Постанова

від 25.09.2012 по справі 5024/405/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р.Справа № 5024/405/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

Суддів: Головей В. М. та Шевченко В. В.,

при секретарі судового засідання - Ткачук Є. О.

за участю представників :

ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон" -не з'явився,

ПП "Дніпро-А-Агро" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон" на рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.2012 р. по справі 5024/405/2012 за позовом ПП "Дніпро-А-Агро" до ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон" про стягнення 282956,66 грн.

ВСТАНОВИЛА:

19.09.2012 р. Приватне підприємство "Дніпро-А-Агро" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" (далі - відповідач) про стягнення з останнього 282 956 грн. 66 коп., з яких 271 551 грн. 50 коп. -сума заборгованості по договору №1/11-08 поставки сільськогосподарської продукції (далі - договір) та 11 405 грн. 16 коп. -пені, а також 5659,14 грн. судового збору . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав вимоги п. 4.1 договору, яким передбачено, що відповідач здійснює оплату за поставлену сільгосппродукцію в розмірі 50 % вартості поставленої продукції не пізніше 30 календарних днів з дати поставки, остаточний розрахунок здійснюється на протязі 30 календарних днів з дати підписання акту звірки взаємних розрахунків, тобто 24.10.2011 року, що є прямим порушенням умов договору. (а.с.4-6)

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.03.2012 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі (а.с. 1).

17.04.2012 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, а саме основного боргу у сумі 19 000 грн. 00 коп. за договором поставки сільськогосподарської продукції. (а.с.83-85)

03.05.2012 р. відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому, він визнає за собою заборгованість за поставлений товар, але не згоден з нарахованою сумою пені, оскільки позивачем порушені умови договору стосовно надання необхідних документів для сертифікації продукції, крім того відповідач просив місцевий суд розстрочити виконання рішення суду ( а.с. 97-98).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.05.2012р.(повний текст підписано суддею Людоговською В.В. 15.05.2012р.) припинено провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 19000,00 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 242 551 грн. 50 коп. боргу, 11405 грн. 16 коп. пені, в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 5 659 грн. 15 коп. (а.с. 111-112).

Зазначене рішення мотивоване тим, що в порушення умов договору та норм права відповідач розрахувався з позивачем частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка складає 242 551 грн. 50 коп. і визнається відповідачем. Стягуючи з відповідача пеню, господарський суд виходив з того, що відповідно до п.5.3. договору у випадку прострочення оплати вартості товару відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення та з посиланням на норми права.

Частково не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, у розмірі 11 405 грн. 16 коп. скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні зазначеній частині позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник навів такі ж саме доводи, що були вказані ним у відзиві на позов та зазначив, що місцевий суд не з'ясував, чи було позивачем належним чином виконано умови договору та вимоги чинного законодавства, щодо порядку передачі товару та підтвердження його якості.

07.06.2012р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду вказану скаргу було повернуто скаржнику на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України.

14.06.2012р. позивач надав суду відзив на апеляційної скарги, в якому зазначив, що з вимогою відповідача викладеною у апеляційній скарзі він не погоджується, крім того позивач у відзиві зазначив, що відповідач мав час та право подати зустрічний позов, до позивача, але він своїм правом не скористався.

22.06.2012р. скаржник повторно звернувся з апеляційною скаргою до господарського суду Херсонської області, з тією же вимогою.

26.07.2012 р. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.09.2012 р. о 10:30 год., про що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи і колегія суддів, прийняла рішення про розгляд справи за їх відсутністю.

У зв'язку з нез'явленням сторін фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалась, але вівся протокол судового засідання .

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу, дослідивши обставини справи і наявні ній докази , а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем - Приватним підприємством "Дніпро-А-Агро" (постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" (покупець) укладено договір поставки №1/11-08 від 11.08.2011 р. (далі -договір) з додатковою угодою та специфікацію до нього, за умовами якого позивач зобов'язується поставити продукцію, а відповідач прийняти та оплатити її на умовах договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав умови договору поставивши відповідачу продукцію на загальну суму 310 002 грн. 58 коп., що підтверджується видатковими накладними, підписаними обома сторонами за період з 24.08.2011 р. по 29.09.2011 р., актами приймання продукції, податковими накладними, довіреностями відповідача.

Відповідач, як зазначалось вище , на час звернення позивача до суду з позовом, розрахувався за поставлену продукцію лише частково і мав заборгованість в сумі 271 551 грн. 50 коп. що підтверджується виписками з банківських рахунків та актом звірки взаєморозрахунків від 24.10.2011 р., підписаним обома сторонами та визнається відповідачем.

Враховуючи викладене та той факт, що відповідач після порушення провадження у справі частково розрахувався по вказаній заборгованості сплативши 19 000 грн. 00 коп., колегія суддів дійшла висновку то місцевий суд обґрунтовано, припинив провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 19 000 грн. 00 коп. .

Водночас обґрунтовано стягуючи решту заборгованості місцевий суд помилково стягнув з відповідача лише 242 551 грн. 50 коп. тоді як заборгованість на час ухвалення місцевим судом рішення дорівнювала 252551, 50 грн. (271 551 грн. 50 коп.-19 000 грн.)

Приймаючи до уваги що суд апеляційної інстанції згідно ст. 101 ГПК України переглядає справу повторно і незважаючи на те, що позивач не оспорив рішення в цієї частині, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення в цієї частині стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 252551, 50 грн., а не 242 551,50 грн. як зазначено в рішенні.

Відповідач у скарзі заперечує проти нарахованої позивачем та стягнутої місцевим судом пені та вважає, що позивачем порушені умови договору стосовно надання необхідних документів для сертифікації продукції, а тому підстави для нарахування та стягнення пені відсутні.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідач приймаючи від позивача продукцію будь -яких претензій або заперечень, в тому числі щодо ненадання необхідних документів, до останнього не мав, що підтверджується підписанням видаткових накладних та актів приймання продукції обома сторонами без будь-яких зауважень, а відтак доводи скаржника відносно порушення позивачем умов договору не можуть прийматись до уваги суду.

Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи документам та перевіряючи рішення господарського суду, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати вартості товару відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню, у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Ст. 3 вищевказаного Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

Колегією суддів апеляційної інстанції за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі „Законодавство" було перевірено розрахунок пені наданий позивачем та встановлено, що він є вірним, а відтак доводи скаржника не приймаються судом до уваги.

При цьому колегія суддів враховує, що відповідач сплатив частину заборгованості вже після звернення позивача до суду з позовом , а відтак пеня обґрунтовано розрахована позивачем з суми 271 551 грн. 50 коп.

З огляду на викладене судова колегія, дійшла до висновку, що місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам і вмотивовано задовольнив вимогу позивача про стягнення пені у визначеному позивачем розмірі.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування, у зазначеній частині судового рішення.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" на рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.2012 р. у справі №5024/405/2012 - залишити без задоволення .

2) Рішення господарського суду Херсонської області від 03.05.2012 р. у справі №5024/405/2012 змінити виклавши його резолютивну частину в наступній редакції.

„1. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 19 000 грн. припинити.

2. Позов ПП "Дніпро-А-Агро" до ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон", з урахуванням заяви про зменшення суми позову, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Плодоовочевий комбінат „Херсон"" на користь приватного підприємства "Дніпро-А-Агро"

-252551 (двісті п'ятдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 50 коп. - боргу ;

-11405 (одинадцять тисяч чотириста п'ять) грн. 16 коп. - пені;

-5659 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 15 коп. витрат по сплаті судового збору".

3)Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати наказ відповідно до резолютивної частини цієї постанови з зазначенням в ньому всіх необхідних реквізитів.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України .

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.09.2012 р.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В. М.

Шевченко В. В.