Рішення

від 18.09.2012 по справі 5011-47/7626-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/7626-2012 18.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-Д"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мале підприємство «Пульс»

про стягнення 267 497,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Цюпко О.В. -представник за довіреністю;

від відповідача: Бойчук Н.П. -представник за довіреністю.

В судовому засіданні 18.09.2012 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 267 497,00 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/7626-2012, розгляд справи було призначено на 19.06.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 розгляд справи було відкладено до 03.07.2012 у зв'язку із неявкою в судове засідання представників позивача, невиконання сторонами вимог суду, з метою витребування у сторін додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 03.07.2012 було оголошено перерву до 17.07.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.07.2012 справу № 5011-47/7626-2012 було передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/7626-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.08.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.08.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/7626-2012 було передано судді Станіку С.Р для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/7626-2012 до свого провадження, розпочав розгляд справи заново та призначив розгляд справи на 18.09.2012.

В судовому засіданні 18.09.2012 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивував тим, що позивач, вважаючи себе власником нежитлової будівлі по вул.. Соборній, 6 в м. Ромни Сумської обл., провів ремонт вказаної будівлі, вартість здійснених поліпшень яких склала 267 497,00 грн. В свою чергу, постановою Харківського апеляційного господарського суду в справі № 2/109-10 від 17.01.2011 відмовлено позивачу у задоволенні його вимог про визнання права власності на нежитлову будівлю по вул. Соборній, 6 в м. Ромни Сумської обл., а вказана нежитлова будівля на даний час належить відповідачу на праві власності за зареєстрована за ним у встановленому порядку. Відтак, позивач вважає, що відповідачем, внаслідок здійснених саме позивачем поліпшень нерухомого майна, набуто безпідставно майно (складові ремонту), яке на даний час неможливо відділити від приміщення в натурі, а тому позивач, посилаючись на ст. 1213 Цивільного кодексу України, просив відшкодувати в судовому порядку його вартість в сумі 267 497,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.09.2012 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні вимог позивача відмовити. У письмовому відзиві на позов наголошував на тому, що підстави для стягнення грошових коштів в сумі 267 497,00 грн. на підставі ст. 1213 Цивільного кодексу України -відсутні.

Також, відповідачем заявлено письмове клопотання про припинення провадження у даній справі на підставі п. 1. ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Клопотанян мотивоване тим, що рішенням Господарського суду Сумської області від 20.03.2012 в справі № 5021/2380/2011 було припинено провадження за первісним позовом ТОВ «Мале підприємство «Пульс»до ТОВ «Фенікс-Д»про звільнення нежитлової будівлі по вул. Соборній 6 в м. Ромни Сумської області на підставі п. 2 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Фенікс-Д»до ТОВ «Мале підприємство «Пульс»про стягнення 267 497,00 грн. -відмовлено, відтак спір у даній справі № 5011-47/7626-2012 про стягнення 267 497,00 грн. вже вирішено, і провадження у справі підлягає припиненню.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

П.2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Суд, розглянувши заявлене відповідачем клопотання, дослідивши матеріали справи, заслухавши думки представників сторін, вирішив його відхилити, адже предметом спору зустрічного позову в справі № 5021/2380/2011 були вимоги ТОВ «Фенікс-Д»до ТОВ «Мале підприємство «Пульс»про стягнення 267 497,00 грн. вартості здійснених поліпшень спірного нерухомого майна на підставі п. 4 статті 390 Цивільного кодексу України, а предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача вартості безпідставно набутого майна на підставі ст.. 1213 ЦК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Актів оцінки та прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Фенікс-Д»від 21.03.2007, учасниками ТОВ «Фенікс-Д»Маліком А.А. та Пономаренком М.В. було внесено до статутного капіталу позивача нежитлову будівлю по вул. Соборній 6 в м. Ромни Сумської обл.

Як наголошував позивач у позові, він, вважаючи себе власником нежитлової будівлі по вул. Соборній 6 в м. Ромни Сумської обл., що здійснив ремонт цієї будівлі, вартість якого складає 267 497,00 грн., що зокрема підтверджується висновком суб'єкта оціночної діяльності Прими О.Ю. від 24.10.2011, в якому зазначено про те, що здійснені поліпшення неможливо відокремити від вазаного нерухомого майна без завдання йому шкоди.

Як зазначав позивач у позові, постановою Харківського апеляційного господарського суду № 2/109-10 від 17.01.2011 р. відмовлено ТОВ «Фенікс-Д»у задоволенні його позову про визнання права власності на будівлю по вул. Соборній 6 в м. Ромни Сумської області.

Згідно довідки КП «Роменське МБТІ», нежитлова будівля по вул. Соборній 6 в м. Ромни Сумської області зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Пульс».

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.03.2012 в справі № 5021/2380/2011 було припинено провадження за первісним позовом ТОВ «Мале підприємство «Пульс»до ТОВ «Фенікс-Д»про звільнення нежитлової будівлі по вул. Соборній 6 в м. Ромни Сумської області на підставі п. 4 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Фенікс-Д»до ТОВ «Мале підприємство «Пульс»про стягнення 267 497,00 грн. -відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що в обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що нежитлову будівлю по вул. Соборній, 6 в м. Ромни Сумської області було внесено фізичними особами до статутного капіталу ТОВ «Фенікс-Д». Вказана обставина підтверджена Статутом товариства в редакції від 19.03.2007 року та актами прийму-передачі від 21.03.2007. У 2010 році позивачем було здійснено ремонт приміщень у спірній нежитловій будівлі. Здійснення ремонту підтверджено договором з ПП «Екоінбуд»від 11.01.2010 року, яке виконувало ремонтні роботи, актами приймання виконаних робіт за вересень і жовтень 2010 року за цим договором та висновками субєкта оціночної діяльності Прими О.Ю. від 24.10.2011 року. Згідно вказаного висновку вартість невідокремлювальних поліпшень нежитлових приміщень спірної будівлі склала загалом 267497 грн. 00 коп. Відповідно до ч. 4 ст. 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилась його вартість. Судом під час вирішення спору встановлено, що приміщення, розташовані по вул. Соборній, 6 в м.Ромни Сумської області (надалі майно) були внесені до статутного фонду ТОВ «Фенікс-Д»його членами. Проте, рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.05.2006 року у справі № 2-450/2006 у видачі виконавчого документу, на виконання рішень третейського суду у справах № 2-004/06 та № 2-005/06 від 01.03.2006 року, було відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13.07.2006 року вказане рішення було залишено в силі. Таким чином, на час внесення вказаного майна до статутного фонду товариства «Фенікс-Д», учасники не мали правовстановлюючих документів на вказане майно. Крім того, як вже було встановлено судом, право власності на спірні приміщення зареєстровано за ТОВ «МП «Пульс», що підтверджено Довідкою № 197 від 14.03.2012 року КП «Роменське МБТІ», відповідно до якої вказано, що 23.12.2005 року була проведена реєстрація права власності на спірну будівлю за ТОВ «Пульс». Відтак, суд встановив, що позивачу за зустрічним позовом було відомо про те, що вищевказані учасники не мали права на внесення майна до статутного фонду товариства «Фенікс-Д», тому позивач за зустрічним позовом не є добросовісним набувачем в контексті ст. 390 ЦК України.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судом встановлено, що приміщення, розташовані по вул. Соборній, 6 в м.Ромни Сумської області (надалі майно) були внесені до статутного фонду ТОВ «Фенікс-Д»його членами, які не мали правовстановлюючих документів на вказане майно. Крім того, право власності на спірні приміщення зареєстровано за відповідачем, що підтверджено Довідкою № 197 від 14.03.2012 року КП «Роменське МБТІ», відповідно до якої вказано, що 23.12.2005 року була проведена реєстрація права власності на вказану будівлю за ТОВ «МП Пульс». Відтак, суд встановив, що позивачу було відомо про те, що вищевказані учасники не мали права на внесення майна до статутного фонду ТОВ «Фенікс-Д».

Також, суд враховуючи те, що вимоги статті 1213 Цивільного кодексу України визначають, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, а позивачем станом на момент вирішення спору не доведено суду належними та допустимими доказами того, що на даний час є неможливим повернення в натурі потерпілому, тобто позивачу, безпідставно набутого майна, як не подано належних і допустимих доказів його вартості станом на момент розгляду справи, а висновок суб'єкта оціночної діяльності Прими О.Ю. від 24.10.2011 не може бути прийнятий судом за вказаний доказ з урахуванням приписів ст. ст. 42, 43 ГПК України, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 267 497,00 грн. на підставі ст. 1213 Цивільного кодексу України не була доведена належними і допустимими доказами, а відтак задоволенню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, у позові ТОВ «Фенікс-Д»про стягнення з ТОВ «МП Пульс» 267 497,00 грн. на підставі ст.. 1213 ЦК України слід відмовити.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення -28.09.2012