Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-5801/11/0170/3

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2012 р. Справа №2а-5801/11/0170/3

(11:25) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС

про визнання протиправними та скасування рішень

за участю представників сторін:

від позивача - Ємельянов С.О., дов.,

від відповідача - Гришин Р.Ю., дов.,

експерт - ОСОБА_4, свід.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправними та скасування рішень від 05.05.2011 р. № 0000272304 та № 0000262304.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.11 р. по справі призначено судову економічну експертизу; провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 13.07.12 р. провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27.08.12 р. замінено відповідача Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію АР Крим на правонаступника Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність винесення відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення на підставі акту перевірки № 682/23-4 від 14.04.2011 р., за висновками якого позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з огляду на наявність ознак нікчемності правочину по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Юрторгпак".

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову за тих підстав, що контрагент позивача ТОВ "Юрторгпак" не має необхідної матеріальної бази для здійснення відповідної господарської діяльності, за місцем реєстрації не знаходиться, факт реалізації та постачанння ТМЦ, надання послуг не підтверджено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, експерта, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" є юридичною особою, ЄДРПОУ 34636910, зареєстровано Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 29.11.2006 р. за адресою місцезнаходження: 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. 8 березня, буд. 3, про що свідчить Витяг з ЄДР, наявний в матеріалах справи.

14.04.11 р. Феодосійською МДПІ АР Крим проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" з питань правових відносин з платником податків ТОВ "Юрторгпак" за період з 01.12.10 р. по 31.12.10 р., про що складено акт № 682/23-4/34636910.

Згідно з висновками акту перевірки № 682/23-4/34636910№ 682/23-4/34636910 від 14.04.10 р. перевіркою ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" встановлено:

1. завищення податкового кредиту грудня 2010 року на суму 972440 грн. в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1 р. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

2. завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 р. на суму 24414 в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

3. заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 948026 грн. в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, на стор. 4 акту перевірки № 682/23-4/34636910 від 14.04.11 р. зазначено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 0311/02 від 03.11.10 р. з ТОВ "Юрторгпак" (Продавець), згідно якому Продавець відповідно до умов договору зобов'язується продати, а Покупець - прийняти та оплатити товар по кількості, найменуванню та цінами, зазначеними у накладних, що виписуються на кожну партію товару. Продавець здійснює постачання товару за свій рахунок на умовах СІР. У разі поставки запасних частин до тепловозів, електровозів або іншого рухливого складу залізничного транспорту поставка здійснюється на умовах FCA.

ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" отримано від ТОВ "Юрторгпак" наступні податкові та видаткові накладні, які включені до складу податкового кредиту грудня 2010 року у загальному розмірі 5834641,47 грн., в тому числі ПДВ 972440,24 грн.:

- накладна № 0112-015 від 01.12.10 р. (податкова накладна № 112020 від 01.12.10 р.) на товар гофроящик у кільк. 5000 шт. на загальну суму 19500,00 грн., в тому числі ПДВ 3250,00 грн.,

- накладна № 0112-017 від 01.12.10 р. (податкова накладна № 112021 від 01.12.10 р.) на товар крій картонної коробки "Новость-5", "Новость" у кільк. 3816 тис. шт., 10,5 тис.шт. відповідно на загальну суму 301451,67 грн., в тому числі ПДВ 50241,94 грн.,

- накладна № 0112-016 від 01.12.10 р. (податкова накладна № 112022 від 01.12.10 р.) на товар картон Alfatriplex 400, картон Alfaprint 350 у кільк. 2532 шт., 770 шт. на загальну суму 26746,20 грн., в тому числі ПДВ 4457,70 грн.,

- накладна № 2012-012 від 20.12.10 р. (податкова накладна № 201233 від 20.12.10 р.) на товар гідропривід вентилят., редуктор задній у кільк. 28 шт., 22 шт. на загальну суму 4975776,00 грн., в тому числі ПДВ 829296,00 грн.,

- накладна № 2012-016 від 20.12.10 р. (податкова накладна № 201237 від 20.12.10 р.) на товар: втулка люлечн. підв. у кільк. 521 шт., втулка стержню у кільк. 536 шт., втулка циліндру - 6 шт., котушка токоприйм. -14 шт., клапан нагнетательн. - 50 шт., регулятор - 20 шт., вузол шатунів - 8 шт., шатун прицепн. - 4 шт., щіткоутримувач - 700 шт. - на загальну суму 511167,60 грн., в тому числі ПДВ 85194,60 грн.,

На стор.5-6 акту перевірки № 682/23-4 від 14.04.11 р. відповідачем зазначено про акт Ленінської МДПІ в м. Луганську від 04.06.11 р. № 78/23-37288173 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Юрторгпак" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.12.10 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої встановлено безпідставне сформування ТОВ "Юрторгпак" податкові зобов'язання з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг в сумі 7176497 грн., в тому числі за грудень 2010 р. у сумі 7176497 грн. у зв'язку з ненаданням підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг. Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що "Юрторгпак" безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по контрагенту ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" в сумі 972440,25 грн.

На стор. 6 акту перевірки вказано, що згідно наданим документам ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" на отримані від ТОВ "Юрторгпак" товари надано тільки видаткові та податкові накладні. Документи, які підтверджують дійсне транспортування, зберігання та постачання товарів від ТОВ "Юрторгпак", відсутні.

Відповідач на стор. 6 акту перевірки зазначає, що оскільки згідно наданому Ленінської МДПІ у м. Луганську акту від 04.03.11 р. № 78/23-37288173 ТОВ "Юрторгпак" в грудні 2010 р. не могла виконуватись та здійснюватись фінансово-господарська діяльність, направлена на отримання прибутку, у зв'язку з відсутністю матеріальної бази, а саме: відсутні працівники, будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим, - у сукупності вказує на нікчемність правочинів. Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ "Юрторгпак" (0 грн.) і податковим кредитом ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" (972440,25 грн.) в сумі 972440,25 грн.

Але згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-3164/11/1270 від 05.05.2011 р., яке залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 р., набрало законної сили, дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Юрторгпак" (ЄДРПОУ 37288173) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, яка оформлена актом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 04.03.2011 року № 78/23-37288173, визнано неправомірними.

Таким чином, в даній частині доводи акту перевірки позивача не можуть бути прийнятими до уваги, не можуть підтверджувати відповідні обставини.

Позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, сформування податкового зобов'язання у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків його контрагентами (або контрагентами контрагентів позивача), в тому числі - несплата податкових зобов'язань останніми, порушує право особи мирно володіти своїм майном, про що вказано у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 р. (надалі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства в розумінні ст. 9 Конституції України.

Зокрема, ст.1 Протоколу до конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477 мають в Україні значення джерела права.

Зокрема, у рішенні в справі Щокін проти України (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнано тільки, якщо здійснене на умовах, передбачених законом.

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії у випадку неправомірних дій іншої компанії підтверджується численними рішеннями Європейського суду з прав людини. Так, п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. У п. 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б. Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977р. щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (далі - Шоста Директива).

Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 18.03.2004 р. № 1629 визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать праву Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а відповідно його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви.

Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес" АД проти Болгарії, а саме: "Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати.

Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту недійсності попередньої або наступної операції у низці поставок, в яку входять ці операції, через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, порушення вимог чинного податкового законодавства будь-яким суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягти за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин. Тобто один суб'єкт господарювання не відповідає за дії (бездіяльність) іншого у разі порушення останнім норм відповідного законодавства.

Подані позивачем вих.№108 від 21.04.11 р. до Феодосійської МДПІ АР Крим заперечення на акт перевірки № 682/23-4 від 14.04.11 р. залишені відповідачем вих.№ 2117/10/23-4 від 28.04.11 р. без задоволення.

05.05.11 р. Феодосійською МДПІ АР Крим ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" згідно з п.54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 682/23-4/34636910 від 14.0.411 р., за порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість":

1) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 24414 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000272304;

2) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 948026,00 грн. за основним платежем та у сумі 237006,50 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000262304.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відображення суми податкових зобов'язань провадиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто визначальною (обов'язковою) ознакою господарської операції є спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції на час вчинення спірного правочину, згідно п. 7.3.1 ст. 7 якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Вказане кореспондується з п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, яким визначається дата виникнення права платника податків на сформування податкового кредиту на час розгляду справи.

Отже при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, який діяв на момент оформлення податкових накладних, подання податкової накладної податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та надає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Отже право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.10 р. ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" (Покупець) та ТОВ "Юрторгпак" (Продавець) укладений договір купівлі-продажу № 0311/02, предметом якого є купівля-продаж товару по кількості, найменуванню та цінах, зазначених у накладних, що виписуються на кожну партію товару.

Згідно п.п.3.1, 3.3 Договору № 0311/02 від 03.11.10 р. товар поставляється партіями, обумовленими можливостями поданого автотранспорту; продавець здійснює постачання за свій рахунок на умовах СІР, у разі поставки запасних частин до тепловозів, електровозів або іншого рухливого складу залізничного транспорту - на умовах FCA.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи наявні наступні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійсненого правочину:

- договір № 0311/02 від 03.11.10 р.,

- податкова накладна № 112020 від 01.12.10 р., видаткова накладна № РН-0112-015 від 01.12.10 р. на загальну суму 19500,00 грн., в тому числі ПДВ 3250,00 грн.,

- податкова накладна № 112022 від 01.12.10 р., видаткова накладна № РН-0112-016 від 01.12.10 р. на загальну суму 26746,20 грн., в тому числі ПДВ 4457,70 грн.;

- податкова накладна № 112021 від 01.12.10 р., видаткова накладна № РН-0112-017 від 01.12.10 р. на загальну суму 301451,67 грн., в тому числі ПДВ 50241,94 грн.,

- податкова накладна № 201237 від 20.12.10 р., видаткова накладна № РН-2012/016 від 20.12.10 р. на загальну суму 511167,60 грн., в тому числі ПДВ 85194,60 грн.,

- податкова накладна № 201233 від 20.12.10 р., видаткова накладна РН-2012-012 від 20.12.10 р. на загальну суму 4975776,00 грн., в тому числі ПДВ 829296 грн.

Згідно з висновком судової експертизи № 43 від 03.07.12 р., проведеної по даній справі, даними первинних документів, відображених в регістрах бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" виконання у грудні 2010 року умов договору купівлі-продажу № 0311/02 від 03.11.10 р., укладеного з ТОВ "Юрторгпак", підтверджується.

В матеріалах справи наявні також бухгалтерські документи, які, зокрема, відображують рух активів у взаємовідносинах між позивачем та ТОВ "Юрторгпак", а саме: оборотно-сальдова відомість по рахунку:6311, картки рахунку:6311, картка рахунку: 6312.

На стор. 8 висновку експерта № 43 від 03.07.12 р. зазначено, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" товарно-матеріальні цінності, отримані від ТОВ "Юрторгпак" на загальну суму 4862201,23 грн. без ПДВ, були оприбутковані у повному обсязі та відображені по бухгалтерських проводках.

На стор. 9 висновку експерта № 43 від 03.07.12 р. вказано, що податкові накладні, які наявні в матеріалах справи, виписані ТОВ "Юрторгпак" на адресу позивача на загальну суму без ПДВ 4862201,23 грн., ПДВ 972440,24 грн., всього - 5834641,47 грн. були включені до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2010 року та додатку № 5 до декларації з ПДВ за грудень 2010 р. Сума податкового кредиту ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" у розмірі 1163491 грн., в тому числі по ТОВ "Юрторгпак" 972440,25 грн., вказана в реєстрі податкових накладних та додатку № 5 до декларації з ПДВ, відповідає сумі податкового кредиту, відображеного в декларації з ПДВ ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" за грудень 2010 року.

В матеріалах справи наявні наступні платіжні доручення, які підтверджують сплату позивачем придбаних ним товарів по взаємовідносинам з ТОВ "Юрторгпак", зокрема:

- п/д № 5 від 28.01.11 р. на суму 330000,00 грн., п/д № 23 від 03.02.11 р. на суму 150000,00 грн., п/д № 24 від 04.02.11 р. на суму 99000,00 грн., п/д № 47 від 08.02.11 р. на суму 185000,00 грн., п/д № 48 від 09.02.11 р. на суму 1154000,00 грн., № 59 від 11.02.11 р. на суму 142776,00 грн., п/д № 73 від 25.01.11 р. на суму 175000,00 грн., п/д № 53 від 19.01.11 р. на суму 2500000,00 грн., п/д № 54 від 19.01.11 р. на суму 240000,00 грн., (в/н 2012-012 від 20.12.10 р.),

- п/д № 69 від 14.02.11 р. на суму 90000,00 грн., п/д № 75 від 16.02.11 р. на суму 80000,00 грн., п/д № 80 від 18.02.11 р. на суму 70000,00 грн., п/д № 83 від 21.02.11 р. на суму 145000,00 грн., п/д № 84 від 22.02.11 р. на суму 126167,60 грн., (в/н № 2012-016 від 20.12.10 р.),

- п/д № 52 від 18.01.11 р. на суму 301451,67 грн. (в/н № 0112-021 від 01.12.10 р.),

- п/д № 51 від 18.01.11 р. на суму 19500,00 грн. (в/н № 0112-015 від 01.12.10 р.),

- п/д № 50 від 18.01.11 р. на суму 26746,20 грн. (в/н № 0112-016 від 01.12.10 р.).

Відповідно до висновку експерта № 43 від 03.07.12 р. згідно платіжних доручень ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" у січні-лютому 2011 року сплатило у повному обсязі за отримані від ТОВ "Юрторгпак" у грудні 2010 р. ТМЦ в сумі 5834641,47 грн. з ПДВ, зокрема:

- у січні 2011 року за п/д: №№ 50, 51, 52 від 18.01.11 р., №№ 54, 53 від 19.01.11 р., № 73 від 25.01.2011 р., № 5 від 28.01.11 р.;

- у лютому 2011 року за п/д: №23 від 03.02.11 р., № 24 від 04.02.11 р., № 47 від 08.02.11 р., № 48 від 09.02.11 р., № 59 від 11.02.11 р., № 69 від 14.02.11 р., № 75 від 16.02.11 р., № 80 від 18.02.11 р., № 83 від 21.02.11 р., № 84 від 22.02.11 р.

Отже матеріалами справи підтверджується фактичне здійснення відповідних господарських операцій позивачем, зокрема: придбання відповідних матеріалів, їх транспортування до місця зберігання, оприбуткування та сплата у повному обсязі.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

Так, згідно з даними на стор. 5 акту перевірки № 682/23-4 від 14.04.11 р. ТОВ "Юрторгпак" за місцем реєстрації не знаходиться, відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності.

Згідно абз "д" п.п.7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, зокрема - місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

З податкової накладної вбачається, що ТОВ "Юртогпак" при заповненні податкових накладних по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" вказано власне місцезнаходження, а саме - м. Луганськ, вул. Цимлянская, 15-208.

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995 р. № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Матеріалами справи підтверджується, що особа, яка видала податкові накладні - ТОВ "Юрторгпак", - була зареєстрована за вказаною в податкових накладних адресою місцезнаходження на момент вчинення відповідних господарських операцій з позивачем.

Зокрема, на підтвердження цього свідчать наявні дані Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", на офіційному сайті якого розміщені дані з ЄДРПОУ згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", з яких судом встановлено, що ТОВ "Юрторгпак" на час здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з позивачем не перебувало в процесі припинення; знаходилось за адресою, вказаною в податкових накладних, а саме - м. Луганськ, вул. Цимлянская, 15-208. Остання реєстраційна дія, а саме - скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, була вчинена 03.04.12 р., тобто після здійснення господарських операцій між ТОВ "Юрторгпак" та ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" у грудні 2010 р.

Згідно офіційних даних, розміщених на сайті ДПА України, ТОВ "Юрторгпак" мало свідоцтво платника ПДВ № 100307721. Вказане свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Юрторгпак" було анульовано у зв'язку з записом у Єдиному державному реєстрі про відсутність за місцезнаходженням 15.06.2011 р., тобто після здійснення господарських операцій з позивачем у грудні 2010 р.

Згідно з висновком експерта № 43 від 03.07.12 р. на момент здійснення господарських операцій між ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" та ТОВ "Юрторгпак" (4 квартал 2010 р.) вказані підприємства були зареєстровані, мали свідоцтва платників ПДВ, надали належним чином оформлені документи (податкові накладні, видаткові накладні), про що вказано на стор. 11 вказаного висновку.

Отже порушення в частині оформлення податкової накладної за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються; відсутні докази того, що постачальник товарів, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту позивачем, не був зареєстрований за вказаним місцезнаходженням на момент вчинення відповідних господарських операцій; відсутні докази того, що контрагент позивача ТОВ "Юрторгпак" на час укладення відповідного правочину та здійснення господарських операцій не мав статусу платника ПДВ.

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто придбання певного виду товару повинно бути характерним для виробничої діяльності такого платника податку.

Згідно з даними акту перевірки № 682/23-4 від 14.04.11 р. основними видами діяльності позивача відповідно до КВЕД є: виробництво тютюнових виробів, оптова торгівля тютюновими виробами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, будівництво будівель.

Тобто придбання позивачем товарів у ТОВ "Юрторгпак", зокрема: гофроящиків, картону та інш. - не суперечить напряму діяльності позивача.

Матеріалами справи підтверджується використання позивачем в господарській діяльності товарів, які були придбані у ТОВ "Юрторгпак", про що свідчать, зокрема, наявні в матеріалах справи товаросупровідні документи (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, вантажні митні декларації, міжнародні товарно-транспортні накладні, рахунки фактури), спрямовані на адресу контрагентів позивача, а саме:

1) за видатковою накладною № РН-0112-015 від 01.12.2010 р. на загальну суму з ПДВ 19500,00 грн.:

- у власній господарській діяльності використаний товар на загальну суму 3952,00 грн. без ПДВ, про що свідчить вимога Ф.-0178;

- на адресу ТОВ ФТФ (м. Луганськ): за в/н № 0031 від 26.05.11 р. на суму 1943,5 грн. без ПДВ, за в/н №ф-0047 від 16.06.11 р. на суму 10354,5 грн. без ПДВ;

2) за видатковою накладною № РН-0112-016 від 01.12.2010 р. на загальну суму з ПДВ 26738,10 грн.:

- на адресу ТОВ "Європродукт": за в/н Ф-0123 від 10.12.10 р. на суму 47754 грн. та на суму 5390 грн. (ттн Ф-0123 від 10.12.10р.);

3) за видатковою накладною № РН-0112-017 від 01.12.10 р. на загальну суму з ПДВ 301451,67 грн.:

- у власній господарській діяльності: вимога Ф.-0176 від 31.12.2010 р. на суму 250290,63 грн. (залишок на складі 3,5 тис. шт. крою картонної коробки "Новость-5");

- у власній господарській діяльності: вимога Ф-0177 від 31.12.2010 р. на суму 635,5 грн. (залишок на складі 0,85 тис.шт.);

4) за видатковою накладною № РН-2012-016 від 20.12.10 р. на загальну суму з ПДВ 511167,60 грн.:

- на адресу ТОВ "KIRERO" за вантажною митною декларацією 220964 від 01.03.11 р., зокрема: втулка 8ТН.211.518 на суму 103679,00 грн. без ПДВ, втулка 8ТН294.08 на суму 96480,00 грн., втулка циліндру 6Д49.36спч1-1 на суму 35424,00 грн., катушка токоприймача АЛСН 1362-00-00 на суму 44100,00 грн., клапан нагнітаючий на суму 8250,00 грн., регулятор 3РДсб.1 на суму 26000,00 грн., вузол шатунів КТ6.03сб.1 на суму 34000,00 грн., шатун прицепний КТ.603.001сб на суму 1740,00 грн., щіткоутримувач 5ТХ.112.058сб у сумі 76300,00 грн.;

5) за видатковою накладною № РН-2012-012 від 20.12.2010 р. на загальну суму з ПДВ 4975776,00 грн. - на адресу Компанії "TEXTINA INC" (BVI), зокрема:

- ВМД 220846 від 24.02.11 р. на суму 449100,00 грн.,

- ВМД 221048 від 24.03.11 р., рахунок-фактура 06/02/10 від 21.03.11 р. на суму 2065860 грн.;

- рахунок-фактура № 05/02/10 від 21.02.11 р., ВМД 221048 від 24.03.11 р. на суму 815760 грн.

Тобто ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" придбані у ТОВ "Юрторгпак" товарно-матеріальні цінності були або використані у власній господарській діяльності, або реалізовані контрагентам - ТОВ "Європродукт", ТОВ ФТФ (м. Луганськ), ТОВ "KIRERO", Компанії "TEXTINA INC" (BVI).

Вказане зазначено також у висновку експерта № 43 від 03.07.12 р., згідно з яким товарно-матеріальні цінності, отримані ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" у грудні 2010 року від ТОВ "Юрторгпак" використовувались позивачем у господарській діяльності, що підтверджується даними видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, вантажних митних декларацій, міжнародних товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, а також даними регістрів бухгалтерського обліку ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" (оборотно-сальдовими відомостями по рахункам: 281 "Товари", 201 "Сировина і матеріали").

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже взаємовідносини ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" та ТОВ "Юрторгпак" у перевіряємому періоді не містять в собі ознак нікчемності правочину, а відтак, правовий кредит позивачем за вказаний в акті перевірки період сформований правомірно.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних доказів наявності обставин, які можуть вказувати на відсутність відповідної господарської операції, відповідачем - суб'єктом владним повноважень - не надано.

Відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

Таким чином, податковий кредит ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" у грудні 2010 року сформований правомірно, завищення податкового кредиту з ПДВ за вказаний період матеріалами справи не підтверджено, з огляду на що в розумінні положень п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" висновки відповідача про заниження позивачем суми податкового зобов'язання у відповідному періоді є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Таким чином, висновки акту перевірки в частині завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за вказаний в акті перевірки період на суму ПДВ 972440,00 грн., висновки про заниження позивачем податкового зобов'язання на суму 948026,00 грн. у відповідних періодах матеріалами справи не підтверджені.

Згідно з висновками акту перевірки № 682/23-4 від 14.04.11 р. позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року на суму 24414 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції на час виникнення спірних правовідносин сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При коригуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування застосовуються база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку із використанням звичайних цін.

Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції на час виникнення спірних правовідносин об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів.

Вказане положення містить загальне правило визначення бази оподаткування відповідних операцій з необоротними активами. При цьому база оподаткування визначається виходячи із балансової вартості активів на момент їх постачання.

Згідно з п.1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - є в тому числі будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Відповідно до п.п.7.3.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Останнє є підставою для визначення дати виникнення прав платника податку на віднесення сум до податкового кредиту в розумінні п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у прямій залежності від правильності розрахування якого знаходиться вірне визначення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Матеріалами справи завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ у грудні 2010 року на 972440 грн. не підтверджено.

Отже висновки відповідача про завищення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 24414 грн. у грудні 2010 року є необґрунтованими.

Таким чином, висновки акту перевірки в частині завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ на суму 972440 грн. за вказаний в акті перевірки період, висновки про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 24414 грн., заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 948026 грн. у грудні 2010 року матеріалами справи не підтверджені.

Згідно з висновком експерта № 43 від 03.07.12 р. висновки Феодосійської МДПІ, вказані в акті перевірки № 682/23-4/34636910 від 14.04.11 р. про порушення ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" у грудні 2010 року п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 та відповідно:

- завищення податкового кредиту на суму 972440 грн.,

- завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на 24414 грн.,

- заниження суми ПДВ, яка належить до сплаті в бюджет, на 948026 грн.

нормативно та документально не обґрунтовані. Завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та заниження суми ПДВ, що належить до сплаті в бюджет ТОВ "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" по господарських операціях з ТОВ "Юрторгпак" у грудні 2010 року не встановлено.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, матеріалів справи, враховуючи висновки судової експертизи по даній справі № 43 від 03.07.12 р., оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 05.05.2011 р. № 0000272304 та № 0000262304 є протиправними та підлягають скасуванню.

Позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні 06.09.12 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 10.09.12 р.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим № 0000272304 від 05.05.2011 р., № 0000262304 від 05.05.2011 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика лтд" (ЄДРПОУ 34636910) 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.