Ухвала

від 17.07.2013 по справі 2а-3536/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2013 р. м. Київ К/9991/53072/12

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представників позивача Арбузової А.М., Островської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року

у справі № 2а-3536/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ СПОРТ УА» (далі - позивач, ТОВ «АВМ СПОРТ УА»)

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС)

про скасування податкового повідомлення-рішення, наказу, визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АВМ СПОРТ УА» звернулось у березні 2012 до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 27 від 06.01.2012 року, про визнання протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва по проведенню позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВМ СПОРТ УА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ПІЛАТЕКСС», ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД», ТОВ «ЛОГІСТИЧНА ЛІНІЯ», ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР», ТОВ «ВІНТЛЕС ТМ» та про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 14.02.2012 року № 0000482360.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 14.02.2012 року № 0000482360. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини справи.

В період з 11.01.2012 року по 17.01.2012 року службовими особами ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «АВМ СПОРТ УА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ПІЛАТЕКСС», ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД», ТОВ «ЛОГІСТИЧНА ЛІНІЯ», ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР», ТОВ «ВІНТЛЕС ТМ» за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, в ході якої було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 , п. 198.2 ст. 198 , п. 198.3 ст. 198 , п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що виразилося у завищенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з: ТОВ «ПІЛАТЕКСС» на загальну суму 141 963,76 грн., у тому числі за лютий 2011 року на 141 963,73 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 141 963,73 грн.; ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД» на загальну суму 328 776,59 грн., у тому числі, за березень 2011 року на 208 576,86 грн., квітень 2011 року на 120 199,73 грн. в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 328 776,59 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 30/23-60/34484803 від 24.01.2012 року.

На підставі акту перевірки, 14.02.2012 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000482360 про збільшення ТОВ «СПОРТ УА» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 470 741,32 грн., у тому числі 470 740,32 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11.02.2011 року між ТОВ «АВМ СПОРТ УА» (Покупець) та ТОВ «ПІЛАТЕКСС» (Постачальник) було укладено договір постачання № 11/02, відповідно до якого ТОВ «ПІЛАТЕКСС» зобов'язується поставляти «АВМ СПОРТ УА» спортивні товари, а «АВМ СПОРТ УА» зобов'язується приймати і оплачувати товар на умовах цього договору. Відповідно до п. 2.2 договору, асортимент, кількість і відпускна ціна товару, що поставляється, вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Факт виконання ТОВ «АВМ СПОРТ УА» та ТОВ «ПІЛАТЕКСС» умов договору постачання № 11/02 від 11.02.2011 року підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій та наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому-передачі товару та товарно-транспортними накладними.

Судами встановлено, що сума податку на додану вартість у розмірі 141 963,70 гривні була віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Крім того, судами обох інстанцій встановлено, що 28.02.2011 року між ТОВ «АВМ СПОРТ УА» (Покупець) та ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД» (Постачальник) було укладено договір постачання № 12, відповідно до якого ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД» зобов'язується поставляти «АВМ СПОРТ УА» спортивні товари, а «АВМ СПОРТ УА» зобов'язується приймати і оплачувати товар на умовах цього договору. Відповідно до п. 2.2 договору, асортимент, кількість і відпускна ціна товару, що поставляється, вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Факт виконання ТОВ «АВМ СПОРТ УА» та ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД» умов договору постачання № 12 від 28.02.2011 року підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій та наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому-передачі товару та товарно-транспортними накладними.

Судами встановлено, що сума податку на додану вартість у розмірі 208 576,86 гривень була віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, а сума податку на додану вартість у розмірі 120 199,73 гривень була віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Як вбачається з акту перевірки ТОВ «АВМ СПОРТ УА», то єдиною підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 , п. 198.2 ст. 198 , п. 198.3 ст. 198 , п. 200.1 ст. 200 ПК України стали акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1177/23-5/37144993 від 23.08.2011 року та акти ДПІ у Голосіївському районі від 30.11.2011 року № 1438/3-23-40-37414425 та від 02.08.2011 року № 863/3/23-40-37414425.

Так, з акту перевірки ТОВ «АВМ СПОРТ УА» вбачається, що згідно «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту», відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів» за лютий 2011 року перевіряючими було встановлено розбіжність між сумою податкового зобов'язання ТОВ «ПІЛАТЕКСС» та сумою податкового кредиту ТОВ «АВМ СПОРТ УА».

Причиною розбіжності став акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про проведення перевірки ТОВ «ПІЛАТЕКСС» (акт № 1177/23-5/37144993 від 23.08.2011 року), яким не було підтверджено правомірність формування податкових зобов'язань в зв'язку з не підтвердженням наявності поставок товарів (послуг) від ТОВ «ПІЛАТЕКСС» підприємствам покупцям.

Крім цього, з акту перевірки вбачається, що актами ДПІ у Голосіївському районі від 30.11.2011 року № 1438/3-23-40-37414425 та від 02.08.2011 року № 863/3/23-40-37414425 встановлено відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД» за березень-квітень 2011 року. Вказані докази на думку податкового органу свідчать про нікчемність укладених правочинів.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги частково, з висновками яких погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України ).

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ст. 198 ПК України ).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПК України ).

Згідно з п. п. 201.10, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу .

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент складання податкових накладних, контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Також судами обох інстанцій встановлено, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України .

Господарські операції позивача з ТОВ «ПІЛАТЕКСС», ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД», ТОВ «ЛОГІСТИЧНА ЛІНІЯ», ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР», ТОВ «ВІНТЛЕС ТМ» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами.

Висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та про нікчемність правочину судами спростований з підстав невизнання в судовому порядку таких правочинів нікчемними та встановлення по даній справі факту реального їх виконання.

На основі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про безпідставність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 14.02.2012 року № 0000482360.

Щодо відмови в задоволенні позову в частині визнання протиправними дій ДПІ у Святошинському районі м. Києва по проведенню позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВМ СПОРТ УА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ПІЛАТЕКСС», ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД», ТОВ «ЛОГІСТИЧНА ЛІНІЯ», ТОВ «ТД «ТРЕЙДСТАР», ТОВ «ВІНТЛЕС ТМ», то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які виходили з того, що податковим органом було дотримано всіх передбачених ПК України вимог щодо проведення спірної перевірки, а саме, відповідачем було отримано акти перевірок ТОВ «АЛЬФАКОМТРЕЙД» та ТОВ «ПІЛАТЕКСС», надіслано запит про надання інформації та прийнято наказ, який було вручено позивачу.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року у справі № 2а-3536/12/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько