Постанова

від 11.09.2012 по справі 2а-1273/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1273/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю:Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Павленко Т.А., представника апелянта -Гупало К.П., представника відповідача -Завгороднєвої О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 28.09.2011 року № 0000654040 та № 0000664040.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, було здійснено процесуальне правонаступництво та замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків на Окружну державну податкову службу - Центрального офісу з обслуговування великих платників Державної податкової служби.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції -скасувати , виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»є юридичною особою, зареєстрованою Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.05.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 265200 (т. 2 а.с. 31).

В період з 25.08.2011 року по 05.09.2011 року службовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Щедро-Ком», ТОВ «Агротехтрейд», ТОВ «Транском ЮГ»за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 805 320,00 грн., у тому числі, за липень 2010 року -22 022,00 грн., серпень 2010 року -1 488 442,00 грн., вересень 2010 року -294 856,00 грн. та завищено суму ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню на суму 25,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року -1,00 грн., вересень 2010 року -24,00 грн.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт № 757/40-40/35919521 від 12.09.2011 року (т. 1 а.с. 46-75) на який позивачем до відповідача були направлені заперечення.

Листом від 17.02.2012 року за № 329/9/10-130 на заперечення позивача була надана відповідь, відповідно до якої висновки Акту перевірки від 12.09.2011 року № 757/40-40/35919521 викладені у наступній редакції: в результаті перевірки встановлені порушення ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 805 320,00 грн., у тому числі, за липень 2010 року -22 022,00 грн., серпень 2010 року -1 488 442,00 грн., вересень 2010 року -294 856,00 грн. та завищено суму ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню на суму 25,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року -1,00 грн., вересень 2010 року -24,00 грн.

На підставі акту перевірки, проведеної на виконання постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області Радченко О.В. від 09.06.2011 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків були винесені податкові повідомлення-рішення від 28.09.2011 року:

- № 0000654040, яким ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 25,00 грн.

- № 0000664040, яким ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 256 640,00 грн., у тому числі, 1 805 320,00 грн. - за основним платежем та 451 330,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами ) (т. 1 а.с. 83, 85).

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

За результатом розгляду повторної скарги позивача, ДПС України прийняла рішення від 16.01.2012 року № 975/6/10-245, яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП № 0000654040 та № 0000664040 від 28.09.2011 року та рішення прийняте за результатом розгляду первинної скарги - без змін (т. 1 а.с. 115-118).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отриманої постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів) (п. 86.4. ст. 86 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2011 року, слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області Радченко О.В., під час досудового слідства у кримінальній справі № 56-2659 було винесено постанову про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Щедро-Ком», ТОВ «Агротехтрейд», ТОВ «Транском ЮГ»за третій квартал 2010 року.

В період з 25.08.2011 року по 05.09.2011 року, службовими особами ДПІ СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Данзас Київ, ЛТД», якою було встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 1 805 320,00 грн., у тому числі, за липень 2010 року -22 022,00 грн., серпень 2010 року -1 488 442,00 грн., вересень 2010 року -294 856,00 грн. та завищено суму ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню на суму 25,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року -1,00 грн., вересень 2010 року -24,00 грн.

Відповідно до вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, згідно п. 86.9. ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом (п. 58.4. ст. 58 Податкового кодексу України).

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

При цьому, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини , предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП від 28.09.2011 року № та № 0000664040 були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки № 757/40-40/35919521 від 12.09.2011 року, який було складено за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача призначеної постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області Радченко О.В., під час досудового слідства по кримінальній справі № 56-2659 відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу.

При цьому, матеріали справи не місять, а апелянтом не було надано будь-яких відомостей щодо стану кримінальної справи № 56-2659 та доказів на підтвердження факту винесення вироку чи постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами по вказаній кримінальній справі.

Крім цього, з акту перевірки вбачається, що підставою для висновку відповідача про порушення ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України стали акти перевірки контрагентів позивача ПП «Щедро-Ком», ТОВ «Агротехтрейд»та ТОВ «Транском ЮГ».

Так, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «Щедро-Ком»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків -постачальниками за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року (акт № 425/23-400/33367942 від 05.04.2011 року), в ході якої було встановлено, що ПП «Щедро-Ком»має стан «7»- до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. До перевірки ПП «Щедро-Ком»не було надано інформацію та документи про використання у своїй діяльності власного чи орендованого офісного, виробничого (торгівельного, складського) приміщень.

ПП «Щедро-Ком»до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва декларації з податку на прибуток з додатком К1/1 протягом 2010 року не подавало, звітність за формою 1- ДФ та розрахунки комунального податку до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва не надавало. В перевіряємому періоді фінансово-господарську діяльність по взаєморозрахункам з постачальниками фактично не здійснювало, встановлена відсутність придбання товаро-матеріальних цінностей та їх реалізація у відповідних звітних періодах, відсутність їх залишку, відсутність трудових ресурсів.

Також, перевіркою не було встановлено факту передачі товаро-матеріальних цінностей від продавця до покупця або по факту виконання послуг в зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) первинних бухгалтерських та податкових документів, а саме: актів приймання - передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції та фактичного отримання послуг у зв'язку з відсутністю у ПП «Щедро-Ком»трудових ресурсів, основних засобів та виробничого обладнання.

Актом ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транском ЮГ»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Спаркл»за лютий-червень 2010 року, ТОВ «Санфлор-А»за липень 2010 року (акт № 4165/231-00/36536622 від 22.11.2010 року) було встановлено, що ТОВ «Транском ЮГ»зареєстровано платником ПДВ з 25.06.2009 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.06.2009 року № 100232668, яке було анульовано 16.05.2011 року (причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження). Також, в ході перевірки було встановлено, що у ТОВ «Транском-Юг»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. В зв'язку з чим, податковим органом був зроблений висновок, що взаємовідносини між ТОВ «Транском-Юг» та його контрагентами-покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язанні з їх недійсністю.

З акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агротехтрейд»про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Агротехтрейд»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за серпень-вересень 2010 року (акт № 574/23-300/35639294 від 29.04.2011 року) вбачається, що ТОВ «Агротехтрейд»до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва декларації з податку на прибуток протягом 2010 року не надавались, у зв'язку з чим неможливо зробити висновок про наявність або відсутність в перевіряємому періоді у ТОВ «Агротехтрейд»основних фондів. Крім цього, в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва відсутня інформація щодо наявності власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність. Інформація про орендовані, одержані по договору лізингу, закріплені за підприємством на праві господарського відання основні засоби також відсутні.

Враховуючи дані актів, відповідач дійшов висновку, що господарські операції здійснені між позивачем та контрагентами ПП «Щедро-Ком», ТОВ «Агротехтрейд»та ТОВ «Транском ЮГ»не спричинили настання правових наслідків, а тому є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На думку відповідача, вказані докази свідчать про те, що правочини, укладені між вищевказаними суб`єктами господарювання, не спричинили реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями апелянта та зазначає, що відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегією суддів встановлено, що в період з липня по серпень 2010 року між позивачем та ПП «Щедро-Ком»вбули укладені договори поставки, відповідно до яких ПП «Щедро-Ком»поставляло та передавало у власність, а ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»приймало і оплачувало ячмінь українського походження врожаю 2010 року, українську пшеницю 2, 3 класу групи А врожаю 2010 року, українську пшеницю 4, 5 класів групи Б та фуражну пшеницю 6 класу врожаю 2010 року.

Крім цього, в період з липня по серпень 2010 року між позивачем та ТОВ «Транском-Юг» були укладені договори поставки, відповідно до яких ТОВ «Транском-Юг»поставляло та передавало у власність, а ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»приймало і оплачувало ячмінь українського походження врожаю 2010 року, українську пшеницю 4, 5 класів групи Б та фуражну пшеницю 6 класу врожаю 2010 року.

Також, в період з липня по вереснь 2010 року між позивачем та ТОВ «Агротехтрейд»були укладені договори поставки, відповідно до яких ТОВ «Агротехтрейд»поставляло та передавало у власність, а ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»приймало і оплачувало ячмінь українського походження врожаю 2010 року, український продовольчий рапс врожаю 2010 року, українську пшеницю 4, 5 класів групи Б та фуражну пшеницю 6 класу врожаю 2010 року.

Оплата за придбану сільськогосподарську продукцію була здійснена позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки ПП «Щедро-Ком», ТОВ «Агротехтрейд»та ТОВ «Транском ЮГ», що підтверджується банківськими довідками щодо переказу коштів.

Факт передачі товару підтверджується наявними в матеріалах справи договорами поставки, видатковими та податковими накладними.

На підтвердження факту транспортування товару, позивачем були надані товарно-транспортні накладні, довідки про надходження вантажу в термінали та довідки про прийняття вантажу в термінали. Зберігання товару підтверджується складськими квитанціями.

Крім цього, подальша реалізація товару підтверджується наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу, актами прийому передачі продукції та вантажно митними деклараціями.

Отже, виконання укладених угод, здійснення товарних операцій, постачання товару, оплата та використання товару у господарській діяльності підтверджено належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довідками про надходження вантажу в термінали та довідками про прийняття вантажу в термінали, складськими квитанціями, банківськими довідками щодо переказу коштів, випискою договорами купівлі-продажу, актами прийому передачі продукції та вантажно митними деклараціями, які містяться в матеріалах справи.

Доказів того, що складені позивачем та ПП «Щедро-Ком», ТОВ «Агротехтрейд»та ТОВ «Транском ЮГ»первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, не відповідають вимогам законодавства відповідачем надано не було.

Крім того, відповідачем не було надано доказів визнання судом недійсним свідоцтва платників податку ПП «Щедро-Ком»та ТОВ «Транском ЮГ»та інших реєстраційних і первинних бухгалтерських документів вказаних підприємств. Також не було надано витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням запису про припинення ПП «Щедро-Ком»та ТОВ «Транском ЮГ»як юридичних осіб.

Той факт, що за місцем реєстрації ПП «Щедро-Ком», ТОВ «Агротехтрейд»та ТОВ «Транском ЮГ»відсутні техніка та інші засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності не є достовірним доказом фіктивності угод, укладених такими юридичними особами.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, ч. 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо невстановлена законом або якщо він не визнаний судом недійним.

Відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували про відсутність наміру сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Крім цього, доказів того, що на момент поставки товару (ячменю українського походження врожаю 2010 року, українського продовольчого рапсу врожаю 2010 року, української пшениці 2, 3 класу групи А врожаю 2010 року, української пшениці 4, 5 класів групи Б та фуражної пшениці 6 класу врожаю 2010 року), видачі податкових накладних контрагенти не були зареєстровані як платники податку на додану вартість відповідачем надано не було, що дає підстави вважати, що контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Колегія суддів також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, апелянт не довів правомірності своїх дій по винесенню податкових повідомлень-рішень від 28.09.2011 року № 0000654040 та № 0000664040.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених вимог, які підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень слід задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 28.09.2011 року № 0000654040 та № 0000664040.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,00 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2012 року -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2012 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 28.09.2011 року № 0000654040 та № 0000664040.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

Повний текст постанови складено та підписано -17.09.12р.