Рішення

від 11.12.2008 по справі 2-7180/2008

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-7180/2008

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 грудня 2008 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Лівандовської-Кочури Т.В.

при секретарі – Петрусю А.В.

з участю позивача-

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

 до

ОСОБА_2

 про захист прав власника, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в :

16.10.2008 року

ОСОБА_1

 звернулась в суд з позовом до

ОСОБА_2

 про захист прав власника, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Позивач вказує, що є власником будинку №77 по вул.

АДРЕСА_1

 в с.

АДРЕСА_2

, Луцького району. Окрім того, в даному помешканні зареєстрований відповідач, який в ньому фактично не проживає. Більше року тому, він забрав свої особисті речі та майно, і більше не повернувся. Дана обставина стверджується відповідними актами від 21.06.2008 року, 18.07.2008 року. Поклилаючись на вищевикладене, позивач просить захистити право власності та визнати

ОСОБА_2

 таким, що втратив право користування будинком №77 по вул.

АДРЕСА_1

 в с.

АДРЕСА_2

, Луцького району.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги, з підстав наведених в позовній заяві, підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.  

Заслухавши думку позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що змінені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЖК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в будинку №77 по вул.

АДРЕСА_1

 в с.

АДРЕСА_2

, Луцького району.

З пояснень позивача вбачається, що відповідач

ОСОБА_2

 більше року не проживає в спірній квартирі, що стверджується письмовими поясненнями працівників міліції (а.с.5-6).

Враховуючи наведене, а також те, що реєстрація відповідача позбавляє позивача можливості належним чином скористатись своїм правом власності та оформити житлову субсидію, суд приходить до висновку, що

ОСОБА_2

 слід визнати таким, що втратив право користування будинком №77 по вул.

АДРЕСА_1

 в с.

АДРЕСА_2

, Луцького району.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 213, 214 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.386 ЖК України,  суд,

в и р і ш и в :

 Позов задовольнити.

 Захистити право власності

ОСОБА_1

.

 Визнати

ОСОБА_2

 таким, що втратив право користування будинком №77 по вул.

АДРЕСА_1

 в с.

АДРЕСА_2

, Луцького району.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою

ОСОБА_2

, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

                                                              Т.В.  Лівандовська-Кочура