Постанова

від 23.07.2012 по справі 2а-7497/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

23.07.2012 р. Справа № 2а-7497/11/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства (ТОВ СП) "НІБУЛОН", м. Миколаїв

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О. Ф. ,

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

Від позивача: Глушко Д.В., Кравченко О.Б.

Від відповідача: не з'явився.

Прокурор: не з'явився.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2011 року № 0000190040.

ТОВ СП "НІБУЛОН" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2011 року 0000190040.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.05.2011 року № 0000190040, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Стягнути судові витрати в сумі 8,50 грн. (вісім гривень 50 коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 22440171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" (код ЄДРПОУ 14291113).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року Справа № 2а-7497/11/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", м. Миколаїв

до відповідача : Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О. Ф.

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

від позивача: Глушко Д.В., Кравченко О.Б.

від відповідача: представник відсутній

прокурор: відсутній

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.11 р. № 0000190040, прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (надалі - відповідач).

Позивач вважає, що підставами для визнання оскарженого податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування є невідповідність висновків викладених в Акті невиїзної документальної перевірки від 29.04.11 р. № 530/40/14291113 фактичним обставинам дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства у перевіряємий період.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні, посилаючись при цьому, зокрема, на висновки Акту невиїзної документальної перевірки підприємства позивача від 29.04.11 р. № 530/40/14291113.

Відповідач зазначає, що під час здійснення господарських операцій по угодам укладеним з ТОВ "Вальма-ЮГ", ТОВ "Оптімус, ТОВ "Меркурій-А", ТОВ "Полігон", ПП "Благодатне", ТОВ "Агротрейд", ПП "Серпень-2003", ТОВ "Зерноторгівельна компанія", ТОВ "Січеслав", ПП "Агростандарт", ТОВ "MеталГруп-М", ПП "Ространсагро", ТОВ "Шер К", ПП "Інвестагропівдень", ПП "Торгсервіс-Інвест", ТОВ "Агромедіум", ТОВ "Мир К.С.", ТОВ "Агроток", ТОВ "Астарта Групп", ПП "НВП "Норма-Хім", ТОВ "Ферумпром Миколаїв", ПП "Транс-Агро-плюс", ФГ "Давос", ПП ВФ "Новий схід", ПП "Компаніагротрейд", ТОВ "Транс Лайн-М", ТОВ "Клімат-Комплект", ТОВ "Бизнес Юниверсум", ПП "Арно С", ТОВ "Анкор Агро Плюс", ПП "Агробудінвест", ПП "Інтера Інвест", ПП "Топ Транс Сервіс", ТОВ "Антол-Агро", ТОВ "Південь-агросвіт", ТОВ "Реківа", ПП "Скиф ПА", ТОВ "Агро Мир Миколаїв", ТОВ "Арс-Юг", ПП "Агро-Трейд-2000", ТОВ "Жемар", ТОВ "Агротрансукраїна", ТОВ "Агро-Трансфер", ТОВ "Барс-Юг", ПП "Тас Агротранс", ТОВ "ФГ-Лани", ТОВ "Зерал-Трейд", ТОВ "Українська Зернова Логістична Компанія", ПП "Мавіко-АВ", ТОВ "Альянс-Співдружність", ТОВ "Велес-Юг", ТОВ "Саяна Люкс", ТОВ "Волтава-Транс", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Агро-Регіони", ФОП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8 позивач порушив вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, в результаті чого завищив суму бюджетного відшкодування в розмірі 20946632,7 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

29.04.11 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Вальма-ЮГ", ТОВ "Оптімус, ТОВ "Меркурій-А", ТОВ "Полігон", ПП "Благодатне", ТОВ "Агротрейд", ПП "Серпень-2003", ТОВ "Зерноторгівельна компанія", ТОВ "Січеслав", ПП "Агростандарт", ТОВ "MеталГруп-М", ПП "Ространсагро", ТОВ "Шер К", ПП "Інвестагропівдень", ПП "Торгсервіс-Інвест", ТОВ "Агромедіум", ТОВ "Мир К.С.", ТОВ "Агроток", ТОВ "Астарта Групп", ПП "НВП "Норма-Хім", ТОВ "Ферумпром Миколаїв", ПП "Транс-Агро-плюс", ФГ "Давос", ПП ВФ "Новий схід", ПП "Компаніагротрейд", ТОВ "Транс Лайн-М", ТОВ "Клімат-Комплект", ТОВ "Бизнес Юниверсум", ПП "Арно С", ТОВ "Анкор Агро Плюс", ПП "Агробудінвест", ПП "Інтера Інвест", ПП "Топ Транс Сервіс", ТОВ "Антол-Агро", ТОВ "Південь-агросвіт", ТОВ "Реківа", ПП "Скиф ПА", ТОВ "Агро Мир Миколаїв", ТОВ "Арс-Юг", ПП "Агро-Трейд-2000", ТОВ "Жемар", ТОВ "Агротрансукраїна", ТОВ "Агро-Трансфер", ТОВ "Барс-Юг", ПП "Тас Агротранс", ТОВ "ФГ-Лани", ТОВ "Зерал-Трейд", ТОВ "Українська Зернова Логістична Компанія", ПП "Мавіко-АВ", ТОВ "Альянс-Співдружність", ТОВ "Велес-Юг", ТОВ "Саяна Люкс", ТОВ "Волтава-Транс", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Агро-Регіони", ФОП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8 - по звітним деклараціям з податку на додану вартість за квітень-травень 2009, червень-листопад 2010 р. та склав Акт від 29.04.11 р. № 530/40/14291113 (надалі -Акт перевірки № 530/40/14291113).

В Акті перевірки № 530/40/14291113 відповідач зазначив про порушення позивачем пункт 1.8 статті 1, підпункт 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (надалі -Закон № 168/97-ВР), в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 20946632,70 грн., у тому числі по періодах:

- квітень 2009 р. -2953468,52 грн.;

- травень 2009 р. -4746141,07 грн.;

- червень 2010 р. -1769515,09 грн.;

- липень 2010 р. -1298942,91 грн.;

- серпень 2010 р. -2519255,72 грн.;

- вересень 2010 р. -121642,37 грн.;

- жовтень 2010 р. -5836749,02 грн.;

- листопад 2010 р. -1700918,00 грн.

Крім того, в Акті перевірки № 530/40/14291113 відповідач зазначив, що ненадходження ПДВ до бюджету є наслідком того, що вказаними вище постачальниками ТОВ СП "НІБУЛОН" перераховано відповідні суми ПДВ наведеним вище підприємствам, які і повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України у відповідному податковому періоді. Але за результатами проведених органами державної податкової служби перевірок постачальників з метою виявлення платника, яким згідно Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР понесені фактичні витрати по сплаті податку, встановлено, що зазначені підприємства таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку "податкове зобов'язання" не відображали та відповідно, податку до бюджету не сплачували, що свідчить про невідповідність вимогам вказаного Закону всіх податкових накладних, виданих вище вказаними підприємствами та безпідставність включення продавцями та позивачем відповідних сум до розрахунку бюджетного відшкодування.

За наслідками перевірки та зроблених висновків відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 13.05.11 р. № 0000190040, яким згідно з пунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за встановлені порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), підпунктів 5.12.2, 5.12.3, 5.12.4 пункту 5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08 р. № 159) підприємству позивача зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 20946632,70 грн. (в т.ч. за квітень 2009 р. - 2953468,52 грн., травень 2009 р. - 4746141,07 грн., червень 2010 р. - 1769515,09 грн., липень 2010 р. - 1298942,91 грн., серпень 2010 р. - 2519255,72 грн., вересень 2010 р. - 121642,37 грн., жовтень 2010. - 5836749,02 грн., листопад 2010. - 1700918,00 грн. (надалі -податкове повідомлення-рішення).

Крім того, як зазначено в податковому повідомленні-рішенні, у зв'язку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки підприємству відшкодовано в розмірі 2528844,39 грн., відповідно до абзацу 6 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 2528844,39 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1896633,29 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, інші матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що викладені в Акті перевірки № 530/40/14291113 висновки відповідача є помилковими, виходячи з наступного.

В Акті перевірки № 530/40/14291113 та оскарженому податковому повідомленні-рішенні відповідач посилається на порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а пунктом 1.8 статті 1 цього Закону визначено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР регулює процедуру заповнення податкової накладної, яку платник податків зобов'язаний надавати покупцю.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Системний аналіз вищезазначених положень Закону № 168/97-ВР, на порушення яких посилається відповідач в Акті перевірки № 530/40/14291113, свідчить про те, що існує прямий зв'язок права на отримання податкового кредиту та отримання відшкодування з бюджету з взаємовідносинами між підприємством - платником, яке має право на отримання відшкодування ПДВ з бюджету, та його першим контрагентом. Закон № 168/97-ВР не передбачає відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД -фізичних осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин або цивільно-правових відносин.

Під час вирішення спору, судом встановлено повне проведення розрахунків між підприємством позивача та його першими прямими контрагентами, про що свідчать договори з додатками, витяги з реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, накладні та видаткові накладні, рахунки та рахунки-фактури, платіжні доручення, що не спростовано представником відповідача.

Наявність товару та його реальне переміщення від постачальників до позивача з подальшою їх реалізацією на експорт підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, накладними на маршрут або залізничні вагонів, доручення на відвантаження експортних вантажів, вантажно-митні декларації, зовнішньоекономічними контрактами, біржовими контракти, посвідчення про реєстрацію біржових контрактів, здавальні акти, що також не спростовано представником відповідача.

Суд зазначає, що при цьому відповідач по кожному періоду, в якому здійснювались розрахунки між позивачем та першими прямими контрагентами і у позивача виникало право на податковий кредит, в якому у позивача виникало право на бюджетне відшкодування, були проведені позапланові виїзні перевірка останнього з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок. При проведенні вищезазначених перевірок у повному обсязі досліджувались первинні документи по взаєморозрахункам позивача з першими прямими контрагентами, але жодних порушень податкового чи іншого чинного законодавства відповідачем встановлено не було.

Вищенаведене свідчить про те, що укладені позивачем з контрагентами договори є реальними, такими, що виконані в повному обсязі та відповідають вимогам цивільного, господарського та податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд вважає, що суми податку на додану вартість по розрахункам з першими прямими контрагентами позивачем включались до податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ у відповідних звітних періодах згідно вимог діючого податкового законодавства.

Відповідно до статей 9, 10 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків не передбачено обов'язку та не надає права вимагати від інших платників податків будь-які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше). Також Закон № 168/97-ВР не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податків, тим більше щодо суб'єктів господарської діяльності (по другому, третьому і т.д. ланцюгам постачання), з якими зокрема позивач по справі взагалі не мав будь-яких господарських або цивільно-правових правовідносин. А згідно Акту перевірки № 530/40/14291113 підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування стала наявність у ланцюгах постачання суб'єктів підприємницької діяльності, які суму в податковій декларації з ПДВ в рядку "податкове зобов'язання" не відображали та, відповідно, податку до бюджету не сплачували, реальної поставки товарів не здійснювали, що на думку відповідача свідчить про автоматичну невідповідність вимогам Закону № 168/97-ВР всіх податкових накладних, виданих вищевказаними підприємствами і як наслідок безпідставність включення позивачем відповідних сум до податкового кредиту та розрахунку бюджетного відшкодування. Порушення вищезазначеними суб'єктами підприємницької діяльності порядку здійснення господарської діяльності не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення підприємства до відповідальності, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено статтею 61 Конституції України. Судом встановлено, що на час укладання договорів та здійснення господарських операцій, за якими відповідач не визнавав обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, прямі контрагенти були включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Діюче законодавство України не передбачає обов'язку позивача нести будь-яку відповідальності за несплату податків продавцями та їх постачальниками та за можливу недостовірність відомостей про них.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.03 р. № 755-IV із змінами і доповненнями (надалі -Закон № 755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Судом встановлено, що на момент укладання договорів, додатків до них та їх виконання перші прямі контрагенти були зареєстровані, не припинені та не виключені з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, що не спростовано представником відповідача.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно пункту 10.2 статті 10 Закону № 168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Наведене свідчить про те, що сама по собі несплата податку прямим контрагентом або його контрагентами - постачальниками в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Крім того, згідно пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. А відповідно до пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.00 р. № 79, реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 вказаного Закону. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру. Будь-яких доказів на підтвердження факту виключення перших прямих контрагентів позивача з реєстру платників ПДВ відповідачем не надано.

Судом встановлено і інші порушення відповідачем вимог законодавства щодо порядку проведення перевірок. Так, в Акті перевірки зазначено, що за квітень 2009 р. позивачем заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ по операціям з ТОВ "Арс-Ю" (код 36201149) та ТОВ "Барс-ЮГ" (код 36384782), але позивач взагалі не мав взаємовідносин в вищезазначеними підприємствами, у зв'язку з чим він не включав до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з зазначеними юридичними особами. Вказане свідчить про невідповідність висновків фактичним обставинам перевірки та матеріалам, а також про те, що встановлені факти не відповідають дійсності, ґрунтуються на припущеннях, без зазначення жодних первинних документів та доказів

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема, податкового, не може вважатись таким, що відповідає законодавству.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.11 р. № 0000190040, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Стягнути судові витрати в сумі 8,50 грн. (вісім гривень 50 коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 22440171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (код ЄДРПОУ 14291113).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

30.07.2012 р.