Постанова

від 11.09.2012 по справі 1507/1427/12

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.09.2012

Справа № 1507/1427/12

Провадження № 2-а/1507/34/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

при секретарі Суйчимезовій Х.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача Задорожнюк С.Ю.,

свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Болградського Управління експлуатації газового господарства ПАТ "Одесагаз" про визнання акту незаконним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Болградського Управління експлуатації газового господарства ПАТ "Одесагаз" про визнання акту незаконним, та, уточнивши у судовому засіданні свої вимоги, просив суд визнати незаконними дії посадових осіб Болградського Управління експлуатації газового господарства ПАТ "Одесагаз" по неправильному нарахуванню йому оплати за газ протягом 2007-2012р.р.; визнати незаконним нарахування йому боргу за спожитий ним газ за 2011рік і зобов`язати відповідача зробити перерахунок по оплаті за постачання йому газу за 2011р. - з розрахунку по 0,7254грн. за 1м 3 , а не по 1,098грн. за 1м 3 .

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач постійно, протягом кількох років, неправильно нараховує йому кількість спожитого ним газу за рік, з-за чого у 2011 році він вважався споживачем другої категорії - як такий, що спожив за рік більш, ніж 2,5тис. куб.м. газу і йому нараховано сплачувати за газ по 1,098грн. за куб.м., хоча насправді він спожив за весь 2011рік менш, ніж 2,5тис.куб.м. газу, тому його необхідно вважати споживачем першої категорії і необхідно йому нарахувати за спожитий ним газ у 2011-2012р.р. по 0,7254грн. за куб.м.

У судовому засіданні позивач також пояснив, що спори з відповідачем в нього почалися ще з 2007 року, коли в нього вийшов з ладу газовий лічильник і був замінений зі складнощами -у сторін з приводу оплати за перевірку лічильника виникали непорозуміння, з-за чого, на його думку, газове господарство почало йому неправильно записувати кількість спожитого газу -зменшивши, наприклад, кількість у грудні, «перекодувало»цей об`єм на січень, з-за чого в нього у наступний рік вийшло споживання газу у кількості більш, ніж 2,5тис.куб.м., з-за чого йому довелося сплачувати цілий рік за газ дорожче. У грудні 2011 року виникла та ж сама історія -він сплатив за спожитий газ 30.12.2011року -майже в останній день року і в нього за його підрахунками вийшло, що він не перевищив 2,5тисячну межу споживання газу за 2011 рік, проте газове господарство направило на його, позивача, адресу акт від 23.05.2012р. про наявність в нього боргу в сумі 1616,72грн., з чим він не погоджується, оскільки своєчасно, регулярно і повністю оплачує газопостачання з тих пір, як в нього почали виникати конфлікти з відповідачем.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що позивачу нараховується правильно оплата за спожитий ним газ, і правильно вираховується і фіксується кількість спожитого газу. Крім того, представник відповідача та свідки, допитані судом, пояснили, що абонентів газового господарства періодично, не рідше двох разів на рік, повинен відвідувати контролер, який перевіряє правильність фіксування абонентом спожитого газу. Приблизно з 2007 року, з того часу, як абонент ОСОБА_1 був відключений від газопостачання за самовільне і неправильне встановлення газового котла без дозволу, він свариться без поводу з газовим господарством, не вислуховує пояснень законодавства, згідно якого постачається газ населенню і нараховується оплата за спожитий газ, не хоче розібратися в цьому, кричить, ображається, часто не пускає на своє подвір`я контролера, який відвідує його частіше, ніж інших абонентів, щоб запобігти виникненню конфліктних ситуацій, відмовляється від підпису, яким абонент підтверджує правильність фіксування контролером показань лічильника.

Що стосується ситуації по фіксуванню кількості спожитого газу позивачем, то йому, як і іншим абонентам ПАТ «Одесагаз»з січня по грудень фіксується кількість газу суворо з 01 січня по 31 грудня, оскільки в разі, якщо виявиться, що абонент спожив газу бодай на 1 куб.м. більш, ніж 2,5тис.куб.м. на рік, його потрібно переводити до другої категорії споживачів, що тягне за собою більшу ціну за 1куб.м.

