Рішення

від 11.09.2012 по справі 10/058-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2012 р. Справа № 10/058-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/058-12

за позовом відкритого акціонерного товариства «Ірпінський комбінат «Перемога»

м. Ірпінь Київської області;

до закритого акціонерного товариства «Перемога-БМ», м. Ірпінь;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача -Судука Михайла Миколайовича, м. Ірпінь;

про визнання недійсним договору найму

Представники сторін:

від позивача: Пархомчук Р.І., довіреність б/н від 25.06.2012р.;

від відповідача: Прохоровський А.С., голова правління, витяг з протоколу № БМ-

26/02/10 від 26.02.2010р.;

Болдирєв М.Р., довіреність № 07/12/10 від 07.12.2010р.

від третьої особи: Судук М.М., паспорт серії СК 774770 від 25.02.1998р.

обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовом звернулось відкрите акціонерне товариство «Ірпінський комбінат «Перемога»(надалі -позивач) до закритого акціонерного товариства «Перемога-БМ»(надалі -відповідач) про визнання недійсним договору найму.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між відкритим акціонерним товариством «Ірпінський комбінат «Перемога»та закритим акціонерним товариством «Перемога-БМ»Договір найму № 01/688-ОБ від 30 січня 2009 року являється недійсним, оскільки при його укладенні не дотримано вимог стовно дійсності правочинів, а саме: особа, яка вчиняла правочин, - керуючий санацією ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога», не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладання вказаного договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2012р. порушено провадження у справі № 10/058-12 та призначено її розгляд на 24.07.2012р.

В судовому засіданні від 24.07.2012р. представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 03.07.2012 р. не виконав.

Ухвалою від 24.07.2012р. суд відклав розгляд справи на 07.08.2012р., у зв'язку із неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

30.07.2012р. через канцелярію суду закритим акціонерним товариством «Перемога-БМ»були подані клопотання про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Судука Михайла Миколайовича, вважаючи, що прийняте у справі рішення впливатиме на права та обов'язки останнього, клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та заява про застосування судом строку позовної давності, вважаючи, що на момент подання позовної заяви про визнання договору недійсним строк позовної давності минув.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 1 ГПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Клопотання позивача про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу було задоволено та здійснено фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів -програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

В судовому засіданні від 07.08.2012 р. представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача підтримав заяву про застосування судом строку позовної давності та наполягав на задоволенні клопотання про залучення третьої особи.

Розглянувши клопотання відповідача про залучення третьої особи, суд дійшов висновку про його задоволення, оскільки з доданих доказів вбачається, що рішення з даного спору може вплинути на права та обов'язки залученої особи.

Ухвалою від 07.08.2012р. суд, на підставі ст. 27 ГПК України, залучив до участі у справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Судука Михайла Миколайовича (надалі -третя особа) та відклав розгляд справи на 28.08.2012р., у звзяку з неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

В судовому засіданні від 28.08.2012р. представником позивача підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові, а також надано витребувані судом докази та пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився та вимоги ухвали суду від 07.08.2012р. не виконав. Проте, 17.08.2012р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання № 17/08/12 від 17.08.2012р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що керівник ЗАТ «Перемога-БМ»у період з 21.08.2012р. по 05.09.2012р. буде знаходиться у відрядженні, а інші представники підприємства не мають можливості брати участь у судовому засіданні.

Третя особа під час розгляду справи надала усні пояснення по суті справи.

Ухвалою від 28.08.2012р. суд відклав розгляд справи на 11.09.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 11.09.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та подав заяву про витребування у позивача оригіналу оспорюваного договору.

Представник позивача зазначив про відсутність в нього оригіналу Договору найму № 01/688-ОБ від 30.01.2009р., оскільки після визнання ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»банкрутом, ліквідатором було виявлено факти незаконного проникнення, вилучення документації та пошкодження матеріальних цінностей ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога», в результаті чого в нього відсутня частина документів господарсько-правового характеру.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, відмовив у задоволенні заяви відповідача про витребування у позивача оригіналу оспорюваного договору.

Крім того, судом встановлено, що відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 03.07.2012р., від 24.07.2012р., від 07.08.2012р., від 28.08.2012р. та не подав витребувані докази, зокрема, письмовий відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень.

Таким чином, виходячи з приписів п. 5 ст. 83 ГПК України, суд вважає за необхідне накласти штраф на відповідача у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за безпідставне ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом, а саме: ненадання витребуваних доказів.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, встановлених ст. 69 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2003 р. у справі № 111/146-03 порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Ірпінський комбінат «Перемога».

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2008р. по справі № 111/146-03/3-06/11 припинено процедуру розпорядження майна ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»та відкрито процедуру санації боржника. Керуючим санацією підприємства-боржника призначено Судука Михайла Миколайовича, а розпорядником майна - арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича.

Постановою від 27.11.2009р. у справі № 111/146-03/3-06/11 припинено процедуру санації та визнано банкрутом ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога». Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича.

Як вказує позивач, під час розгляду господарським судом Київської області справи № 4/307-09 за позовом закритого акціонерного товариства «Перемога-БМ»до фізичної особи -підприємця Овдієнка М.Д. йому стало відомо, що 30.01.2009р. між відкритим акціонерним товариством «Ірпінський комбінат «Перемога»в особі керуючого санацією Судука М.М. (за договором -наймодавець) та закритим акціонерним товариством «Перемога-БМ»(за договором -наймач) був укладений Договір найму № 01/668-ОБ, за умовами якого наймодавець передає, а наймач приймає у користування за плату побутові та виробничі приміщення, загальною площею 1294,00 кв. м, які є власністю ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога». Момент користування майном настає одночасно із підписанням договору та актом прийому-передачі вказаного майна (п.п. 1.1., 2.1. договору).

У пункті 9.1. передбачено, що договір діє з 1 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року.

01.02.2009р. на виконання умов договору найму сторони підписали Акт прийому-передачі приміщень загальною площею 1294,00 кв. м.

Позивач вважає, що укладений між відкритим акціонерним товариством «Ірпінський комбінат «Перемога»та закритим акціонерним товариством «Перемога-БМ»Договір найму № 01/688-ОБ від 30.01.2009р. є недійсним, оскільки розпорядником майна ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»Дяченком Сергієм Вікторовичем, який виконував відповідні повноваження з 20.02.2008р. по 29.11.2009р., не надавалось ні письмове, ні усне погодження на укладення вказаного договору, що передбачено ч. 13 ст. 13 Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». А отже, особа, яка вчиняла правочин, - керуючий санацією ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога»Судук М.М., не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладання вказаного договору, що, в свою чергу, є підставою для визнання Договору найму № 01/688-ОБ від 30.01.2009р. недійсним.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»(в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі»(в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Приписами ч. 4, 5 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що з дня винесення ухвали про санацію керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією.

Керуючий санацією має право розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди.

Проте, згідно положень ч. 13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Під час розгляду справи арбітражний керуючий, ліквідатор Дяченко С.В., у своїх усних поясненнях, наданих в засіданні суду 07.08.2012р., зазначив, що ніколи не надавав ні письмове, ні усне погодження на укладення оспорюваного Договору найму № 01/688-ОБ від 30.01.2009р.

Крім того, громадянин Судук М.М., який на момент укладення оспорюваного договору виконував функції керуючого санацією ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога», у судовому засіданні 28.08.2012р. в своїх усних поясненнях зазначив, що на момент підписання Договору найму № 01/688-ОБ від 30.01.2009р. в нього була відсутня інформація щодо наявності згоди розпорядника майна Дяченка С.В. на укладення оспорюваного Договору найму № 01/688-ОБ від 30.01.2009р.

Натомість, відповідач належними та допустимими доказами не довів суду, що на момент укладення оспорюваного Договору найму № 01/688-ОБ від 30.01.2009р. існувало погодження розпорядника майна щодо передачі нерухомого майна боржника в оренду.

Згідно ст.. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, проаналізувавши спірний договір та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив, що оспорюваний договір був укладений з порушенням норм статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки особа, яка вчиняла правочин, - керуючий санацією ВАТ «Ірпінський комбінат «Перемога», не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладання Договору найму № 01/688-ОБ від 30.01.2009р.

Відповідно до п. 1 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.99р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»(зі змінами та доповненнями), вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Втім, згідно ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Як визначено у п. 3.2. роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.99р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»(зі змінами та доповненнями), за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення.

Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє.

Якщо угода визнається недійсною лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках порушені (оспорювані) права і охоронювані законом інтереси сторони за угодою, які виникли до визнання її недійсною, підлягають судовому захистові на загальних підставах.

Проте, Договір найму № 01/688-ОБ від 30.01.2009р. не може бути визнаний судом недійсним на майбутнє, оскільки припинив свою дію 31 грудня 2009 року, а отже, порушені (оспорювані) права і охоронювані законом інтереси сторони за угодою підлягають судовому захистові на загальних підставах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо заяви відповідача № 30/07/12-3 від 30.07.2012р. про застосування строку позовної давності, то суд відзначає наступне.

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, які підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов'язаннях, визначені у главі 19 Цивільного Кодексу.

Під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України).

Наслідки спливу позовної давності, відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Оскільки судом встановлено, що договір не може бути визнаний судом недійсним на майбутнє, оскільки припинив свою дію 31 грудня 2009 року, тому суд не застосовує строк позовної давності до даних правовідносин.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Перемога-БМ»(08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. ІІІ-Інтернаціоналу, 152; код 30152840) на підставі п. 5 ст. 83 ГПК України, в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 170,00 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення -24.09.2012 р.

СуддяА.І. Привалов