Ухвала

від 24.03.2014 по справі 2а-6474/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 року м. Київ К/9991/71269/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуОкружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012

у справі №2а-6474/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна»

до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.09.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Києві №0000170700 від 24.02.2012 та №0000910700 від 06.12.2011.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку та у зменшення податкових зобов?язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2011 року, за результатами якої складено акт №1042/40-40/7/35919521 від 18.11.2011.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення ч.1 ст. 203, п. 1 ст.215, п.1 ст. 216, п.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем у вересні, жовтні, грудні 2010 року, а відображених у податковій звітності червня 2011 року, з контрагентами-постачальниками ПП «Ріст» (код за ЄДРПОУ 34671871), ТОВ «ТРЕЙДИНГ АГРО» (код за ЄДРПОУ 37104987), ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», (код за ЄДРПОУ 34534450), ТОВ «Таврійська зернова компанія» (код за ЄДРПОУ 33173245) та ТОВ «Прем'єр Агро» (код за ЄДРПОУ 36057161) по ланцюгу постачання: по операціях, які звільнені від оподаткування на суму поставки 82352,90 грн., в т.ч. червень 2011 року - 82352,90 грн., по операціях, які оподатковуються на загальних підставах на суму поставки (червень 2011 року) 4920243,69 грн., у т.ч. сума ПДВ 820040,31 грн., п.46.1 ст.46, пп.195.1.1 п.195.1 ст.195, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України (далі -ПК України), що полягає у заниженні на 79535663 грн. задекларованих експортних операцій за червень 2011 року на суму фактурної вартості експортних ВМД, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за червень 2011 року на загальну суму 820040,00 грн., п.200.3 ст.200 ПК України, завищено залишок суми від?ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2011 року на загальну суму 820040,00 грн., пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування за липень 2011 року в розмірі 820040,00 грн.

Фактичною підставою для таких висновків стало непідтвердження поставок між ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія» та їхніми постачальниками (ПП «Ріст» із ПП «Лаура-Ойл» та ПП «СГ «Маяк», а ті в свою чергу із ТОВ «Сінтезтех» та ТОВ «Вектор-Дон» відповідно; ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн» із ТОВ «Барселона-ОПТ» та ТОВ «Компанія «ЄВВА»; ТОВ «Таврійська зернова компанія» із ТОВ «Коленс», ТОВ «Паіс», ТОВ «Вестор Юг», ТОВ «Корн Агро Трейд», ТОВ «Енпрок», ПП «Флагман-Транс», ПП «Абаз», ТОВ «Вектра-Дон», ТОВ «Кістанов і К», ПП «ЮГТРАНСАГРО», ТОВ «Комп'ютерцентр-Донецьк», ТОВ «Грейн-Мікс», ТОВ «Агросейл», ПП «Мін Агро», ПП КФ «Зернопласттрейд», ТОВ «Агромедіум», ТОВ «Продексим, ЛТД», ПП «Трансагрогрупп», ТОВ «Судносервіс», ПП «Інвестагропівдень», ПП «Агро-колос» та ПП «Юг Зерно Трейд»).

Щодо контрагента ТОВ «Прем'єр Агро», то в акті перевірки зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з зазначеним платником податків.

На підставі акта перевірки прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення від 06.12.2011 № 0000910700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість року у розмірі 820040,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 14.02.2012 № 472/10/12-114 позивачу донараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 205010,00 грн., у зв'язку із чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2012 № 0000170700.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлено обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Згідно пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст.198 цього Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10 ст.201 цього Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для підтвердження наявності підстав для включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено договори на поставку сої та насіння соняшнику із ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія» та ТОВ «Прем'єр Агро».

Згідно з умовами укладених позивачем з ПП «Ріст» договорів, останнє здійснило поставку насіння українського соняшника врожаю 2010 року на умовах CPT («Доставка оплачена до…») -ТОВ «Сателліт» для подальшої переробки насіння соняшнику позивача на соняшникову олію на підставі Договору на переробку давальницької сировини від 15.09.2010, транспортування товару в пункт доставки здійснювалося за рахунок постачальника ПП «Ріст», факт транспортування підтверджено товарно-транспортними накладними, а також на умовах поставки - «Франко-елеватор постачальника» на елеватор ТОВ «Новоолексіївський елеватор», яким поставлений товар був прийнятий на зберігання на підставі договору складського зберігання, що підтверджується складськими квитанціями.

На виконання умов укладених позивачем з ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн» договорів, останнє здійснило поставку насіння українського соняшника врожаю 2010 року на умовах CPT («Доставка оплачена до…») -ТОВ «Сателліт», транспортування товару в пункт доставки здійснювалося за рахунок постачальника ТОВ «Грейн Корн», що підтверджується товарно-транспортними накладними.

На виконання умов укладених позивачем з ТОВ «Таврійська зернова компанія» договорів, останнє здійснило поставку насіння сої українського походження врожаю 2010 року на умовах поставки - «Франко-елеватор Постачальника» на елеватор ТОВ «Новоолексіївський елеватор», яким поставлений товар був прийнятий на зберігання на підставі договору складського зберігання.

На виконання умов договору ТОВ «Прем'єр Агро» поставило позивачу насіння українського соняшника врожаю 2010 року на умовах поставки - «Франко-елеватор Постачальника» на елеватор ТОВ «Красноріченське», яким поставлений товар був прийнятий на зберігання на підставі договору складського зберігання зернових та насіння соняшника.

Виконання вищезазначених договорів підтверджується наявними у позивача видатковими та податковими накладними, заявами на відвантаження, довіреностями на отримання ТМЦ, товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями, оплата проведена шляхом безготівкових розрахунків, що підтверджується довідками обслуговуючого банку позивача. Додатково рух товару позивача на елеваторах підтверджується звітами про рух товару, ваговими відомостями до ТТН, у яких вказано відомості про кількість товару, час в?їзду, виїзду транспорту, номер, марку автомобіля, прізвища та підписи водіїв, що здійснювали транспортування товару.

Поставлене насіння соняшнику від зазначених контрагентів перероблялось ТОВ «Сателліт» на підставі договору з позивачем на переробку давальницької сировини від 15.09.2010, що підтверджується виробничими звітами з переробки давальницької сировини актами здачі-прийому робіт (надання послуг), звітами по приходу товару за періоди вересень, жовтень, грудень 2010 року, в яких відображено контрагента від якого надійшов товар, його кількісні та якісні показники, грошовий розрахунок.

В подальшому вироблена соняшникова олія була реалізована позивачем на користь ТОВ «Автоцентр Київ», ДП «Автотрейдинг-Харків», ТОВ «Рентал Груп», ДП «Автотрейдинг-Одеса», ТОВ «Еврокар Сервіс», ВАТ «Кримхліб», ТОВ «Евро Лізинг», а також експортована Noble Resources SА (Швейцарія) згідно зовнішньоекономічного контракту, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, рахунками-фактурами, довідкою банку про зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Соя, придбана позивачем у ТОВ «Таврійська зернова компанія», була експортована позивачем Noble Resources Srl (Італія) згідно зовнішньоекономічного контракту, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, банківськими виписками щодо отримання коштів позивачем від реалізації товару.

Крім того позивачем підтверджено проходження контролю якості експортованого товару санітарними сертифікатами на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту, звітами про дослідження зразків олії, сертифікатами здоров'я на імпортовану до ЄС соняшникову олію, що виробляється або відправляється із України, звітами про проходження харчового сертифікаційного тестування, актами про взяття зразків, фітосанітарними сертифікатами, коносаментами.

Наявність вище вказаних документів надає достатньо підстав для висновку про реальність та товарність господарських операцій за договорами поставки позивача з ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія» та ТОВ «Прем'єр Агро».

Відповідач, заперечуючи право позивача на формування податкового кредиту за операціями з вищезазначеними контрагентами, обґрунтовував свої доводи нікчемністю укладених позивачем з зазначеними контрагентами договорів.

Однак, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи контролюючого органу про нікчемність спірних договорів, оскільки, висновки щодо завідомої суперечності правочину інтересам держави та суспільства контролюючі органи можуть робити виключно в аспекті того, чи суперечить відповідний правочин фіскальним інтересам держави, забезпечення яких покладається на контролюючі органи. Наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваної угоди відповідачем не надано.

Натомість наявність у позивача належно оформлених первинних документів на підтвердження понесених витрат та податкового кредиту, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, відповідачем не спростовано, жодних свідчень того, що спірні договори та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Судами досліджувались обставини добросовісності позивача, при вчиненні згаданих господарських операцій з вищеназваними контрагентами, перед укладенням договорів з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісним суб'єктом господарювання. На час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстровані в ЄДРПОУ, тобто були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Крім того, позивач не може нести відповідальність як за несплату податків його контрагентом, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Не можуть бути підставою для інших висновків і доводи відповідача, що операції позивача з вищезазначеними контрагентами не мали реального товарного характеру, з підстав відсутності у деяких товарно-транспортних накладних обов?язкових реквізитів (одиниці виміру, кількості, ціни, суми, назви посади та прізвищ відповідальних осіб), оскільки товарно-транспортні накладні та подорожні листи є основними документами на перевезення вантажів, тобто є обов'язковими для перевізників, однак не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Господарські операції позивача з ПП «Ріст», ТОВ «Торгівельна компанія «Грейн Корн», ТОВ «Таврійська зернова компанія» та ТОВ «Прем'єр Агро» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності суб?єкта господарювання при здійсненні вказаних операцій.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун