Постанова

від 04.09.2012 по справі 2а-6474/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 вересня 2012 року 13:34 № 2а-6474/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень за участю представників сторін:

від позивача, Гупало К. П., довіреність № 149/2012 від 23.03.12 р. ;

від відповідача, Муха С. І., довіреність № 149/2012 від 23.03.12 р. ;

від позивача, Рибій М. І., довіреність № 30/9/10-130 від 14.05.12 р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна», (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, (далі -відповідач), про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 грудня 2011 року № 0000910700 та від 24 лютого 2012 року № 0000170700.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 18.06.2012 р.

В судовому засіданні від 18.06.2012 р. за клопотанням представника відповідача було здійснено заміну по даній справі відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків замінено правонаступником - Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України, (надалі - відповідач).

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, викладені у Акті перевірки про те, що позивачем порушено вимоги Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за червень 2011 р. 820040,00 грн., завищено залишок суми від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2011 р. на загальну суму 820040,00 грн., є необгрунтованими, такими, що не відповідають вимогам законодавства України, фактичним обставинам, порушують законні права та інтереси позивача, оскільки, контрагенти позивача, з якими здійснювались господарські операції у періоді, що перевірявся, мали належний обсяг правосуб"єктності, були зареєстрований як платники ПДВ, податкові накладні видані за фактично вчиненими операціями з поставки товарів, податковий кредит сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, позивач не уповноважений законами України контролювати та перевіряти господарську діяльність своїх контрагентів, зокрема, дотримання ними вимог податкового законодавства, укладені договори є чинними, а отже, висновки відповідача, викладені у Акті перевірки, є помилковими, а спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на законності і обґрунтованості висновків, викладених в Акті перевірки, зазначив, що перевіркою на підставі даних, отриманих від Західно-Донбаської ОДПІ, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, ДПІ У Ленінському районв м. Донецька, ДПІ м. Херсон встановлено, що договори, укладені контрагентами позивача не спрямованні на настання реальних наслідків, відповідно, діяльність контрагентів позивача не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п. п. 14.1.36 Податкового Кодексу України, в силу чого відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»зареєстроване як юридична особа Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 29.05.2008 року серія А01 № 26544, свідоцтво про державну перереєстрацію юридичної особи від 13.10.2008 р. серія А01 № 265200. Перебуває на обліку як платник податків у Окружній державній податковій службі - Центральному офісі з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України.

У періоді, що перевірявся, позивач, зокрема, здійснював операції з придбання зерна та насіння для подальшої їх переробки та реалізації, що відповідає закріпленим в Статуті позивача напрямкам діяльності товариства: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (п. 3.2.1 Статуту) та виробництво нерафінованих олії та жирів (п.3.2.2 Статуту).

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами проведення якої складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна»(код за ЄДРПОУ 35919521) з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку та у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2011 року»№ 1042/40-40/7/35919521 від 18 листопада 2011 року, (далі -Акт перевірки).

У вказаному акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог ч.1. ст. 203, п. 1 ст. 215, п.1 ст. 216, п.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем у вересні, жовтні, грудні 2010 року, а відображених у податковій звітності червня 2011 року, з контрагентами-постачальниками ПП «Ріст»(код за ЄДРПОУ 34671871), ТОВ "ТРЕЙДИНГ АГРО" (код за ЄДРПОУ 37104987), ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», (код за ЄДРПОУ 34534450), ТОВ «Таврійська зернова компанія»(код за ЄДРПОУ 33173245) та ТОВ «Прем'єр Агро»(код за ЄДРПОУ 36057161) по ланцюгу постачання: по операціях, які звільнені від оподаткування на суму поставки 82352,90 грн., в т.ч. червень 2011 р. - 82352,90 грн., по операціях, які оподатковуються на загальних підставах на суму поставки (червень 2011 р.) 4920243,69 грн., у т.ч. сума ПДВ 820040,31 грн., п. 46.1 ст. 46, п/п.195.1.1 п. 195.1 ст. 195, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, (далі -ПК України), що полягає у заниженні на 79535663 грн. задекларованих експортних операцій за червень 2011 р. на суму фактурної вартості експортних ВМД , п. 198.1., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за червень 2011 р. на загальну суму 820040,00 грн., п.200.3. ст. 200 ПК України, завищено залишок суми від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2011 р. на загальну суму 820040,00 грн., п.п. 14.1.18 п.14.1 ст. 14, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування за липень 2011 р. в розмірі 820040,00 грн.

Підставою для таких висновків в Акті перевірки відповідачем зазначено непідтвердженість поставок між ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та їхніми постачальниками (ПП «Ріст»із ПП «Лаура-Ойл»та ПП «СГ «Маяк», а ті в свою чергу із ТОВ «Сінтезтех»та ТОВ «Вектор-Дон»відповідно; ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн»із ТОВ «Барселона-ОПТ»та ТОВ «Компанія «ЄВВА»; ТОВ «Таврійська зернова компанія»із ТОВ «Коленс», ТОВ «Паіс», ТОВ «Вестор Юг», ТОВ «Корн Агро Трейд», ТОВ «Енпрок», ПП «Флагман-Транс», ПП «Абаз», ТОВ «Вектра-Дон», ТОВ «Кістанов і К», ПП «ЮГТРАНСАГРО», ТОВ «Комп'ютерцентр-Донецьк», ТОВ «Грейн-Мікс», ТОВ «Агросейл», ПП «Мін Агро», ПП КФ «Зернопласттрейд», ТОВ «Агромедіум», ТОВ «Продексим, ЛТД», ПП «Трансагрогрупп», ТОВ «Судносервіс», ПП «Інвестагропівдень», ПП «Агро-колос»та ПП «Юг Зерно Трейд»).

Щодо контрагента ТОВ «Прем'єр Агро»в акті перевірки зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та про встановлення перевіркою відсутності у ТОВ «Прем'єр Агро»умов для виконання поставок.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 06 грудня 2011 року № 0000910700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість року у розмірі 820 040,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішення від 06 грудня 2011 року № 0000910700, позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, передбаченому ст. 56 ПКУ.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 14 лютого 2012 року № 472/10/12-114 про результати розгляду первинної скарги, позивачу донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 205 010,00 грн., у зв'язку із чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 лютого 2012 року № 0000170700.

Позивач оскаржив Рішення Державної податкової служби у м. Києві до Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби України від 24 квітня 2012 року № 7350/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення-рішення від 06 грудня 2011 року № 0000910700 та від 24 лютого 2012 року № 0000170700 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

За результатами перевірки позивачеві зменшено розмір бюджетного відшкодування за липень 2011 року у розмірі 820 040,00 грн. за результатами операцій поставок із ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та ТОВ «Прем'єр Агро».

Висновки відповідача про порушення законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «ТРЕЙДИНГ АГРО»на розмір бюджетного відшкодування позивача за липень 2011 року, як зазначено в Акті перевірки, (т. 1. а.с. 89) не вплинули.

Щодо господарських взаємовідносин позивача ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та ТОВ «Прем'єр Агро». суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори на поставку сої та насіння соняшнику із ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та ТОВ «Прем'єр Агро».

Згідно з умовами договору № 14167 від 17 грудня 2010 року ПП «Ріст»поставило позивачеві 65,82 тон +/- 5 % насіння українського соняшника врожаю 2010 року загальною вартістю 285 000,60 гривень, в тому числі ПДВ -47 500,10 гривень.

На виконання договору № 14167 від 17 грудня 2010 року сторони оформили наступні документи: податкову накладну № 88 від 17 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 65,82 тон насіння соняшника загальною вартістю 274 803,53 гривень, в тому числі ПДВ -45 800,59 гривень; видаткову накладну № 88 від 17 грудня 2010 року.

Сплата позивачем сум ПДВ постачальнику у складі вартості поставленого насіння українського соняшника врожаю 2010 року підтверджується Довідкою з обслуговуючого позивача банку вих. № 01/LK від 13 червня 2012 року про переказ коштів з поточного рахунку позивача на користь ПП «Ріст»за поставлений товар.

Поставка товару відбувалася на умовах CPT («Доставка оплачена до…») -ТОВ «Сателліт». Відповідно до п. 5.1 Договору поставки, транспортування товару в пункт доставки здійснювалося за рахунок постачальника ПП «Ріст». На підтвердження факту транспортування суду надано товарно-транспортні накладні № 518596 від 17 грудня 2010 року № 475867 від 17 грудня 2010 року та № 518357 від 17 грудня 2010 року, відповідно до яких транспортовано та відвантажено насіння соняшнику у загальній кількості 19,380 тон. В пункт доставки - на ТОВ «Сателліт»для подальшої переробки.

Переробка насіння соняшнику позивача на соняшникову олію здійснювалася ТОВ «Сателліт»на підставі Договору на переробку давальницької сировини від 15 вересня 2010 року.

Згідно з умовами договору № 13390 від 24 вересня 2010 року, ПП «Ріст»поставило позивачеві 500 тон +/- 5 % насіння українського соняшника врожаю 2010 року загальною вартістю 1 900 002,00 гривень, в тому числі ПДВ -316 667,00 гривень.

Виконання договору підтверджується: податковою накладною № 149 від 24 вересня 2010 року, згідно з якою поставлено 89,34 тон насіння соняшника загальною вартістю 330 500,03 гривень, в тому числі ПДВ -55 083,34 гривень, видатковою накладною № 149 від 24 вересня 2010 року, податковою накладною № 115 від 26 вересня 2010 року, згідно з якою поставлено 298,140 тон насіння соняшника загальною вартістю 1 075 241,80 гривень, в тому числі ПДВ -179 206,97 гривень, видатковою накладною № 115 від 26 вересня 2010 року; податковою накладною № 116 від 27 вересня 2010 року, згідно з якою поставлено 35,640 тон насіння соняшника загальною вартістю 130269,98 гривень, в тому числі ПДВ -108 558,32 гривень, видатковою накладною № 116 від 27 вересня 2010 року; податковою накладною № 124 від 28 вересня 2010 року, згідно з якою поставлено 60,600 тон насіння соняшника загальною вартістю 223 440,18 гривень, в тому числі ПДВ -186 200,15 гривень, видатковою накладною № 124 від 28 вересня 2010 року; податковою накладною № 139 від 29 вересня 2010 року, згідно з якою поставлено 36,360 тон насіння соняшника загальною вартістю 128 935,66 гривень, в тому числі ПДВ -107 446,38 гривень, видатковою накладною № 139 від 29 вересня 2010 року.

Сплата позивачем сум ПДВ постачальнику у складі вартості поставленого насіння українського соняшника врожаю 2010 року підтверджується Довідкою з обслуговуючого позивача банку вих. № 01/LK від 13 червня 2012 року про переказ коштів з поточного рахунку позивача на користь ПП «Ріст»за поставлений товар .

Поставка товару відбувалася на умовах CPT («Доставка оплачена до…») -ТОВ «Сателліт». Відповідно до п. 5.1 Договору поставки, транспортування товару в пункт доставки здійснювалося за рахунок постачальника ПП «Ріст». Транспортування насіння соняшнику на загальну кількість 520,080 тон у пункт призначення -ТОВ« Сателліт»підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: ТТН № 205856 від 24 вересня 2010 року; ТТН № 229319 від 24 вересня 2010 року; ТТН № 205858 від 24 вересня 2010 року; ТТН № 299183/2 від 23 вересня 2010 року; ТТН № 299183/1 від 23 вересня 2010 року; ТТН № 209331 від 24 вересня 2010 року; ТТН № 209403 від 24 вересня 2010 року; ТТН № 205490 від 24 вересня 2010 року; ТТН № 209331 від 24 вересня 2010 року; ТТН № 205488 від 25 вересня 2010 року; ТТН № 205485 від 25 вересня 2010 року; ТТН № 205494 від 25 вересня 2010 року; ТТН № 209599 від 25 вересня 2010 року; ТТН № 205485 від 25 вересня 2010 року; ТТН № 089592 від 25 вересня 2010 року; ТТН № 205488 від 25 вересня 2010 року; ТТН № 229984 від 26 вересня 2010 року; ТТН № 150421 від 26 вересня 2010 року; ТТН № 205489 від 27 вересня 2010 року; ТТН № 207513 від 27 вересня 2010 року; ТТН № 205497 від 27 вересня 2010 року; ТТН № 207513 від 28 вересня 2010 року; ТТН № 205836 від 28 вересня 2010 року; ТТН № 205491 від 28 вересня 2010 року; ТТН № 207502 від 29 вересня 2010 року; ТТН № 205492 від 29 вересня 2010 року.

За умовами договору № 14134 від 13 грудня 2010 року ПП «Ріст»поставило позивачеві 500 тон +/- 5 % насіння українського соняшника врожаю 2010 року загальною вартістю 2 164 999,98 гривень, в тому числі ПДВ -360 833,33 гривень.

Виконання договору підтверджується: податковою накладною № 67 від 14 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 87,900 тон насіння соняшника загальною вартістю 367 900,86 гривень, в тому числі ПДВ -61 316,81 гривень; видатковою накладною № 67 від 14 грудня 2010 року; податковою накладною № 72 від 15 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 67,68 тон насіння соняшника загальною вартістю 279 507,78 гривень, в тому числі ПДВ -46 584,63 гривень; видатковою накладною № 72 від 15 грудня 2010 року; податковою накладною № 80 від 16 грудня 2010 року, , згідно з якою поставлено 339,20 тон насіння соняшника загальною вартістю 1 409 948,11 гривень, в тому числі ПДВ -234 991,35 гривень, видатковою накладною № 80 від 16 грудня 2010 року.

Сплата позивачем сум ПДВ постачальнику у складі вартості поставленого насіння українського соняшника врожаю 2010 року підтверджується Довідкою з обслуговуючого Позивача банку вих. № 01/LK від 13 червня 2012 року про переказ коштів з поточного рахунку Позивача на користь ПП «Ріст»за поставлений товар.

Поставка товару відбувалася на умовах CPT («Доставка оплачена до…») -ТОВ «Сателліт». Відповідно до п. 5.1 Договору поставки транспортування товару в пункт доставки здійснювалося за рахунок постачальника ПП «Ріст». На підтвердження факту транспортування подано копії товарно-транспортних накладних на транспортування насіння соняшнику на загальну кількість 494,780 тон у пункт призначення -ТОВ« Сателліт», що підтверджується наступними товаро-транспортними накладними: ТТН № 518576 А від 14 грудня 2010 року; ТТН № 518503 від 14 грудня 2010 року; ТТН № 518580 від 14 грудня 2010 року; ТТН № 518580 А; ТТН № 475855 від 14 грудня 2010 року; ТТН № 475860 від 14 грудня 2010 року; ТТН № 518504 від 14 грудня 2010 року; ТТН № 089661 від 16 грудня 2010 року; ТТН № 089662 від 16 грудня 2010 року; ТТН № 518512 від 15 грудня 2010 року; ТТН № 518510 від 15 грудня 2010 року ; ТТН № 229992 від 16 грудня 2010 року; ТТН № 475856 від 16 грудня 2010 року; ТТН № 518595 від 16 грудня 2010 року; ТТН № 518503 А від 16 грудня 2010 року; ТТН № 518504 А від 16 грудня 2010 року; ТТН № 518505 від 16 грудня 2010 року; ТТН № 518361 від 16 грудня 2010 року; ТТН № 475856 від 16 грудня 2010 року; ТТН № 475854 від 16 грудня 2010 року; ТТН № 518598 від 16 грудня 2010 року; ТТН № 518597 від 16 грудня 2010 року транспортовано та відвантажено насіння соняшнику у загальній кількості 22.160 тон; ТТН № 518373 від 16 грудня 2010 року; ТТН № 475866 від 16 грудня 2010 року.

Судом встановлено, що за спірними договорами з ПП «Ріст»№ 14134 від 13 грудня 2010 року, № 13390 від 24 вересня 2010 року та № 14167 від 17 грудня 2010 року передбачалося виконання поставки товару позивачеві на умовах поставки ( «Доставка оплачена до…») -ТОВ «Сателліт». Відповідно до Договору на переробку давальницької сировини укладеного 15 вересня 2010 року позивачем із ТОВ «Сателліт», поставлене ПП «Ріст»насіння соняшнику перероблялось на переробному підприємстві ТОВ «Сателліт»на соняшникову олію та соняшникову макуху з метою подальшої реалізації.

Відповідно до умов договору № 14158 від 16 грудня 2010 року, ПП «Ріст»поставило позивачеві 200 тон +/- 5 % насіння українського соняшника врожаю 2010 року загальною вартістю 840 000,00 гривень, в тому числі ПДВ -140 000,00 гривень.

На виконання договору сторони оформили наступні первинні документи: податкову накладну № 63 від 15 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 64,096 тон насіння соняшника загальною вартістю 269 203,20 гривень, в тому числі ПДВ -44 867,20 гривень, видаткову накладну № 63 від 15 грудня 2010 року; податкову накладну № 75 від 16 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 17,410 тон насіння соняшника загальною вартістю 73 122,00 гривень, в тому числі ПДВ -12 187,00 гривень, видаткову накладну № 75 від 15 грудня 2010 року; податкову накладну № 86 від 20 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 111,157 тон насіння соняшника загальною вартістю 466 859,40 гривень, в тому числі ПДВ -77 809,90 гривень, видаткову накладну № 86 від 15 грудня 2010 року.

Сплата позивачем сум ПДВ постачальнику у складі вартості поставленого насіння українського соняшника врожаю 2010 року підтверджується Довідкою з обслуговуючого позивача банку вих. № 01/LK від 13 червня 2012 року про переказ коштів з поточного рахунку позивача на користь ПП «Ріст»за поставлений товар.

Судом встановлено, що насіння соняшнику поставлялось на умов поставки -«Франко-елеватор постачальника»на елеватор ТОВ «Новоолексіївський елеватор». Поставлений товар був прийнятий на зберігання елеватором на підставі договору № 12 складського зберігання від 17 червня 2009 року та Додаткової угоди від 13 травня 2010 року, що підтверджується: складською квитанцією на зерно № 1940 від 16 грудня 2010 року, серійний номер АУ 511850, за якою ПП «Ріст»переоформлено на Позивача 64,096 тон насіння соняшнику; складською квитанцією на зерно № 1949 від 16 грудня 2010 року, серійний номер АУ 511859, за якою ПП «Ріст»переоформлено на позивача 17,410 тон насіння соняшнику; складською квитанцією на зерно № 1968 від 20 грудня 2010 року, серійний номер АУ 511878, за якою ПП «Ріст»переоформлено на позивача 111,157 тон насіння соняшнику.

Права представника позивача на отримання товару за договором підтверджується довіреністю № 1270 від 25 лютого 2011 року. Відвантаження товару відбулося на основі заяви представника позивача від 25 лютого 2011 року.

Згідно з умовами договору № 14099 від 03 грудня 2010 року ПП «Ріст»поставило 500 тон +/- 5 % насіння українського соняшника врожаю 2010 року загальною вартістю 2 149 998,00 гривень, в тому числі ПДВ -358 333,00 гривень.

Виконання договору підтверджується: податковою накладною № 21 від 05 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 27,000 тон насіння соняшника загальною вартістю 116 100,00 гривень, в тому числі ПДВ -19 350,00 гривень; видатковою накладною № 21 від 05 грудня 2010 року; податковою накладною № 22 від 06 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 92,660 тон насіння соняшника загальною вартістю 396 159,56 гривень, в тому числі ПДВ -66 026,59 гривень; видатковою накладною № 22 від 06 грудня 2010 року; податковою накладною № 30 від 07 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 53,080 тон насіння соняшника загальною вартістю 222 758,90 гривень, в тому числі ПДВ -37 126,48 гривень; видатковою накладною № 30 від 07 грудня 2010 року; податковою накладною № 33 від 08 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 26,660 тон насіння соняшника загальною вартістю 113 457,23 гривень, в тому числі ПДВ -18 909,54 гривень; видатковою накладною № 33 від 08 грудня 2010 року; податковою накладною № 41 від 09 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 63,420 тон насіння соняшника загальною вартістю 267 375,86 гривень, в тому числі ПДВ -44 562,64 гривень; видатковою накладною № 41 від 09 грудня 2010 року; податковою накладною № 55 від 13 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 29,680 тон насіння соняшника загальною вартістю 126 500,90 гривень, в тому числі ПДВ -21 083,48 гривень; видатковою накладною № 55 від 13 грудня 2010 року; податковою накладною № 65 від 14 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 63,800 тон насіння соняшника загальною вартістю 268 894,00 гривень, в тому числі ПДВ -44 815,00 гривень; видатковою накладною № 65 від 14 грудня 2010 року; податковою накладною № 71 від 15 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 31,120 тон насіння соняшника загальною вартістю 132 584,89 гривень, в тому числі ПДВ -22 097,48 гривень; видатковою накладною № 71 від 15 грудня 2010 року; податковою накладною № 82 від 17 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 30,600 тон насіння соняшника загальною вартістю 128 369,45 гривень, в тому числі ПДВ -21 394,91 гривень; видатковою накладною № 82 від 17 грудня 2010 року.

Сплата позивачем сум ПДВ постачальникові у складі вартості поставленого насіння українського соняшника врожаю 2010 року підтверджується Довідкою з обслуговуючого позивача банку вих. № 01/LK від 13 червня 2012 року про переказ коштів з поточного рахунку позивача на користь ПП «Ріст»за поставлений товар.

Судом встановлено, що насіння соняшнику поставлялось на умовах поставки («Завантажено в автотранспорт») -на ТОВ «Сателліт». Згідно із пунктом 5.2. договору поставки № 14099 від 03 грудня 2010 року, постачальник зобов'язаний у наданий покупцем транспорт відвантажити за свій рахунок визначену договором кількість товару у пункт призначення ТОВ «Сателліт». Відповідно до досліджених судом товаро-транспортних накладних, було транспортовано насіння соняшнику на загальну кількість 487,180 тон у пункт призначення -ТОВ« Сателліт», що підтверджується наступними документами: ТТН № 398776 від 05 грудня 2010 року; ТТН № 398777 від 06 грудня 2010 року; ТТН № 398779 від 06 грудня 2010 року; ТТН № 398778 від 06 грудня 2010 року; ТТН № 398780 від 07 грудня 2010 року; ТТН № 398784 від 07 грудня 2010 року; ТТН № 398785 від 08 грудня 2010 року; ТТН № 398786 від 08 грудня 2010 року; ТТН № 398787 від 09 грудня 2010 року; ТТН № 398788 від 10 грудня 2010 року; ТТН № 398789 від 10 грудня 2010 року; ТТН № 398792 від 13 грудня 2010 року; ТТН № 398791 від 13 грудня 2010 року; ТТН № 398793 від 14 грудня 2010 року; ТТН № 398794 від 15 грудня 2010 року; ТТН № 398795 від 16 грудня 2010 року.

ТОВ «Сателліт»відповідно до Договору на переробку давальницької сировини укладеного 15 вересня 2010 року позивачем із ТОВ «Сателліт»здійснював переробку поставленого ПП «Ріст»на користь позивача насіння соняшнику на соняшникову олію та соняшникову макуху.

З приводу господарських відносин позивача із ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн»суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до умов договору № 13782 від 21 жовтня 2010 року та додатковою угодою № 1 до цього договору, ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн»поставило позивачеві 25,460 тон +/- 5 % насіння українського соняшника врожаю 2010 року загальною вартістю 110 751,00 гривень, в тому числі ПДВ -18 458,50 гривень.

Виконання договору підтверджується наступними документами: податковою накладною № 577 від 21 жовтня 2010 року, згідно з якою поставлено 25,460 тон насіння соняшника загальною вартістю 104 403,79 гривень, в тому числі ПДВ -17 400,00 гривень; видатковою накладною № РН-0000587 від 21 жовтня 2010 року.

Сплата позивачем сум ПДВ постачальникові у складі вартості поставленого насіння українського соняшника врожаю 2010 року підтверджується Довідкою з обслуговуючого позивача банку вих. № 02/LK від 13 червня 2012 року про переказ коштів з поточного рахунку позивача на користь ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн»за поставлений товар.

Поставка товару відбувалася на умовах CPT («Доставка оплачена до…») -ТОВ «Сателліт». Відповідно до п. 5.1 Договору поставки, транспортування товару в пункт доставки здійснювалося за рахунок постачальника ТОВ «Грейн Корн». На підтвердження факту транспортування суду надано товарно-транспортні накладні на транспортування насіння соняшнику на загальну кількість 25,460 тон у пункт призначення -ТОВ «Сателліт», що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: ТТН № 321 від 21 жовтня 2010 року; ТТН № б/н від 21 жовтня 2010 року.

Відповідно до Договору на переробку давальницької сировини укладеного 15 вересня 2010 року позивачем із ТОВ «Сателліт», поставлене ТОВ «Торгівеньна компанія «Грейн Корн»насіння соняшнику перероблялось на переробному підприємстві ТОВ «Сателліт»на соняшникову олію та соняшникову макуху.

На виконання умов договору № 13805 від 21 жовтня 2010 року ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн»поставило 20 тон +/- 5 % насіння українського соняшника врожаю 2010 року загальною вартістю 87 000,00 гривень, в тому числі ПДВ -14 500,00 гривень.

Первинні документи на підтвердження виконання договору: податкова накладна № 578 від 21 жовтня 2010 року згідно з якою поставлено 19.980 тон насіння соняшника загальною вартістю 81 677,11 гривень, в тому числі ПДВ -13 612,85 гривень, видаткова накладна № РН-0000589 від 21 жовтня 2010 року.

Сплата позивачем сум ПДВ постачальникові у складі вартості поставленого насіння українського соняшника врожаю 2010 року підтверджується Довідкою з обслуговуючого позивача банку вих. № 02/LK від 13 червня 2012 року про переказ коштів з поточного рахунку позивача на користь ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн»за поставлений товар.

Поставка товару відбувалася на умовах CPT («Доставка оплачена до…») -ТОВ «Сателліт». Відповідно до п. 5.1 Договору поставки транспортування товару в пункт доставки здійснювалося за рахунок постачальника ТОВ «Грейн Корн». На підтвердження факту транспортування суду надано товарно-транспортні накладні на транспортування насіння соняшнику на загальну кількість 19,980 тон у пункт призначення -ТОВ «Сателліт», що підтверджується наступними ТТН: ТТН № б/н від 21 жовтня 2010 року; ТТН № 254 від 21 жовтня 2010 року.

Відповідно до Договору на переробку давальницької сировини укладеного 15 вересня 2010 року Позивачем із ТОВ «Сателліт», поставлене ТОВ «Торгівеньна компанія «Грейн Корн»насіння соняшнику перероблялось на переробному підприємстві ТОВ «Сателліт»на соняшникову олію та соняшникову макуху.

Згідно з умовами договору № 14090 від 02 грудня 2010 року, ТОВ «Таврійська зернова компанія»поставило позивачеві 203,029 +/- 5 % тон насіння сої українського походження врожаю 2010 року загальною вартістю 655 783,68 гривень, в тому числі ПДВ -109 297,28 гривень.

Виконання договору підтверджується: податковою накладною № 1880 від 02 грудня 2010 року, згідно з якою поставлено 203,029 тон насіння сої українського походження врожаю 2010 року загальною вартістю 655 783,68 гривень, в тому числі ПДВ -109 297,28 гривень, видатковою накладною № РН-1907 від 02 грудня 2010 року.

Сплата позивачем сум ПДВ постачальникові у складі вартості поставленої сої підтверджується Довідкою з обслуговуючого позивача банку вих. № 03/LK від 13 червня 2012 року про переказ коштів з поточного рахунку позивача на користь ТОВ «Таврійська зернова компанія»за поставлений товар у розмірі 655 783,68 гривень.

Судом встановлено, що соя поставлялась на умов поставки -«Франко-елеватор Постачальника»на елеватор ТОВ «Новоолексіївський елеватор». Поставлений товар був прийнятий на зберігання елеватором на підставі договору № 12 складського зберігання від 17 червня 2009 року та Додатковою угодою від 13 травня 2010 року, що підтверджується складською квитанцією на зерно № 1882 від 02 грудня 2010 року серійний номер АУ 511791, за якою від ТОВ «Таврійська зернова компанія»переоформлено на позивача 203,029 тон сої. Відвантаження товару відбулося на основі заяви представника позивача від 10 лютого 2011 року. Права представника позивача на отримання товару за договором підтверджується довіреністю № 522848 від 11 лютого 2011 року.

На виконання умов договору № 13046 від 26 серпня 2010 року ТОВ «Прем'єр Агро» поставило 200 +/- 5 % тон насіння українського соняшника врожаю 2010 року загальною вартістю 619 999,20 гривень, в тому числі ПДВ -103 333,20 гривень.

Виконання сторонами умов договору підтверджується: податковою накладною № 1 від 01 вересня 2010 року, згідно з якою поставлено 200,000 тон насіння українського соняшника врожаю 2010 року загальною вартістю 620 000,00 гривень, в тому числі ПДВ -103 333,33 гривень, видатковою накладною № 01/09 від 01 вересня 2010 року.

Сплата позивачем сум ПДВ постачальникові у складі вартості поставленого насіння українського соняшника врожаю 2010 року підтверджується Довідкою з обслуговуючого позивача банку вих. № 01/LK від 13 червня 2012 року про переказ коштів з поточного рахунку позивача на користь ТОВ «Прем'єр Агро»за поставлений товар.

Судом встановлено, що насіння українського соняшника врожаю 2010 року поставлялась на умов поставки -«Франко-елеватор Постачальника»на елеватор ТОВ «Красноріченське». Поставлений товар був прийнятий на зберігання елеватором на підставі договору № 3 складського зберігання зернових та насіння соняшника від 03 липня 2009 року укладеного позивачем із ТОВ «Красноріченське», що підтверджується складською квитанцією на зерно № 135 від 01 вересня 2010 року серійний номер АУ 141811, за якою від ТОВ «Прем'єр Агро»переоформлено на позивача 200,000 тон насіння соняшнику. Відвантаження товару відбулося на основі заяви представника позивача. Права представника позивача на отримання товару за договором підтверджується довіреністю № 522564/817 від 28 вересня 2010 року.

Додатково рух товару позивача на елеваторах підтверджується наступними звітами: звіт про рух товару № 000586, звіт про рух товару № 000589, звіт про рух товару № 000582, звіт про рух товару № 000590, звіт про рух товару № 000583, звіт про рух товару № 000585, звіт про рух товару № 000580, звіт про рух товару № 000588, звіт про рух товару № 000587.

Окрім того судом досліджено вагові відомості до ТТН №398795 та №475867, вагові відомості до ТТН №475854 та №518503, вагові відомості до ТТН №398791 та №229992, вагові відомості до ТТН №089661 та №089662, вагові відомості до ТТН №518597 та №518598, вагові відомості до ТТН №04099 та №475855, вагові відомості до ТТН №518580 та №398780, вагові відомості до ТТН №518580 та №475860, вагові відомості до ТТН №398777 та №398793, вагові відомості до ТТН №398778 та №518576, вагові відомості до ТТН №398784 та №398792, вагові відомості до ТТН №398794 та №398786, вагові відомості до ТТН №398788 та №398785, вагові відомості до ТТН №398789 та №518361, вагові відомості до ТТН №518503 та №518512, вагові відомості до ТТН №518510 та №518504, вагові відомості до ТТН №475856 та №518595, вагові відомості до ТТН №475866 та №518373, вагові відомості до ТТН №518505 та №475856, вагові відомості до ТТН №398779 та №518504, вагові відомості до ТТН №518596 та №398785, вагова відомість до ТТН №518357, у яких вказано відомості про кількість товару, час в"їзду, виїзду транспорту, номер, марку автомобіля, прізвища та підписи водіїв, що здійснювали транспортування товару.

Судом встановлено, що соя, придбана позивачем у ТОВ «Таврійська зернова компанія», була експортована позивачем Noble Resources Srl (Італія) згідно наступних контрактів: Контракту № 50514/1 від 25 січня 2011 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 500060702/2011/000843 від 28.02.2011 року; Контракту № 50514/2 від 25 січня 2011 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 500060702/2011/000844 від 28.02.2011 року; Контракту № 50539 від 27 січня 2011 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 500060702/2011/000845 від 28.02.2011 року, а також банківськими виписками щодо отримання коштів позивачем від реалізації товару, що є предметом договору у зазначених вище контрактах.

Аналізуючи здійснені ТОВ «Нобл Ресорсиз Україна»господарські операції з контрагентами ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн»та ТОВ «Прем'єр Агро»судом на основі матеріалів справи встановлено наступне.

Поставлене насіння соняшнику від зазначених контрагентів перероблялось ТОВ «Сателліт», що підтверджується, зокрема, виробничим звітом з переробки давальницької сировини за період з 20.09.2010 по 30.09.2010, Актом № ОУ -0000181 здачі-прийому робіт (надання послуг), Актом № ОУ -0000190 здачі-прийому робіт (надання послуг); виробничим звітом з переробки давальницької сировини за період з 30.09.2010 по 28.10.2010, Актом № ОУ -0000197 здачі-прийому робіт (надання послуг); виробничим звітом з переробки давальницької сировини за період з 30.11.2010 по 31.12.2010, Актом № ОУ -0000230 здачі-прийому робіт (надання послуг), Актом № ОУ -0000217 здачі-прийому робіт (надання послуг), а також звітами по приходу товару за періоди вересень, жовтень, грудень 2010 року, в яких відображено контрагента від якого надійшов товар, його кількісні та якісні показники, грошовий розрахунок.

Подальша реалізація соняшникової олії здійснювалась на користь ТОВ «Автоцентр Київ» відповідно до договору поставки № 50521 від 21 січня 2011 року; Дочірньому підприємству «Автотрейдинг-Харків»відповідно до договору поставки № 50522 від 21 січня 2011 року; ТОВ «Рентал Груп»відповідно до договору поставки № 50523 від 21 січня 2011 року; Дочірньому підприємству «Автотрейдинг-Одеса»відповідно до договору поставки № 50524 від 21 січня 2011 року; ТОВ «Еврокар Сервіс»відповідно до договору поставки № 50526 від 28 січня 2011 року, ОАТ «Кримхліб»відповідно до договору поставки № 50598 від 23 листопада 2010 року; ТОВ «Автоцентр Київ»відповідно до договору поставки № 50468 від 25 листопада 2010 року; ТОВ «Евро Лізинг»відповідно до договору поставки № 50469 від 25 листопада 2010 року; ТОВ «Еврокар Сервіс»відповідно до договору поставки № 50470 від 25 листопада 2010 року, акту прийому продукції (товарів) по якості та кількості від 30 листопада 2010 року; ТОВ «Евро Лізинг»відповідно до договору поставки № 50486 від 10 грудня 2010 року, акту прийому продукції (товарів) по якості та кількості від 14 грудня 2010 року; ТОВ «Автоцентр Київ»відповідно до договору поставки № 50485 від 10 грудня 2010 року, акту прийому продукції (товарів) по якості та кількості від 14 грудня 2010 року.

Крім того, за результатами аналізу матеріалів справи встановлено, що соняшникова олія, була експортована Noble Resources SА (Швейцарія) згідно договорів: договором № 50500 від 16 грудня 2010 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 700120904/2011/000697 від 11.02.2011 року; договором № 50443 від 02 листопада 2010 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 700120904/2011/000696 від 11.02.2011 року; договором № 50455 від 01 грудня 2010 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 700120904/2011/001645 від 20.12.2010 року, рахунком фактурою № 1 від 20 грудня 2010 року; договором № 50414 від 28 вересня 2010 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 700120904/2011/000983 від 23.11.2010 року, рахунком фактурою № 1 від 22 листопада 2010 року; договором № 50423 від 27 вересня 2010 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 700120904/2011/000316 від 28.11.2010 року, рахунком фактурою № 01 від 27 жовтня 2010 року; договором № 50439 від 29 жовтня 2010 року, що підтверджується вантажно-митною декларацією № 700120904/2011/001479 від 13.12.2010 року, рахунком фактурою № 1 від 13 грудня 2010 року. Отримання коштів позивачем від Noble Resources SА (Швейцарія) підтверджується довідкою банку про зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

На підтвердження здійснення контролю якості експортованого товару в матеріалах справи наявні досліджені судом санітарні сертифікати на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту №24/309/11-1 від 07.02.2011 р., санітарні сертифікати на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту №24/309/11-2 від 07.02.2011 р., санітарні сертифікати на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту №20/305/10 від 18.11.2010 р., акти про взяття зразків №2/2010 від 08.11.2010 року, звіт про дослідження зразку олії №21859 від 11.11.2010 року, сертифікат здоров'я на імпортовану до ЄС соняшникову олію, що виробляється або відправляється із України №22/307/10 від 13.12.2010 року, звіт про дослідження зразку олії №23966 від 10.12.2010 року, звіт про проходження харчового сертифікаційного тестування №23966/10-х від 13.12.2010 року, акт про взяття зразків №5/2010 від 08.12.2010 року, санітарний сертифікат на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту №21/306/10 від 08.12.2010 року, сертифікат здоров'я на імпортовану до ЄС соняшникову олію, що виробляється або відправляється із України №19/304/10-1 від 20.10.2010 року, звіт про дослідження зразку олії №20236 від 14.10.2010 року, сертифікат здоров'я на імпортовану до ЄС соняшникову олію, що виробляється або відправляється із України №19/304/10-2 від 20.10.2010 року, звіт про дослідження зразку олії №20236 від 14.10.2010 року, фітосанітарний сертифікат №75/16-061/АА від 24.02.2011 року, коносаменту №1 від 23.02.2011 року.

Суд звертає увагу, що зазначені у вищевказаних документах періоди часу, протягом якого здійснювалося придбання, транспортування, зберігання товару, його подальша переробка/продаж, узгоджуються із зазначеними датами продажу та отримання товару у податкових та видаткових накладних, що також є доказом на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Суд звертає увагу, що згідно Статуту ТОВ «Нобл Ресорсиз Україна», витягу з ЄДРПОУ, предметом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, виробництво нерафінованої олії та жирів, що свідчить про те, що факт придбання у ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та ТОВ «Прем'єр Агро»товару (насіння соняшнику, соя) безпосередньо пов'язаний з видами господарської діяльності, які здійснює позивач.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Дослідження судом вище вказаних документів надає достатньо підстав для висновку про реальність та товарність господарських операцій за договорами поставки позивача з ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та ТОВ «Прем'єр Агро». Відповідні вказані документи недійсними не визнавалися, що не спростовано відповідачем.

Водночас, суд звертає увагу, що нереальність господарських операцій з придбання позивачем товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, проте, жодних доказів на підтвердження своїх доводів відповідач суду не надав.

Судом встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують факт того, що правочини позивача з ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та ТОВ «Прем'єр Агро»складені з метою реального настання тих правових наслідків, на настання яких вони були спрямовані, що доведено представниками позивача у судових засіданнях належними доказами.

Позивачем також надано суду податкові декларації з податку на прибуток за період, що перевірявся, в яких позивачем сформовано витрати за результатами операцій поставки від контрагентів ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та ТОВ «Прем'єр Агро»та податкові декларації з податку на додану вартість за період, що перевірявся, у яких належним чином відображено всі показники господарської діяльності позивача із вказаними контрагентами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Нормами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку із придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Згідно з пункту 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пункт 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачає, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наявні в матеріалах справи, досліджені судом документи є достатніми та належними доказами на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту та подальшого заявлення відповідних сум ПДВ до бюджетного відшкодування у відповідності із вимогами Податкового кодексу України. Позивачем підтверджено зв'язок операцій із господарською діяльністю, доведено наявність належно складенгих податкових накладних та товарність операцій поставок загалом, а також факт сплати ПДВ постачальникам у складі вартості поставлених товарів.

Позивачем було надано суду засвідчені копії реєстраційних документів ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та ТОВ «Прем'єр Агро»на підтвердження того, що позивач діяв із належним рівнем обачності та вчинив дії щодо отримання відомостей від контрагентів стосовно їх правосуб"єктності, відповідно, суд констатує, що на час здійснення вище вказаних господарських операцій позивач перебував у відносинах із належним чином зареєстрованими юридичними особами, які були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечувалось.

За результатами дослідження матеріалів справи судом не встановлено, а відповідачем не доведено порушення позивачем п/п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 46.1 ст. 46, п/п.195.1.1 п. 195.1 ст. 195, п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України.

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами операцій поставок від ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та ТОВ «Прем'єр Агро»та, відповідно, про правомірність заявлення позивачем суми ПДВ у розмірі 820 040,00 грн. до бюджетного відшкодування .

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача за вищевказаними спірними господарськими операціями, то накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі у розмірі 205 010,00 грн. є також протиправним.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу, що зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України ґрунтується на аналізі договірних відносин по другому ланцюгу та третьому ланцюгу постачання. Так, в акті перевірки відповідача аналізує договірні відносини між контрагентом позивача ПП «Ріст»із контрагентами останнього (ПП «Лаура-Ойл»із ТОВ «Сінтезтех»; ПП «СГ «Маяк»із ТОВ «Вектор-Дон»); між контрагентом ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн»та його постачальниками ТОВ «Барселона-ОПТ»та ТОВ «Компанія «ЄВВА»; між контрагентом позивача ТОВ «Таврійська зернова компанія»та ТОВ «Коленс», ТОВ «Паіс», ТОВ «Вестор Юг», ТОВ «Корн Агро Трейд», ТОВ «Енпрок», ПП «Флагман-Транс», ПП «Абаз», ТОВ «Вектра-Дон», ТОВ «Кістанов і К», ПП «ЮГТРАНСАГРО», ТОВ «Комп'ютерцентр-Донецьк», ТОВ «Грейн-Мікс», ТОВ «Агросейл», ПП «Мін Агро», ПП КФ «Зернопласттрейд», ТОВ «Агромедіум», ТОВ «Продексим, ЛТД», ПП «Трансагрогрупп», ТОВ «Судносервіс», ПП «Інвестагропівдень», ПП «Агро-колос», ПП «Юг Зерно Трейд».

В той же час, відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, ніби-то придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Таким чином, cуд звертає увагу на те, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та їх контрагентами по ланцюгах постачання суд не визначає належними доказами, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

З приводу посилання відповідача на неможливість проведення зустрічної звірки щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ «Прем'єр Агро», а також твердження із посиланням на акт перевірки ТОВ «Прем'єр Агро» про неможливість здійснення останнім господарської діяльності, суд зазначає наступне.

Акт перевірки ТОВ «Прем'єр Агро» датовано 01.06.2011 року, в той час як розглядувані поставки між позивачем та ТОВ «Прем'єр Агро»здійснювалися ще у 2010 році. Тому відповідні посилання на неможливість ведення ТОВ «Прем'єр Агро»господарської діяльності суд вважає безвідносними до господарських операцій позивача із вказаним контрагентом, що досліджені судом.

Суд звертає увагу на те, що в спірних правовідносинах досліджено факт реальності господарських операцій за договорами, укладеними безпосередньо між ТОВ «Нобл Ресорсиз Україна»та ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»і ТОВ «Прем'єр Агро». Судом встановлено, що договори між позивачем та ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія»та ТОВ «Прем'єр Агро»були фактично виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Окрім того, виходячи із правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.06 р. № 3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ застосовуються в Україні як джерело права. Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права із урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії», ЄСПЛ дійшов такого висновку: «...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

З приводу посилання відповідача в акті перевірки № 1042/40-40/7/35919521 від 18 листопада 2011 року на норми Цивільного кодексу України, зокрема, ч.1. ст. 203, п. 1 ст. 215, п.1 ст. 216, п.2 ст. 215, ст. 228 як на підставу для твердження відповідача, що господарські операції між позивачем та ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія» та ТОВ «Прем'єр Агро»є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними, суд зазначає наступне.

Частина перша ст.203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною другою ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно положенням ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок , є нікчемним.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Намір юридичної особи порушити публічний порядок доводиться через мету відповідного керівника або фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або довіреністю.

Наявність мети у такої фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями КК України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені обвинувальним вироком.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Відповідачем не надано до суду доказів наявності вини, завідомо умисної мети чи факту спрямованості вище вказаних правочинів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим ч. 1 ст. 228 ЦК України пов'язує визначення порушення публічного порядку, а відтак, відсутні підстави вважати такі договори нікчемними згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відтак, дослідивши надані представниками сторін докази, суд прийшов до висновку, що позивачем надано суду достатні докази в обґрунтування позовних вимог, доведено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також використання позивачем придбаних у контрагентів товарів та послуг в оподатковуваних операціях в межах своєї господарської діяльності та не допущено порушень норм Податкового кодексу України, вказаних у акті перевірки № 1042/40-40/7/35919521 від 18 листопада 2011 року.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних, достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування заперечень проти позову та не довів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві № 0000170700 від 24.02.2012 р.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000910700 від 06.12.2011 р.

4. Судові витрати в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" (ідентифікаційний код 35919521) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 04.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 11.09.2012 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко