Рішення

від 18.09.2012 по справі 5011-72/11488-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-72/11488-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-72/11488-2012 18.09.12 За позовом  Приватного підприємства "Шері імпекс" до Приватного підприємства "Комплекс-М"    про стягнення 175 627,00 грн. Суддя  Бондарчук В.В.   Представники: від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Приватне підприємство "Шері імпекс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Комплекс-М" (далі-відповідач) про стягнення 175 627,00 грн. заборгованості за виконання підрядних робіт. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору підряду № 14 від 10.08.2009 р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду. 10.09.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі останнього. 17.09.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про забезпечення позовних вимог, в якій просить накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства «Комплекс-М», що знаходиться на поточних рахунках в будь-яких банківських установах, та на майно, що належить відповідачу у розмірі заявлених позовних вимог. Розглянувши подану позивачем заяву, суд відзначає наступне. Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Однак позивач не навів жодних обставин, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позовних вимог. У дане судове засідання представники сторін не з'явилися. Суд відзначає, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується розпискою про оголошення перерви у судовому засіданні  та повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу відповідно. Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі. Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом. У судовому засіданні 18.09.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 10.08.2009 р. між Приватним підприємством "Шері імпекс" та Приватним підприємством "Комплекс-М"  укладено договір підряду №14, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати роботи на обслуговування об'єктів зовнішнього освітлення. Згідно п. 1.2. договору за письмовим розпорядженням відповідача позивач, крім робіт передбачених п.п. 1.1 договору, виконує роботи по: - усуненню загрози безпечного проїзду автотранспорту; - по ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод; - ліквідації наслідків надзвичайних та аварійних ситуацій. Загальна вартість робіт за договором визначається договірною ціною та орієнтовно складає 273 621,60 грн. Відповідно до п. 7.2. договору розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Пунктом 8.3. договору встановлено, що відповідач здійснює щомісячні розрахунки за виконані роботи з позивачем за договором підряду №1 –Уд на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ №3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Відповідно до п. 9.1. договору приймання-передача виконаних робіт оформляється актом приймання робіт (форма КБ-2в). Згідно п. 15.2. договору за порушення строків оплати виконаних робіт з вини відповідача він сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ України, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення. У п. 18.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2009 р. і вважається виконаним після виконання робіт і закінчення всіх взаєморозрахунків між сторонами за цим договором. Судом встановлено, що позивачем виконані підрядні роботи на загальну суму 175 627,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень місяць 2009 р. на суму 75 566,00 грн., 40 799,00 грн., 44 569,00 грн., 14 693,00 грн. (копії в матеріалах справи). Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором підряду №14 від 10.09.2009 р., у зв'язку з чим останній заборгував позивачеві 175 627,00 грн. Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду №14 від 10.09.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду. Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору виконав всі роботи вчасно та якісно, які були прийняті відповідачем без жодних зауважень на загальну суму 175 627,00  грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень місяць 2009 р. на суму 75 566,00 грн., 40 799,00 грн., 44 569,00 грн., 14 693,00 грн. Однак відповідач за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку з чим, заборгував позивачеві 175 627,00 грн. Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів щодо належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України,  ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога про стягнення з відповідача 175 627,00 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – ВИРІШИВ: 1.  Позовні вимоги Приватного підприємства "Шері імпекс" задовольнити. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Комплекс-М" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, код ЄДРПОУ – 32711372) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Шері імпекс" (51272, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, смт Черкаське, вул. Гагаріна, буд. 9, код ЄДРПОУ –32062094)  175 (сто сімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 00 коп. заборгованості та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повний  текст рішення складено: 21.09.2012 р. Суддя                                                                                                           Бондарчук В.В.