Постанова

від 29.11.2012 по справі 2а-9866/10/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9866/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.

при секретарі: Коток К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Профі»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Профі»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000972300/0, № 0000962300/0 від 08.11.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2012 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, посилаючись на законність суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі направлень, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сігма - Профі»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.10.2010 року № 686/23-2/25283275 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Сігма - Профі»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року.

Під час перевірки дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено ряд порушень, що відображені в акті перевірки, а саме:

- п.п. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, п.п. 5.3.9, п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», (надалі -Закон № 334) заниження скоригованого валового доходу всього в сумі 15 426,00 грн., в точу числі по періодам: за 4 квартал 2008 року на суму - 48 667,00 грн., за 1 квартал 2009 року на суму -6 367,00 грн., за 1 півріччя 2009 року на суму 8 067,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі -13 035,00 грн., та завищення скоригованих валових витрат за 4 квартал 2009 року на суму 16 905,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 2 483,00 грн., чим занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 28 580,00 грн., в тому числі по періодам за 2008 рік в сумі 15 238,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 3 208,00 грн., за 1 півріччя 2009 року в сумі 6 720,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 8 495,00 грн., за 2009 рік в сумі 12 721,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 621,00 грн.;

- п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 п.п. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», (надалі -Закон № 168) ТОВ «Сігма - Профі»завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період на 534 951,00 грн., в тому числі за жовтень 2008 року на суму 215 966,00 грн., за листопад 2008 року на суму 315 746,00 грн. та за грудень 2008 року на суму 3 239,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 288 833,00 грн., в тому числі по періодам: квітень 2010 року в сумі -114 434,00 грн., травень 2010 року в сумі - 20 111,00 грн., червень 2010 року в сумі 154 288,00 грн.

На підставі вищевказаного акту були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000972300/0, № 0000962300/0 від 08.11.2010 року.

За клопотанням позивача у справі було призначено судово - бухгалтерську експертизу.

Відповідно до висновку експерта № 3948/12270/11-45 вказано, що висновки відповідача документально та нормативно не підтверджуються.

На підставі п. 5.9 ст. 5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) авансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у завершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення створення, зберігання яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у чому звітному періоди.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат витрати щодо виплати винагороди або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

В порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 ТОВ «Сігма -Профі»не включено до приросту балансової вартості запасів всього в сумі 61 702,00 грн., в тому числі по періодам за 4 квартал 2008 року товарних запасів на суму - 48 667,00 грн., 1 квартал 2009 року на суму 6 367,00 грн., 1 півріччя 2009 року на суму - 8 067,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі - 13 035,00грн.

Таким чином, встановлено заниження скоригованого валового доходу всього в сумі 15 426,00 грн. в тому числі по періодам за 4 квартал 2008 року на суму -48 667,00 грн., 1 квартал 2009 року на суму 6 367,00 грн., 1 півріччя 2009 року у на суму -8 067,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі - 13 035,00 грн. задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.2 декларацій приріст балансової вартості запасів».

Висновок експерта, не спростовує вчинення зазначеного вище порушення законодавства, оскільки з нього не вбачається, що предметом дослідження і оцінки експертом було правильність віднесення витрат на паливо-мастильні матеріали.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної") вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Факт того, що податкові накладні оформлені належним чином Відповідачем не заперечується.

Як вбачається із матеріалів справи, податкові накладні передавались по акту прийому передачі, що не заборонено, не направлялись поштою. А тому, посилання податкової на направлення рекомендованим листом з повідомленням, як на належний доказ, не приймається до уваги колегією суддів.

Відповідно до офіційних роз'яснень, наданих ДПА України, у межах наданих Законом повноважень, у листі №6936/6/15-2415-9 від 11.08.2003 р. "Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином", у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Підпунктом "г" пп. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено, що податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.

Підпунктом "д" пп. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує позицію Відповідача у даній справі про неправомірність формування податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.

Колегія суддів приходить до висновку, що висновки відповідача про завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість є протиправними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

А тому, податкове повідомлення-рішення № 0000972300/0 від 08.11.2010 року є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в цій частині не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції в частині відмови в скасуванні податкове повідомлення-рішення № 0000972300/0 від 08.11.2010 року, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про задоволені позову в цій частині.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Профі»-задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року -скасувати в частині та прийняти нову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Профі»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000972300/0 від 08.11.2010 року.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.