Постанова

від 20.09.2012 по справі 5017/998/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р.Справа № 5017/998/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 20.09.2012 року:

від позивача за первісним позовом: Гречанюк Г.В., за довіреністю;

від відповідача за первісним позовом: Фіщенко М.І., Назім С.І., за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ"

на рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2012 року

по справі № 5017/998/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ"

про визнання неправомірними дій та усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ"

про визнання недійсним договору оренди

В судовому засіданні 20 вересня 2012 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" (далі -ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" (далі -ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ") про визнання неправомірними дій власника закритої трансформаторної підстанції відповідача та зобов'язання ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" як власника закритої трансформаторної підстанції усунути перешкоди в користуванні об'єктом оренди, визначеним договором оренди нежитлового приміщення № 7 від 08.07.2011 року шляхом підключення орендаря - ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" до електромережі ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ".

Позовні вимоги мотивовані безпідставним, незаконним та самовільним відключенням відповідачем електропостачання орендованих приміщень та обґрунтовані нормами ст. 174 ГК України, ст. ст. 509, 525, 598, 611, 615, 762 ЦК України та Правилами користування електричною енергією (в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 року № 928).

У травні 2012 року ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ", в якому просило визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення № 7 від 08.07.2011 року, укладений між ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" та ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ", вказуючи про укладення оспорюваного договору всупереч ст. ст. 232, 237, 238 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2012 року зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.06.2012 року по справі № 5017/998/2012 (суддя Демешин О.А.) первісний позов задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" об'єктом оренди, визначеним договором оренди нежитлового приміщення № 7 від 08.07.2011 року, а саме частиною будівлі заводоуправління загальною площею 10,2 кв.м, зазначеною в технічному паспорті від 20.10.2010 року під літ. „Б", яка складається з приміщення № 4-10,2 кв.м. для розташування офісного кабінету -шляхом підключення вказаного приміщення до електромережі Товариства з обмеженою відповідальністю Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" 1073,00 грн. судового збору. В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" до Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Задовольняючи частково позов ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ", суд вказав про порушення ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" своїх зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 7 від 08.07.2011 року, що полягає у відключенні персоналом ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" орендованого офісного приміщення від енергопостачання, що зумовлює неможливість використання приміщення орендарем в якості офісного приміщення.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог позивача за первісним позовом суд вказав про недоведеність вимог та невідповідність вимоги про визнання неправомірними дій положенням ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Щодо відмови в задоволенні зустрічного позову ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення № 7 від 08.07.2011 року, то місцевий господарський суд зазначив про недоведеність позивачем за зустрічним позовом заявлених вимог.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує про неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду від 15.06.2012 року з прийняттям нового рішення про відмову ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" в задоволенні позову та про задоволення вимог зустрічного позову ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ".

Скаржник зазначає наступне: - висновки суду щодо обов'язку ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" забезпечити електропостачання орендованих приміщень згідно з умовами договору оренди нежитлового приміщення № 7 від 08.07.2011 року є такими, що не відповідають обставинам справи; - судом застосовані норми Закону України „Про охорону праці", Правила охорони праці під час експлуатації електронно -обчислювальних машин, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; - суд не звернув увагу на положення Закону України „Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією, які безпосередньо регулюють діяльність з передачі та постачання електричної енергії; - суд припустився неправильного застосування положень ст. 232 ЦК України та не врахував, що оспорюваний договір укладався представниками юридичних осіб, повноваження яких виникли на підставі актів юридичних осіб.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" вказує, що з доводами апеляційної скарги не погоджується, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 року, на підставі приписів ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду справи № 5017/998/2012 на п'ятнадцять днів.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що 08.07.2011 року між ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" (орендодавець) та ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 7 від 08.07.2011 року (далі -договір оренди № 7 від 08.07.2011 року), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: вул. Заводська, 34 м. Біляївка Біляївського району Одеської області та складаються з приміщення будівлі цеху залізобетонних виробів загальною площею 396,7 кв. м., зазначеного у технічному паспорті від 20.10.2010 року під літерою „В" та яке складається з приміщення №1 -42,7 кв. м., приміщення №2 -12,7 кв. м., приміщення №3 - 33,0 кв. м., приміщення №4 - 33,0 кв. м., приміщення №5 - 275,3 кв. м.; частину приміщення будівлі столярного цеху загальною площею 255,4 кв. м., зазначеного в технічному паспорті від 20.10.2010 року під літерою „Д" та яка складається з приміщень №1 - 32,5 кв. м., приміщення № 2 - 31,8 кв. м., приміщення №3 - 16,5 кв. м., приміщення №4 - 174,6 кв. м.; частину будівлі заводоуправління загальною площею 10,2 кв. м., зазначену в технічному паспорті від 20.10.2010 року під літерою „Б", яка складається з приміщення № 4 - 10,2 кв. м. для розташування офісного кабінету.

08.07.2011 року сторонами складено акт приймання -передачі об'єкту оренди, відповідно до якого ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" передало, а ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" прийняло згідно договору оренди № 7 від 08.07.2011 року нежитлові приміщення.

Згідно з пунктом 3.1.2 договору оренди № 7 від 08.07.2011 року орендодавець зобов'язався надавати орендареві можливість користуватися наявними комунальними та іншими послугами, зокрема: телефонним зв'язком, електроенергією, водопостачанням (холодна вода), каналізацією, опаленням.

Орендна плата за кожний місяць користування об'єктом сплачується орендарем не пізніше 10-го числа кожного поточного місяця, в якому здійснюється оренда об'єкта, відповідно до виставлених орендарем рахунків (пункт 4.3 договору). Якщо орендар не укладе договори з відповідними постачальниками комунальних та інших послуг, якими він користується в об'єкті оренди, орендар, крім орендної плати зобов'язаний відшкодувати орендодавцю витрати за комунальні та інші послуги (електропостачання, опалення, водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, електрозв'язок тощо) на підставі рахунку орендодавця, показників лічильника, а у разі їх відсутності - пропорційно площі об'єкта оренди згідно виставлених рахунків організаціями - постачальниками таких послуг. Оплата цих послуг здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку орендодавця (пункт 4.5 договору).

Як вже вказувалось раніше, місцевий господарський суд задовольняючи первісний позов частково, дійшов висновку про невиконання ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" своїх зобов'язань щодо забезпечення орендованого ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" приміщення -частини будівель заводоуправління загальною площею 10,2 кв.м, зазначену в технічному паспорті від 20.10.2010 року під літерою „Б", вказавши про встановлення судом фактичних обставин існування такого зобов'язання орендодавця згідно з умовами договору оренди № 7 від 08.07.2011 року та доведеністю ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" факту відключення конкретного орендованого приміщення (офісний кабінет) орендодавцем - ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 08.07.2011 року між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення № 7, визначення якого містять частина 1 ст. 283 ГК України: За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності та ч. 1 ст. 759 ЦК України: За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналізуючи умови договору оренди № 7 від 08.07.2011 року, колегія суддів зазначає, що вказаний договір не містить положень щодо зобов'язання орендодавця - ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" здійснювати електропостачання орендованих приміщень та одночасно вважає слушними доводи скаржника з посиланням на положення Закону України „Про електроенергетику", відповідно до яких енергопостачальники - учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з метою її експорту; постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. У спірних відносинах ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" не є енергопостачальником, а тому не здійснює постачання електричної енергії.

Крім того, в оскаржуваному рішенні містяться висновки щодо доведення ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" обставин відключення орендованого офісного приміщення персоналом ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ".

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів відмічає, що матеріали справи не містять допустимих доказів втручання ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" в електричну мережу.

Відтак, позовні вимоги ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" про зобов'язання ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" як власника закритої трансформаторної підстанції усунути перешкоди в користуванні об'єктом оренди, визначеним договором оренди нежитлового приміщення № 7 від 08.07.2011 року, шляхом підключення орендаря - ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" до електромережі ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" про визнання неправомірними дій власника закритої трансформаторної підстанції, то суд правомірно з посиланням на ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України відмовив в цій частині позовних вимог.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції скасовує рішення від 15.06.2012 року в частині задоволення позову ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" частково і приймає нове рішення про відмову в позові повністю.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Звернувшись з зустрічним позовом до ТОВ РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення № 7 від 08.07.2011 року, позивач за зустрічним позовом вказує на наявність зловмисної домовленості Чубарова С.В. та Вигоняйло С.А., які були представниками сторін при укладенні оспорюваного договору.

Згідно ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Слід врахувати, що зловмисна домовленість означає навмисні дії представників, які містять таку обов'язкову ознаку як умисел.

Втім, ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" не доведено допустимими доказами наявність зловмисної домовленості представників (директорів товариств) при укладенні оспорюваної угоди.

Відтак, місцевий господарський суд на законних підставах відмовив ТОВ Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" в задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст. ст. 99, 101 -105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2012 року по справі № 5017/998/2012 скасувати частково.

3. Пункти 1, 2, 3, 4, 5 резолютивної частини рішення скасувати.

4.У позові Товариства з обмеженою відповідальністю РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" відмовити.

5. Пункт 6 резолютивної частини рішення залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" в доход Державного бюджета України 1052,00 грн. судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РИНОК „ДНІСТРОВЕЦЬ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод „ДНІСТРОВЕЦЬ" 536,50 грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 24.09.2012 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк