Рішення

від 20.09.2012 по справі 2-465/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/0590/7672/2012 Головуючий в 1 інстанції Заборський В.О.

Категорія 20 Доповідач Пономарьова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Кіянової С.В., Соломахи Л.І.,

при секретарі Забавіній М.О.,

за участю

представника позивача Бережної Я.С.,

відповідача ОСОБА_2,

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку, Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2012 року по цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Кара-Маз» до ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку, Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, Державна податкова інспекція в Будьоннівському районі м. Донецька, Донецьке обласне відділення Фонду захисту інвалідів, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, - про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту про проведені прилюдні торги, свідоцтва про право власності, застосування наслідків недійсності правочинів, -

в с т а н о в и в :

16 грудня 2011 року позивач звернувся до відповідачів з вказаним позовом, який в подальшому уточнив, і зазначав, що 2 лютого 2001 року Приватне підприємство «Кара-Маз» (далі ПП «Кара-Маз») придбало нерухоме майно, а саме: будівлю магазина загальною площею 192,9 кв.м., будівлю магазину загальною площею 201,7 кв.м., пункт прийому посуду загальною площею 91,3 кв.м., огорожу, ворота, замощення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. В період з 2001 року по 2008 рік за власні кошти позивач самочинно збудував: будівлю м'ясного цеху, естакаду, дві холодильні камери, будівлю кафе, дві надбудови, три ганки, сторожку, площадку, будівлю складу, адміністративну будівлю, туалет, ворота № 2, замощення, внаслідок чого загальна площа самочинного будівництва склала 1052,40 кв.м.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13 травня 2008 року за ПП «Кара-Маз» визнано право власності на вищезазначене майно, загальною площею 1052,40 кв.м., а 25 липня 2008 року право власності зареєстровано в КП «БТІ м.Донецька».

За зверненням прокуратури Донецької області постановою Вищого Господарського суду України від 19 жовтня 2010 року рішення господарського суду Донецької області від 13 травня 2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд і рішенням господарського суду Донецької області від 22 грудня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП «Кара-Маз» про визнання права власності на нерухоме майно загальною площею 1052,40 кв.м.

4 жовтня 2007 року між ПП «Кара-Маз» та Закритим Акціонерним Товариством ««Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ТОВ «АК ПІБ) укладено кредитний договір на суму 650000,00 грн., по якому у позивача перед банком виникла заборгованість і постановами господарського суду Донецьк області від 23 липня 2009 року та 18 лютого 2010 року з ПП «Кара-Маз» на користь ПАТ «АК ПІБ» стягнуто 618929,17 грн.

2 грудня 2009 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку (далі-ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька) відкрито виконавче провадження по стягненню з ПП «Кара-Маз» на користь ПАТ «АК ПІБ» заборгованості у сумі 403964,88 грн. і 26 січня 2011 року описано та накладено арешт на нерухоме майно ПП «Кара-Маз».

20 лютого 2011 року ПП «Кара-Маз» отримало листа, яким повідомлено, що згідно експертної оцінки, проведеної ПП «Автоексперт» вартість нерухомого майна ПП «Кара-Маз» складає 250708,10 грн., хоча відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяності - фізичної особи ОСОБА_8, проведеною з метою укладання договору застави, станом на 15 квітня 2010 року ринкова вартість цього ж майна складала 5 000 680,08 грн.

15 березня 2011 року позивачу стало відомо, що нерухоме майно ПП «Кара-Маз» реалізовано 11 березня 2011 року на прилюдних торгах, яке за 250908,00 грн. придбав ОСОБА_2

Посилаючись на норми ч. 3 ст. 215 ЦК України, позивач ставить під сумнів законність проведення прилюдних торгів. Одним із учасників прилюдних торгів був ОСОБА_9, який 26 січня 2012 року приймав участь в описі та арешті майна ПП «Мара-Маз» в якості понятого, що позивач вважає недопустимим. Початкова вартість лота становила 250708,10 грн., а продано майно за 250908,00 грн. що підтверджує відсутність реальної зацікавленості та формальному проведенні торгів. Звіт про оцінку арештованого майна позивач вважає незаконним, бо оцінка значно занижена, суб'єкт оціночної діяності здійснив оцінку нерухомого майна, а саме: будівлі м'ясного цеху літ.А-1 площею 234,7 кв.м., холодильна камера літ.А1-1 площею 38,0 кв.м., будівлі кафе літ.Б-1 площею 401,3 кв.м., будівлі складу літ.В-1 площею 91,7 кв.м., адміністративної будівлі літ.Г-1 площею 31,2 кв.м., будівлі холодильної камери літ.Е-1 площею 15,7 кв.м., сторожка літ.Д, туалет літ.Ж, ворота №2, замощення ІІ, розташованого за адресою АДРЕСА_1, які вже на той час не належали ПП «Кара-Маз» на праві власності і мали статус самочинного будівництва, і з прилюдних торгів було продане саме вказане майно, а не матеріали та обладнання, що суперечить вимогам Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Позивач просив визнати недійсними прилюдні торги, проведені 11 березня 2011 року, Акт про проведені прилюдні торги від 16 березня 2011 року, Свідоцтво про право власності на імя ОСОБА_2, видане на підставі цього Акту, та застосувати наслідки недійсності правочину - повернути у його власність майно - матеріали та обладнання тощо, які були використані в процесі створення майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2012 року позовні вимоги ПП «Кара-Маз» задоволені в повному обсязі. Визнані недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна належного ПП»Кара-Маз», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, які відбулися 11 березня 2011 року. Визнані недійсними: Протокол № 0511081 від 11 березня 2011 року проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ПП»Кара-Маз», Акт про проведені прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, затверджений начальником ВДВС Будьоннівськього РУЮ у м. Донецьку 16 березня 2011 року, складений заступником начальника відділу, Свідоцтво про належність на праві власності ОСОБА_2 майна, яке складається з будівель з господарськими побудовами та спорудами номер 1є, загальною площею 774,6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1, а саме: будівлі м'ясного цеху літ.А-1 площею 234,7 кв.м., в тому числі холодильна камера літ.А1-1 площею 38,0 кв.м., будівлі кафе літ.Б-1 площею 401,3 кв.м., будівлі складу літ.В-1 площею 91,7 кв.м., адміністративної будівлі літ.Г-1 площею 31,2 кв.м., будівлі холодильної камери літ.Е-1 площею 15,7 кв.м., сторожка літ.Д, туалет літ.Ж, ворота №2, замощення ІІ, посвідчене 16 березня 2011 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального акругу ОСОБА_10, реєстровий № 827. Застосовані наслідки недійсності правочину - повернуто у власність ПП «Кара-Маз» майно: матеріали, обладнання тощо, які було використані у процесі будівництва, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції допустив грубі порушення норм процесуального та матеріального права, прийняв позов без оплати судового збору, розглянув вимоги, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, змінив процесуальне становище учасників процесу без винесення ухвали та повідомлення про це ОСОБА_2, в порушення вимог закону дав позивачу можливість уточнювати свої позовні вимоги, внаслідок чого той змінив підстави та предмет позову, ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 213-215 ЦПК України. Суд неправильно витлумачив норми матеріального права і застосував віндикацію в порушення ч. 2 ст. 388 ЦК України.

В апеляційній скарзі відповідач ВДВС Будьоннівського РУЮ у м. Донецьку просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилався на допущенні судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права. Суд прийняв позовну заяву без сплати судового збору. В законі відсутні правові підстави, які б давали право боржнику, яким є позивач, звертатися з позовом про визнання публічних торгів недійсними і відсутні умови визнання їх такими, а містяться лише норми визнання публічних торгів такими, що не відбулися. Акт опису і арешту майна боржником не оскаржувався, треті особи вимоги щодо вказаного майна не заявляли, строки оскарження сплинули, державний виконавець правомірно вважав правовстановлюючими документами рішення господарського суду Донецької області від 13 травні 2008 року, ухвали Господарського суду Донецької області від 29 травня 2008 року № 34/73ин, від 3 липня 2008 року № 34/73 ин, рішення виконкому Будьоннівської районної в м. Донецьку ради від 21 липня 2008 року № 211/2. Копія експертної оцінки нерухомого майна направлялась боржнику і останнім не оскаржувалось, строки оскарження сплинули. Виконавча служба дотрималась всіх вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а тому рішення суду про проведення реституції між організатором прилюдних торів та покупцем є помилковим. Суд при вирішенні спору не врахував і не перевірив підстав застосування в цьому конкретному випадку положень ч. 2 ст. 388 ЦК України. Згідно з якими витребування майна власником від добросовісного набувача не допускається, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судового рішення.

В апеляційній скарзі відповідач Приватне підприємство «Нива-В.Ш.»(далі ПП «Нива-В.Ш.) просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Дії по організації та проведенню прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна проводились відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Спеціалізована організація проводила прилюдні торги за заявкою державного виконавця, до якої були надані всі необхідні документи, що підтверджували право власності на нерухоме майно. Прилюдні торги проведені у відповідності до вимог діючого законодавства, зауважень від учасників прилюдних торгів не поступало.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3, представники відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримали доводи своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити, скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_1 просила апеляційні скарги відповідачів відхилити, а рішення суду залишити без змін, як правильне та законне.

Представники третіх осіб в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток.

Апеляційний суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представників третіх осіб, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПП «Кара-Маз» про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту про проведені прилюдні торги, свідоцтва про право власності, суд першої інстанції виходив з того, що договір, предметом якого є об'єкт самочинного будівництва суперечить закону, оскільки на прилюдних торгах 11 березня 2011 року реалізоване нерухоме майно, яке на час проведення торгів мало статус самочинного будівництва, яке не є об'єктом цивільних прав і відповідно не може бути предметом цивільно-правового договору.

Цей висновок суду є правильним і відповідає вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 2 лютого 2001 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (продавець) та ПП «Кара-Маз» (покупець) укладено договір купівлі-продажу окремо стоячих будівель та споруд, які знаходились на балансі КП «Лісова пісня», розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а саме: літ.А-1 - будівля магазина загальною площею 192,9 кв.м., літ. Б-1 - будівля магазину загальною площею 201,7 кв.м., літ.В-1 - пункт прийому посуду площею 91,3 кв.м., огорожа, ворота, замощення.

06 травня 2011 року ПП «Кара-Маз» видано свідоцтво про право власності на вказане майно, а саме: окремо стоячі будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 632,6 кв.м.

Відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 22 грудня 2010 року у справі за позовом ПП «Кара-Маз» до КП «БТІ м. Донецька» про визнання права власності на нежитлові приміщення, в період з 2001 року по 2007 рік ПП «Кара-Маз» здійснена реконструкція із зміною цільового призначення придбаних об'єктів та збудовані нові об'єкти нерухомості, а саме: самовільно збудовані об'єкти літ.А1-1 прибудова до м'ясного цеху, літ.Г-1 адміністративна будівля, літ.Е-1 холодильна камера, літ.А-1 (раніше будівля магазину) реконструйоване із зміною цільового призначення під м'ясний цех, літ.Б-1(раніше будівля магазину) реконструйоване зі збільшенням габаритів та зведенням надбудов і зміною цільового призначення - під будівлю кафе, внаслідок чого загальна площа будівлі самовільно збільшена на 199,6 кв.м., літ.В-1 (раніше будівля пункту приймання посуду) самовільно реконструйована під будівлю складу, змінено цільове призначення будівлі - під кафе. Реконструкція та будівництво нових об'єктів здійснено без належно затвердженої технічної документації та без отримання необхідніх дозволів, що свідчить про самочинне будівництво. Зазначені об'єкти в експлуатацію в установленому порядку не введені.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13 травня 2008 року за ПП «Кара-Маз» визнано право власності на нежитлові приміщення, які складаються з літ. А-1 - будівля м'ясного цеху загальною площею 235,1 кв.м., а-1 - естакада загальною площею 23,3 кв.м., літ.А1-1 - холодильна камера загальною площею 83,3 кв.м., літ.Б-1 - будівля кафе загальною площею 296,1 кв.м., б - ганок загальною площею 9,9 кв.м., б1 - ганок загальною площею 6,2 кв.м., б2 - надбудова загальною площею 72,1 кв.м., б3 - надбудова загальною площею 71,9 кв.м., б4 - площадка загальною площею 19,8 кв.м., літ.В-1 - будівля складу загальною площею 105,6 кв.м., в - ганок загальною площею 1,6 кв.м., літ.Г-1 - адміністративна будівля площею 42,6 кв.м., літ.Е-1 - будівля холодильної камери загальною площею 20,3 кв.м., літ.Д - сторожка, літ.Ж - туалет, літ. №2 - ворота загальною площею 11,4 кв.м., літ.ІІ- замощення загальною площею 53,2 кв.м., а всього загальною площею 1052,40 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалами господарського суду Донецької області від 29 травня 2008 року та 3 липня 2008 року виправлені описки, допущені у позовній заяві та рішенні господарського суду Донецької області від 13 травня 2008 року, з урахуванням яких за ПП «Кара-Маз» визнано право власності на нежитлові приміщення, які складаються з літ.А-1 - будівля м'ясного цеху загальною площею 234,7 кв.м., літ.А1-1 - холодильна камера загальною площею 38,0 кв.м., літ.Б-1 - будівля кафе загальною площею 401,3 кв.м., літ.В-1 -будівля складу загальною площею 91,7 кв.м., літ.Г-1 - адміністративна будівля загальною площею 31,2 кв.м., літ.Е-1 - будівля холодильної камери загальною площею 15,7 кв.м., загальною площею 774,6 кв.м. з господарськими побудовами та спорудами: сторожка літ.Д, туалет літ.Ж, ворота літ.№2, замощення літ.ІІ, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Будьоннівської районної у м. Донецьку ради від 21 липня 2008 року за № 211/2 впорядковано нумерацію нежитлових приміщень загальною площаю 774,6 кв.м., розташованих по АДРЕСА_1 і належних ПП «Кара-Маз», присвоєно АДРЕСА_1 (на російській мові: АДРЕСА_1).

Відповдіно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП БТІ м. Донецька 25 липня 2008 року за ПП «Кара-Маз» зареєстровано право власності на будівлі з господарськими побудовами та спорудами, які розташовані за адресою : АДРЕСА_1.

19 жовтня 2010 року постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Донецької області від 13 травня 2008 року у справі за позовом ПП «Кара-Маз» до КП «БТІ м. Донецька» про визнання права власності - скасовано, справу направлено на новий розгляд до господасрького суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22 грудня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП «Кара-Маз» до КП «БТІ м. Донецька» про визнання права власності на нежитлові приміщення, які складаються з з літ.А-1 - будівля м'ясного цеху загальною площею 234,7 кв.м., літ.А1-1 - холодильна камера загальною площею 38,0 кв.м., літ.Б-1 - будівля кафе загальною площею 401,3 кв.м., літ.В-1 -будівля складу загальною площею 91,7 кв.м., літ.Г-1- адміністративна будівля загальною площею 31,2 кв.м., літ.Е-1 - будівля холодильної камери загальною площею 15,7 кв.м., загальною площею 774,6 кв.м. з господарськими побудовами та спорудами: сторожка літ.Д, туалет літ.Ж, ворота літ.№2, замощення літ.ІІ, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, оскільки ПП «Кара-Маз» здійснив реконструкцію та будівництво спірних об'єктів без письмового дозволу Донецької міської ради як власника землі та без належного проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, у позивача відсутні правовстановлюючи документи на землю, на якій знаходяться самочинно збудовані та реконструйовані об'єкти нерухомості.

На виконанні у відділі державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку з 2 грудня 2009 року знаходиться зведене виконавче провадження стосовно стягнення з «Кара-Маз» боргів на користь юридичних осіб та держави на загальну суму 403964,88 грн., в тому числі на користь Управління Пенсійного Фонду України у Будьоннівському районі м. Донецька - 17008,92 грн., Державної поданкової інспекції в Будьоннівському районі м. Донецька - 25531,4 грн., Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - 1084,59 грн., регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області - 2991,08 грн.

З метою виконання судових рішень 26 січня 2011 року проведено опис та арешт нерухомого майна ПП «Кара-Маз», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Постановою державного виконавця ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька від 28 січня 2011 року призначено експерта - суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні для оцінки майна боржника.

За висновком оцінювача вартість нерухомого майна боржника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, склала 250708,10 грн. Копія звіту про експертну оцінку арештованого нерухомого майна боржника направлялась 11 лютого 2011 року на адресу ПП «Кара-Маз», отримана ним 20 лютого 2011 року, що вбачається з позовної заяви, але у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Відповідно до п. 1.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Продаж нерухомого майна боржника здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України.

23 лютого 2011 року ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька і ПП «Нива-В.Ш» уклали договір про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна боржника - ПП «Кара-Маз».

Згідно з протоколом № 05110881 проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить ПП «Кара-Маз» від 11 березня 2011 року ОСОБА_2 придбав за 250908 грн. нерухоме майно, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, і складається з літ.А-1 - будівля м'ясного цеху загальною площею 234,7 кв.м., літ.А1-1 - холодильна камера загальною площею 38,0 кв.м., літ.Б-1 - будівля кафе загальною площею 401,3 кв.м., літ.В-1 -будівля складу загальною площею 91,7 кв.м., літ.Г-1- адміністративна будівля загальною площею 31,2 кв.м., літ.Е-1 - будівля холодильної камери загальною площею 15,7 кв.м., загальною площею 774,6 кв.м. з господарськими побудовами та спорудами: сторожка літ.Д, туалет літ.Ж, ворота літ.№2, замощення літ.ІІ.

16 березня 2011 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 видано свідоцтво, реєстровий № 827, яким посвідчено належність на праві власності ОСОБА_2 вищевказаного нерухомого майна, що раніше належало ПП «Кара-Маз» на підставі рішення господарського суду Донецької області від 13 травня 2008 року та ухвал цього ж суду від 29 травня 2008 року та 03 липня 2008 року.

Відповідно до положень ст. 376 ч.ч. 1,2 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 6 постанови № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва» право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають особи, які здійснили це будівництво. Це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів.

Суд першої інстанції встановив, що на час проведення прилюдних торгів 11 березня 2011 року скасоване рішення господарського суду Донецької області від 13 травня 2008 року, яким визнано за ПП «Кара-Маз» право власності на спірні нежитлові приміщення, загальною площею 774,6 кв.м., а рішенням господарського суду Донецької області від 22 грудня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП «Кара-Маз» до КП «БТІ м. Донецька» про визнання права власності на вказані нежитлові приміщення. Таким чином станом на 11 березня 2011 року, коли проводились прилюдні торги, об'єкт продажу на прилюдних торгах мав статус самочинного будівництва, а тому на нього не можно було звертати стягнення за виконавчими документами, у тому числі продавати його з прилюдних торгів.

За таких обставин висновок суду про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, які відбулись 11 березня 2011 року, є правильним і грунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 щодо допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права - зміну процесуального становища учасників процесу без винесення ухвали, неповідомлення про це апелянта, прийняття уточнених позовних вимог, внаслідок чого змінені підстави та предмет позову, невідповідність рішення суду вимогам ст. 213-215 ЦПК України є необгрунтованими і такими, що не впливають на правильність ухваленого рішення.

Доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що суд розглянув вимоги, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, є безпідставними.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відновин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких прав проводиться за правилами ірншого судочинства.

Згідно зі статтею 62 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, на яке звернено стягнення, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснються спеціалізованими організаціями, на підставі договору між державною виконавчою службою та спеціалізованою організацією шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на конкурсах, аукціонах (прилюдних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (з урахуванням особливостей її проведення). У зв'язку з наведеним спір про визнання недійсним прилюдних торгів, проведених спеціалізованою організацією щодо реалізації майна, на яке було накладено арешт за виконавчим документом, вирішується судом у порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги відповідача ВДВС Будьоннівського РУЮ м. Донецька про те, що боржник за законом не мав права звертатися з позовом про визнання публічних торгів недійсними і в законі відсутні умови визнання їх такими, а містяться лише норми визнання публічних торгів такими, що не відбулися не можна визнати обгрунтованими з таких підстав.

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізацією арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5.

Прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення. Власником його стає покупець, який запропонував за нього під час торгів найвищу ціну. Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів, і продавець, відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги. Визнання угоди недійсною можливе з підстав, передбачених Цивільним кодексом України за позовом боржника, учасника торгів, будь-якої особи, яку не допущено до торгів.

Доводи апеляційних скарг відповідача ОСОБА_2 та ВДВС про те, що суд прийняв позовну заяву без сплати судового збору апеляційний суд визнає такими, що не впливають на правильність судового рішення і не є підставою для його зміни або скасуванню.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування наслідків недійсності правочину, але приймаючи рішення про їх застосування не врахував вимоги ст. 216 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Суд встановив, що укладений на прилюдних торгах 11 березня 2012 року договір купівлі-продажу нерухомого майна є нікчемний, оскільки був реалізований обєкт самочинного будівництва, який не є об'єктом цивільних прав і відповідно не може бути предметом цивільно-правового договору.

Відповідно до вимг ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Таким чином суд правильно вирішив повернути ПП «Кара-Маз» матеріали та обладнання, які були використані в процесі самочинного будівництва, яке розташоване за адресою : АДРЕСА_1, але, враховуючи, що вартість цього майна не встановлена, апеляційний суд вважає можливим уточнити рішення суду першої інстанції в цій частині, зазначивши, що поверненню підлягають матеріали та обладнання використані в процесі самочинного будівництва об'єкта за адресою: АДРЕСА_1, які згідно матеріалів інвентаризації та акту про проведені прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого начальником ВДВС Будьоннівського РУЮ у м. Донецьку 16 березня 2011 року, складаються з будівлі м'ясного цеху літ.А-1 площею 234,7 кв.м., в тому числі холодильна камера літ.А1-1 площею 38,0 кв.м., будівлі кафе літ.Б-1 площею 401,3 кв.м., будівлі складу літ.В-1 площею 91,7 кв.м., адміністративної будівлі літ.Г-1 площею 31,2 кв.м., будівлі холодильної камери літ.Е-1 площею 15,7 кв.м., загальною площею 774,6 кв.м. з господарськими побудовами та спорудами: сторожка літ.Д, туалет літ.Ж, ворота №2, замощення ІІ.

Крім того, суд застосував реституцію односторонньо і не вирішив питання про повернення переможцю торгів ОСОБА_2 грошових коштів, оплачених ним за придбання майна на публічних торгах, які за рішенням суду визнані недійсними. У зв'язку з чим, апеляційний суд вважає, що підлягає стягненню з ВДВС Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку, як продавця, на користь ОСОБА_2 250908 грн.00 коп.

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_2та ВДВС Будьлннівського РУЮ м. Донецька, що суд першої інстанції неправильно витлумачив норми матеріального права і застосував віндикацію в порушення ч. 2 ст. 388 ЦК України є необгрунтованими і такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст. ст. 328, 204 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За статтею 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача (набувача, який не знав і не міг знати про придбання ним за відплатним договором майна в особи, яка не мала права його відчужувати) обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.А частина друга статті 388 ЦК України містить заборону витребування майна у добросовісного набувача, якщо це майно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто з дотриманням вимог закону при виконанні судових рішень.

У даній справі суд дійшов висновку про визнання прилюдних торгів з реалізації майна недійсними, як проведені з порушенням чинного законодавства, то особа, яка придбала це майно, а саме ОСОБА_2, не є добросовісним набувачем, у якого майно не може бути витребувано відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК.

Інші доводи, наведені в апеляційних скаргах відповідачів, апеляційний суд визнає, необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення і тому дійшов висновку про зміну рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2012 року в частині застосування наслідків недійсності правочину, а в решті вказане рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

в и р і ш и в:

Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку, Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» - частково задовольнити.

Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2012 року в частині застосування наслідків недійсності правочину - змінити.

Застосувати наслідки недійсності правочину, вчиненого при реалізації майна з прилюдних торгів 11 березня 2011 року:

- повернути у власність приватному підприємству «Кара-Маз» (юридична адреса АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 24318379) майно, а саме: матеріали та обладнання використані в процесі самочинного будівництва об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 які згідно матеріалів інвентаризації та акту про проведені прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого начальником Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку 16 березня 2011 року, складаються з будівлі м'ясного цеху літ.А-1 площею 234,7 кв.м., в тому числі холодильна камера літ.А1-1 площею 38,0 кв.м., будівлі кафе літ.Б-1 площею 401,3 кв.м., будівлі складу літ.В-1 площею 91,7 кв.м., адміністративної будівлі літ.Г-1 площею 31,2 кв.м., будівлі холодильної камери літ.Е-1 площею 15,7 кв.м., загальною площею 774,6 кв.м. з господарськими побудовами та спорудами: сторожка літ.Д, туалет літ.Ж, ворота №2, замощення ІІ, питання щодо прийняття в експлуатацію яких не вирішено;

- стягнути з Відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку (ідентифікаційний код 35035938, юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Октября, 25) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Курахово Мар'їнського району Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 250 908 (двісті п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісім ) грн.00 коп.

В решті рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М.Пономарьова

Судді: С.В.Кіянова

Л.І. Соломаха