Постанова

від 21.09.2012 по справі 2а/1270/5462/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Коршиков С.К.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2012 року справа №2а/1270/5462/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року по справі № 2а/1270/5462/2012 за позовом Приватного підприємства «Луганський завод сільськогосподарських деталей» до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000192360 від 18.04.2012 року, № 0000202360 від 18.04.2012 року, № 0000212360 від 18.04.2012 року, № 0000662310 від 06.07.2012 року, № 0000682310 від 06.07.2012 року, № 0000672310 від 06.07.2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 16.07.2012 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000192360 від 18.04.2012 року, № 0000202360 від 18.04.2012 року, № 0000212360 від 18.04.2012 року, № 0000662310 від 06.07.2012 року, № 0000682310 від 06.07.2012 року, № 0000672310 від 06.07.2012 року. В обґрунтування позову зазначено, що податковий орган при проведенні перевірки та під час складання акту не надав належної оцінки документам первинного бухгалтерського та податкового обліку, що йому було надано під час перевірки, підставою для висновків, викладених у акті, була податкова інформація, отримана відповідачем з актів перевірок контрагентів позивача. Позивач зазначив, що висновки відповідача про визнання нікчемними правочинів, укладених підприємством з контрагентами, не обґрунтоввані, згідно акту, під час проведення перевірок контрагентів, контролюючими органами не досліджувались їх господарські відносини з підприємством.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби від 14 березня 2012 року за № 455 «Про призначення позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Луганський завод сільськогосподарських деталей», код за ЄДРПОУ 31719135, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року».

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000192360 від 18.04.2012 року, № 0000202360 від 18.04.2012 року, № 0000212360 від 18.04.2012 року, № 0000662310 від 06.07.2012 року, № 0000682310 від 06.07.2012 року, № 0000672310 від 06.07.2012 року

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при проведенні перевірки податковим органом було встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини із контрагентами, які відповідно до податкової інформації мають ознаки сумнівності. Крім того апелянт зазначив, що виходячи з положень п. 3 підрозділу ІV Розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Таким чином, у зв'язку із набранням чинності розділу ІІІ ПК України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за результатами господарської діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне підприємство «Луганський завод сільськогосподарських деталей», відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 322052, серії АОО, зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.10.2001, ідентифікаційний код 31719135, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 13821200000001115. Згідно довідки про взяття на облік платника податків, 30.10.2001 року позивача було взято на облік відповідачем у якості платника податків за № 6048. Відповідно до Свідоцтва № 17303459 від 02.11.2001 року про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивач зареєстрований платником податку на додану вартість за № 317191312369.

Відповідач - Ленінська міжрайонна Державна податкова інспекція у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах виконує повноваження, надані Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі направлення, виданого відповідно до наказу № 455 від 14.03.2012 року за № 455 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства за результатами сільськогосподарських деталей» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, за результатами якої 23.03.2012 року кладено акт № 2/23/31719135.

Зазначеним актом встановлено порушенняч позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п. 22.4 ст. 22, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.1, п.п. 8.3.2 п. 8.3, п.п. 8.4.1, п.п. 8.4.2 п. 8.4 ст.8 Закона України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 року, результатом чого було занижено податок на прибуток у розмірі 11884,00 грн., та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 219282,00 грн.;

- п. 135.1, п. 135.2, п.п. 135.4.1, п.135.4, п.п. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.8.5, п. 138.8, п.п.138.10.2, п.п. 138.10.6, п. 138.10 ст. 138; п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139; п. 144.1 ст.144; п.п. 145.1.5 п. 145.1 ст. 145; п.146.1, п. 146.4, п. 146.5, п. 146.12 ст. 146; п. 150.1 ст. 150 пункту 3 підрозділу ІV Розділу ХХ перехідних положень ПК України, результатом чого було занижено податок на прибуток у сумі 4097,00 грн.;

- п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, абз. «б» п.п. 7.7.7 п. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, результатом чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 91675,00 грн.;

- перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за травень 2009 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 435,00 грн., у декларації за січень 2010 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 30754,00 грн., за лютий 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 1418,00 грн., однак остаточні висновки буде зроблено за результатами проведення додаткових заходів;

- п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2, абз. «б» п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, п. 200.1, п. 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України, результатом чого було завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року у сумі 921,00 грн., за червень 2010 року у сумі 8334,00 грн., за жовтень 2010 року у сумі 5394,00 грн., за травень 2011 року у сумі 196,00 грн., за серпень 2011 року - 1466,00 грн.

- п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, абз. «б» п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, п.п. 14.1.181 п. 14, п. 198.3, п. 200.1 ст. 200 ПК України, результатом чого було завищено суму від'ємного значення у розмірі 24229,00 гривень.

На підставі акту перевірки податковим органом приняті податкові повідомлення рішення: від 18.04.2012 року № 0000192360, № 0000202360, № 0000212360,

від 06.07.2012 року № 0000662310, № 0000682310, № 0000672310, якими було збільшено суму грошового зобов'язання позивача.

Щодо контрагентів позивача, зазначених в акті перевірки, судом першої та апеляційної інстанції встановілено наступне.

Згідно доданих до матеріалів справи актів перевірки ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» від 30.12.2011 року за № 1045/23/34202109, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» від 11.11.2011 року за № 803/23-35554567 та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» від 10.02.2012 року за № 310/236-36713483 вбачається, що у зазначених актах перевірок жодного посилання на первинні документи, докази витребовування будь-яких документів або складання актів відмови у наданні документів відсутні, а відносно ПП «Луганський завод сільськогосподарських деталей» зовсім відсутні будь-які відомості.

Тобто, під час проведення перевірок зазначених контрагентів їх господарські правовідносини з ПП «Луганський завод сільськогосподарських деталей» зовсім не досліджувалися, зустрічні звірки не проводилися, будь-які документи по таким правовідносинам не витребовувалися.

Крім того, згідно доданої до матеріалів справи копії постанови Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/1874/2012 за позовом ТОВ «Транс Агентство Сервіс» до Алчевської об'єднаної ДПІ Луганської області визнано протиправним та скасовано накази податкового органу № 41 від 12.01.2012 року, № 63 від 18.01.2012 року та № 184 від 13.02.2012 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та визнано дії відповідача щодо проведення позапланових невиїзних документальних перевірок, за результатами яких складено акти № 310/236-36713483 від 10.02.2012 року та № 345/236-36713483 від 14.02.2012 року протиправними. Зазначене рішення набрало законної сили.

Крім того, відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року по адміністративній справі № 2а-10972/11/1270 за позовом ТОВ «Лугпромстройтехмонтаж» до Ленінської міжрайонної ДПІ у м.Луганську визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м.Луганську щодо проведення перевірки та складання акту № 803/23-35554567 від 11.11.2011 року. Зазначене рішення набрало законної сили.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені докази (акти перевірок, та отримана на їх підставі податкова інформація, на які посилається відповідач) судом до уваги не приймається, з чим погоджується колегія суддів.

Далі колегія суддів зазначає, що статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ, - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; а фінансова звітність, - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Далі, відповідно до ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, тощо.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, доказами здійснення господарських операцій, та відтак і господарських відносин суб'єкта господарської діяльності є первинні бухгалтерські документи, складені ним відповідно до діючого законодавства, і якими підтверджується податкова звітність.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що господарські відносини позивача з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» підтверджуються Рахунком-фактурою № УП - 271 від 19 березня 2009 року, видатковою накладною № УП - 119 - 03 від 19.03.2009 року, податковою накладною від 19.03.2009 року № 119-03, платіжним документом від 20.03.2009 року, згідно до якого контрагент отримав 54374,86 грн. за придбані у нього позивачем плиту дорожню (аеродромну), пісок та щебінь; Рахунком-фактурою № УП-1175 від 23.09.2009 року, видатковою накладною № УП-275-09 від 28.09.2009 року, податковою накладною від 28.09.2009 року № 275-09, платіжним документом від 28.09.2009 року, відповідно до якого позивач сплатив 39999,84 грн. за придбаний контейнер металевий; Рахунком-фактурою № УП-1329 від 19.10.2009 року, видатковою накладною № УП-133-10 від 19.10.2009, податковою накладною від 19.10.2009, платіжним документом, відповідно до якого позивач 19.10.2009 року сплатив за придбані станції охолодження рідини СОЖ-100 150000,00 грн.; Рахунком-фактурою № УП-820 від 28.05.2010 року, видатковою накладною № 310501/1 від 31.05.2010 року, податковою накладною від 28.05.2010 року № 280513, платіжним документом, відповідно до якого позивач 28.05.2010 року сплатив за придбаний Круг 22. Ст. 45 60112,00 грн.; Рахунком-фактурою № УП-19081011 від 19.08.2010 року, видатковою накладною від 19.08.2010 року № УП-190810014, податковою накладною № 19081014 від 19.08.2010 року, платіжним документом, відповідно до якого позивач сплатив за придбаний круг 22. ст. 50Г 138750,00 грн., сертифікатом якості № 2238-С від 31.08.2009; Рахунком-фактурою № УП-27091016 від 27.09.2010 року, видатковою накладною № УП-270910025 від 27.09.2010 року, податковою накладною від 27.09.2010 року № 27091024, платіжним документом, відповідно до якого позивач сплатив 27.09.2010 60000,00 грн. за придбані керистори ТБИ 253-1250-16-765 та конденсатори КЄППВ-1/315,5/1.

Факт транспортування зазначених товарів позивачу підтверджується подорожніми листами від 19.03.2009 року № 647828; № 4 від 28.09.2009 року; від 19.10.2009 року № 6; № 5 від 31.05.2010 року; № 6 від 19.08.2010 року.

Відповідно до технічного паспорту АІС № 491723 та свідоцтва про реєстрацію № ХТС532000Р2060644 за ПП «Луганський завод сільськогосподарських деталей» зареєстровано бортовий вантажний автомобіль марки КАМАЗ, реєстраційний номер О7499АР, що підтверджує доводи позивача про самостійний вивіз товарів, придбаних у контрагента.

Відповідно до акту № 01-03 прийому виконаних робіт за березень місяць 2009 року на виконання договору між ТОВ «Луганськбудмонтаж» та ПП «Луганський завод сільськогосподарських деталей», було виконано роботи із устройства дорожнього покриття.

Із змісту зазначеного акту вбачається, що при виконанні цих робіт використовувались плити дорожні, розчин бетонний, тощо, тобто придбаний у контрагента товар використаний в процесі господарської діядбності позивача.

Зазначений факт придбання та використання плит дорожніх, піску та щебеню підтверджується також актом списання № СпТ-/СТРОЙ від 31.03.2009 року у сумі 54776, 42 грн., що відповідає сумі зазначеній у платіжному документі.

Відповідно до договору від 20.09.2010 року за № 20/09 , укладеного між позивачем та ПП «Тед», останній виконав ремонт теристорного перетворювача ТПЧ 100-8. Згідно до акту прийому-здачі робіт від 29.09.2010 року до договору ремонту, при ремонті використовувались теристори та конденсатори, що підтверджує факт використання у господарській діяльності придбаних у контрагента теристорів та конденсаторів.

Відповідно до Інвентаризаційного опису № 1 основних засобів від 11.07.2012 року на час проведення інвентаризації на підприємстві у наявності знаходяться станція охолодження рідини СОЖ - 100, система оборотної води ливарного цеху та контейнер металевий, загальною вартістю 238989,53 грн., та вони використовуються у господарській діяльності позивача.

Крім того, згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року по адміністративній справі № 2а-8330/11/1270 за позовом ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії визнано неправомірними дії Ленінської міжрайонної ДПІ у м.Луганську щодо неприйняття поданих ПП «Виробничо-комерційна фірма «Урпромснаб» податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року та за березень 2011 року, які було подано 21.04.2011 року та зобов'язано прийняти вказані декларації. Цим же судовим рішенням було встановлено, що ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб» зареєстрована у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 14.02.2006 за № 13821020000007798, є платником податків та зборів і перебуває на обліку Ленінської МДПІ у м. Луганську за № 255. Зазначене рішення набрало законної сили.

Таким чином, на час здійснення у 2009-2010 роках господарських операцій між позивачем та ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб», остання була зареєстрована у якості юридичної особи, перебувала на обліку відповідача, та була зареєстрована у якості платника податку на додану вартість, подавала декларації із зазначеного податку .

Колегія суддів зазначає, що позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, що допустив його контрагент.

Відсутність будь-яких документів у контрагента не може бути підставою не прийняття до уваги бухгалтерськіх, податкових чи будь-яких інших документів, що підтверджують господарські відносини позивача з його контрагентом.

Таким чином встановлено, що між ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ПП «Луганський завод сільськогосподарських деталей» у період 2009-2010 роках було укладено декілька усних правочинів, на виконання яких одна сторона здійснила (сплатила товар та здійснила його транспортування) дію а друга підтвердила її здійснення, зокрема прийняла виконання (отримала гроші за товар), що у повній мірі підтверджено первинними бухгалтерськими та податковими документами, наданими позивачем.

Далі, між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» 01.04.2011 року було укладено договір надання послуг за № 47, відповідно до якого контрагент зобов'язався виконати роботи із виготовлення та монтажу системи оборотної води ливарного цеху, а позивач - прийняти та своєчасно оплатити роботу.

Відповідно до акту прийому виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року, підписаного 22.04.2011 року, позивач прийняв виконану контрагентом згідно договору роботу по виготовленню та монтажу оборотної системи води ливарного цеху.

Зазначений факт підтверджується також податковою накладною № 10 від 27.04.2011 року, платіжним документом, згідно до якого позивач 27.04.2011 року сплатив ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» 95859,60 грн..

Крім того, відповідно до ліцензії № 558208 серії АВ від 30.04.2010 року, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» має право проводити роботи, пов'язані із створенням об'єктів архітектури згідно додатку. Між позивачем та контрагентом 01.07.2011 року було укладено договір надання послуг за № 85, відповідно до якого контрагент повинен надати позивачеві послуги з перевезення та плануванню ґрунту території цеху.

Згідно до акту прийому виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, підписаного 27.07.2011 року, позивач прийняв надані послуги, що також підтверджується податковою накладною від 25.07.2011 року за № 117, податковою накладною від 27.07.2011 року № 131, платіжним документом, відповідно до якого позивач 25.07.2011 року сплатив за договором 58096,00 грн., платіжним документом від 27.07.2011 року, відповідно до якого позивач сплатив за цим же договором 20000,00 грн..

Відповідно до Інвентаризаційного опису № 1 основних засобів від 11.07.2012 року, на час проведення інвентаризації, на підприємстві у наявності знаходяться станція охолодження рідини СОЖ - 100, система оборотної води ливарного цеху та контейнер металевий, загальною вартістю 238989,53 грн., та вони використовуються у виробничій діяльності позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З доданої до матеріалів справи копії постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/1597/2012 за позовом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» до Ленінської МДПІ у м.Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000152320 від 03.02.2012 року позовні вимоги задоволено у повному обсягу. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 3555467) зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради 16.11.2007 року, 19.11.2007 року взято на податковий облік за № 1584 та 01.06.2012 року зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво № 1003000076. Зазначене рішення набрало законної сили,

Таким чином, судом встановлено, що у період 2009-2011 роках, на час здійснення господарських операцій з ПП «Луганський завод сільськогосподарських деталей», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було зареєстроване у якості юридичної особи та платника податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року по адміністративній справі № 2а-10972/11/1270 за позовом ТОВ «Лугпромстройтехмонтаж» до Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську встановлено, що податковим органом не надано доказів та документального обґрунтування того, що всі угоди вчинені позивачем за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року є нікчемними внаслідок неможливості здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупця.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/1597/2012 за позовом ТОВ «Лугпромстройтехмонтаж» до Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську встановлено, що акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.12.2011 року за № 992/23-35554567 ґрунтується лише на припущеннях щодо фіктивності (нікчемності) договорів за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, не підкріплені належними доказами чи рішеннями судів про визнання їх такими.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що між позивачем та його контрагентом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» мали місце господарські відносини із надання послуг та виконання будівельних робіт.

Далі, господарські відносини між позивачем та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» підтверджуються Рахунком-фактурою № ТРА-101500 від 04.04.2011 року, видатковою накладною № ТРА-100559 від 05.04.2011 року, податковою накладною від 04.04.2011 року № 100626, розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 04.04.2011 року № 100626 від 12.04.2011 року, платіжним документом від 04.04.2011 року, за яким позивачем сплачено 8650,00 грн..

Апелянтом не надано доказів та не доведено обставин, що угоди, укладені позивачем є нікчемними. Більш того, встановлення факту недійсності, у тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Зазначена правова позиція наведена у листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року.

Посилання апелянта на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, як на доказ відсутності фактичного здійснення господарської операції, колегія судів вважає безпідставним та необґрунтованим, виходячи із наступного.

Товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги.

Позивач довів, що він не користувавсь автотранспортними послугами перевізників, а використовував для зазначений цілей належний йому на праві власності вантажний автомобіль, самостійно здійснюючи транспортування товару від постачальників, про що свідчать подорожні листи, як зазначалося вище.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем невірно застосовано положення та вимоги ст. 150 та пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Предметом спору в даній адміністративній справі є правове питання, яке від'ємне значення об'єкту оподаткування, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України включається до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року - від'ємне значення, отримане платником податку за результатами діяльності у І кварталі 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2009-2010 років, чи також і від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх років, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності із пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При вирішенні спірного питання, суд, насамперед, вважає за необхідне зазначити, що у відповідності із пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України норми розділу III Податкового кодексу України застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У І кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 1 січня 2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням І кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами І календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі і витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базується на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втратив чинність.

Одночасно п.150.1 статті 150 Кодексу передбачає, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01 січня 2011 pоку, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем безпідставно було зазначене порушення податкового законодавства та визначено заниження податку на прибуток, і відтак, позивач правомірно включив у податкову звітність за 2,3 квартал 2011 року від'ємне значення з податку на прибуток за І квартал 2011 року, що виникло у зв'язку з віднесенням від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 01 січня 2011 року.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ленінською міжрайонною Державною податковою інспекцією у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби по даній справі не доведено правомірності винесення податкових повідомлень - рішень № 0000192360 від 18.04.2012 року, № 0000202360 від 18.04.2012 року, № 0000212360 від 18.04.2012 року, № 0000662310 від 06.07.2012 року, № 0000682310 від 06.07.2012 року, № 0000672310 від 06.07.2012 року.

Проте, суд першої інстанції неправомірно вийшов за межі позовних вимог позивача та визнав протиправним та скасував наказ Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби від 14 березня 2012 року за № 455 «Про призначення позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Луганський завод сільськогосподарських деталей», код за ЄДРПОУ 31719135, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року», з чим не погоджується колегія суддів.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначає, що зі змісту зазначеного наказу вбачається, що його видано відповідно до положень п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 78.5.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Проте далі в оскаржуваній постанові суд першої інстанції приходить до протилежної думки та зазначає, що відповідачем безпідставно, в порушення діючого податкового законодавства, за відсутності підстав та умов, передбачених законом, було прийнято рішення, оформлене наказом № 455 від 14.03.2012 року, про призначення позапланової виїзної перевірки позивача, і, відповідно зазначений наказ незаконний та такий, що підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається та проти цього не заперечував позивач, що копія наказу від 14.03.2012 року № 455 разом з направленням про проведення перевірки було вручено директору ПП «Луганський завод сільськогосподарських деталей», посадові особи податкового органу були допущені до перевірки та провели її у зазначені в наказі та направленні терміни, в результаті чого був складений акт перевірки.

Колегія суддів зазначає, що оскарження наказу про проведення перевірки, після допуску позивачем посадових осіб відповідача до проведення перевірки, не має сенсу. Позивач взагалі з такими позовними вимогами до суду не звертався, а тому суд безпідставно вийшов за межі адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції належить зміні в частині скасування наказу перевірки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року по справі № 2а/1270/5462/2012 задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року по справі № 2а/1270/5462/2012 змінити.

Виключити абзац другий резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року по справі № 2а/1270/5462/2012.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін