Постанова

від 25.09.2012 по справі 2а/2570/2433/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/2433/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

27.07.2012 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі - СТОВ «Батьківщина») звернулось до суду з адміністративним позовом до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Варвинська МДПІ). В ході судового розгляду справи позивач відмовився від частини позовних вимог та остаточно просить скасувати податкові повідомлення-рішення Варвинської МДПІ: від 26.06.2012 року № 0000032200, яким визначено зобов'язання з плати за користування надрами в розмірі 163139,64 грн. за основним платежем та 40784,91 грн. за штрафними санкціями; від 26.06.2012 року № 0000022200, яким визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 7502951,00 грн. за основним платежем та 3751475,50 грн. за штрафними санкціями; від 26.06.2012 року № 0000291700, в частині визначення зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 19156,26 грн. за основним платежем та 580240,58 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування своїх позовних вимог представники позивача зазначають наступне.

По-перше, щодо неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000022200. СТОВ «Батьківщина» у 2011 році було отримано попередню оплату за кукурудзу та цукор в сумі 41763000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6862717,00 грн. СТОВ «Батьківщина» укладено договори з контрагентом ТОВ «Житло-Буд» від 17.02.2011 року № 1702 та від 10.04.2011 року № 10/04. Відповідно до вищевказаних договорів на суму попередньої оплати позивачем виписані податкові накладні. Передплата за продукцію віднесена до податкового зобов'язання. У зв'язку зі зміною предмету договору позивач змінив номенклатуру товару та поставив кукурудзу урожаю 2011 року, яка є товаром власного виробництва. Реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується первинними документами, що надавались на перевірку, а саме: договорами, платіжними дорученнями, податковими накладними. Всі операції по договорам належним чином відображені в бухгалтерському обліку товариства. За таких обставин представники позивача вважають, що СТОВ «Батьківщина» правомірно включено вищевказані податкові зобов'язання до скороченої податкової декларації, а тому дії відповідача щодо включення податкових зобов'язань до загальної податкової декларації є неправомірними. Також 01.02.2010 року між СТОВ «Батьківщина» та Благодійним фондом Олега Ляшка укладений договір про благодійну діяльність. У відповідності до умов вищевказаного договору СТОВ «Батьківщина» надало благодійні пожертвування Благодійному фонду Олега Ляшка у вигляді товарів (комп'ютери, комплекти постільної білизн, тощо), на загальну суму 2 117 525,58 грн. Така передача була здійснена 30.12.2010 року, що підтверджується актом приймання-передачі. 20.01.2010 року Благодійний фонд Олега Ляшка внесений до Реєстру неприбуткових організацій. Отже, надана благодійна допомога звільнена від оподаткування, а тому нарахування податкових зобов'язань в розмірі 423 505,00 грн. є протиправним. Також у відповідності до бухгалтерських документів, протягом перевіряємого періоду СТОВ «Батьківщина» у приміщенні власної їдальні для працівників підприємства готує страви. Обіди для працівників надаються безоплатно. Позивач не здійснював жодної операції, передбаченої ст. 185 Податкового кодексу України, що виключає законні підстави для нарахування податкових зобов'язань.

По-друге, щодо неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000032200. Представники позивача вказують на те, що використання надр здійснювалось у відповідності до розпорядження директора СТОВ «Батьківщина» від 17.12.2010 року тільки для тваринництва. З урахуванням цільового використання та затверджених норм здійснювався і розрахунок користування надрами. Отже, СТОВ «Батьківщина» не порушувало п. 263.2 ст. 263 Податкового кодексу України, а тому у відповідача не було законних підстав самостійно визначати суму грошових зобов'язань.

По-третє, щодо неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000291700. Відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 191 156,26 грн. з надання працівникам СТОВ «Батьківщина» додаткових благ у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманих платниками податків. Так, для визначення податкових зобов'язань базою оподаткування повинна бути вартість додаткового блага, а саме вартість харчування. Оскільки позивачем проводиться харчування шляхом вивезення продуктів харчування безпосередньо на об'єкти виробництва, такий метод позбавляє позивача вести облік надання додаткових благ, що виключає можливість визначення об'єкта оподаткування та подальшого його оподаткування. Водночас, якщо харчування не персоніфікується, то його вартість не розглядається як об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Також перевіркою питання своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб встановлено, що СТОВ «Батьківщина» у грудні 2011 року проведено нарахування доходу громадянам у вигляді орендної плати за використання паїв громадян згідно укладених договорів на суму 11 840 805,19 грн. Позивач не порушував абз. «б», «г» пп. 4.2.9 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз. «б», «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2, ст. 176 Податкового кодексу України. Положеннями ст. 170 Податкового кодексу України визначено особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів. Так, згідно пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. У відповідності до пп. 170.1.4 п. 170.1 ст.170 Податкового кодексу України доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 - 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок. Отже, з врахуванням вищевикладеного пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України не повинен застосовуватися податковим органом до позивача.

За таких обставин представники позивача вважають висновки, викладені в акті перевірки від 13.06.2012 року № 85/2200/30875436, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками Варвинської МДПІ проведена планова виїзна перевірка СТОВ «Батьківщина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 13.06.2012 року № 85/2200/30875436. Перевіркою встановлено ряд порушень податкового законодавства. Так, з приводу нарахування зобов'язання по податку на додану вартість в акті перевірки зазначено, що постачання цукру не здійснювалось. Фактично податкові накладні з приводу господарських взаємовідносин з ТОВ «Житло-буд» виписані на реалізацію кукурудзи в кількості 24166,64 тонн на загальну суму 39244300,00 грн., в т.ч. ПДВ 6540717,00 грн. Відвантажений товар не відповідає за ціною та номенклатурою товару, за який надійшла попередня оплата, а виписані на реалізацію податкові накладні не відповідають кількості, обсягу та ціні за одиницю до товару, за який фактично отримано попередню оплату за зазначену поставку. СТОВ «Батьківщина» у деклараціях по податку на додану вартість (загальних) занижено податкове зобов'язання на 6862717,00 грн., в результаті не виписано розрахунок коригування при зміні вартісних і кількісних показників та не відкориговано отриману попередню оплату. Також представники відповідача вказують на те, що у відповідності до бухгалтерських документів, протягом перевіряємого періоду СТОВ «Батьківщина» у приміщенні власної їдальні для працівників підприємства готує страви. Обіди для працівників надаються безоплатно. Обіди виготовлялися як з покупної сировини, так і з продукції власного виробництва, яка використана не за цільовим призначенням. Згідно акта перевірки у СТОВ «Батьківщина» встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 216729,00 грн. Також у відповідності до бухгалтерських документів у грудні 2010 року СТОВ «Батьківщина» до складу податкових зобов'язань по скороченій декларації включено реалізацію продукції не власного виробництва (комп'ютери, комплекти постільної білизни тощо). Підприємством внаслідок реалізації продукції не власного виробництва у грудні 2010 року занижено податкові зобов'язання по загальній декларації податку на додану вартість в сумі 423505,00 грн.

З приводу нарахування податкового зобов'язання по платі за користування надрами представники відповідача зазначили, що СТОВ «Батьківщина» у періоді з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року встановлено заниження плати за користування надрами в сумі 163139,64 грн. Перевіркою встановлено, що на підприємстві відсутній лічильник водозабору, максимальне добове водопостачання скважини становить 85,5 м.куб., тому СТОВ «Батьківщина» в порушення п. 263.2 ст. 263 Податкового кодексу України занижено обсяги плати за користування надрами.

Щодо нарахування податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб представники відповідача зазначають, що в порушення норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Податкового кодексу України СТОВ «Батьківщина» не оподаткувало суму додаткових благ, наданих працівникам підприємства у вигляді відшкодування витрат на поповнення мобільного зв'язку в сумі 35913,50 грн., в результаті чого підприємством не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 5387,20 грн. Також згідно бухгалтерських документів та накладних списання продуктів харчування на їдальню витрати на харчування в їдальні працівникам підприємства склали 1083651,97 грн. В порушення норм податкового законодавства СТОВ «Батьківщина» не оподаткувало суму додаткових благ, наданих працівникам підприємства у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку в сумі 1083652,27 грн., в результаті чого товариством не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 191156,26 грн. Також перевіркою встановлено, що в порушення п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України СТОВ «Батьківщина» несвоєчасно сплачений (перерахований) податок на доходи фізичних осіб в сумі 2169606,84 грн., а саме граничний термін сплати до 01.02.2012 року, фактично податок сплачено до місцевих бюджетів 03.04.2012 року.

Тому представники Варвинської МДПІ вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

СТОВ «Батьківщина» (ідентифікаційний код-30875436) зареєстровано в якості юридичної особи Срібнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області 30.03.2000 року та взято на податковий облік до Варвинської МДПІ з 04.04.2000 року, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.07.2012 року (а.с. 126-128 т. 3).

Відповідно до інформації з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основними видами діяльності СТОВ «Батьківщина» є післяурожайна діяльність, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, оптова торгівля фруктами й овочами, виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах тощо.

Працівниками Варвинської МДПІ на підставі направлень від 26.04.2012 року № 20, № 21, від 21.05.2012 року № 24 та від 16.05.2012 року № 22, відповідно до наказів від 17.04.2012 року № 49, від 16.05.2012 року № 72 та від 21.05.2012 року № 75 проведена планова виїзна перевірка СТОВ «Батьківщина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 13.06.2012 року № 82/2200/30875436 (а.с. 16-61 т. 1).

В акті перевірки від 13.06.2012 року № 82/2200/30875436 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 192.1 ст. 192, пп. «е» пп. 201.1. ст. 201, п. 209.2 ст. 209, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, а саме: СТОВ «Батьківщина» до Декларацій по податку на додану вартість (скорочених) не виписано розрахунок коригування при зміні вартісних і кількісних показників та не відкориговано отриману попередню оплату; крім того, підприємством до складу податкового зобов'язання грудня 2010 року віднесено реалізацію товарно-матеріальних цінностей не власного виробництва. Внаслідок викладеного встановлено завищення повноти нарахування податку на додану вартість в сумі 7286222 грн., в тому числі: в грудні 2010 року завищено податок в сумі 423505 грн.; за 2010 рік в сумі 6862717 грн., в тому числі: лютий 2011 року в сумі 40833 грн., березень 2011 року в сумі 825667 грн., у травні 2011 року-138667 грн., у липні 2011 року-183333грн., у вересні 2011 року-4410000 грн., у жовтні 2011 року-1264217грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 192.1 ст. 192, абз. «а», «б» п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, абз. «а», «б» п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 209.2.ст. 209, п. 209.7. ст. 209 Податкового кодексу України, а саме: СТОВ «Батьківщина» у Деклараціях по податку на додану вартість (загальних) занижено податкове зобов'язання не виписано розрахунок коригування при зміні вартісних і кількісних показників та не відкориговано отриману попередню оплату; крім того, підприємством до складу податкового зобов'язання грудня 2010 року загальної Декларації не включено реалізацію товарно-матеріальних цінностей не власного виробництва та занижене податкове зобов'язання за рахунок невідображення у податковому обліку послуг їдальні, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.07.10 р. по 31.12.11 р.; встановлено його заниження всього у сумі 7502951 грн., в тому числі за 2010 рік в сумі 485459 грн., а саме: липень 2010 року - 12753 грн., серпень 2010 року - 14613 грн., вересень 2010 року - 8560 грн., жовтень 2010 року - 8449 грн., листопад 2010 року - 9835 грн., грудень 2010 року - 431249 грн.; за 2011 рік в сумі 7017492 грн., а саме: січень 2011 року - 10805 грн., лютий 2011 року - 50960 грн., березень 2011 року - 828450 грн., квітень 2011 року - 4377 грн., травень 2011 року - 150523грн., червень 2011 року - 5135 грн., липень 2011 року - 185880 грн., серпень 2011 року - 38975 грн., вересень 2011 року - 4412435 грн., жовтень 2011 року - 1284636 грн., листопад 2011 року - 11709 грн., грудень 2011 року - 33607 грн.;

- п. 263.2 ст. 263 Податкового кодексу України, а саме: занижено обсяги плати за користування надрами в сумі 163139,64 грн., в тому числі за І квартал 2011 року- 40414,4 грн., II квартал 2011 року - 40760,12грн. III квартал 2011 року - 40746,72 грн., IV квартал 2011 року - 41218,4 грн.;

- абз. «б», «г» пп. 4.2.9. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз. «б», «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 п. 164.5 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 196543,46 грн.;

- пп. 168.1.2, пп. 168.1.5. п. 168.1. ст.168, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, внаслідок чого до бюджету своєчасно не сплачено (перераховано) податок на доходи фізичних осіб в сумі 2169606,84 грн.

За висновками акта перевірки Варвинською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 26.06.2012 року № 0000032200, яким визначено зобов'язання з плати за користування надрами в розмірі 163139,64 грн. за основним платежем та 40784,91 грн. за штрафними санкціями (а.с. 9 т. 1);

- від 26.06.2012 року № 0000022200, яким визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 7502951,00 грн. за основним платежем та 3751475,50 грн. за штрафними санкціями (а.с. 10 т. 1);

- від 26.06.2012 року № 0000291700, яким визначено зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 196543,46 грн. за основним платежем та 581057,21 грн. за штрафними санкціями (а.с. 13 т. 1).

Позивачем оскаржуються по даній справі податкові повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000032200 та від 26.06.2012 року № 0000022200 в повному обсязі та податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000291700 в частині визначення зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 19156,26 грн. за основним платежем та 580240,58 грн. за штрафними санкціями.

По-перше, щодо податкового повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000022200, яким позивачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 7502951,00 грн. за основним платежем та 3751475,50 грн. за штрафними санкціями.

Актом перевірки від 13.06.2012 року № 82/2200/30875436 встановлено, що СТОВ «Батьківщина» укладено договори з ТОВ «Житло-Буд» (код ЄДРПОУ-24368041) від 17.02.2011 року № 1702 та від 10.04.2011 року № 10/04 (а.с. 70-72, 122-125 т. 1).

На виконання умов договорів ТОВ «Житло-Буд» здійснено попередню оплату за кукурудзу та цукор, про що виписані податкові накладні (а.с. 78, 80, 82, 84, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 115, 117, 121, 127, 129, 131, 133, 135, 137 т. 1)

Загальна сума отриманої попередньої оплати за кукурудзу та цукор згідно виписаних податкових накладних склала 41176300 грн., в т.ч. ПДВ 6862717 грн.

Всього СТОВ «Батьківщина» виписано податкових накладних на суму такої оплати:

- кукурудзи в кількості 24166,64 тонн на суму 39244300 грн., в т.ч. ПДВ 6540717 грн. (кукурудза ДСТУ 4525:2006 для кормових потреб в кількості 2888,33 тонни по ціні 1500 грн. за 1 тонну та кукурудза в кількості 21278,31 тонн по ціні 1333,3333 грн. за 1 тонну);

- цукор в кількості 241,5 тонн по ціні 6666,67 грн. за 1 тонну на суму 1932000 грн., в т.ч. ПДВ 322000 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкових зобов'язань відповідних періодів, відображені у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 2 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ (скороченій) відповідних податкових періодів (а.с. 151-252 т. 3).

Фактична реалізація кукурудзи на адресу ТОВ «Житло-Буд» по отриманій попередній оплаті здійснена та підтверджується накладною № 486 від 23.11.2011 року (а.с. 138 т. 1).

Оплата ТОВ «Житло-Буд» здійснена в повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 139 т. 1).

Згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаної норми позивач нарахував податкові зобов'язання в розмірі 6862717,00 грн. після отримання передплати, що підтверджується відповідними банківськими документами та не заперечується відповідачем (а.с. 77, 79, 81, 83, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 114, 116, 118, 119, 120, 126, 128, 130, 132, 134, 136 т. 1).

Згідно із п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Позивач в порядку п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України обрав спеціальний режим оподаткування, що підтверджується свідоцтвом № 100237983 (а.с. 148 т. 1).

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Так на виконання вищевказаної норми Податкового кодексу України передплата за продукцію власного виробництва на загальну суму ПДВ 6862717,00 грн. за відповідними договорами віднесена до податкового зобов'язання.

23.11.2011 року додатковою угодою № 1/1 до договору поставки № 10/4 від 10.04.2011 року, укладеною між СТОВ «Батьківщина» та ТОВ «Житло-Буд», змінено предмет договору, замість цукор - пісок здійснюється поставка кукурудзи (а.с. 73-76 т. 1).

У зв'язку зі зміною предмету договору позивач змінив номенклатуру товару та поставив кукурудзу урожаю 2011 року, яка є товаром власного виробництва.

Кукурудза, поставлена позивачем за вищевказаними договорами поставки, є товаром власного виробництва, що підтверджується довідкою 4 - СГ «Підсумки збору врожаю сільськогосподарським культур, плодів, ягід та винограду» (а.с. 140-147 т. 1, а.с. 2-26 т. 2).

Згідно із п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх рів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1490/20228, платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу України застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, які стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

У відповідності до п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України для цілей цієї статті застосовуються такі терміни:

виробництво продукції на давальницьких умовах із сировини, яка вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, - це операція з постачання сільськогосподарської сировини замовником (власником) - суб'єктом спецрежиму виробникові (переробникові) та прийняття останнім для переробки (обробки, збагачення чи використання) на готову продукцію на виробничих потужностях такого виробника (переробника) за відповідну плату без отримання права власності таку продукцію.

Так, судом встановлено, що позивачем у відповідний податковий період вирощувався цукровий буряк.

З вирощеного цукрового буряка на давальницьких умовах виготовлявся цукор-пісок.

Згідно із ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що отриманий цукор і був предметом договору купівлі-продажу, укладеного між СТОВ «Батьківщина» та ТОВ «Житло-буд».

Отже, позивач правомірно включив вищевказані податкові зобов'язання до скороченої податкової декларації, а тому дії відповідача щодо включення податкових зобов'язань до загальної податкової декларації є неправомірними.

Своєчасне не проведення коригування при зміні номенклатури товару не впливає на визначення податкових зобов'язань, оскільки сума отриманої передплати та вартість поставленого товару співпадають.

01.02.2010 року між СТОВ «Батьківщина» та Благодійним фондом Олега Ляшка укладений договір про благодійну діяльність (а.с. 166-171 т. 1).

Відповідно до умов вищевказаного договору СТОВ «Батьківщина» надало благодійні пожертвування Благодійному фонду Олега Ляшка у вигляді товарів (комп'ютери, комплекти постільної білизн тощо) на загальну суму 2117525,58 грн. (а.с. 249-253 т. 4).

Така передача здійснена 30.12.2010 року, що підтверджується актом приймання- передачі від 30.12.2010 року (а.с. 172-176 т. 1).

Благодійний фонд Олега Ляшка (код ЄДРПОУ-36653456) зареєстрований в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області 15.01.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 114529 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 178,179-180 т. 1).

20.01.2010 року Благодійний фонд Олега Ляшка внесений до Реєстру неприбуткових організацій, що підтверджується рішенням № 77 від 20.01.2010 року, виданого Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Чернігівської області (а.с. 177 т. 1).

Судом не приймаються до уваги доводи податкового органу щодо віднесення позивачем розміру наданої благодійної допомоги до загальної податкової декларації зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійництво та благодійні організації.

При цьому суд звертає увагу на те, що помилкове віднесення до скороченої податкової декларації розміру наданої благодійної допомоги не дає права Варвинській МДПІ взагалі нараховувати податкові зобов'язання на вказану операцію всупереч п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що надана благодійна допомога звільнена від оподаткування, а тому нарахування податкових зобов'язань в розмірі 423 505,00 грн. є протиправним.

Також, у відповідності до бухгалтерських документів, протягом перевіряємого періоду СТОВ «Батьківщина» у приміщенні власної їдальні для працівників підприємства готувало страви. Обіди для працівників надаються безоплатно.

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 430.1 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані внаслідок здійснення діяльності, на яку відповідно до п. 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Отже, операції з постачання послуг з харчування своїм працівникам можуть відображатися суб'єктом спеціального режиму оподаткування в податковій декларації з ПДВ (скороченій) за умови, що зазначені обіди вироблені з власної сільгоспсировини, а продукти харчування, що входять до меню таких обідів, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та постачання таких товарів (продуктів харчування) здійснюється відповідно до видів діяльностей, зазначених у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарських підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

У разі якщо зазначені умови одночасно не виконуються, то операції з постачання послуг з харчування своїм працівникам відображаються суб'єктом спеціального режиму оподаткування у податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - порт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених о з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, мобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Позивач не здійснював жодної операції, передбаченої ст. 185 Податкового кодексу України, що виключає законні підстави для нарахування податкових зобов'язань.

Згідно із п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата Інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки при харчуванні працівників позивача не проводиться зарахування коштів та оформлення документів, які є підставою для нарахування податкових зобов'язань, останні не можуть бути нараховані.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях СТОВ «Батьківщина» відсутнє порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, пп. «е» пп. 201.1. ст. 201, п. 209.2 ст. 209, п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000022200, яким визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 7502951,00 грн. за основним платежем та 3751475,50 грн. за штрафними санкціями, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

По-друге, щодо податкового повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000032200, яким визначено зобов'язання з плати за користування надрами в розмірі 163139,64 грн. за основним платежем та 40784,91 грн. за штрафними санкціями.

За період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року СТОВ «Батьківщина» задекларовано плати за користування надрами всього в сумі 4132,56 грн. (а.с. 184-204 т. 1).

Перевіркою встановлено, що на підприємстві рахується чотири скважини, дві скважини не працюють.

Відповідно до робочого проекту 33.63.09-362.82 максимальне добове водопостачання зазначених скважин становить - 85,5 м. куб.

Перевіркою встановлено, що плата за користування надрами становить:

I квартал 2011 року: 90 днів х 85,5 м. куб. х 5,36 грн. = 41 245,20 грн.;

II квартал 2011 року: 91 день х 85,5 м. куб. х 5,36 грн. = 41 703,48 грн.;

III квартал 2011 року: 92 дня х 85,5 м. куб. х 5,36 грн. = 42 161,76 грн.;

IV квартал 2011 року: 92 дня х 85,5 м. куб. х 5,36 грн. = 42 161,76 грн.

Тобто, податковий орган дійшов висновку, що позивачем в порушення п. 263.2 ст. 263 Податкового кодексу України занижено обсяги плати за користування надрами в сумі 163139,64 грн.

Судом встановлено, що використання надр здійснювалось у відповідності до розпорядження директора СТОВ «Батьківщина» від 17.12.2010 року тільки для тваринництва (а.с. 205-212 т. 1, а.с. 129 т. 5).

При розрахунку плати за користування надрами позивач виходив з норм витрат води для сільськогосподарського водопостачання, доведених листом Ічнянського міжрайонного управління водного господарства Чернігівського обласного управління меліорації і водного господарства від 29.06.2005 року № 192, та нормами витрат для водокористувачів сільської місцевості, оскільки використання води здійснювалось виключно для напою худоби та птиці (а.с. 183 т. 1, а.с. 130-131 т. 5).

Чисельність худоби та птиці підтверджується станом тваринництва за 2011 рік (а.с. 205-212 т. 1, а.с. 14-26 т. 4).

Про використання води згідно вказаних норм позивачем складалися акти про використану воду (а.с. 134-137 т. 5), а саме:

- від 20.12.2011 року - використано в грудні 2011 року 80 м.куб. на суму 299,20 грн.;

- від 23.11.2011 року - використано в листопаді 2011 року 206 м.куб. на суму 770,44 грн.;

- від 20.10.2011 року - використано в жовтні 2011 року 633 м.куб. на суму 2367,42 грн.;

- від 20.09.2011 року - використано у вересні 2011 року 1554 м.куб. на суму 5811,96 грн.;

- від 23.08.2011 року - використано у серпні 2011 року 1481 м.куб. на суму 5539,90 грн.;

- від 25.07.2011 року - використано у липні 2011 року 1618 м.куб. на суму 6051,32 грн.;

- від 30.06.2011 року - використано у червні 2011 року 1000 м.куб. на суму 3740,00 грн.

Використання води для інших потреб здійснювалось відповідно до договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води від 21.06.2011 року, укладеного між КП «Комунгосп» та СТОВ «Батьківщина» (а.с. 132-133 т. 5).

З наданих позивачем доказів суд вбачає, що з урахуванням цільового використання та затверджених норм здійснювався і розрахунок користування надрами.

Відповідно до пп. 263.2.1 п. 263.2 ст. 263 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Базою оподаткування, згідно пп. 263.5.1 п. 263.5 ст. 263 Податкового кодексу України, є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Згідно встановленого п. 263.7 ст. 263 Податкового кодексу України порядку обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються абсолютні ставки та ставки у відносних показниках (відсотках).

Пунктом 263.9 ст. 263 Податкового кодексу України встановлено розміри ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) (пп. 263.5.1 п. 263.5 ст. 263 Кодексу).

Відповідно до пп. 263.6.1 п. 263.6. ст. 263 Податкового кодексу вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

• за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

• за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної згідно з пп. 263.6.2 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника (пп. 263.6.4 цього пункту).

Згідно з пп. 263.7.1 п. 263.7 ст. 263 Податкового кодексу України для видів корисних копалин, для яких у таблиці п. 263.9 цієї статті ставки плати (Свнз) встановлено у відносних показниках (відсотках), податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою: Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп,

де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);

Вкк - вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу;

Свнз - величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у п. 263.9 цієї статті;

Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у п. 263.10 зазначеної статті.

Відповідно до пп. 263.13.1 п. 263.13 ст. 213 Податкового кодексу України органи ДПС для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 263.10 цієї статті у встановленому законодавством порядку можуть залучати органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх компетенції, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що Варвинською МДПІ не дотримано порядку обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, який передбачений ст. 263 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях СТОВ «Батьківщина» відсутнє порушення п. 263.2 ст. 263 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000032200, яким визначено зобов'язання з плати за користування надрами в розмірі 163139,64 грн. за основним платежем та 40784,91 грн. за штрафними санкціями, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

По-третє, щодо податкового повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000291700, в частині визначення зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 19156,26 грн. за основним платежем та 580240,58 грн. за штрафними санкціями.

Перевіркою встановлено, що в порушення абз. «б», «г» пп. 4.2.9. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз. «б», «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України СТОВ «Батьківщина» не оподатковувало суму додаткових благ, наданих працівникам підприємства у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку в сумі 1 083 652,27 грн., в результаті чого підприємством не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 191 156,26 грн.

Проте, суд не погоджується з такими висновками податкового органу зважаючи на наступне.

В колективних договорах СТОВ «Батьківщина» пунктом 8.3 передбачено «виділяти щомісячно грошові кошти за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні товариства на харчування в їдальні на кожного працівника та службовця товариства незалежно від терміну його роботи та розміру заробітної плати» (а.с. 27-36 т. 4, а.с. 59-68 т.5).

Також згідно розпорядження директора СТОВ «Батьківщина» від 11.08.2009 року зобов'язано організовувати виїзне харчування за рахунок СТОВ «Батьківщина» працівників задіяних на роботах не за місцем знаходження товариства. Харчування повинно здійснюватись постійно на час виїзних робіт (а.с. 58 т. 5).

В матеріалах справи містяться накладні, що підтверджують використання продуктів харчування для виготовлення обідів (а.с. 41-58 т. 4, а.с. 7-24 т. 5).

Для визначення податкових зобов'язань базою оподаткування повинна бути вартість додаткового блага, а саме вартість харчування.

Відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8713, оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях включаються до інших заохочувальних та компенсаційних виплат як виплати соціального характеру.

Оскільки позивачем проводиться харчування шляхом вивезення обідів безпосередньо на об'єкти виробництва, такий метод позбавляє СТОВ «Батьківщина» вести облік надання додаткових благ, що виключає можливість визначення об'єкта оподаткування та подальшого його оподаткування.

Водночас, якщо харчування не персоніфікується, то його вартість не розглядається як об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях СТОВ «Батьківщина» відсутнє порушення абз. «б», «г» пп. 4.2.9. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз. «б», «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що СТОВ «Батьківщина» подано до Варвинської МДПІ податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (а.с. 75-233 т. 4).

Відповідно до розрахунків проведено нарахування доходу громадянам у вигляді орендної плати за використання паїв громадян згідно укладених договорів на суму 11840805,19 грн. та нарахований податок на доходи фізичних осіб в сумі 2169606,84 грн.

Податок на доходи фізичних осіб сплачено (перераховано) до місцевих бюджетів 03.04.2012 року, про що свідчать платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи, № 605,606,607,608,609,610,611,612,613,614,615,616,617,618,619,620 (а.с. 59-74 т. 4).

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Згідно з пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. Підпунктом 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу встановлено, що доходи від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок. Відповідно до ст. 168 цього Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 зазначеного Кодексу.

Інформація про доходи фізичних осіб у вигляді орендної плати, виплачені податковим агентом на користь орендодавця, має знайти відображення у податковому розрахунку, який подається у строки, встановлені для податкового кварталу (тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу)). Форму податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом № 1020. У податковому розрахунку інформація щодо сум виплаченого доходу та утриманого ПДФО зазначається у розрізі кожного платника податку персонально.

Строки перерахування до бюджету податку, утриманого з доходів у вигляді орендної плати, залежать, зокрема, від того, у якій формі виплачувався такий дохід. У ситуації, коли орендна плата виплачується у грошовій формі, слід керуватися пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу, згідно з яким податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 цього Кодексу).

Якщо ж оподатковуваний дохід (у тому числі дохід від оренди) нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. За базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, податкові декларації подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу). Для сплати суми податкового зобов'язання, зазначеної у податковій декларації, надається ще 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого зазначеним Кодексом для подання податкової декларації (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу).

Отже, якщо оподатковуваний дохід у вигляді орендної плати нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Таким чином, в порушення пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України СТОВ «Батьківщина» несвоєчасно сплачений (перерахований) податок на доходи фізичних осіб в сумі 2169606,84 грн., а саме: граничний термін сплати до 01.02.2012 року, фактично податок сплачено до місцевих бюджетів 03.04.2012 року.

Отже, суд приходить до висновку, що в частині нарахування СТОВ «Батьківщина» штрафних санкцій в розмірі 542401,21 грн. дії податкового органу є правомірними, а в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність нарахування позивачу штрафних санкцій у податковому повідомленні-рішенні від 26.06.2012 року № 0000291700 в розмірі 542401,21 грн.

Проте оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.06.2012 року № 0000032200, від 26.06.2012 року № 0000022200 та від 26.06.2012 року № 0000291700 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 37839,37 грн. прийняті Варвинською МДПІ не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 2204,00 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2204,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.07.2012 року № 1405 (а.с. 2).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому згідно із ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 2106,29 грн. присуджуються на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 26.06.2012 року № 0000032200, від 26.06.2012 року № 0000022200 повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 26.06.2012 року № 0000291700 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 37839,37 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» судовий збір в розмірі 2106,29 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.