Ухвала

від 14.09.2012 по справі 2а/0570/23581/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2012 року справа №2а/0570/23581/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретарі судового засідання Діденко О.С, за участі представника позивача Серафимович Л.В., представника відповідача Глуховського О.О., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 р. у справі № 2а/0570/23581/2011 за позовом Приватного підприємства "Схід-Інвест-2009" до Шахтарської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Приватне підприємство "Схід-Інвест-2009" звернувся до суду з позовом до податкового органу, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 16.08.2011 р. № 0000262341/318 з податку на прибуток на загальну суму 141776,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 137421,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 34355,00 грн., від 16.08.2011 р. № 0000252341/319 з податку на додану вартість на загальну суму 137421,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 109937.00 грн., за штрафними санкціями в сумі 27484,00 грн.

Позивач мотивував свої позовні вимоги тим, що господарські операції з придбання у ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Компанія «Рейтінг» вугільної продукції та шахтного обладнання, ТМЦ були фактично здійсненні для подальшого використання в господарській діяльності, а саме: продажу в межах посередницької діяльності. Для проведення перевірки відповідачу були надані податкові накладні та первинні документи і облікові регістри, що підтверджують здійснення господарських операцій з вказаними постачальниками. Позивач вказує, що положення акту перевірки стосовно того, що надані бухгалтерські документи не мають юридичної сили, є безпідставними. Висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки щодо нікчемності правочинів, зроблені за межами їх повноважень, ґрунтуються на припущеннях, не відповідають положенням Закону України «Про податок на додану вартість». В силу презумпції правомірності правочину всі правочині, згадані в акті перевірки, є правомірними. Також позивач зазначає, що є безпідставними висновки відповідача про завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки додані первинні документи дозволяють стверджувати, що поставка позивачем ТМЦ (шахтного обладнання, лісу) ВП «Шахта Вінницька-2» ДП «ДРШФ» фактично відбулася. Посилання відповідача в акті перевірки на відсутність у контрагентів достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей не може впливати на дійсність правочину, оскільки це є не підтвердженою суб'єктивною думкою перевіряючих, так як відповідно до законодавства підприємство само обирає засоби здійснення господарської діяльності. Виходячи з висновків акту перевірки, відповідачем зменшено валові витрати на суму витрат з придбання вугілля та інших ТМЦ, при цьому не зменшено валові доходи на суму приросту балансової вартості запасів за п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по залишках ТМЦ, придбаних у ТОВ «Компанія «Рейтинг».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 р. позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 16.08.2011 р. № 0000262341/318 з податку на прибуток на загальну суму 141776,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 137421,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 34355,00 грн.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 16.08.2011 р. № 0000252341/319 з податку на додану вартість на загальну суму 137421,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 109937,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 27484,00 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції оскільки вважає, що в порушення вимог ст..ст. 7, 9, 11, 70, 79, 86, 159 КАС України судом обставинам справи надана невірна оцінка, не надана об'єктивна оцінка доказам, наданим Шахтарською ОДПІ, що призвело до прийняття постанови з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт вважає, що висновок експертизи при винесенні рішення у даній справі не можна брати до уваги, оскільки при проведення експертизи, експертом крім документів, наявних на час перевірки досліджувалось багато інших документів, складених після проведення перевірки у якості первинних документів, начебто підтверджуючих фактичне придбання та використання у власній господарській діяльності ТМЦ, придбаних у ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Компанія «Рейтинг». Апелянт вказує, що для суду вирішальними доказами стали саме додаткові документи, залучені до матеріалів справи в порушення ст. 70 КАС України, п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України. В апеляційній скарзі відповідач наводить обґрунтування доводів акту перевірки та винесених податкових повідомлень - рішень, з посиланням на, нібито фіктивні, взаємовідносини позивача з контрагентами. Крім того, апелянт посилається на норми Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказує, що товарно - транспортні накладні були відсутні і в документах, додатково залучених до матеріалів справи. Вважає дії та рішення податкового органу правомірними та обґрунтованими.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 08.07.2011 р. № 550 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «СХІД-ІНВЕСТ 2009» проведена документальна позапланова невиїзна перевірка підприємства з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Рейтинг», ТОВ «Донтрансторг» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складений акт від 22.07.2011 р. № 661/23-2/36525814 (надалі - акт перевірки).

На твердження податкового органу договори поставки товару від 01.12.2009 р. № 10, купівлі-продажу від 25.05.2010 р. № 9 укладені позивачем з ТОВ «Донтрансторг», та всі первинні документи, що складені на їх виконання, зі сторони постачальника підписані ОСОБА_5, який згідно з протоколом опитування відділу податкової міліції Шахтарської ОДПІ до фінансово-господарської діяльності підприємства та укладення договорів від імені ТОВ «Донтрансторг» до постачання ТМЦ відношення не мав.

На виконання умов договорів надані видаткові накладні, податкові накладні, сплата підтверджується платіжними дорученнями. Будь-які інші первинні документи, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі вугілля, сертифікати якості та походження вугілля до перевірки не надані.

В акті перевірки визначено, що позивач не отримував ТМЦ (шахтне обладнання) у зв'язку з тим, що у ТОВ «Донтрансторг» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами. У зв'язку з цим податкові зобов'язання позивача по відповідному ланцюгу постачання є нікчемними.

З вищенаведеного відповідач дійшов до висновку про завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача в сумі 9563,00 грн. в декларації за травень 2010 року.

Контролюючий орган впевнений, що в порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ «Донтрансторг» на загальну суму 32000,00 грн., у тому числі за лютий 2010 року в сумі 12833,00 грн., за травень 2010 року в сумі 1408,00 грн., за червень 2010 року в сумі 17759,00 грн. та на порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкові зобов'язання за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаних по операціях з реалізації товарів отриманих від контрагента постачальника - ТОВ «Донтрансторг» на загальну суму 9563,00 грн., у тому числі за травень 2010 року в сумі 9563,00 грн.

Здійснені правочини між позивачем та ТОВ «Донтрансторг» відповідно до договорів поставки товару від 01.12.2009 р. № 10, купівлі-продажу від 25.05.2010 № 9 суперечать моральним засадам суспільства та порушують суспільний порядок, як наслідок позивач не має права приймати до виконання первинні документи, отримані від ТОВ «Донтрансторг», не має права на валові витрати згідно з п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що на порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» призвело до завищення валових витрат по декларації з податку на прибуток всього в сумі 112185,00 грн., у тому числі завищення валових витрат в сумі 160000,00 грн., у тому числі за 1 квартал на суму 64165,00 грн., за півріччя 2010 року - 160000,00 грн., у тому числі за 2 квартал на суму 95833,00 грн. та завищення валових доходів по «безтоварній» операції з реалізації шахтного обладнання на суму 47815,00 грн., у тому числі за півріччя 2010 року на 47815,00 грн., у тому числі 2 квартал на суму 47815,00 грн.

В акті перевірки відбито, що позивачем був укладений договір купівлі-продажу від 13.09.2010 р. № 13/09 з ТОВ «Компанія «Рейтинг». Позивачем надані до перевірки видаткові накладні, податкові накладні. Будь-які інші первинні документи, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі вугілля, сертифікати якості та походження вугілля до перевірки не надані. При цьому зазначено, що надані накладні на постачання та реалізацію вугілля не містять зазначення посади та прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, та підписів осіб, які отримували вугілля.

Податковий орган в акті перевірки вказав, що в порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ «Компанія «Рейтинг», на загальну суму 87500,00 грн., у тому числі: за вересень 2010 року - 10000,00 грн., за жовтень 2010 року - 42666,00 грн., за листопад 2010 року - 34833,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань в сумі 87500,00 грн.

За твердженням контролюючого органу позивачем не доведено факт отримання вугільної продукції та шахтного обладнання, а саме не надано до перевірки товарно-транспортні накладні від постачальників ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Компанія «Рейтинг» з відмітками про місце навантаження та розвантаження вугільної продукції, передачу та отримання вугільної продукції, а також інших документів, що свідчать про транспортування вугільної продукції.

В акті перевірки з посиланням на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, наказ Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. З 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», п. 47 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969 р. № 401, відповідач дійшов висновку про невстановлення факту передачі товарів від ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Компанія «Рейтинг» (постачальники) до позивача (покупець) у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, сертифікатів про якість вугілля, які підтверджують відповідність вугілля стандартам якості та походження вугілля, що доказує відсутність фактичного транспортування вугілля від постачальників до покупця.

У висновку акту перевірки відповідач дійшов про порушення позивачем:

ст. 3 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2010 рік на суму 137421,00 грн., у тому числі: 1 квартал 2010 року - 16041,00 грн.; півріччя 2010 року - 20046,00 грн., у тому числі 2 квартал 2010 - 12005,00 грн.; три квартали 2010 року - 40546,00 грн., у тому числі 3 квартал 2010 - 12500,00 грн.; 2010 рік - 137421, у тому числі 4 квартал 2010 року - 96875,00 грн.;

ст. 3 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання на додану вартість на суму 109937,00 грн., у тому числі: лютий 2010 року - 12833,00 грн., травень 2010 року -8155,00 грн., червень 2010 року - 17759,00 грн., вересень 2010 року - 10000,00 грн., жовтень 2010 року - 42667,00 грн.. листопад 2010 року - 34833,00 грн.

ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

На підставі акту перевірки позивачу надіслані податкові повідомлення-рішення: від 16.08.2011 р. № 0000262341/318, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств за основним платежем на суму 137421,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 34355,00 грн. (том 1 а.с. 12);

від 16.08.2011 р. № 0000252341/319, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 109937,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 27484,00 грн. (том 1 а.с. 14).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішеннями Державної податкової служби України від 15.11.2011 р. № 5547/6/10-2115 скарги позивача залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін (том 1 а.с. 29-33).

Позивачем з ТОВ «Донтрансторг» був укладений договір поставки товарів № 10 від 01.12.2009 р. Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник (ТОВ «Донтрансторг») зобов'язується передати у власність покупця (позивача) товар згідно додатків - специфікацій до договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору найменування товару, його кількість, якісні характеристики, ціна товару за одну тону, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися у відповідності з цим договором, вказується у додатках - специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід'ємну частину договору (том 1 а.с. 82-83).

Позивачем та ТОВ «Донтрансторг» складені відповідні специфікації на поставку вугілля, накладні від 08.12.2009 р. № 081209, від 30.01.2010 р. № 300107, податкові накладні від 08.12.2009 р., 21.08.2009 р., 30.01.2010 р.. 15.02.2010 р., 22.02.2010 р., 21.06.2010 року, оплата за договором підтверджується платіжними дорученнями № 53 від 21.12.2009 р., № 21 від 15.02.2010 року , № 25 від 22.02.2010 р., № 70 від 21.06.2010 р.(том 1 а.с. 84-85, 69, 73,70-71,74-76, 81,72, 77, 80).

Окрім того, позивачем з ТОВ «Донтрансторг» був укладений договір купівлі-продажу № 9 від 25.05.2010 р. Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник (ТОВ «Донтрансторг») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (позивача), а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану у специфікаціях на поставку продукції, складена накладна від 25.05.2010 р. № 250503, видана податкова накладна від 25.05.2010 р. (том 1 а.с. 86-88, 78, 79).

Згідно із свідоцтвом № 100162453, ТОВ «Донтрансторг» до 12.08.2012 року було зареєстроване платником податку на додану вартість (том 3 а.с. 95-96).

Контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рейтинг» є юридичною особою, ідентифікаційний код 36129068 (том 3 а.с. 88-94).

Судами досліджено довідку з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ «Компанія «Рейтинг», з якої вбачається, що товариство під час укладення та виконання спірного договору було зареєстровано як юридична особа, тобто, мало право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів на поставку товарів (т. 3 а.с. 90-94).

Згідно із свідоцтвом № 10027936 ТОВ «Компанія «Рейтинг» зареєстроване платником податку на додану вартість, яке було чинним під час виписки податкових накладних (т. 3 а.с. 88, 89).

Позивачем з ТОВ «Компанія «Рейтинг» був укладений договір купівлі-продажу від

13.09.2010 р. № 13/09. Згідно з пунктом 1.1 договору продавець (ТОВ «Компанія «Рейтинг»)

продає, а покупець (позивач) купує на умовах поставки, вказаних у додатках до договору,

вугілля, яке іменується в подальшому товар згідно з специфікаціями, наведених в додатках

(том 1 а.с. 141-142).

Позивачем з ТОВ «Компанія «Рейтинг» згідно з умовами договору складена специфікація № 1, накладні від 13.09.2010 р. № 1309005, від 08.10.2010 р. №810001, від 13.10.2010 р. № 1310001, від 15.10.2010 № 1510001, від 20.10.2010 р. № 2010001, від 04.11.2010 р. № 411001, від 12.11.2010 р. № 1211004, від 18.11.2010 р. акти приймання-передачі вугілля від 13.09.2010 р., 08.10.2010, 13.10.2010 р., 15.10.2010 р., 20.10.2010 р., 04.11.2010 р., 12.11.2010 р., 18.11.2010 р. (том 1 а.с. 143, 109, 113, 117, 121, 125, 129, 133, 137, ПО, 114, 118, 122, 126, 130, 134, 138).

ТОВ «Компанія «Рейтинг» видані податкові накладні від 13.09.2010 р., від 08.10.2010 р., від 13.10.2010 р., 15.10.2010 р., 20.10.2010 р., 04.11.2010 р., 12.11.2010 р., 18.11.2010 р. (том 1а. с. 112, 115, 119, 123, 127, 131, 135, 139, ).

Оплата за договором підтверджується платіжними дорученням № 106 від 13.09.2010 р., № 10 від 08.10.2010 р., № 130 від 13.10.2010 р., № 131 від 15.10.2010 р., № 123 від 20.10.2010 р., № 141 від 04.11.2010 р., №144 від 12.11.2010 р., № 155 від 18.11.2010 р. (т.1 а.с. 111, 116, 120, 124, 128, 136, 140, том 1).

Отримання товарів за договорами підтверджується актами маркшейдерських замірів від 01.01.2010 р., від 01.12.2010 р., 01.11.2010 р., 01.06.2010, 01.05.2010 р., 01.04.2010 р.. 01.03.2010, 01.03.2010 р., 01.01.2011р., інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей по 281 рахунку, картками складського обліку матеріалів (т.1 а. с. 232-234, 235-240, том 2 а. с. 33-44).

З журналу обліку вантажів за грудень 2009 р., січень 2010 р., травень 2010 р. вбачається отримання товару від ТОВ «Донтрансторг». З журналу обліку вантажів за вересень 2010 р., жовтень 2010 р., листопад 2010 р. вбачається отримання товару від ТОВ «Компанія «Рейтинг» (т. 1 а.с. 242-244, т. 2 а.с. 45-47).

За висновком судової економічної експертизи від 17.05.2012 р. № 117/25, згідно з яким не підтверджуються документально висновки акту перевірки щодо порушення:

п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження податку на прибуток за 2010 рік на 137421,00 грн., у тому числі: 1 квартал 2010 року - 16041,00 грн.; 1 півріччя 2010 року -20046,00 грн., три квартали 2010 року - 40546,00 грн., за 2010 рік - 137421,

п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податкового зобов'язання на додану вартість на суму 109937,00 грн., у тому числі: лютий 2010 року - 12833,00 грн., травень 2010 року - 8155,00 грн., червень 2010 року - 17759,00 грн., вересень 2010 року -10000,00 грн., жовтень 2010 року - 42667,00 грн., листопад 2010 року - 34833,00 грн.,

оскільки підтверджується документально придбання, оприбуткування та використання у власній господарській діяльності ТМЦ, придбаних у ТОВ «Донтрансторг» та ТОВ «Компанія «Рейтинг» (т. 2 а.с. 91-117).

У колегії суддів немає підстав не приймати висновок експертизи, оскільки він базується на первинних документах податкового та бухгалтерського обліку, а не на припущеннях контролюючого органу.

Колегія судців вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір -це домовленість (погоджена дія) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК). За змістом правочин не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 ЦК). Приписи частини 1 статті 203 ЦК узгоджуються з наступними нормами: Під нікчемним правочином необхідно розуміти правочин, недійсність якого встановлена законом.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин, яки, вчиняючи правочин, діють правомірно. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями, встановленими законом.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» свідчили про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами. Також укладені правочини не визнавались недійсними у судовому порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених із ними договорів на підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Такий судовий захист порушеного права юридичної особи відповідає вимогам статей 106 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, які відповідають Закону

України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню робіт та послуг за вказаними договорами із його господарською діяльністю та фактичне використання отриманих робіт та послуг у його власній господарській діяльності.

Щодо формування валових витрат з податку на прибуток за результатами відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «Компанія «Рейтинг» суд враховує зміст п. 5.1 та п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на час вчинення правочинів) основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Законом не передбачено виключного переліку первинних розрахункових документів, які є необхідними для включення певних витрат до валових витрат підприємства. Отже, в кожному конкретному випадку слід з'ясовувати, перелік документів є достатні для встановлення реального змісту господарської операції та правильність її такої операції у податковому обліку платника податків. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, чинне законодавством висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

В свою чергу, п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «Компанія «Рейтинг» колегія суддів враховує, що правильність формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується не тільки податковими накладними, а й наявними іншими первинними документами та висновком судово-економічної експертизи про те, що позивач правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість за результатами відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «Компанія «Рейтинг».

Щодо формування валових доходів з податку на прибуток та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами відображення в податковому обліку господарських операцій по реалізації придбаного товару ВП «Шахта Вінницька-2» ДП «ДРШФ» колегія суддів відзначає правильність застосування судом першої інстанції норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо відсутності контрагентів за місцем знаходження не підтверджена відповідачем згідно приписам ч. 12-14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців», за відсутністю вироку у кримінальній справі не може бути покладено в основу судового рішення пояснення будь-яких осіб, оскільки в даному випадку вони не є належними доказами в розумінні ч. 4 ст. 70 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167. 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Шахтарської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької

області Державної податкової служби у справі № 2а/0570/23581/2011- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 р. у справі № 2а/0570/23581/2011 за позовом Приватного підприємства "Схід-Інвест-2009" до Шахтарської об"єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 21 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.