Постанова
від 20.09.2012 по справі 5017/426/2012
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р.Справа № 5017/426/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Проскурін С.І., за довіреністю;

від відповідача: Сергєєв Р.С., за паспортом; Малявкін А.Б., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента"

на рішення господарського суду Одеської області від 16 липня 2012 року

по справі № 5017/426/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансторгсервіс", м. Херсон, вул. Залаегерсег, 12

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента", юридична адреса: м. Одеса, вул. Вапняна, 54-А, фактична адреса: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 10

про стягнення 1 533 749, 13 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансторгсервіс" звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" про стягнення 1 533 749,13 грн.

13.03.2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав.

02.04.2012 року позивачем надані письмові пояснення на відзив.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2012р. призначено справу № 5017/426/2012 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 13.04.2012р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Демешин О.А., суддя Никифорчук М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2012 року справу №5017/426/2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф, суддя Демешин О.А., суддя Никифорчук М.І.

07.05.2012 року до господарського суду від позивача у справі надійшли додаткові пояснення до позову.

У зв'язку з перебуванням судді Никифорчука М.І. у відпустці, згідно з розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 28.05.2012р., суддю Никифорчука М.І. замінено на суддю Меденцева П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2012 року справу №5017/426/2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф, суддя Демешин О.А., суддя Меденцев П.А.

26.06.2012 року відповідачем надані доповнення до відзиву, в яких він заявлені вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві.

02.07.2012 року позивачем надані пояснення стосовно заявлених вимог, в яких він підтримує заявлені вимоги у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16 липня 2012 року по справі № 5017/426/2012 (головуючий суддя Погребна К.Ф, суддя Демешин О.А., суддя Меденцев П.А.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, доповненнями до апеляційної скарги від 31.07.2012 року та додатковими поясненнями від 20.09.2012 року, в яких просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 16 липня 2012 року по справі № 5017/426/2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

17.08.2012 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, в зв'язку із участю його представника у засіданні Приморського районного суду м. Одеси, хоча його представник -Сергєєв Р.С. з'явився у судове засідання суду апеляційної інстанції від 21.08.2012 року.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 21.08.2012 року, в зв'язку із з'явленням у судове засідання представників обох сторін по справі, відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 23.08.2012 року.

21.08.2012 року до апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

21.08.2012 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про виклик для участі у судовому процесі представників інших підприємств та установ з метою надання ними відповідних пояснень по справі, яке було залишено судовою колегією без задоволення в зв'язку із його безпідставністю та наступним.

В матеріалах справи наявні відповідні пояснення, висновки, листи та відповіді ЗАТ „Бориспільський автозавод", ДП НДІ „Система", територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Херсонській області, які були досліджені судом першої інстанції і на які господарський суд послався в своєму рішенні. Зазначені документи також детально були переглянуті і судовою колегією та їм була надана відповідна правова оцінка.

Крім того, відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зазначені в клопотання відповідача від 21.08.2012 року особи не є учасниками судовому процесу, процесуальним законодавством не передбачено такого способу доказування як пояснення представників будь -яких організацій, а судова колегія взагалі не вбачала необхідності такого виклику в з зв'язку із зазначеним вище.

22.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" звернулось з касаційною скаргою, в якій просило ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2012р. по справі № 5017/426/2012 про прийняття апеляційної скарги до провадження скасувати частково.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2012 року по справі № 5017/426/2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2012 року по справі № 5017/426/2012 (вх. № 1328к від 22.08.2012 року) з додатками повернуто скаржнику.

23.08.2012 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку із викликом для участі в судовому процесі посадових осіб підприємств, а саме: директора позивача -Гребенчака С.В. та директора відповідача -Мухіна П.О., яке було відхилено судовою колегією в зв'язку із його безпідставністю та нас наступним.

Судова колегія не вбачала необхідності виклику зазначених посадових осіб, оскільки в суді як першої та і апеляційної інстанцій присутні повноважні представники як позивача та і відповідача, які дають всі необхідні пояснення та викладають свою позицію належним чином, маючи всі необхідні для цього повноваження та права, а також в матеріалах справи наявні всі документи та письмове викладення правової позиція сторін, а отже підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги також відсутні.

В судовому засідання суду апеляційної інстанції від 23.08.2012 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" подано заяву про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Михайлова М.В., суддів Ярош А.І., Журавльова О.О. у зв'язку з відхиленням заявлених відповідачем клопотань, чим на його думку було порушено право рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та принцип змагальності судового процесу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2012 року по справі № 5017/426/2012 відмовлено в задоволенні заяви від 23.08.2012р. (вх. №2326/12 від 23.08.2012р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента" про відвід колегії суддів в складі головуючого судді Михайлова М.В., суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

Також в судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідачем було заявлене усне клопотання про відкладення розгляд справи в зв'язку із необхідністю ознайомлення з відзивом на апеляційну скаргу, що надійшов від позивача.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 21.08.2012 року, в зв'язку із з'явленням у судове засідання представників обох сторін по справі, відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 20.09.2012 року.

11.09.2012 до апеляційного господарського суду надійшли заперечення відповідача на відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

19.09.2012 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 5017/426/2012 до вирішення пов'язаною із нею цивільної справи № 2114/2-4044/11 за позовом ТОВ „ІЛК „Рента" до Гребенчак Н.М. та Гребенчака С.В. про стягнення з них солідарно заборгованості у сумі 4 356 909, 48 грн. за договорами поруки на забезпечення виконання зобов'язань за договорами фінансового лізингу автотранспортних засобів, яке було залишено судовою колегією без задоволення в зв'язку із наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Отже, незалежно від того, чи є зупинення провадження у справі обов'язком, або правом господарського суду, таке процесуальне рішення може бути визнане обґрунтованим лише за тієї умови, що без здійснення тих дій, у зв'язку з якими зупиняється провадження, подальший розгляд господарської справи є неможливим.

Судова колегія вважає можливим розгляд справи щодо повернення сплачених лізингових платежів у сумі 1 533 749,13 грн. в зв'язку із неналежним виконанням договору фінансового лізингу транспортних засобів, і вважає що результат розгляду цивільної справи № 2114/2-4044/11 за позовом ТОВ „ІЛК „Рента" до Гребенчак Н.М. та Гребенчака С.В. про стягнення з них солідарно заборгованості у сумі 4 356 909, 48 грн. за договорами поруки на забезпечення виконання зобов'язань за договорами фінансового лізингу автотранспортних засобів жодним чином не може вплинути на розгляд даної апеляційної скарги.

Отже у апеляційного суду є можливість розглянути справу та встановити самостійно ті обставини у даній справі, які впливають на її вирішення.

19.09.2012 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до надходження пояснень Прат „Бориспільський автозавод" та ДП НДІ „Система" на запити представника відповідача - Малявкіна А.Б., яке було відхилено судовою колегією в зв'язку із його безпідставністю та наступним.

Відповідно до ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як вже зазначалося вище, в матеріалах справи наявні необхідні документи ЗАТ „Бориспільський автозавод" та ДП НДІ „Система", що мають значення для вирішення даної справи по суті і судова колегія не вбачає необхідності витребування чи отримання будь -яких інших додаткових пояснень чи документів від зазначених організацій.

20.09.2012 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та витребування від начальника Ленінського районного відділу Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області інформації стосовно теперішнього стану розслідування кримінальної справи № 0902051, яке було відхилено судовою колегією в зв'язку із його безпідставністю та тим, що зазначені матеріали жодним чином не відносяться до даної справи та не можуть вплинути на розгляд даної справи по суті.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, доповнень, додаткових пояснень, відзиву та заперечень до відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, 30.11.2006 р. між сторонами укладено договір фінансового лізингу автотранспортних засобів № 32/11/06-Л, відповідно до якого 07.12.2006 р. відповідач передав, а позивач прийняв 24 автобуси марки Еталон, модель А-079.14, 2006 року випуску, що було оформлено актами приймання-передачі № № 1-24.

Разом із автобусами відповідач передав копію сертифікату відповідності № 493382 серія ВБ.

Обумовлені договором автобуси призначені для перевезення пасажирів, тобто для особливої господарської діяльності, здійснення якої потребує отримання ліцензії та дотримання відповідних ліцензійних умов. На момент укладення договору позивач мав ліцензію АВ № 198061, видану Головтрансінспекіцією 22.09.2006 р.

Однією із ліцензійних вимог було використання сертифікованих і дозволених для використання автомобільних транспортних засобів відповідно до вимог статей 8 та 9 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Разом з тим, в процесі експлуатації отриманих автобусів виявилось, що вони непридатні для пасажирських перевезень, оскільки їх фактична комплектація не відповідає тій, що вказана у наданому відповідачем сертифікаті відповідності.

Так, в 2008 р. позивач запропонував товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес»(код ЄДРПОУ 33222009) використовувати отримані від відповідача автобуси на маршрутах вказаного підприємства. Листом № 36 від 08.02.2008 р. ТОВ «Авто-Експрес»відповіло, що надані позивачем пасажирські автобуси БАЗ-А079.14 не можуть бути використані, оскільки не відповідають сертифікату відповідності.

Це стало причиною звернення позивача до органу сертифікації - державного підприємства «Система», яка склала акти технічного огляду транспортних засобів, що є в матеріалах справи.

Як виявилось із порівняння актів із сертифікатом відповідності № 493382 серія ВБ, фактична комплектація отриманих від відповідача автобусів відрізняється маркою та типом двигуна (без турбонадуву), маркою паливного насосу високого тиску (ПНВТ), системою рульового управління, а гальмівна система транспортних засобів не обладнана антиблокувальною системою АБС.

04 лютого 2009 р. комісією територіального управління Головавтотрансінспекції проводилась планова перевірка дотримання ліцензійних умов, за результатами якої складений акт № 009397, де зазначено, що у позивача відсутні сертифіковані і дозволені для використання транспортні засоби.

У зв'язку із цим, в 2009 р. територіальне управління Головавтотрансінспекції в Херсонській області прийняло рішення про анулювання ліцензії позивача.

Таким чином, незважаючи на те, що Договір укладався для здійснення позивачем господарської діяльності з перевезення пасажирів, позивач отримав від відповідача транспортні засоби, які для цього використовувати не можна. Відповідачем було передано товар, що не придатний для мети, з якою він звичайно використовується.

Тобто належний предмет лізингу за договором не передавався. Було передано щось інше, не обумовлене договором.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Частиною 2 ст. 673 ЦК України закріплено обов'язок продавця передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Ця обставина стала підставою для нового правочину - відмови позивача від договору та пред'явлення до відповідача вимог щодо повернення сплачених лізингових платежів.

07.11.2011 р. позивач надіслав відповідачу заяву № 1 від 07.11.2011 р., якою відмовився від укладеного Договору та висунув відповідачу вимогу повернути протягом семи календарних днів сплачені позивачем лізингові платежі у сумі 1 533 749,13 грн.

Заява була направлена цінним листом із описом вкладення на адресу відповідача, яка була вказана в договорі. Відповідно до п. 19.4 Договору для передання повідомлення, листа чи документа, використовуються адреси, вказані в реквізитах сторін по Договору.

Відповідно до ч. З ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Зі змісту Правил пересилання поштових відправлень вбачається, що позивач мав реальну можливість і міг довідатися про вчинену позивачем відмову від договору не пізніше 14 листопада 2011 р.

Отже, позивач прийнявши рішення про відмову від договору, вчинив всі залежні від нього дії, необхідні для того, щоб відповідач міг довідатися про таку відмову. Лист про відмову не повертався до позивача, що свідчить про те, що він був отриманий відповідачем.

Слід також зазначити, що вчинена позивачем відмова в розумінні ст. 201 ЦК України є правочином, який згідно ст. 204 ЦК України є правомірним і таким, що створює правові наслідки.

Таким чином, у зв'язку із тим, що позивач не отримав від відповідача того, що вимагалось договором та законом (автобус, придатний для пасажирських перевезень), враховуючи, що це призвело до позбавлення позивача ліцензії - позивач вимагає від відповідача повернути лізингові платежі.

Лізингові платежі на час винесення постанови апеляційним судом не повернуті.

Стосовно заперечень відповідача, що цей позов мав бути пред'явлений до виробника автобусів, позивач наполягає на тому, що будь-яких правових відносин із виробником автобусів він не має, у зв'язку із цим претензії до нього не пред'являються. Адже відповідно до п. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Отже судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію відповідача у будь-якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, доповненнях до апеляційної скарги від 31.07.2012 року, запереченнях до відзиву на апеляційну скаргу від 11.09.2012 р., додаткових поясненнях від 20.09.2012 р. не заслуговують на увагу з підстав, викладених вище.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія "Рента", м. Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 16 липня 2012 року по справі № 5017/426/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 21 вересня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення20.09.2012
Оприлюднено27.09.2012
Номер документу26152445
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5017/426/2012

Ухвала від 25.04.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Плюшко І.А.

Постанова від 11.12.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Акулова H.B.

Ухвала від 14.11.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Акулова H.B.

Ухвала від 25.10.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Бондар C.B.

Постанова від 20.09.2012

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Михайлов М.В.

Ухвала від 23.08.2012

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Михайлов М.В.

Ухвала від 23.08.2012

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Михайлов М.В.

Ухвала від 03.08.2012

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Михайлов М.В.

Рішення від 16.07.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Погребна К.Ф.

Ухвала від 02.07.2012

Господарське

Господарський суд Одеської області

Погребна К.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні