Постанова

від 25.09.2012 по справі 5023/2894/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 року Справа № 5023/2894/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Плужник О.В.

при секретарі - Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -Побийвовк Л.О. дов. № 2 від 28.08.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Ай Пі Сістемс», м. Харків (вх. № 2523 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 17 липня 2012 року по справі № 5023/2894/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Укртранстелеком", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Ай Пі Сістемс", м. Харків

про стягнення 62883,50 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 62000 грн. основного боргу, 248 грн. три відсотки річних, 635,50 грн. пені за договором № 01/04/2010 про надання послуг та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 липня 2012 року (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Ай Пі Сістемс»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Укртранстелеком»62000 грн. боргу, 248 грн. три відсотки річних, 635,50 грн. пені, 1610 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з даним рішенням не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17 липня 2012 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Позивач, в судове засідання суду апеляційної інстанції 18 вересня 2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржене рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи, за якими встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Укртранстелеком»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Ай Пі Сістемс»було укладено договір про надання послуг № 01/04/2010 від 1 квітня 2010 року (аркуші справи 13-21).

Зміст основного договору відповідає приписам статті 901 Цивільного кодексу України відповідно до якої, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов договору, виконавець (позивач по справі) надає замовнику (відповідач по справі), а замовник замовляє для власних потреб, приймає та оплачує послуги, а саме послуги з постійного доступу до інтернету та пропуску інтернет трафіку (пункт 2.1 договору).

У відповідності з пунктом 7.1 договору замовлення виду послуг та розмір їх щомісячної вартості уточнюються в додатках до договору, узгоджених і підписаних сторонами (пункт 7.1 договору), які відповідно до пунктів 1.3, 12.5 договору є невід'ємною його частиною, складають єдиний з договором документ.

Пунктом 8 договору сторони погодили умови оплати наданих виконавцем послуг.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивачем належним чином виконувались умови договору, щомісячно надавався необхідний обсяг послуг, обумовлених сторонами, які зазначаються у додатках до вказаного договору.

Матеріали справи свідчать про те, що у квітні 2012 року відповідач отримав такі види послуг:

- послуга віртуального ІР - з'єднання в м. Харків (Харків-Луганськ-Сімферополь) згідно додатку до договору № 9 від 01.06.2011 року на суму у розмірі - 4000 грн.;

- послуга з постійного доступу до Інтернет та пропуску Інтернет трафіку на швидкості 1000 Мб/с за адресою: м. Харків, вул. Тобольська, 42, згідно додатку договору №10 від 01.10.2011 року на суму розмірі 18000 грн.,

- послуга з постійного доступу до Інтернет та пропуску Інтернет трафіку на швидкості 1500 Мб/с (Український сегмент) за адресою: м. Харків, вул. Тобольська, 42, згідно додатку до договору №11 від 01.11.2011 року на суму розмірі 9000 грн.

Таким чином, господарський суд дійшов вірного висновку про те, що сума наданих послуг за квітень 2012 року складає 31000 грн. Аналогічною вартістю послуг відповідач користувався і у травні 2012 року.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що згідно з умовами договору зобов'язання щодо оплати за цим договором, передбачені пунктом 5.2.2, повинні бути виконані у строк, що передбачений договором.

У пункті 8.2 договору передбачено, що оплата щомісячної вартості послуг здійснюється замовником до 10 числа поточного місяця, в якому надаються послуги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було надіслано копії рахунків для оплати та акти приймання послуг відповідачу у строк, визначений договором.

Пунктом 4.3.2 договору обумовлено, що у випадку, якщо замовник не підписав акт приймання послуги по підключенню та/або акт приймання послуг і не представив виконавцю і письмовому вигляді мотивовану відмову від їхнього підписання протягом 5 (п'яти) робочих днів із дня отримання таких актів, послуга підключенню вважається прийнятою замовником на день підписання таких актів виконавцем.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань, відповідно вищевказаного договору та додаткових угод до нього, відповідач не здійснив оплату за квітень та травень 2012 року.

Вирішуючи даний спір колегія суддів опирається на такі норми законодавства.

Діючим Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ці умови знайшли відображення у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

В силу приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наведені в сукупності вищевказані обставини дають підстави колегії суддів погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 62000 грн. обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи докази, не спростовані відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Слід зазначити, що позивач також просив суд стягнути з відповідача 248 грн. три відсотки річних та 635,50 грн. пені.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.5.1 договору обумовлено, що у випадку несвоєчасної оплати замовником рахунків виконавця, виконавець вправі стягнути з замовника пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Колегія суддів, погоджується з судом першої інстанції, який цілком правомірно зробив висновок про задоволення вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних у сумі 248 грн. та 2528,86 грн. пені, оскільки вони нараховані відповідно до умов договору та підтверджуються наданим позивачем розрахунком.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів не може прийняти доводи відповідача щодо зупинення надання йому послуг позивачем, так як відповідачем не доведено належними та допустимими доказами направлення позивачу листа № 28/01-2012 від 28 січня 2012 року. Крім того, здійснення відповідачем пошуку нового постачальника послуг та переключення зовнішніх каналів не може служити доказом невиконання або неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань, які повинні бути оплачені відповідачем.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 17 липня 2012 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Ай Пі Сістемс", м.Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17 липня 2012 року по справі №5023/2894/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 24 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Плужник О.В.