Постанова

від 25.09.2012 по справі 2а/2370/322/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 року Справа № 2а/2370/322/2012

09 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді Кульчицького С.О.,

при секретарі -Поліщук О.О.,

за участю:

представника позивача -Пріхна І.Л. (за довіреністю),

представника відповідача -Савенко Ю.Н. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «СТВ»до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «СТВ»звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року №00003732301 та №00003742301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване рішення суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечував з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «СТВ»зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 08.02.1999 року, ідентифікаційний код 30284874.

З 26.09.2011 року по 30.09.2011 року посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкаси проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «СТВ»(код за ЄДРПОУ 30284874), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року при проведенні взаємовідносин з ПП «Алерт», ПП «Алерт Плюс», ПП «Інко», ПП «Авеланж», ПП «Арона сервіс», ПП «Саланг-ТМ», ПП «Асіст», ТОВ «Інтермаксервіс», ПП «Маркап», ПП «Альтарі-Т», ПП «Агат Сервіс», ПП «Астелікс-2007», ТОВ «Алівіс», ПП «Оріоль»та ПП «Алькасар Плюс».

Результати перевірки відображені в акті від 05.10.2011 року № 2395/32-2/30284874 та встановлено порушення:

- пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, із змінами та доповненнями), ПП «ВКФ «СТВ»за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року занижено податок на прибуток в сумі 6892 грн., в тому числі по періодах: за І квартал 2009 року у сумі 3768 грн., за ІІ квартал 2009 року у сумі 436 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 2688 грн. в результаті здійснення безтоварних операцій ;

- пп. 7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від З квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями), в результаті чого ПП «ВКП «СТВ»занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 32416 грн., в тому числі за листопад 2008 року на 4667 грн, за лютий 2009 року на 9333 грн., за березень 2009 року на 917 грн., за червень 2009 року на 4333 грн., за серпень 2009 року -на 2333 грн., за жовтень 2009 року -на 2500 грн., за грудень 2009 року -на 8333 грн.

На підставі вказаного акта перевірки державна податкова інспекція у м. Черкаси прийняла:

1. податкове повідомлення-рішення від 10.10.2011 року №00003732301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 40520 грн.;

2. податкове повідомлення-рішення від 10.10.2011 року №00003742301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 8615 грн.

Судом встановлено, що за результатами розгляду скарги директора ПП «ВКП «СТВ» від 20.10.2011 року на вказані податкові повідомлення-рішення Державною податковою адміністрацією в Черкаській області прийнято рішення від 02.12.2011 року № 28523/25-010, згідно з яким залишено без змін вищезазначені податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси, а скаргу ПП «ВКП «СТВ» - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПП «ВКП «СТВ» було подано скаргу до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 16.01.2012 року № 100416/6/10-2115, згідно з яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу -без задоволення.

Згідно матеріалів справи, позивач здійснював господарські операції з ПП «Алерт», ПП «Асіст», у зв'язку з цим до складу податкового кредиту за листопад 2008 року, лютий, березень, червень 2009 року включив 19250 грн. податку. Крім того, 27567 грн. витрат на придбання товару (послуг) у ПП «Асіст»віднесено позивачем до складу валових витрат з податку на прибуток за І квартал 2009 року.

В грудні 2009 року ПП «ВКФ «СТВ»придбало у ПП «Альтарі-Т»металевий контейнер для БС мобільного зв'язку на загальну суму 50000 грн., в тому числі 8333 грн. 33 коп. ПДВ. В серпні та жовтні 2009 року позивачем придбано папір l Universal»у ПП «Маркап», всього на загальну суму 29000 грн., в тому числі 4833 грн. 33 коп. ПДВ.

Згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року (далі по тексту -Закон № 996) визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, визначено, що згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За результатами господарських операцій із вказаними контрагентами ПП «ВКФ «СТВ»надало відповідачу під час перевірки лише видаткові та податкові накладні.

Суд звертає увагу, що у вищезгаданому акті перевірки позивача, директором ПП «ВКФ «СТВ»Пріхно К.В. підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про господарську діяльність позивача за період, що перевірявся -відсутні.

Крім того, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох примірників. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються перевізнику.

У випадках коли немає змоги перерахувати в товарно-транспортній накладній всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 ТТН). У цих випадках у товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватися для розрахунків із замовником.

Тобто, проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується документами бухгалтерської звітності.

В свою чергу, відповідно до частини другої ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 966-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2, 3, 6, 13, 14 Наказу Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318, із змінами і доповненнями:

- сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів;

- бланки довіреностей є документами суворої звітності;

- довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.

- передача бланків довіреностей із місця зберігання особі, яка призначена для виписування і реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей, проводиться за документами на відпуск цінностей (вимога, накладна тощо) із місць зберігання ...

Таким чином, згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, відпуск цінностей покупцям або безоплатна передача провадиться тільки за довіреністю покупців, тобто без довіреності відпуск цінностей юридичним особам забороняється.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Отже, відсутність довіреностей, журналу реєстрації довіреностей на отримання товару та товарно-транспортних накладних свідчить про відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність порушення ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 зазначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, чинного на момент здійснення спірних господарських операцій, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку..

Згідно вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг),- дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Отже, позивачем не надано доказів використання придбаних у ПП «Алерт», ПП «Асіст», ПП «Маркап»та ПП «Альтарі-Т»товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності підприємства.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача, зробленими під час перевірки та вважає, що податкові повідомлення-рішення від 10 жовтня 2011 року №00003732301 та №00003742301 винесені з додержанням вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 3 ст. 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на вищезазначене позовні вимоги приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «СТВ»задоволенню не підлягають.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький