Ухвала

від 11.09.2012 по справі 2а-3536/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3536/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю:Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Павленко Т.А., представника апелянта -Шапор Л.П., представників позивача -Островської В.В., Арбузової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ СПОРТ УА»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВМ СПОРТ УА»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 27 від 06.01.2012 року;

- визнати протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва по проведенню позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВМ СПОРТ УА»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ПІЛАТЕКСС», ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД», ТОВ «ЛОГІСТИЧНА ЛІНІЯ», ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР», ТОВ «ВІНТЛЕС ТМ»;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 14.02.2012 року № 0000482360.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ СПОРТ УА»задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 14.02.2012 року № 0000482360.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АВМ СПОРТ УА»є юридичною особою, зареєстрованою Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 18.07.2006 року, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 377617 (а.с. 19).

В період з 11.01.2012 року по 17.01.2012 року службовими особами ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «АВМ СПОРТ УА»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ПІЛАТЕКСС», ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД», ТОВ «ЛОГІСТИЧНА ЛІНІЯ», ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР», ТОВ «ВІНТЛЕС ТМ»за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, в ході якої було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що виразилося у завищенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з:

- ТОВ «ПІЛАТЕКСС»на загальну суму -141 963,76 грн., у тому числі за лютий 2011 року на 141 963,73 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 141 963,73 грн.;

- ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД» на загальну суму -328 776,59 грн., у тому числі, за березень 2011 року на 208 576,86 грн., квітень 2011 року на 120 199,73 грн. в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 328 776,59 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 30/23-60/34484803 від 24.01.2012 року (а.с. 13-17).

На підставі акту перевірки, 14.02.2012 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000482360 про збільшення ТОВ «СПОРТ УА»суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 470 741,32 грн., у тому числі, 470 740,32 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 18).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пп. «а»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги -мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Отже, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Зазначені обставини відповідачем не доведені.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 11.02.2011 року між ТОВ «АВМ СПОРТ УА»(Покупець) та ТОВ «ПІЛАТЕКСС»(Постачальник) було укладено договір постачання № 11/02, відповідно до якого ТОВ «ПІЛАТЕКСС»зобов'язується поставляти «АВМ СПОРТ УА»спортивні товари, а «АВМ СПОРТ УА»зобов'язується приймати і оплачувати товар на умовах цього договору. Відповідно до п. 2.2 договору, асортимент, кількість і відпускна ціна товару, що поставляється, вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (т. 1 а.с. 29-30).

Факт виконання ТОВ «АВМ СПОРТ УА»та ТОВ «ПІЛАТЕКСС»умов договору постачання № 11/02 від 11.02.2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 11.02.2011 року № 103 на суму 3 626,00 грн. ( у т.ч. 604,33 грн. - ПДВ), від 24.02.2011 року № 2401 на суму 459 217,20 грн. (у т.ч. 76 536,20 грн. - ПДВ), від 25.02.2011 року № 2501 на суму 388 939,20 грн. (у т.ч. 64 823,20 грн. - ПДВ) та податковими накладними від 11.02.2011 року № 103, від 24.02.2011 року № 2401, від 25.02.2011 року № 2501, актами прийому-передачі товару та товарно-транспортними накладними.

Сума податку на додану вартість у розмірі 141 963,70 грн., була віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року (т. 1 а.с. 96-102).

28 лютого 2011 року між ТОВ «АВМ СПОРТ УА»(Покупець) та ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД»(Постачальник) було укладено договір постачання № 12, відповідно до якого ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД»зобов'язується поставляти «АВМ СПОРТ УА»спортивні товари, а «АВМ СПОРТ УА»зобов'язується приймати і оплачувати товар на умовах цього договору. Відповідно до п. 2.2 договору, асортимент, кількість і відпускна ціна товару, що поставляється, вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (т. 1 а.с. 42-43).

Факт виконання ТОВ «АВМ СПОРТ УА»та ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД»умов договору постачання № 12 від 28.02.2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 01.04.2011 року № 147 на суму 98 056,40 грн. (у т.ч. 16 342,73 грн. - ПДВ), від 01.04.2011 року № 148 на суму 6 526,00 грн. (у т.ч. 1 087,67 грн. - ПДВ), від 06.04.2011 року № 646 на суму 21 101,60 грн. (у т.ч. 3 516,93 грн. - ПДВ), від 05.04.2011 року № 545 на суму 595 514,40 грн. (у т.ч. 99 252,40 грн. - ПДВ), від 01.03.2011 року № 135 на суму 220 436,32 грн. (у т.ч. 36 739,39 грн. - ПДВ), від 11.03.2011 року № 1133 на суму 464 022,00 грн. (у т.ч. 77 337,00 грн. - ПДВ), від 09.03.2011 року № 931 на суму 567 002,80 грн. (у т.ч. 94 500,47 грн. - ПДВ) та податковими накладними від 01.04.2011 року № 147, від 01.04.2011 року № 148, від 06.04.2011 року № 646, від 05.04.2011 року № 545, від 01.03.2011 року № 135, від 11.03.2011 року № 1133, від 09.03.2011 року № 931, актами прийому-передачі товару та товарно-транспортними накладними.

Сума податку на додану вартість у розмірі 208 576,86 грн., була віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, а сума податку на додану вартість у розмірі 120 199,73 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року (т. 1 а.с. 103-122).

З акту перевірки ТОВ «АВМ СПОРТ УА»вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України стали акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1177/23-5/37144993 від 23.08.2011 року та акти ДПІ у Голосіївському районі від 30.11.2011 року № 1438/3-23-40-37414425 та від 02.08.2011 року № 863/3/23-40-37414425.

Так, з акту перевірки ТОВ «АВМ СПОРТ УА»вбачається, що згідно «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту», відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів»за лютий 2011 року перевіряючими було встановлено розбіжність між сумою податкового зобов'язання ТОВ «ПІЛАТЕКСС»та сумою податкового кредиту ТОВ «АВМ СПОРТ УА».

Причиною розбіжності став акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про проведення перевірки ТОВ «ПІЛАТЕКСС»(акт № 1177/23-5/37144993 від 23.08.2011 року), яким не було підтверджено правомірність формування податкових зобов'язань в зв'язку з не підтвердженням наявності поставок товарів (послуг) від ТОВ «ПІЛАТЕКСС»підприємствам покупцям.

Крім цього, з акту перевірки вбачається, що актами ДПІ у Голосіївському районі від 30.11.2011 року № 1438/3-23-40-37414425 та від 02.08.2011 року № 863/3/23-40-37414425 встановлено відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД»за березень-квітень 2011 року.

Вказані докази, на думку апелянта свідчать про нікчемність укладених правочинів.

Проте, колегія суддів не приймає до уваги дане твердження апелянта та обґрунтовує це наступним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналізуючи наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що договір постачання № 11/02 від 11.02.2011 року та договір постачання № 12 від 28.02.2011 року, а також всі операції за даними договорами постачання укладених між ТОВ «АВМ СПОРТ УА»та ТОВ «ПІЛАТЕКСС»та ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД»є такими, що не суперечать інтересам держави та суспільства, придбані на їх умовах товари та послуги не були виключені з цивільного обігу, на момент укладення договорів сторони були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, взяті на облік як платники податків, а тому володіли необхідним обсягом цивільної правоздатності та дієздатності, вільно здійснювали своє волевиявлення що в свою чергу свідчить про настання правових наслідків.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи апелянта про те, що оспорювані господарські зобов'язання ТОВ «АВМ СПОРТ УА»та ТОВ «ПІЛАТЕКСС»і ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД»не були спрямовані на реальне здійснення господарських операцій та на реальне настання правових наслідків, належними доказами не підтверджуються.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що спірні угоди були укладені ТОВ «АВМ СПОРТ УА»та ТОВ «ПІЛАТЕКСС»і ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД»з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобов'язання за договорами постачання від 11.02.2011 року № 11/02 та від 28.02.2011 року № 12 виконані сторонами належним чином, а тому не можуть розглядатися як нікчемні.

Крім цього, з аналізу матеріалів справи слідує, що зміст укладених між ТОВ «АВМ СПОРТ УА»та ТОВ «ПІЛАТЕКСС»і ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД»договорів постачання не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Щодо виявленої розбіжності за лютий 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «ПІЛАТЕКСС», колегія суддів зазначає, що положеннями Податкового кодексу України не передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобов'язання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами та за факт невизнання податкової звітності контрагента.

Позивачем було надано суду докази, щодо правомірності формування податкового кредиту за перевіряємий період по правовідносинах із контрагентками ТОВ «ПІЛАТЕКСС»і ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД», а тому, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 14.02.2012 року № 0000482360.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання протиправними дій ДПІ у Святошинському районі м. Києва по проведенню позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВМ СПОРТ УА»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ПІЛАТЕКСС», ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД», ТОВ «ЛОГІСТИЧНА ЛІНІЯ», ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР», ТОВ «ВІНТЛЕС ТМ»суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було дотримано всіх передбачених Податковим кодексом вимог щодо проведення спірної перевірки, а саме, відповідачем було отримано акти перевірок ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД»та ТОВ «ПІЛАТЕКСС», надіслано запит про надання інформації та прийнято наказ, який було вручено позивачу..

З цими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

Повний текст ухвали складено та підписано -17.09.12р.