Представник відповідача надав суду фінансовий звіт -розшифровку платежів за природній газ, спожитий позивачем -абонентом ОСОБА_1 (а.с.13-15), починаючи з 2007 року, з якого вбачається, що позивач у 2007 році був споживачем 2-ї категорії, оскільки він спожив у 2006р. більш, ніж 2,5тис.куб.м. На початок 2007року вказаному абоненту встановлено новий лічильник з показанням «0куб.м.»і на кінець року лічильник показав 2799куб.м., тому у 2008році абонент повинен був сплачувати за газ як споживач 2-ї категорії -по0,478грн./куб.м., проте абонент сплачував самовільно по 0,315грн. за куб.м., тому на кінець року в абонента виник борг у 92,91грн.; на 01.01.2008р. показання лічильника абонента були 2799, а на 01.01.2009 -4529, що становило споживання за рік 1730куб.м. і тому абонент був переведений з 2-ї категорії споживачів до 1-ї, проте протягом року піднімалася ціна за газ: до 01.08.2008р. 1куб.м. коштував 0,315грн., з 01.08.2008 по 01.12.2008р. -0,3582грн., а з 01.12.2008р. -0,4836грн.; абонент витратив, згідно показань контролера, 3948куб.м. за рік, та заплатив по 0,3582грн., тому різниця склала борг у 19,06грн., що разом з боргом за попередній рік становило 111грн.97коп.

У 2009 році абонент був споживачем 1-ї категорії, боргу на кінець року в нього не було; за 2010рік боргу в абонента також не було, проте, оскільки він спожив за 2010рік 2554куб.м., його необхідно було перевести до 2-ї категорії, але, оскільки в нього з газопостачальною компанією проходив судовий процес за борг 2007-2008р.р., абонента не перевели тимчасово до 2-ї категорії і він сплачував за газ як абонент 1-ї категорії, менше, ніж мав би. За 2011рік абонент знову спожив більш, ніж 2,5тис.куб.м. -2542куб.м., за які йому необхідно було сплачувати по 2-й категорії.

Крім того, щодо фіксування кількості спожитого газу, газопостачальна компанія, згідно Змін до Правил надання послуг з газопостачання (ПННПГ), затвердженого Постановою КМУ від 17.02.2010р., №165, фіксує кількість спожитого абонентами газу за зафіксованими контролерами цифрами і розраховує середньодобове споживання газу абонентом за показаннями лічильника, яі зафіксовані контролером -різниця між черговим показанням та попереднім, поділена на кількість днів між цими двома замірами -це і є середньодобове споживання.

Абоненти, згідно договорів і правил ПННПГ повинні фіксувати кількість спожитого газу станом на перше число кожного місяця і про це пишеться в кожній книжці по оплаті за газ (а.с.23), а в разі фіксування показань раніше або пізніше, то щоб зафіксувати стан лічильника на 01 число, необхідно додати або відняти середньодобове споживання, помножене на кількість днів, які залишилися або пройшли відносно 1-го числа місяця.

Оскільки абонент ОСОБА_1 кількість спожитого газу на 29.12.2001р., при його оплаті 30.12.2011р. вказав 11982куб.м., то, згідно середнього споживання ним газу, вирахованого згідно правил, від попереднього до останнього відвідування абонента контролером, газопостачальна компанія вирахувала, що за 30 та 31 грудня 2011 року ОСОБА_1 спожив 24,2куб.м., що і стало тією кількістю, що перевищила 2,5тис.куб.м., за що абонент став споживачем 2-ї категорії і повинен сплачувати 1,098грн. за 1куб.м., проте абонент продовжував сплачувати по 0,7254грн. за куб.м., тому станом на 10.05.2012р. у ОСОБА_1, разом з попереднім боргом становила 1617,53грн., про що йому і сповістили у формі акту, який є, фактично, повідомленням, а не правовстановлюючим документом, хоча і вказував на необхідність абонента або сплатити суму боргу, або з`ясувати правильність йог нарахування у газопостачальній компанії, проте абонент звернувся до суду з позовом про скасування цього повідомлення, який помилково був названий «актом».

Тому в частині позовних вимог про скасування цього акту представник відповідача вважає необхідно відмовити, оскільки цей документ лише повідомлення, а не регламентуючий, зобов`язуючий до дії документ.

Крім того, позовні вимоги позивача в частині визнання дій відповідача неправомірними, представник відповідача також вважає безпідставними, оскільки дії співробітників Болградського управління експлуатації газового господарства ПАТ «ОДЕСАГАЗ»- контролера та начальник абонвідділу по фіксуванню та нарахуванню абоненту ОСОБА_1 неможна вважати неправильними, оскільки відсутні докази того, що контролер неправильно фіксував показанні газового лічильника абонента в ті дні, коли його пускали до лічильника абонент або його дружина, а працівники абонвідділу правильно розраховували кількість спожитого цим абонентом газу і нараховували за нього оплату -суворо за інструкцією і «Правил надання послуг з газопостачання»(ПННПГ), затвердженого Постановою КМУ від 17.02.2010р., №165; та, оскільки ОСОБА_1 правильно нараховано оплату за спожитий ним газ, його вимога по визнанню за ним боргу є безпідставною.

Суд, вислухавши сторони та свідків, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач є абонентом ПАТ «ОДЕСАГАЗ»в особі Болградського управління експлуатації газового господарства ПАТ «ОДЕСАГАЗ». В нього виникають періодично конфлікти з відповідачем з приводу нарахування оплати за газ -споживач вважає, що він має сплачувати і сплачує менше, ніж йому нараховано. З-за чого, стверджує представник відповідача, у позивача і виник борг перед позивачем.

Зазначений спір відповідно до ст.18 КАС України підсудний місцевому загальному суду.

Відповідно до вимог ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який зареєстровано в суді 29.05.2012р., не надавши заяви про поновлення строку на оскарження дій відповідача, вказавши, що дізнався про порушення своїх прав після одержання 23.05.2012р. повідомлення -«акту»про наявність боргу, тому адміністративний позов в частині вимог про визнання дій відповідача неправомірними за період до 23.11.2011р. в даному судовому засіданні не розглядаються.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що представник відповідача надав достатньо доказів і довів, що працівники відповідача діяли правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією , законами України та договором з абонентом (а.с.31-34); з використанням своїх повноважень з метою, з якою ці повноваження їм були надані, обґрунтовано і добросовісно здійснювали контроль споживання та нарахування оплати позивачу за спожитий ним газ, з урахуванням його права на участь у процесі прийняття рішення -проводили з ним звірки, надіслали повідомлення про його заборгованість, своєчасно, тобто протягом розумного строку намагалися вирішити непорозуміння, відвідували його вдома (контролер і начальник абонвідділу, а.с.23, та протокол с/з), надали суду достатні докази правомірності та правильності дій посадових осіб по нарахуванню оплати за спожитий позивачем газ; позивач довів у судовому засіданні правомірність нарахування позивачу оплати та правильність розрахунку боргу, що виник станом на 10.05.2012р. (а.с.13-15,34-35).

Проте позивач не надав достатньо доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень -відповідача по даній справі, оскільки, оскаржуючи «акт»від 23.05.2012р., він не мав право це робити, оскільки оскарженню у судовому порядку підлягають розпорядження, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що ж стосується оскарження позивачем дій працівників відповідача по нарахуванню йому оплати за газ протягом 2007-2012р.р., нарахування йому боргу за спожитий ним газ за 2011рік і зобов`язання відповідача зробити перерахунок по оплаті за постачання йому газу за 2011р. - з розрахунку по 0,7254грн. за 1м 3 , а не по 1,098грн. за 1м 3 , то відповідач обґрунтовано заперечив проти цих вимог позивача і довів, що вони є необґрунтованими, мотивуючи цей висновок вказаними вище доводами, з якими суд не може не погодитися.

Тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є необґрунтованими, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11-12, 41, 70-71, 86, 94, 99, 100, 158-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Болградського Управління експлуатації газового господарства ПАТ "Одесагаз" про визнання акту незаконним та визнання незаконними дій працівників Болградського Управління експлуатації газового господарства ПАТ "Одесагаз" по неправильному нарахуванню йому оплати за споживчий газ - залишити без задоволення в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня її проголошення.

Суддя: