Постанова

від 13.09.2012 по справі 2а-9866/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 року 2а-9866/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Субботина О.М.

представника відповідача: Уголькова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма - Профі»до Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області ДПС про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма - Профі»(надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області ДПС (надалі - відповідач) та просить суд визнати протиправним та нечинними повідомлення - рішення № 0000972300/0, № 0000962300/0 від 08.11.2010.

Ухвалою суду від 08.12.2010 року провадження по даній справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

12.04.2011 за клопотання представника позивача у справі було призначено судово -бухгалтерську експертизу у зв'язку з чим провадження було зупинено. Ухвалою від 27.08.2012 провадження поновлено та призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, за результатами якої позивачу винесені оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

На думку позивача дані податкові повідомлення -рішення є необґрунтованими, документально не підтвердженими, протиправними та такими, що порушує його права та суперечать вимогам податкового законодавства України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що під час проведення перевірки позивача щодо дотримання ним податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено ряд порушень вимог податкового законодавства, а саме позивачем було занижено скоригований валовий дохід та завищено скориговані валові витрати у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств, а також завищено суму податного кредиту.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення винесені правомірно, про що свідчить акт перевірки, яким встановлено ряд порушень податкового законодавства з боку позивача, також вважає, що відповідачем було дотримано усі вимоги закону при винесені даних податкових повідомлень -рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма - Профі»має статус юридичної особи, що підтверджується відповідною довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідачем на підставі направлень № 621 від 21.09.2010 та № 669 від 05.10.2010, згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (надалі -Закон № 509) проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сігма - Профі» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону № 509, що діяв на момент виникнення даних правовідносин завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, тощо.

Частиною 1 ст. 11 Закону № 509 визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до ст. 11-1 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

За результатами перевірки складено акт від 21.10.2010 № 686/23-2/25283275 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Сігма - Профі»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010.

Під час перевірки дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено ряд порушень. що відображені в акті перевірки, а саме:

- п.п. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, п.п. 5.3.9, п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР (зміни та доповнення до Закону України від 28.12.1994 № 334/94/ВР «Про оподаткування прибутку підприємств») «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі -Закон № 334) заниження скоригованого валового доходу всього в сумі 15 426,00 грн., в точу числі по періодам: за 4 квартал 2008 року на суму -48 667,00 грн., за 1 квартал 2009 року на суму -6 367,00 грн., за 1 півріччя 2009 року на суму 8 067,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі -13 035,00 грн., та завищення скоригованих валових витрат за 4 квартал 2009 року на суму 16 905,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 2 483,00 грн., чим занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 28 580,00 грн., в тому числі по періодам за 2008 рік в сумі 15 238,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 3 208,00 грн., за 1 півріччя 2009 року в сумі 6 720,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 8 495,00 грн., за 2009 рік в сумі 12 721,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 621,00 грн.;

- п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 п.п. 7.4.5 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі -Закон № 168) ТОВ «Сігма - Профі»завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період на 534 951,00 грн., в тому числі за жовтень 2008 року на суму 215 966,00 грн., за листопад 2008 року на суму 315 746,00 грн. та за грудень 2008 року на суму 3 239,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 288 833,00 грн., в тому числі по періодам: квітень 2010 року в сумі -114 434,00 грн., травень 2010 року в сумі - 20 111,00 грн., червень 2010 року в сумі 154 288,00 грн.

За клопотанням позивача у справі було призначено судово -бухгалтерську експертизу.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу»визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

На роз'яснення експерта були поставлені такі питання:

- чи підтверджується документально зниження об'єкта оподаткування, наведене у пунктах 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 та підпункті 1 пункту 4 акту № 686/23-2/25283275 від 21.10.2010 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Сігма - Профі», ЄДРПОУ 25283275, за період з 01.10.2008 по 30.06.2010?

- чи відповідає законодавству донарахування податку на прибуток підприємств, наведене у підпункті 1 пункту 4 акту № 686/23-2/25283275 від 21.10.2010 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Сігма - Профі», ЄДРПОУ 25283275, за період з 01.10.2008 по 30.06.2010?

Відповідно до висновку експерта № 3948/12270/11-45 по першому та другому питанню надано оцінку, що висновки відповідача документально та нормативно не підтверджуються.

Частиною 5 ст. 82 КАС України встановлено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Суд не погоджується з висновками експертизи з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334 до валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації):

- пунктів медичного огляду найманих працівників, наявність яких зумовлена законодавством або колективними договорами, укладеними згідно із законом;

- приміщень житлового фонду, які належать юридичним особам, основною діяльністю яких є надання платних послуг з туристичного обслуговування сторонніх громадян чи здавання таких приміщень в оренду (найм) стороннім громадянам або організаціям у порядку, визначеному цим Законом;

- легкових автомобілів, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що належать платникам податку, основною діяльністю яких є надання платних послуг з транспортного чи туристичного обслуговування сторонніх громадян або організацій, а також якщо ці засоби належать спортивним організаціям і використовуються як спортивне знаряддя.

Не включаються до складу валових витрат витрати платника податку (крім витрат на оплату праці) на утримання і експлуатацію приміщень житлового фонду (крім житлового фонду, визначеного у підпункті 5.4.9 цієї статті), побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що використовуються з іншими цілями, ніж зазначені у цьому підпункті, або іншими платниками податку, ніж зазначені у цьому підпункті; витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.

Обмеження, встановлені цим підпунктом, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є надання послуг з утримання та експлуатації приміщень житлового фонду, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, які належать іншим особам, за замовленням та за рахунок таких інших осіб.

Судом встановлено, що в порушення вищевказаних норм позивачем за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 у загальній сумі зайво віднесено суму 35 710,00 грн., в тому числі по періодам за 2008 року в сумі 12 284,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 6 465,00 грн., за 1 півріччя 2009 року в сумі 12 345,00 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 2 133,00 грн. до складу валових витрат витрати на придбання паливо-мастильних матеріалів 100%. Чим завищено скориговані валові витрати на загальну суму 35 710,00 грн. в тому числі по періодам за 2008 рік сумі 12 284,00 грн., за 1 квартал 2009 рік в сумі 6 465,00 грн., за 1 півріччя 2009 рік в сумі 12 345,00 грн., за 3 квартал 2009 рік в сумі 2 133,00 грн.

На підставі п. 5.9 ст. 5 Закону 334 платник податку веде податковий облік приросту (убутку) авансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у завершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення створення, зберігання яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у чому звітному періоди.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Також відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 не включаються до складу валових витрат витрати щодо виплати винагороди або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

В порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 ТОВ «Сігма -Профі»не включено до приросту балансової вартості запасів всього в сумі 61 702,00 грн., в тому числі по періодам за 4 квартал 2008 року товарних запасів на суму -48 667,00 грн., 1 квартал 2009 року на суму 6 367,00 грн., 1 півріччя 2009 року на суму - 8 067,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі -13 035,00грн.

Таким чином, встановлено заниження скоригованого валового доходу всього в сумі 15 426,00 грн. в тому числі по періодам за 4 квартал 2008 року на суму -48 667,00 грн., 1 квартал 2009 року на суму 6 367,00 грн., 1 півріччя 2009 року у на суму -8 067,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі - 13 035,00 грн. задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.2 декларацій приріст балансової вартості запасів».

Перевіркою відображених у рядку 01.6 декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5»показників за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 у загальній сумі 590 477,00 грн. встановлено, що у періоді, який перевірявся підприємство мало інші доходи. До складу рядка 01.6 декларації «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5»ТОВ «Сігма - Профі»відносило: відсотки у банку по поточному рахунку, продажа валюти, списання заборгованості.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 у загальній сумі 590 477,00 грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості, картки по рахунках 31 «рахунки в банках», 36 «розрахунки з покупцями та замовниками», 70 «доходи від реалізації», 71 «інший операційний дохід», 68 «Розрахунки за іншими операціями», виписки банку, акти наданих послуг, договори тощо не встановлено заниження (завищення) задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.6 декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5».

Також судом встановлено, що перевіркою відображених у рядку 02 декларацій «коригування валових доходів»показників за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 у загальній сумі -407 825,00 грн. встановлено, що вони сформовані в зв'язку із зміною суми компенсації вартості товарів, робіт та послуг.

Перевіркою відображеного показника здійснювалося на підставі таких документів: податкових накладних, накладних на повернення, реєстрів виданих податкових накладних, банківських виписок, розрахунків коригувань до податкових накладних, 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками»не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 02 Декларацій «коригування валових доходів».

Щодо валових витрат, то до перевірки було подано обортно -сальдові відомості по всім періодам поквартально.

Так, перевіркою відображених у рядку 04.1 декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»показників за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 у загальній сумі 53 617 048,00 грн. встановлено, що вони сформовані і витратних матеріалів до оргтехніки, з придбання паливо-мастильних матеріалів, транспортні витрати, тощо.

Перевірку відображеного показника за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 в сумі 53 617 048,00 грн. було проведено на підставі таких документів: прибуткових накладних, актів виконаних робіт, договорів, виписок банку, оборотно-сальдових відомостей по рахунках: 28 «товари», 31 «рахунки в галках», 37 «розрахунки з різними дебіторами», 63 «розрахунки з постачальниками та підрядниками», її «загально виробничі витрати», 92 «адміністративні витрати»та встановлено завищення (здекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»на суму 35 710,00 грн. в тому числі по періодам: в тому числі по періодам: за 4 квартал 2008 року на суму -12 284,00 грн., 1 квартал 2009 року на суму 6 465,00 грн., 1 півріччя 2009 року на суму -12 345,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі -2 133,00 грн., 4 квартал 2009 року в сумі 2 483,00 грн.

Крім того в порушення п.п. 5.4.10. п. 5.4 ст. 5 Закону № 334 позивачем за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 у загальній сумі зайво віднесено суму 35 710,00 грн. в тому числі по періодам за 2008 року в сумі 12 284,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 6 465,00 грн., за 1 півріччя 2009 року в сумі 12 345,00 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 2 133,00 грн. до складу валових витрат витрати на придбання паливо-мастильних матеріалів 100%, чим завищено скориговані валові витрати на загальну суму 35 710,00 грн. в тому числі по періодам: за 2008 рік в сумі 12 284,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 6 465,00 грн., за 1 півріччя 2009 року в сумі 12 345,00 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 2 133,00 грн.

Щодо визначення повноти податкового кредиту, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Проведеною перевіркою відображеного показника, що здійснювалась на підставі таких документів: податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних, банківських виписок, договорів, актів виконаних робіт, товарно-транспортні накладні та відомості по бухгалтерським рахункам № 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками», № 311 «Поточні рахунки в національній валюті», № 372 «розрахунки з підзвітними особами, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку рядку 10.1 декларацій «Придбання з податком надодану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»у сумі 534 951,00 грн., у тому числі по періодам: за жовтень 2008 року на суму 215 966,00 грн., за листопад 2008 року на суму 315 746,00 грн. за грудень 2008 року на суму 3 239,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 5 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 534 951,00 грн., в тому числі за жовтень 2008 року на суму 215 966,00 грн., за листопад 2008 року на суму 315 746,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 3 239,00 грн.

Крім того, до реєстру отриманих податкових накладних позивачем було включено податкові накладні, які виписані в іншому звітному податковому періоді.

Відповідно до п.п. 9.2 п. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 № 244 (надалі -Порядок № 244), отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

У разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних згідно Порядку № 244, за умови виконання норм п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 та має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

Відображення у податковій звітності згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168 є звітності таких податкових накладних має здійснюватися шляхом відображення їх у рядку 16.4 «Інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість.

Оскільки податкова накладна згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 (надалі - Порядок № 799), звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Враховуючи зазначене, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Пунктом 11 Порядку № 799 встановлено, що рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під росписку.

Таким чином, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону № 168 щодо формування податкового кредиту).

В порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 , п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряє мий період.

Як вбачається з матеріалів справи за перевіряємий період позивач здійснював коригування податкового кредиту в зв'язку з поверненням товару в бік зменшення по рядку 16.2 в розмірі 7 940,00 грн. в наступних податкових періодах, а саме: в березні 2009 року на суму 1 623,00 грн., в квітні 2009 року на суму 78,00 грн., в червні 2009 року на суму 3 853,00 грн., в жовтні 2009 року на суму 1 930,00 грн., в лютому 2010 року на суму 456,00 грн.

Суд не бере до уваги висновки судово -бухгалтерської експертизи, оскільки вони обґрунтовано не узгоджені з іншими матеріалами справи.

Висновок експерта не має переваг перед іншими доказами. Та обставина, що висновок експерта обґрунтовано дослідженнями, проведеними із застосуванням наукових, технічних бо інших спеціальних знань, не виключає можливості та необхідності їх оцінки судом у повному обсязі, тобто з врахуванням інших доказів у справі в сукупності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду у позивача відсутні докази правомірності скоригованого валового доходу та скоригованих валових витрати, а також нарахування суми податного кредиту.

Тобто, виходячи з системного аналізу вищезазначених приписів податкового законодавства, суд вбачає відсутність порушення норм чинного податкового законодавства в рішеннях Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області ДПС № 0000972300/0, № 0000962300/0 від 08.11.2010.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 81, 82, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

ДПовний текст постанови виготовлено - 19 вересня 2012 р.