Ухвала

від 04.12.2012 по справі 2а-7497/11/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 р.Справа № 2а-7497/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Милосердного М.М.

суддів -Лук`янчук О.В. та Ступакової І.Г.,

при секретарі -Дубчак Ю.В.,

за участю: представників ТОВ СГП "Нібулон" -Глушка Дмитра Вікторовича і Кравченка Олександра Борисовича та представника СДПІ по роботі з ВПП -Гузенка Андрія Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство (далі ТОВ СГП) "Нібулон" звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) у м. Миколаєві Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення за №0000190040 від 13 травня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ СГП "Нібулон" зазначалось, що висновки акта невиїзної документальної перевірки були зроблені без ретельного аналізу всіх обставин та матеріалів, отриманих за наслідками проведеної перевірки, а також наголошувалось, що законодавством не передбачено відповідальність платника податків за дії інших суб'єктів господарювання, зокрема, за несплату ПДВ до бюджету. Стосовно господарських договорів укладених позивачем з контрагентами, зазначалось про їх реальність та відповідність нормам цивільного, господарського та податкового законодавства. А на підтвердження безпідставності висновків відповідача, ТОВ СГП "Нібулон" зверталась увага на те, що в акті перевірки зазначено, що за квітень 2009 року позивачем заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ по операціям з ТОВ "Арс-Юг" та ТОВ "Барс-Юг", однак позивач вказував на відсутність будь - яких взаємовідносин в вищезазначеними підприємствами, у зв'язку з чим він не включав до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з зазначеними юридичними особами.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві за №0000190040 від 13 травня 2011 року.

Не погоджуючись з постановою суду, представником СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ДПС подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі службового посвідчення, наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві від 19 квітня 2011 року за №239 та відповідно до пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 та п. 79.1, ст. 79 Податкового кодексу України, фахівцями відповідача 29 квітня 2011 року проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час відображення операцій з ТОВ "Вальма-ЮГ", ТОВ "Оптімус", ТОВ "Меркурій-А", ТОВ "Полігон", ПП "Благодатне", ТОВ "Агротрейд", ПП "Серпень-2003", ТОВ "Зерноторгівельна компанія", ТОВ "Січеслав", ПП "Агростандарт", ТОВ "Металгруп-М", ПП "Ространсагро", ТОВ "Шер К", ПП "Інвестагропівдень", ПП "Торгсервіс-Інвест", ТОВ "Агромедіум", ТОВ "Мир К.С.", ТОВ "Агроток", ТОВ "Астарта Групп", ПП "НВП "Норма -Хім", ТОВ "Ферумпром Миколаїв", ПП "Транс -Агро -Плюс", ФГ "Давос", ПП ВФ "Новий схід", ПП "Компаніагротрейд", ТОВ "Транс Лайн -М", ТОВ "Клімат -Комплект", ТОВ "Бизнес Юниверсум", ПП "Арно С", ТОВ "Анкор Агро Плюс", ПП "Агробудінвест", ПП "Інтера Інвест", ПП "Топ Транс Сервіс", ТОВ "Антол -Агро", ТОВ "Південь -Агросвіт", ТОВ "Реківа", ПП "Скиф ПА", ТОВ "Агро Мир Миколаїв", ТОВ "Арс -Юг", ПП "Агро -Трейд -2000", ТОВ "Жемар", ТОВ "Агротрансукраїна", ТОВ "Агро -Трансфер", ТОВ "Барс-Юг", ПП "Тас Агротранс", ТОВ "ФГ-Лани", ТОВ "Зерал -Трейд", ТОВ "Українська Зернова Логістична Компанія", ПП "Мавіко -АВ", ТОВ "Альянс -Співдружність", ТОВ "Велес -Юг", ТОВ "Саяна Люкс", ТОВ "Волтава -Транс", ТОВ "Дельфа - М", ТОВ "Агро -Регіони", ФОП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9 по звітним деклараціям з ПДВ за квітень, травень 2009 року, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 29 квітня 2011 року за № 530/40/14291113, яким встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 20946632,70 грн., у тому числі за квітень 2009 року - 2953468,52 грн., травень 2009 року - 4746141,07 грн., червень 2010 року - 1769515,09 грн., липень 2010 року - 1298942,91 грн., серпень 2010 року - 2519255,72 грн., вересень 2010 року - 121642,37 грн., жовтень 2010 року - 5836749,02 грн. та листопад 2010 року - 1700918,00 грн.

Також, згідно акту проведеної перевірки встановлено, що ненадходження ПДВ до бюджету є наслідком того, що вказаними вище постачальникам ТОВ СГП "Нібулон" перераховано відповідні суми податку на додану вартість наведеним в акті перевірки підприємствам - контрагентам, які і повинні були сплатити відповідні суми податку до бюджету у відповідному податковому періоді, однак чого ними зроблено не було.

За наслідками виявлених порушень та на підставі акту перевірки за № 530/40/14291113 від 29 квітня 2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 13 травня 2011 року за № 0000190040, яким за встановлені порушення позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 20946632,70 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 1896633,29грн.

Під час адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін, що і стало підставою звернення ТОВ СГП "Нібулон" до адміністративного суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суми податку на додану вартість по розрахункам з першими прямими контрагентами позивачем включались до податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ у відповідності до вимог діючого податкового законодавства. Також суд вважав, що на момент укладання та виконання договорів перші прямі контрагенти були зареєстровані в Єдиному державному реєстру, їх діяльність не припинена, а укладені позивачем з контрагентами договори є реальними, такими, що виконані в повному обсязі та відповідають вимогам цивільного, господарського та податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.1.7. статті 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як було встановлено, на підтвердження правомірності відшкодування сум ПДВ позивачем було надано суду копії договорів поставки з додатками, накладні та видаткові накладні, витяги з реєстру отриманих та виданих податкових накладних, договори складського зберігання зерна, акти приймання -передачі, рахунки, рахунки - фактури та іншу документацію суб'єкта господарювання, яка підтверджує реальність виконання господарських операцій та право ТОВ СГП "Нібулон" на податковий кредит на суми бюджетного відшкодування.

Вищенаведені податкові накладні видані у відповідності до підпункту 7.2. пункту 7.2. статті 7 Закону №168/97-ВР та в установленому законом порядку не дійсними не визнавались, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду про безпідставність зроблених висновків податковим органом щодо завищення суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних санкцій.

Також, колегія суддів зазначає, що Законом №168/97-ВР не передбачено надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не поставлено в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останнім виконано всі умови встановлені законом.

Крім того, нормами чинного податкового законодавства не передбачено обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності або сплату по ПДВ до бюджету іншими платниками податків, Зазначені обов'язки згідно Закону України "Про систему оподаткування" та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" покладені саме на органи державної податкової служби.

А тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановивши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про реальність проведення господарських операцій з контрагентами ТОВ СГП "Нібулон" та про дотримання позивачем всіх норм чинного законодавства з питань оподаткування щодо наявності у нього права на отримання бюджетного відшкодування за деклараціями з податку на додану вартість за квітень - травень 2009 року та червень -листопад 2010 року, з урахуванням наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по розрахункам між позивачем та його прямими контрагентами.

Також, враховуючи усі обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права, а також, вони були предметом розгляду судом першої інстанції.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя: