Постанова

від 24.09.2012 по справі 2а/1270/7028/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/7028/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дибової О.А.

при секретарі: Олейнік О.О.

за участю сторін:

позивач - не з'явився,

відповідач - не з'явився,

третя особа - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до відділу Державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції, третя особа - ДП «Ровенькиантрацит» про скасування постанов про зупинення виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство «Ровенькиантрацит» про скасування постанов про зупинення виконавчого провадження ВП № 286717 в частині примусового виконання наказів Господарського суду Луганської області від 06.09.2011 року № 4/157/2011, від 16.09.2011 року № 18/128/2011, від 07.10.2011 року № 18/129/2011, від 20.09.2011 року № 18/132/2011, № 18/133/2011, № 8/134/2011, від 03.10.2011 року № 1/138/2011, від 12.09.2011 року № 9/128/2011.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що державний виконавець неправомірно зупинив виконавче провадження в частині виконання наказів Господарського суду Луганської області відносно боржника ДП «Ровенькиантрацит», оскільки, хоча на нього і розповсюджується дія Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», але дія цього Закону не розповсюджується на заборгованість, яка виникла між Товариством з обмеженою відповідальністю «України» та ДП «Ровенькиантрацит», оскільки заборгованість виникла після 01 січня 2007 року, тобто після розрахункової дати, встановленої Законом №2711 та її погашення та її погашення не може здійснюватися з застосуванням норм цього Закону.

Позивач вважає, що зупинення виконавчого провадження спричинило порушення норм чинного законодавства України.

Позивач, відповідач та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відповідач та третя особо причини неявки суду не повідомили, заяв про перенесення розгляду справи до суду не надавали, позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин в силу положень ст. ст. 35, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача та третьої особи належним чином повідомлених про час, дату та місце розгляду справи від якого не надійшла заява про перенесення розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України "Про виконавче провадження", спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.7 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, відповідно до наказів господарського суду Луганської області від 06.09.2011 року № 4/157/2011, від 16.09.2011 року № 18/128/2011, від 07.10.2011 року № 18/129/2011, від 20.09.2011 року № 18/132/2011, від 20.09.2011 року № 18/133/2011, від 20.09.2011 року № 8/134/2011, від 03.10.2011 року № 1/138/2011, від 12.09.2011 року № 9/128/2011 були відкриті виконавчі провадження з примусового стягнення заборгованості з ДП «Ровенькиантрацит». У відповідності до ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» були винесені постанови про приєднання виконавчих проваджень до Зведеного виконавчого провадження №286717, в якому знаходиться 1125 виконавчих проваджень на суму 69850106 грн., у тому числі на користь фізичних осіб на суму 195854 грн., на користь держави на суму 23859654 грн., решта на користь юридичних осіб.

28 листопада 2005 року ДП «Ровенькиантрацит» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року, тому 08.11.2011 року виконавчі провадження зупинені у відповідності до вимог п.15 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесені постанови про зупинення виконавчих проваджень:

- постанова ВП 29998722 від 08.11.2011 року по примусовому виконанню наказу № 4/157/2011 від 06.09.2011 року Господарського суду Луганської області;

- постанова ВП 29998063 від 08.011.2011 року по примусовому виконанню наказу № 18/128/2011 від 16.09.2011 року Господарського суду Луганської області;

- постанова ВП 29996819 від 08.11.2011 року по виконанню наказу № 18/129/2011 від 07.10.2011 року Господарського суду Луганської області;

- постанова ВП № 29998572 від 08.11.2011 року по виконанню наказу №8/132/2011 від 20.09.2011 року Господарського суду Луганської області;

- постанова ВП № 29996512 від 08.11.2011 року по виконанню наказу №8/133/2011 від 20.09.2011 року Господарського суду Луганської області;

- постанова ВП № 29996157 від 08.11.2011 року по виконанню наказу №8/134/2011 від 20.09.2011 року Господарського суду Луганської області;

- постанова ВП № 29998879 від 08.11.2011 року по виконанню наказу № 1/138/2011 від 03.10.2011 року Господарського суду Луганської області;

- постанова ВП № 29998257 від 08.11.2011 року по виконанню наказу № 9/128/2011 від 12.09.2011 року Господарського суду Луганської області;

Як встановлено судом, ДП «Ровенькиантрацит» внесене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить скасувати постанови про зупинення виконавчого провадження, оскільки дія Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не розповсюджується на заборгованість, яка виникла між позивачем та третьою особою.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як свідчать матеріали справи та проти чого не заперечує позивач, відповідачем після отримання виконавчих документів виконані передбачені Законом дії по примусовому стягненню боргу з боржника ДП «Ровенькианрацит».

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначені види заборгованості, виконавчі провадження зі стягнення яких не зупиняється з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, а саме, виконавче провадження не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Як встановлено судом під час розгляду справи та не заперечується позивачем, у спірних виконавчих провадженнях відсутні рішення про виплату заробітної плати, або відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, або стягнення аліментів.

Згідно п.1.3 ст.1 цього Закону учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Як зазначалось раніше, ДП «Ровенькианрацит» включене до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу та бере участь у погашені заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Нормами цього Закону визначене поняття заборгованості, а саме, згідно п. 1.4 ст. 1 Закону заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Тобто, з аналізу норм зазначеного Закону вбачається, що його дія поширюється на підприємства, які включені до Реєстру паливно - енергетичних підприємств та суб'єктів господарської діяльності щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії та податкового боргу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» , яким прямо передбачено, що у разі включення боржника до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню та не зупиняється тільки у разі виконання рішень про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначені суми заборгованості на підставі яких відкриті виконавчі провадження і які входять до зведеного виконавчого провадження містять суми заборгованості, що виникли внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до відділу Державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції, третя особа -ДП «Ровенькиантрацит» про скасування постанов про зупинення виконавчого провадження задовольнити.

Скасувати постанови відділу Державної виконавчої служби Ровеньківського міського Управління юстиції у зведеному виконавчому провадженні ВП № 286717 про зупинення виконавчих проваджень від 08.11.2011 ВП № 29998722, ВП № 29998063, ВП № 29996819 ВП № 29998572, ВП № 29996512, ВП № 29996157, ВП № 29998879, ВП № 29998257.

Стягнути на користь Товариства з обмеженої відповідальністю "Україна" (код ЄДРПОУ 25215440) судовий збір в сумі 32,19 (Тридцять дві грн. 19 коп.) гривень з Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СуддяО.А. Дибова