Ухвала

від 10.04.2013 по справі 2а-9866/10/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/77781/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача - Субботіна О.М.,

представника відповідача - Бойка Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сігма-Профі

та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року

у справі № 2а-9866/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сігма-Профі

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Сігма-Профі (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 08 листопада 2010 року № 0000972300/0 та № 0000962300/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року скасовано в частині та прийнято нову. Позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000972300/0 від 08 листопада 2010 року. В решті постанову залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ Сігма-Профі , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В касаційній скарзі ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС задоволенню не підлягає, а касаційна скарга ТОВ Сігма-Профі підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області провела планову виїзну перевірку ТОВ Сігма-Профі з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої був складений акт № 686/23-2/25283275 від 21 жовтня 2010 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5, пункту 5.9 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , які полягали у заниженні скоригованого валового доходу у сумі 15426,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2008 року - 48667,00 грн., за 1 квартал 2009 року 6367,00 грн., за 1 півріччя 2009 року - 8067,00 грн., за 3 квартали 2009 року - 13035,00 грн., та завищенні скоригованих валових витрат за 4 квартал 2009 року на суму 16905,00 грн. і за 1 квартал 2010 року на суму 2483,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 28580,00 грн., в тому числі по періодах: за 2008 рік - 15238,00 грн., за 1 квартал 2009 року - 3208,00 грн., за 1 півріччя 2009 року - 6720,00 грн., за 3 квартали 2009 року - 8495,00 грн., за 2009 рік - 12721,00 грн., за 1 квартал 2010 року - 621,00 грн.; вимоги підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , яке полягало у завищенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 534951,00 грн., у тому числі: за жовтень 2008 року - 215966,00 грн., за листопад 2008 року - 315746,00 грн., за грудень 2008 року - 3239,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 288833,00 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2010 року - 114434,00 грн., за травень 2010 року - 20111,00 грн., за червень 2010 року - 1544288,00 грн.

08 листопада 2010 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000962300/0, яким згідно з підпунктом б підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.2, 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами визначила ТОВ Сігма-Профі суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток у розмірі 42873,00 грн., у тому числі: 28582,00 грн. - за основним платежем, 14291,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

08 листопада 2010 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000972300/0, яким згідно з підпунктом б підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.2, 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами визначила ТОВ Сігма-Профі суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість у розмірі 433249,50 грн., у тому числі: 288833,00 грн. - за основним платежем, 144416,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що факти порушень позивачем вимог Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та Закону України Про податок на додану вартість , зафіксовані в акті перевірки, є доведеними та не спростовуються висновком судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25 листопада 2011 року № 3948/12270/11-45.

Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги щодо скасовування податкового повідомлення-рішення від 08 листопада 2010 року № 0000972300/0, виходив з того, що у випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані з урахуванням положень підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами . Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасовування податкового повідомлення-рішення від 08 листопада 2010 року № 0000962300/0, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що висновок експерта не спростовує факту порушення позивачем вимог підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5, пункту 5.9 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств .

Однак повністю погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 433249,50 грн. слугував висновок податкового органу про те, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту у період з жовтня по грудень 2008 року податок на додану вартість на загальну сум 534951,00 грн. за податковими накладними, виписаними у попередніх податкових періодах, з урахуванням того, що документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження таких податкових накладних від продавця, а саме - лист з рекомендованих повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість та, зокрема, податкового кредиту, регулюються статтею 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Абзацом 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Отримання позивачем у період з жовтня по грудень 2008 року податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах, підтверджується актами прийому-передачі, складеними між ТОВ Сігма-Профі та його контрагентами - продавцями (т.1 арк. справи 130-138).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого статтею 15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду, не позбавляється права на включення вказаної в ній суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

При цьому, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що звернення до податкового органу зі скаргою на постачальника у розумінні абзацу 2 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) є правом, а не обов'язком суб'єкта господарювання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними у попередніх податкових періодах, у тому звітному періоді, в якому вони були отримані.

Також суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що податковим органом не доведено невідповідність виданих контрагентами позивача податкових накладних податковому законодавству України, а саме вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість . Відповідачем також не заперечувався та не спростовувався факт оплати позивачем вартості поставлених йому товарів (робіт, послуг), а також сум податку на додану вартість у складі вартості таких товарів. Тому, формування позивачем податкового кредиту правомірно визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованим, а визначення позивачу податковим органом суми податкового зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0000972300/0 від 08 листопада 2010 року - безпідставним.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 42873,00 грн. слугував висновок податкового органу про те, що: ТОВ Сігма-Профі неправомірно не включило до приросту балансової вартості запасів суму 61702,00 грн., в тому числі по періодах: за 4 квартал 2008 року - 48667,00 грн., за 1 квартал 2009 року 6367,00 грн., за 1 півріччя 2009 року - 8067,00 грн., за 3 квартали 2009 року - 13035,00 грн., що призвело до заниження скоригованого валового доходу на суму 15426,00 грн., у тому числі по періодах: за 4 квартал 2008 року - 48667,00 грн., за 1 квартал 2009 року 6367,00 грн., за 1 півріччя 2009 року - 8067,00 грн., за 3 квартали 2009 року - 13035,00 грн.; ТОВ Сігма-Профі неправомірно включило до складу валових витрат суму 35710,00 грн., у тому числі по періодах: за 2008 рік - 12284,00 грн., за 1 квартал 2009 року - 6465,00 грн., за 1 півріччя 2009 року - 12345,00 грн., за 3 квартал 2009 року - 2133,00 грн. вартість придбаних паливно-мастильних матеріалів у розмірі 100%., а також завищило задекларовані показники у рядку 04.2 декларації Убуток балансової вартості запасів всього у сумі 19388,00 грн. у тому числі по періодах: за 4 квартал 2009 року на суму 16905,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 2483,00 грн. (підпункти 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 акту перевірки).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року була призначена судово-бухгалтерська експертиза, на вирішення якої поставлено такі питання: чи підтверджується документально заниження об'єкта оподаткування, наведене у пунктах 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 та підпункту 1 пункту 4 акту № 686/23-2/25283275 від 21 жовтня 2010 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ Сігма-Профі за період з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року?; чи відповідає законодавству донарахування податку на прибуток підприємств, наведене у підпункті 1 пункту 4 акту № 686/23-2/25283275 від 21 жовтня 2010 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ Сігма-Профі за період з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року?.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25 листопада 2011 року № 3948/12270/11-45, наданому на виконання вимог вказаної вище ухвали суду, висновки акту перевірки № 686/23-2/25283275 від 21 жовтня 2010 року Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Сігма-Профі за період з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року щодо не включення ТОВ Сігма-Профі до приросту балансової вартості запасів всього на суму 61702,00 грн., в тому числі по періодах: за 4 квартал 2008 року - 48667,00 грн., за 1 квартал 2009 року 6367,00 грн., за 1 півріччя 2009 року - 8067,00 грн., за 3 квартали 2009 року - 13035,00 грн., що призвело до заниження скоригованого валового доходу на суму 15426,00 грн., у тому числі по періодах: за 4 квартал 2008 року - 48667,00 грн., за 1 квартал 2009 року 6367,00 грн., за 1 півріччя 2009 року - 8067,00 грн., за 3 квартали 2009 року - 13035,00 грн. документально та нормативно не підтверджується. Висновки акту перевірки № 686/23-2/25283275 від 21 жовтня 2010 року Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Сігма-Профі за період з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року щодо завищення ТОВ Сігма-Профі задекларованих показників у рядку 04.2 декларації Убуток балансової вартості запасів всього у сумі 19388,00 грн. у тому числі по періодах: за 4 квартал 2009 року на суму 16905,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 2483,00 грн. та заниження задекларованих показників у рядку 04.2 декларації Убуток балансової вартості запасів за 1 півріччя 2010 року у сумі 8383,00 грн., що призвело до завищення скоригованих валових витрат на загальну суму 19388,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2009 року на суму 16905,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 2483,00 грн. документально та нормативно не підтверджуються. Зазначене в акті перевірки № 686/23-2/25283275 від 21 жовтня 2010 року Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Сігма-Профі за період з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року заниження ТОВ Сігма-Профі податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 28580,00 грн., у тому числі по періодах: за 2008 рік - 15238,00 грн., за 1 квартал 2009 року - 3208,00 грн., за 1 півріччя 2009 року - 6720,00 грн., за 3 квартали 2009 року - 8495,00 грн., за 2009 рік - 12721,00 грн., за 1 квартал 2010 року - 621,00 грн. документально та нормативне не підтверджується.

Зокрема, в мотивувальній частині висновку судово-економічної експертизи вказано, що в акті перевірки наведені загальні суми приросту (убутку) балансової вартості запасів щоквартальні, при цьому відсутні конкретні розрахунки за кожною господарською операцією приросту (убутку) товарно-матеріальних цінностей із застосуванням методу оцінки приросту (убутку) товарно-матеріальних цінностей або методу ФІФО або методу за середньозваженою собівартістю. Як слідує із наданих документів, ТОВ Сігма-Профі за період, що досліджується, здійснювало оцінку запасів при їх вибутті за методом оцінки за середньозваженою собівартістю, що і було передбачено обліковою політикою підприємства (накази ТОВ Сігма-Профі Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику в 2008 році, 2009 році, 2010 році). Тобто, застосування у акті перевірки №686/23-2/25283275 від 21 жовтня 2010 року оцінки товарно-матеріальних цінностей за методом ФІФО, з метою визначення приросту (убутку) товарно-матеріальних цінностей, є документально і нормативно не обґрунтованим, а зазначені в акті перевірки порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств щодо невірного визначення ТОВ Сігма-Профі приросту (убутку) балансової вартості ТМЦ і обранням методу ФІФО оцінки вибуття товарів в періоді з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року, документально і нормативно не потверджуються. Висновки в акті перевірки №686/23-2/25283275 від 21 жовтня 2010 року Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Сігма-Профі за період з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року щодо невключення ТОВ Сігма-Профі до приросту балансової вартості запасів всього на суму 61702,00 грн., в тому числі по періодах: за 4 квартал 2008 року товарних запасів на суму 48667,00 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 6367,00 грн., за 1 півріччя 2009 року на суму 8067,00 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 13035,00 грн., що призвело до заниження скоригованого валового доходу всього в сумі 15426,00 грн., в тому числі по періодах: за 4 квартал 2008 року на суму 48667,00 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 6367,00 грн., за 1 півріччя 2009 року на суму 8067,00 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 13035,00 грн. документально та нормативно не підтверджується. Також експерт зазначив, що в акті перевірки №686/23-2/25283275 від 21 жовтня 2010 року вказано, що ТОВ Сігма-Профі не включено до приросту балансової вартості запасів всього на суму 61702,00 грн., при цьому встановлено заниження скоригованого валового доходу всього в сумі 15426,00 грн. Причини розбіжностей в акті перевірки №686/23-2/25283275 від 21 жовтня 2010 року, а також в листі № 9672/10/23-128 від 03 листопада 2010 року Про розгляд заперечень до акту перевірки , не вказані (т.2 арк. справи 29-35).

При цьому, матеріали справи містять первинні бухгалтерські та інші документи, які надавались позивачем судовому експерту для проведення судово-економічної експертизи, які містять інформацію щодо організації бухгалтерського обліку товариства, а також щодо здійснення позивачем бухгалтерського та податкового обліку запасів, зокрема: накази ТОВ Сігма-Профі Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику в 2008 році, 2009 році, 2010 році, роздруківки бухгалтерських проводок про розрахунках між позивачем та його контрагентами, реєстри документів, накладні, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості, розрахунки приросту (убутку) балансової вартості запасів, витяги з оборотно-сальдових відомостей, роздруківки оборотів по рахунках, декларація з податку на прибуток підприємства із додаткомК1/1, баланси підприємства (т.2 арк. справи 37-138).

Проте, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000962300/0 від 08 листопада 2010 року вказаним обставинам належної правової оцінки не дали, обставин щодо наявності (відсутності) порушень позивачем вимог підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5, пункту 5.9 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не встановили, обмежившись лише посиланнями на те, що з висновку експерта не вбачається, що предметом дослідження і оцінки було встановлення правильності віднесення витрат на паливно-мастильні матеріали, тоді як зазначені обставини є предметом доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000962300/0 від 08 листопада 2010 року могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року підлягають скасуванню в цій частині, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі, а згідно положень частини 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сігма-Профі задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 08 листопада 2010 року № 0000962300/0 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна