Рішення

від 28.08.2012 по справі 5023/3382/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 5023/3382/12 вх. № 3382/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю :

представника позивача - Якуніна М.М.,

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до СТОВ "Агротрон" с. Чапаєва

про стягнення коштів в сумі 59 415,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до СТОВ "Агротрон" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 55 000 грн., пеню в сумі 3 158,36 грн., 6 % річних в сумі 1 256,71 грн. та витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором на поставку продукції № 24 від 20.01.2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2012 року розгляд справи було відкладено на 28.08.2012 року об 11:00 год.

У призначеному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Відповідач, повідомлений належним чином, у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та достатність часу, наданого ля підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Так, 20.01.2012 року між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Ізюмський комбінат хлібопродуктів" (надалі - Постачальник) та СТОВ "Агротрон" (надалі - Покупець") був укладений договір на поставку продукції № 24 (надалі - Договір).

За умовами зазначеного Договору, Постачальник зобов'язався виготовити та поставити (передати) на підставі заявки Покупця у його власність, для використання за своїми потребами продукцію - комбікорми, що використовуються у тваринництві, птахівництві, риболовстві та ін.

Відповідно до п. 4.2 Договору, Покупець оплачує поставлену продукцію на підставі видаткових накладних або рахунків - фактур Постачальника.

Оплата продукції проводиться на умовах 100 % попередньої оплати кожної партії не пізніше дня поставки (отримання) в безготівковому порядку або готівкою в касу Постачальника. За письмовим погодженням Сторін оплата отриманої продукції може проводитись на інших умовах (пп. 4.3, 4.4. Договору).

На виконання умов Договору, в період з 26.01.2012 року по 27.02.2012 року відповідачу було виготовлено та поставлено 40 тон. комбікорму на загальну суму 124 900 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, наявних в матеріалах справи (а.с. 14 - 18).

Між тим, відповідач за поставлену продукцію в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 55 000 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів на підтвердження оплати спірних сум заборгованості відповідачем суду не надані та матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 55 000 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2 Договору, за порушення строків розрахунків оплати за поставлену продукцію, встановленого в. п. 4.3., п. 4.4. договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день затримки розрахунків.

Отже, стягнення пені у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань Покупця передбачено умовами укладеного сторонами Договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив невірний розрахунок пені в сумі 3 158,36 грн. за період прострочення розрахунків з 01.03.2012 року по 16.07.2012 року.

Так, за умовами п. 4.3. Договору, оплата продукції проводиться на умовах 100 % попередньої оплати кожної партії не пізніше дня поставки (отримання) в безготівковому порядку або готівкою в касу Постачальника.

Разом з тим, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що між сторонами за усною домовленістю був погоджений інший прядок розрахунків, шляхом відстрочки оплати за поставлену продукцію без визначення конкретної дати її проведення.

Так, за приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу СТОВ "Агротрон" був направлений лист № 431 від 05.03.2011 року із вимогою про оплату існуючої заборгованості (а.с. 19).

Листом № 25 від 16.03.2012 року (а.с. 25) підприємством - відповідача була надана відповідь на вищезазначену вимогу, згідно якої останній гарантував здійснювати оплату за поставлену продукцію в розмірі по 5 000 грн. щотижнево.

Між тим, гарантовані кошти на погашення заборгованості на рахунки позивача не надійшли.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що датою порушення прав позивача та відповідно датою початку нарахування пені є 26.03.2012 року, з урахуванням спливу тижневого строку протягом якого гарантувалася оплата боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обґрунтованою є сума пені у розмірі 2 524,59 грн. за період з 26.03.2012 року по 16.07.2012 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 6 % річних в сумі 1 256,71 грн., суд зазначає наступне.

За приписами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Згіно п. 6.4. Договору, у відповідності до ст. 625 ЦК України прострочена сума боргу підлягає сплаті з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з нарахуванням на прострочену суму 6 % річних.

Як вбачається з наданого суду розрахунку, 6 % річних позивач починає розраховувати з 01.03.2012 року по 16.07.2012 року, в той час як прострочення виконання грошового зобов'язання відповідача виникло з моменту настання строку остаточного розрахунку, а саме з 26.03.2012 року.

За таких обставин, суд вважає, що належною до сплати сумою 6% річних є 1 009,84 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 26.03.2012 року по 16.07.2012 року.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 1 585,64 грн. Решту витрат зі сплати судового збору в розмірі 23,86 грн. покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з СТОВ "Агротрон" (63523, Харківська область, Чугуївський район, с. Чапаєва, вул. Роганська, 4, р/р 26006010100123 в ВАТ "ПІРЕУС БАНК", м. Київ, МФО 300658, код 31668337) на користь ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279, р/р 26007010100673 в ПАТ "Банк Камбіо" у м. Києві, МФО 380399) суму основного боргу в розмірі 55 000 грн., пеню - 2 524,59 грн., 6 % річних - 1 009,84 грн. та судовий збір в сумі 1 585,64 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.08.2012 р.

Суддя Лаврова Л.С.