Постанова

від 13.09.2012 по справі 2а-1880/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1880/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області №0000431701 від 05.04.2011 р., №0000372301 від 05.04.2011 р., №0000362301 від 05.04.2011 р., -

В С Т А Н О В И ЛА:

Публічне акціонерне товариство «Броварський завод пластмас»звернулось до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області з вимогою визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000431701 від 05.04.2011 р. (щодо визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в сумі 510 грн (за штрафними (фінансовими)санкціями)), №0000372301 від 05.04.2011 р. (щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 329013 грн: за основним платежем - 263210 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 65803 грн); №0000362301 від 05.04.2011 р. (щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 280551 грн: за основним платежем 224441 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями -56110 грн ).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області №0000431701 від 05.04.2011 р., №0000372301 від 05.04.2011 р., №0000362301 від 05.04.2011 р.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову як таку, що прийнята судом з порушенням норм матеріального права.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що згідно висновків спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру головного управління внутрішніх справ Київської області № 21 від 18 лютого 2011 року та від 12.03.2011 року договори, акти виконаних робіт, специфікації, видаткові накладні підписані не директором Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ЮСГ»(далі ТОВ «БК ЮСГ») - ОСОБА_5, що є контрагентом позивача, а іншою невстановленою особою. Водночас під час перевірки було з'ясовано, що станом на 09.11.2010 року господарським судом Київської області ТОВ «БК ЮСГ»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. В процесі ліквідаційної процедури ліквідатором Компанією «Алберс бізнес лімітед»(ALBERS BUSINESS LIMITED) не виявлено у банкрута жодних майнових активів, за юридичною адресою боржник відсутній, станом на 15.12.2010 року діяльність банкрута завершена. Керуючись зазначеною інформацією, відповідач вказує на незаконність дій Публічного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас»щодо ведення податкового обліку в частині формування валових витрат та податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що доказів, які б підтверджували вчинені позивачем правопорушення щодо неправомірного формування валових витрат та податкового кредиту, відповідач суду не надав, а докази, що наявні в матеріалах справи свідчать на користь позивача. Водночас зазначає, що за виявлене податковим органом порушення, а саме: суми нарахованих та виплачених доходів фізичних осіб-підприємців та суми виплаченого доходу від продажу сільськогосподарської продукції не включені в повному обсязі до податкового розрахунку (форма 1-ДФ) за III-IV квартал 2009 року, I-III 2010 року, відповідальність не передбачена.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Броварський завод пластмас»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р.

Під час перевірки виявлені наступні порушення:

- п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94 (далі - Закон №334/94), що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 224441,00 грн. в т.ч. в податкових періодах: 4-й квартал 2009 р. - 58191,00 грн., 1-й квартал 2010 р. - 27375,00 грн., 2-й квартал 2010 р. - 138875,00 грн.

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 ВР від 03.04.1997 р. (далі - Закон «Про ПДВ»), що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 263210,00 грн., в т.ч. в податкових періодах: листопад 2009 р. - 1700,00 грн., грудень 2009 р. - 102000,00 грн., січень 2010 р. - 33110,00 грн., квітень 2010 р. - 60100,00 грн., травень - 17000,00 грн., червень - 34000,00 грн.

- п.п.1.2 п.1, п.3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 р. №451, а саме: податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку по формі №1ДФ за 3-4 кв. 2009 р., 1-3 кв. 2010 р. подавались до податкового органу не у повному обсязі, до розрахунків не включались суми нарахованого та виплаченого доходу самозайнятим особам (фізичним особам-підприємцям, ознака доходу 42) та суми виплаченого доходу від продажу сільськогосподарської продукції (громадянам за вирощену на земельних ділянках, ознака доходу 53).

За результатами перевірки складено Акт від 12.03.2011 року № 249/232/00203594. На підставі висновків акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000431701 від 05.04.2011 р., №0000372301 від 05.04.2011 р., №0000362301 від 05.04.2011 р.

Суд апеляційної інстанції при вирішенні даного спору звертає увагу на наступні обставини.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що до управління податкового контролю юридичних осіб службовою запискою ВПМ Броварської ОДПІ були передані наступні матеріали:

- копія акта (завірена у встановлено порядку) №146/23-1/35602730 від 22.02.2011р. «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки TOB «БК ЮСГ»(код за ЄДРПОУ 35602730) з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість за період серпень-листопад 2010 року», складеного працівниками Бориспільської ОДПІ;

- копії висновків спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру головного управління внутрішніх справ Київської області № 21 від 18 лютого 2011 року та від 12.03.11 р. (завірені у встановленому порядку) щодо проведення почеркознавчого дослідження підпису керівника TOB «БК ЮСГ»(код за ЄДРПОУ 35602730) ОСОБА_5

Крім того, згідно проведених заходів по відпрацюванню контрагента позивача ТОВ «БК ЮСГ»встановлено наступне:

- за адресою реєстрації підприємство не знаходиться;

- свідоцтво платника ПДВ анульовано відповідно до акту про анулювання свідоцтва платника ПДВ від 21.01.2011 року за №5;

- ВПМ Бориспільської ОДПІ отримано повідомлення про непричетність ОСОБА_5 до підписання будь-яких документів фінансово-господарської діяльності та податкової звітності, а отже встановлено, що невідомими особами були створені умови для підроблення підписів ОСОБА_5 на документах бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Фактично, ОСОБА_5 на займаній посаді директора TOB «БК ЮСГ»впродовж 2009-2010 року жодних організаційно-розпорядчих обов'язків керівника товариства не виконував.

Кредиторська заборгованість станом на 30.09.2010 року (дату закінчення перевірки) між ЗАТ «Броварський завод пластмас»та TOB "БК ЮСГ" по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»складала 995136,86 грн.

Дебіторська заборгованість станом на 30.09.2010 року (дату закінчення перевірки) між ЗАТ «Броварський завод пластмас»та TOB "БК ЮСГ" по бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з постачальниками»складала 378960,48 грн.

Суд першої інстанції як на беззаперечний доказ посилається на свідчення ОСОБА_5, який в судовому засіданні зазначив про те, що підприємство було засноване на початку 2000 року і здійснювало свою діяльність до січня 2011 року, мало ліцензію на здійснення будівельних, проектних та геодезичних робіт, у штаті перебувало до 18-20 чоловік. При цьому деякі роботи виконувалися субпідрядниками. Також підтвердив, що TOB "БК ЮСГ" надавало послуги ЗАТ «Броварський завод пластмас», зокрема, послуги з проведення ремонтних робіт -прокладка труб, ремонт фасаду та інші, згідно укладених договорів. В судовому засіданні ОСОБА_5 зазначив, що підписував особисто фінансово-господарські та податкові документи TOB "БК ЮСГ". Проти висновків щодо проведення почеркознавчої експертизи його підписів на документах заперечив та вказав, що йому про проведення експертизи нічого не відомо.

Статтею 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що у справі міститься ухвала господарського суду Київської області від 06.01.2011 року, в якій зазначено, що постановою господарського суду Київської області від 09.11.2010 року TOB "БК ЮСГ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Провадження у справі про банкрутство TOB "БК ЮСГ" було відкрито за заявою Компанії «Алберс бізнес лімітед»(ALBERS BUSINESS LIMITED), Лондон, за тією підставою що TOB "БК ЮСГ" не виконало умови договору, предметом якого було проведення маркетингового дослідження з боку Компанії «Алберс бізнес лімітед»з аналізу ринку металопродукції на території Європейського союзу. У зв'язку з невиконанням умов договору за TOB "БК ЮСГ" утворилася заборгованість у розмірі 42000 грн.

Водночас у постанові зазначено, що: «боржник за юридичною адресою відсутній, що підтверджується наданою заявником копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Серія АД №656985 з якого вбачається, що статус відомостей про юридичну особу не підтверджено -боржник відсутній за місцезнаходженням».

В межах справи про визнання боржника TOB "БК ЮСГ" банкрутом, ліквідатором отримано наступні відповіді на письмові запити: із Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку №13/01/19876 від 29.11.2010 року про те, що боржник не є власником цінних паперів; із КП «Бориспільське бюро технічної інвентаризації»№498 від 07.12.2010 року про те, що по реєстровим книгам бюро технічної інвентаризації за боржником право власності на нерухоме майно у м.Борисполі не зареєстровано; відповідно до Витягу з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна №29364681 інформація стосовно обтяжень рухомого майна відсутня; із Відділу Держкомзему у м. Борисполі Київської області Головного управління Держкомзему у Київській області №902 від 01.12.2010 року про відсутність у власності боржника земельних ділянок; із Державної автомобільної інспекції про те, що за боржником станом на 24.11.2010 року транспортних засобів не зареєстровано.

Крім того, ліквідатором з метою виявлення грошових чи майнових вимог до боржника направлено повідомлення до Бориспільської ОДПІ, УПФУ у м. Борисполі, Бориспільського міського відділу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Бориспільського міського центру зайнятості, Відділу державної виконавчої служби Бориспільського р-ну, що підтверджується реєстром поштового відправлення від 15.11.2010 року. Відповіді за зазначені повідомлення ліквідатор не отримав.

Тобто, свідчення ОСОБА_5, які надані в судовому засіданні, не знаходять свого підтвердження при зазначених обставинах.

Водночас при дослідженні судом апеляційної інстанції документів, які містяться в матеріалах справи виявлено, що на документах, зокрема, договірній ціні на ремонт зливової каналізації в корпусі № 1(а.с.120, том 1), локальному кошторису № 2-1-1 (а.с.133, том 1), акті № 124 (а.с.181-182, том 1), зазначено інше найменування організації, а не найменування контрагента позивача - TOB "БК ЮСГ".

Окрім того, заява ОСОБА_5 стосовно того, що він особисто підписував акти приймання-передачі виконаних робіт та податкові накладні, що завірена нотаріусом (а.с.203, том 1) жодних фактів не підтверджує, оскільки нотаріус засвідчує лише справжність підпису, а аж ніяк не встановлює факти.

Відповідно до п. 1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.94р. (далі -Закон 334/94-ВР) господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошові, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплат) товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання заготівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податків товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до статі 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, неправомірними вважаються правочини, які за своїм змістом, формою та іншими елементами в імперативній формі визначаються законом недійсними з моменту їх вчинення (нікчемні правочини).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочин, визначені у статті 203 Цивільного кодексу України, а саме: - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вимоги закону щодо необхідності вчинення правочинів у певній формі спрямовані сприяти фіксації волевиявлення суб'єкта правочину з метою забезпечення доказовості реального існування між сторонами відповідного правовідношення та дійсність їх взаємних обов'язків та вимог.

Спеціальні вимоги встановлені статтею 207 Цивільного кодексу України для письмових правочинів юридичних осіб. Вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплені печаткою.

Водночас згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи наведені норми варто зазначити, що в результаті вчинення сторонами нікчемного правочину не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат, і, відповідно, не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Таким чином, на підставі аналізу правових норм та беручи до уваги те, що докази та обставини справи свідчать, що укладені правочини між ПАТ «Броварський завод пластмас»та TOB "БК ЮСГ" мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд апеляційної інстанції вважає, що у ПАТ «Броварський завод пластмас»немає підстав для віднесення до валових витрат сум, які були перераховані на виконання таких правочинів, зокрема договору № БЗ-0000155 від 01.08.2009 року та № 12/17-2009 від 17.12.2009 року.

Відповідно ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»№ 996 від 16.07.1999 року первинні бухгалтерські документи (видаткові та прибуткові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме - вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Визначена особа наділена виключним правом на складання та підписання документів від імені юридичної особи.

Відповідно до абзацу першого пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженного наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Абзац перший пп. 2.5 п. 2 даного Положення встановлює, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів на обчислюванних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію.

Зазначене кореспондується з нормами затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/203718 Порядку заповнення податкової накладної, згідно з яким всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Згідно з п. 1.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, до первинних документів бухгалтерського обліку встановлені обов'язкові вимоги, тобто необхідні реквізити: назва підприємства, установи, назва документа, код форми, дата, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про ПДВ», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Наказом від 30 травня 1997 року № 165 (із змінами і доповненнями), ДПА України затвердила Порядок заповнення податкової накладної, яким передбачено наступне: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість; сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних; податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку; податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону, при цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки; податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість; копія податкової накладної залишається у продавця товарів (послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податку; складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товару (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

З огляду на наведені норми, а також враховуючи висновки спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру головного управління внутрішніх справ Київської області № 21 від 18 лютого 2011 року та від 12.03.2011 року, що документи від імені TOB "БК ЮСГ" були підписані не ОСОБА_5, а іншою невстановленою особою, податкові накладні TOB TOB "БК ЮСГ" не можна вважати такими, що дають право на включення ПАТ «Броварський завод пластмас»сум ПДВ до податкового кредиту.

Щодо посилань суду першої інстанції на неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000431701 від 05.04.2011 року про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн за платежем податок на доходи найманих працівників, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З 01.01.2011 року вступив у дію Податковий кодекс України.

Зокрема, пунктом 119.2. статтею 119 ПК України передбачено, що відповідальність за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Як вбачається з Акту перевірки, зокрема, підрозділу 3.5.5.1 (а.с.55-56, том 1), податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за III-IV квартал 2009 року, I-III 2010 року подавались до податкового органу не в повному обсязі, а саме: до розрахунків не включалися суми нарахованого та виплаченого доходу самозайнятим особам (фізичним особам-підприємцям, ознака доходу 42) та суми виплаченого доходу від продажу сільськогосподарської продукції (громадянам за вирощену на земельних ділянках, ознака доходу 53).

Періоди, за які проводилася перевірка податковим органом, охоплюються періодом введенням у дію Податкового кодексу України, тобто відповідач мав правові підстави нарахувати позивачу штрафні (фінансові) санкції за зазначене порушення.

Таким чином, з урахуванням наведеного, відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000431701 від 05.04.2011 року.

Після детального правового аналізу та вивчення обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що податкові повідомлення-рішення від 05.04.2011 року за №0000431701, №0000372301, №0000362301, є такими, що прийняті Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 160, 195,196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 р. - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас»- відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 18 вересня 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.