Ухвала

від 26.09.2012 по справі 2а-1341/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1341/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собків Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Авто»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Авто»до Державної податкової інспекції в Святошинському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Авто»(далі - позивач) пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2011 р. № 0001032380, № 0001042380 (далі -ППР № 0001032380, ППР № 0001042380).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 30.08.2011 р. по 01.09.2011 р. ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва на підставі пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Бікколайдер»(код ЄДРПОУ 36174173), ПП «Поліхім»(код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флора текс» (код ЄДРПОУ 32528749) за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт від 08.09.2011 р. № 260/23-80/33788781 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 221 559,00 грн., у т.ч. за 1 квартал 2009 року в сумі 29 739,00 грн., 2 квартал 2009 року в сумі 85 675,00 грн., 3 квартал 2009 року в сумі 39 843,00 грн., 1 квартал 2010 року в сумі 28 185,00 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 38 117,00 грн., внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0001042380, відповідно до якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 221 559,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 55 389,75 грн., всього на суму 276 948,75 грн.

Крім цього, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 170 030,00 грн., внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0001032380, відповідно до якого позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 170 030,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 42 507,50 грн., всього на суму 212 537,50 грн.

Листом № 1 від 29.09.2011 р. (вх. № 7073/10 від 29.09.2011 р.) позивач звернувся до ДПА у м. Києві зі скаргою на ППР № 0001032380 та ППР № 0001042380.

Рішенням від 28.11.2011 р. № 11324/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги ДПА у м. Києві залишила без змін ППР № 0001032380; скасувала ППР № 0001042380 в частині 9 010,00 грн. податку на прибуток та 2 252,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишила без змін, а скаргу позивача у відповідній частині частково задовольнила.

Листом № 1 від 08.12.2011 р. (вх. № 5287/6 від 12.12.2011 р.) позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на ППР № 0001032380 та ППР № 0001042380.

Рішенням від 26.12.2011 р. № 8324/6/10-2115 про результати розгляду скарги ДПС України залишила без змін ППР № 0001032380 та ППР № 0001042380 з урахуванням рішення ДПА у м. Києві від 28.11.2011 р. № 11324/10/25-114, а скаргу позивача - без задоволення. Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період, який перевірявся, між позивачем та ТОВ «Бікколайдер»в особі директора ОСОБА_4 було укладено Договір купівлі-продажу № 5 від 01.12.2008 р. про здійснення ТОВ «Бікколайдер»поставки позивачеві запчастин для автомобілів та товарів народного споживання та зобов'язання позивача прийняти та оплатити вказаний товар.

ТОВ «Бікколайдер»виписало на адресу ТОВ «Смарт Авто»податкові накладні, на підставі яких за перевіряємий період позивачем було сформовано податковий кредит в сумі 118 964,00 грн.

До складу валових витрат ТОВ «Смарт Авто»було включено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Біколлайдер»в загальному розмірі 594 817,50 грн.

Між позивачем та ПП «Поліхім»в особі директора ОСОБА_5 було укладено Договір купівлі-продажу № 01/09 від 01.09.2009 р. про здійснення ПП «Поліхім»поставки позивачеві запчастин для автомобілів та товарів народного споживання та зобов'язання позивача прийняти та оплатити вказаний товар.

ПП «Поліхім»виписало на адресу ТОВ «Смарт Авто»податкові накладні, на підставі яких за перевіряємий період позивачем було включено до складу податкового кредиту ПДВ в загальному розмірі 19 932,00 грн.

До складу валових витрат ТОВ «Смарт Авто»було включено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Поліхім»в сумі 99 661,00 грн., в тому числі у 3 кварталі 2009 року -63 698,00 грн., у 1 кварталі 2010 року - 35 963,00 грн.

Між позивачем та ПП «Флора текс»в особі директора ОСОБА_5 було укладено Договір купівлі-продажу від 01.03.2010 р. про здійснення ПП «Флоратекс»поставки позивачеві товару та зобов'язання позивача прийняти та оплатити вказаний товар.

ПП «Флора текс»виписало на адресу ТОВ «Смарт Авто»податкові накладні, на підставі яких за перевіряємий період позивачем було включено до складу податкового кредиту ПДВ в загальному розмірі 34 143,00 грн.

В Акті перевірки зазначено, що згідно з податковою звітністю у ТОВ «Бікколайдер»ПП «Поліхім»та ПП «Флоратекс»відсутні трудові ресурси, відсутні амортизаційні відрахування, що свідчить про відсутність основних фондів та нематеріальних активів на підприємствах. Перевірити наявність покупних товарів, матеріалів, сировини (пального), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах) не є можливим у зв'язку з відсутністю документів та інформації про наявність виробничих, складських чи офісних приміщень.

Колегія суддів вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

У відповідності до п. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до ст. 205 КК України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, - карається штрафом від п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, - караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В матеріалах справи наявна копія вироку Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 р. у справі № 1-130/2011 (який набрав законної сили 06.06.2011 р.; далі - Вирок суду) по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 27 п. 3, 205 ч. 2 КК України , ст. 364 ч. 3 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 27 п. 3, 205 ч. 2 КК України , ст. 364 ч. 3 КК України .

У даному вироку зазначено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7, працюючи в правоохоронному органі -ДПС України, зловживаючи владою з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, організували діяльність схеми підконтрольних їм фіктивних підприємств, зокрема ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс»та ТОВ «Біколлайдер». Дані підприємства були створені без наміру реалізації ними статутних завдань, з метою одержання матеріальної винагороди, здійснювали організацію фінансової діяльності, направленої на систематичне перерахування отриманих від підприємств-контрагентів безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку одного підприємства «транзит ера»на рахунок іншого, під виглядом оплати за нібито поставлений товар та надані послуги, з подальшим переведенням їх у готівку, для підприємств-контрагентів.

Так, ОСОБА_6, реалізуючи спільний з ОСОБА_7 умисел, діючи умисно, з метою придбання СПД з метою прикриття незаконної діяльності, схилив свою дружину -ОСОБА_5 до придбання на її ім'я ПП «Поліхім»та ПП «Флора текс». Бухгалтером на цих підприємствах було призначено знайому ОСОБА_8 , яка виконувала їхні вказівки по здійсненню певних операцій з перерахування через рахунки ПП «Поліхім»та ПП «Флора текс»на рахунки інших підприємств коштів суб'єктів підприємницької діяльності з метою подальшого переведення у готівку.

Допитана в якості свідка у справі № 1-130/2011 ОСОБА_5 пояснила, що, виконуючи вказівку свого чоловіка ОСОБА_6, зареєструвала у ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва вищевказані підприємства та в подальшому передала йому банківські реквізити та печатку вищевказаних підприємств, оскільки здійснювати господарську діяльність вона не мала наміру.

Допитана в якості свідка у справі № 1-130/2011 ОСОБА_8 пояснила, що їй було запропоновано ОСОБА_6 посаду головного бухгалтера на підконтрольних йому підприємствах - ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс»та ТОВ «Біколлайдер». Умовою прийняття на роботу було те, що вона повинна була виконувати вказівки ОСОБА_6 з перерахування коштів на рахунки підприємств, що буде вказувати ОСОБА_6, що вона і робила.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу № 5 від 01.12.2008 р., договору купівлі-продажу № 01/09 від 01.09.2009 р. та договору купівлі-продажу від 01.03.2010 р. контрагенти позивача прийняли на себе зобов'язання здійснити поставку позивачеві запчастин для автомобілів та товарів народного споживання.

Однак, в ході проведення перевірки податковим органом не було виявлено документи, по яких би відбувався рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товару. Податковим органом було з'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали не товарний характер, товар не перевозився.

Крім цього, в копіях первинних документів та договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Біколлайдер»наявні підписи ОСОБА_5 та ОСОБА_8, однак, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані особи не приймали реальної участі у фінансово-господарській діяльності ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс»та ТОВ «Біколлайдер», що встановлено Вироком суду.

Відповідно до приписів п. 14.1.36 ст. 14.1 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відсутність доказів виготовлення та реалізації позивачем запчастин для автомобілів та товарів народного споживання, на думку колегії суддів, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

Наведені обставини колегія суддів вважає достатніми для висновку про те, що господарська операція з купівлі-продажу товару фактично не мала товарного характеру, угоди з купівлі та реалізації товару не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими угодами.

Відтак, наявність податкових накладних без проведення реальної операції не може спричиняти будь-які пов'язані з цим податкові наслідки, в тому числі щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Вказана позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17.02.2009 р. у справі № 21-1828во08.

Крім цього, враховуючи, що контрагенти позивача зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих підприємств, колегія суддів звертає увагу, що виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Дана позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України № 21-421а11 від 05.03.2012 р.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Авто»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.