Ухвала

від 21.09.2012 по справі 5011-48/3962-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

21.09.2012 № 5011-48/3962-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Алданової С.О.

розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу Прокурора Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі:

1) Головного управління охорони здоров'я

виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

2) Дитячої клінічної лікарні № 4 Солом'янського

району м.Києва

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 25.04.2012р.

у справі № 5011-48/3962-2012 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю "Дари моря"(позивач)

до Дитячої клінічної лікарні №4 Солом'янського району

м.Києва (відповідач)

про визнання договору частково недійсним

представники сторін не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2012р. для розгляду справи № 5011-48/3962-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Алданова С.О.

Рішенням Господарського суду м. Києва вiд 25.04.2012 р. у справі №5011-48/3962-2012 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним пункт 6 додатку № 1 до договору № 449 про передачу в оренду нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності м.Києва, укладеного 29.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дари моря" та Дитячою клінічною лікарнею № 4 Солом'янського району м. Києва в частині перевищення розміру орендної плати понад 35, 00 грн. за 1 кв.м. з ПДВ.

Стягнуто з Дитячої клінічної лікарні № 4 Солом'янського району м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари моря" судовий збір у розмірі 1 073,00 грн.

Вказане рішення не було оскаржене сторонами до апеляційної або касаційної інстанції та набрало законної сили.

Не погоджуючись iз вказаним рішенням суду, 23.07.2012 року прокурор Солом'янського району м.Києва звернувся до Київського апеляцiйного господарського суду з апеляційною скаргою, в якiй просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва вiд 25.04.2012р. у справі № 5011-48/3962-2012 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2012р. відмовлено прокурору Солом'янського району м. Києва у прийнятті апеляційної скарги на рішення Господарського суду м.Києва від 25.04.2012р. у справі № 5011-48/3962-2012 на підставі п.1 ст.97, ст. 98 ГПК України, у зв'язку з тим, що останнім не було надано доказів порушення інтересів держави і не зазначено в чому саме вони порушуються.

11.09.2012р. прокурором повторно подано апеляційну скаргу (відповідно до відбитку поштового штампеля на доданому до апеляційної скарги конверті), в якій викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши матеріали справи, повторно подану прокурором Солом'янського району м.Києва апеляційну скаргу та проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дари моря" відноситься до підприємств приватної форми власності, а Дитяча клінічна лікарня №4 Солом'янського району м. Києва до установ комунальної форми власності.

Частиною 1 ст. 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

В рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р. N 3-рп/99 зазначається, що для вирішення справи суттєвим вбачається з'ясування поняття "інтереси держави". У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

«Під органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до частини 6 пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", відповідно до визначеної законом компетенції прокурор вправі подати апеляційну, касаційну скарги лише у справах зі спорів, що стосуються інтересів держави, громадянина, в тому числі у справах про банкрутство, що стосуються інтересів держави або громадянина. У разі подання прокурором апеляційної або касаційної скарги у справах інших категорій господарський суд повинен повернути її на підставі відповідно пункту 1 частини першої статті 97 або пункту 1 частини першої статті 111-3 ГПК і винести з цього приводу ухвалу.

Подаючи повторно апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Головного управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Дитячої клінічної лікарні № 4 Солом'янського району м. Києва, прокурор Солом'янського району м.Києва посилається на те, що «неналежне виконання зобов'язань порушує інтереси держави, спричиняє шкоду економічним інтересам держави і може завдати істотної шкоди».

Колегія суддів констатує, що предметом позову у даній справі є визнання договору частково недійсним, а не виконання господарських зобов'язань чи їх неналежне виконання.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що прокурором Солом'янського району м.Києва не надано доказів порушення інтересів держави та не обґрунтовано в чому саме вони порушуються.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення не було оскаржене сторонами до апеляційної або касаційної інстанції та набрало законної сили 07.05.2012р.

В тексті апеляційної скарги прокурором заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду від 25.04.2012р. у даній справі з посиланням на те, що представник прокуратури участі у справі не приймав, а ознайомився з матеріалами лише 13.07.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, що прокурору Солом'янського району м.Києва лише 13.07.2012р. стало відомо про прийняте рішення у даній справі, а не значно раніше, оскільки, як свідчить заява прокурора від 10.07.2012р. №673/6724 вх.12 на адресу Господарського суду м.Києва (а.с.109), прокуратурою ще станом на 10.07.2012р. проводилась перевірка за зверненням начальника Головного управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави.

Отже, прокурором не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у своєму клопотанні.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд також відмовляє прокурору Солом'янського району м.Києва у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва вiд 25.04.2012 року у справі №5011-48/3962-2012, яке набрало законної сили 07.05.2012р.

Частиною другою статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Враховуючи викладене та керуючись п.п. 1, 4 ст.97, ст.98 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити прокурору Солом'янського району м.Києва у поновленні строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м.Києва вiд 25.04.2012р. у справі № 5011-48/3962-2012.

2. Апеляційну скаргу прокурора Солом'янського району м. Києва на рішення Господарського суду м.Києва від 25.04.2012р. у справі № 5011-48/3962-2012 з доданими до неї документами повернути без розгляду.

3. Копію ухвали апеляційного господарського суду надіслати сторонам у справі.

4. Матеріали справи № 5011-48/3962-2012 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді

Остапенко О.М.

Алданова С.О.