2010 року виконавчим комітетом Миргородської міської ради.

Миргородською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 16.03.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1086/23-420/36909569/199 від 09.09.2011 року.

Згідно акту перевірки в період, що перевірявся, позивач мав правовідносини з ТОВ «Бізнес Актуал»за операцією з поставки м'яса на суму 21 521,60 грн. (без ПДВ), ПДВ - 4 304,36 грн..

На поставку даного товару контрагентом позивача виписано видаткову накладну № 404 від 19.05.2010 року та податкову накладну від 19.05.2010 року №404 на суму 25826,17 грн., в тому числі ПДВ -4304,36 грн..

Оплату за поставлений товар здійснено через розрахунковий рахунок -платіжні доручення №110 від 27.05.2010 року на суму 24191,17 грн., №183 від 22.06.2010 року на суму 1635,00 грн..

Спірним податковим повідомленням-рішенням, позивачу донараховано грошові зобов'язання у розмірі 4304,36 грн. за основним платежем та 1076,09 грн. за штрафними санкціями.

Порядок формування податкового кредиту визначено Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.2.6 пункту 7.2 вказаної статті передбачає, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпункт 7.2.3 пункту 7.2 вказаної статті передбачає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій, супроводжують здійснення цих операцій і податкову звітність платника податків.

В матеріалах справи наявна податкова накладна № 404 від 19.05.2010 року, відповідно до якої позивач прийняв від ТОВ «Бізнес-актуал»яловичину 1 категорії в кількості 1358,7 кг по ціні 15,84 грн. на суму 21521,81 грн. без ПДВ, та накладна №404 від 19.05.2010 року де визначено спірну суму ПДВ у розмірі 4304,36 грн..

Позивачем, також надано картку рахунку 26, картку рахунку 631 за травень 2010 року та оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за травень 2010 року, відповідно до якої у бухгалтерському обліку відображено оприбуткування 19.05.2010 року м'яса яловичини від ТОВ «Бізнес-Актуал»та проведені з постачальником розрахунки.

Податкова накладна видана за оподатковуваними операціями (за звичайними правилами) за ставкою 20%, та відповідає вимогам і правилам п/п. 3.1.1. п. 4.1., п. 4.5., п/п. 6.1.1. Закону України «Про податок на додану вартість», а податковий кредит сформований відповідно до положень п. 7.5. Закону.

Зазначена податкова накладна за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим наведеним Законом та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПЛ України від 30.05.1997 року № 165.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, а отже видача ним податкових накладних за фактично вчиненою операцією є правомірною.

Апелянтом не наведено обставин та не надано доказів, про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в окремо або сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000692301 від 27 вересня 2011 року, в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 4 304,36 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1076,09 грн..

Позивач здійснював податковий облік та формував податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 22.08.2012 року.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Собків Я.М.