Постанова

від 25.09.2012 по справі 5016/911/2012(14/33)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р.Справа № 5016/911/2012(14/33) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.

суддів: Поліщук Л.В., Колоколова С.І

(склад суду змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2012р. № 708 ).

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача -Яновської В.А., довіреність № 1308/36 від 13.10.11р.;

від відповідача - Рибаченко І.В., протокол № 1/06 від 31.03.06р., паспорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий центр "АРІ", м.Миколаїв

на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.08.2012 р.

по справі № 5016/911/2012 (14/33)

за позовом Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал"

до скаржника

про зобов'язання укласти договір на постачання питної води та приймання стічних вод,

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2012р. Міське комунальне підприємство /далі по тексту - МКП/ "Миколаївводоканал" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 990/36 від 23.07.2012р.-а.с.60) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий центр /далі -ТОВ „НВЦ/ "АРІ" (споживач) про зобов'язання відповідача укласти з МКП "Миколаївводоканал" договір на постачання питної води та приймання стічних вод на умовах, визначених у проекті договору №А/5282, з врахуванням наступної редакції п.3.2.1 Договору:

"3.2.1. Для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води виробник щомісячно направляє споживачу рахунок у паперовому вигляді. Вартість спожитих послуг визначається виходячи з кількості спожитих послуг, визначеної згідно договору і діючих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору виробник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

На момент укладання Договору вартість 1м 3 становить, грн.:

ПризначенняВодопостачанняВодовідведення 3. без ПДВз ПДВбез ПДВз ПДВ Для інших споживачів 4,07 4,884 2,77 3,324 Позовні вимоги з посиланням на ст.187 ГК України, ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст. 19,22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" мотивовані тим, що укладання данного договору є обов'язковим, а оскільки впродовж 2010-2011 років МКП "Миколаївводоканал" неодноразово надсилало проекти договорів на адресу відповідача, однак той в порушення приписів чинного законодавства договір не підписав; протоколу розбіжностей щодо незгоди з окремими положеннями договору на адресу позивача не направив, договір має бути укладеним в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.08.2012р. (суддя Мавродієва М.В.) позовні вимоги МКП "Миколаївводоканал" задоволено у повному обсязі та вирішено спонукати ТОВ „НВЦ"АРІ" на протязі 10 робочих днів, з дня набрання рішенням законної сили укласти з МКП "Миколаївводоканал" договір на постачання питної води та приймання стічних вод з додатками в редакції МКП "Миколаївводоканал", яка викладена в резолютивній частині.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „НВЦ "АРІ" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати повністю і припинити провадження у справі.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального та неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясувані обставини, що мають значення для справи та зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, а саме:

- суд не надав оцінку тій обставині, що договір, який наданий суду позивачем відповідачу не направлявся, тобто відсутня оферта щодо його укладання, отже і висновок суду про ухилення відповідача від його укладання хибний, оскільки саме відповідач був ініціатором укладання договору;

- внесення судом до договору умов щодо ціни свідчить, що відповідна вимога відповідача була законною і цей пункт прийнятий в редакції відповідача;

- суд безпідставно поклав судові витрати на відповідача, бо договір не був укладений з вини саме позивача;

- суд визнав встановленими обставини, які не доведені:

1) ухилення відповідача від укладення договору;

2) направлення проекту договору відповідачу того ж що і суду, листом від 22.11.11р.;

3) направлення проекту втретє під час розгляду спору;

4) суд порушив вимоги ст.22 ГПК України прийнявши уточненні позовні вимоги з новою редакцією проекту договору щодо ціни.

У запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні представник МКП "Миколаївводоканал" намагався спростувати доводи апеляційної скарги та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, споживач у 2009 році отримував від МКП "Миколаївводоканал" послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: м.Миколаїв, вул. Потьомкинська,84, кв.1 на підставі договору на постачання питної води та стічних вод №А/76 від 01.01.2009р. (а.с.74-79). Додатком 2 до договору споживач визначив статус об'єкту, що забезпечується послугою, як офіс і відповідно до нього застосовувалися тарифи для інших споживачів.

Відповідно до п.10.1 договору він може бути пролонгованим на наступний календарний рік лише шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного договору. Додатковою угодою сторін від 22.12.2009р. /а.с.80/ дію договору пролонговано на 2010 рік. 31.12.10р. договір припинив дію, оскільки сторони не пролонгували його на 2011рік. Одначе, ТОВ "НВЦ "АРІ" і по цей час без правових підстав отримує послуги з водопостачання та водовідведення, а також здійснює їх оплату за рахунками позивача, що підтверджено розрахунком заборгованості, що складений МКП "Миколаївводоканал" станом на 8.07.12р. (а.с.72).

12.10.11р. ТОВ "НВЦ "АРІ" звернулося до позивача з листом №100 /а.с.15/ з проханням виставити договір на постачання питної води та приймання стічних вод кв.№1 по вул.Потьомкінській,84 на умовах та за тарифами побутових споживачів, пославшись на те, що зазначений об'єкт нерухомості має статус житлового приміщення, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 27.10.2000р. (а.с.17). Означений лист не може оцінюватися, як належна оферта, оскільки він не містить підписаного стороною тексту договору, тобто в супереч вимог ст. 641 ЦК України та ст.ст.179-181,184 ГК України не містить його істотних умов і не виражає намір особи, яка зробила пропозицію про укладання договору, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Пізніше ТОВ "НВЦ "АРІ" ще двічі /31.10.11р.,7.11.11р./ зверталося до МКП "Миколаївводоканал" з аналогічними листами, в яких замість власної пропозиції у формі підписаного договору, фактично вимагало у позивача вигадати на яких умовах договір буде влаштовувати відповідача /а.с.18, 22/ У якості відповіді на останній лист МКП "Миколаївводоканал" 22.11.2011р. направило на адресу відповідачу два екземпляри договору на постачання питної води та приймання стічних вод без дати укладання, підписів та печаток (а.с.36-39), що теж унемовжливлює його оцінку у якості належної пропозиції укласти договір. Відповідач, пославшись на означене, а також на відсутність у договорі тарифів теж відмовився підписати означений договір /а.с.24/.

14.12.2011р. МКП "Миколаївводоканал" знову направило на адресу відповідачу два екземпляри договору на постачання питної води та приймання стічних вод від 12.12.11р., які оформлені належним чином та містять підпис та печатку позивача (а.с.40-43), одначе ТОВ "НВЦ "АРІ" знову не вдався до викладення умов договору, які його влаштовують шляхом складання протоколу розбіжностей, як того вимагає ст.181 ГК України, а відмовився підписати даний договір /а.с.122/. У відповідності до ч.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Позивач вважає, що ТОВ "НВЦ "АРІ" не має права відмовитися від договору, оскільки він є обов'язковим на підставі ст.19,22 ЗУ „Про житлово -комунальні послуги" № 1875 від 24.06.2005р. /далі - Закон/ та ст. 19 ЗУ „ Про питну воду та питне водопостачання". Дійсно відповідно до ч.3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, але тільки якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Аналізуючи поданий позивачем проект договір колегія зазначає, що він не заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, отже з цієї підстави не може вважатися обов'язковим для відповідача. Хибним є також твердження скаржника про те, що даний договір є обов'язковим через те, що існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для даних суб'єктів господарювання виходячи з наступного. Дійсно згідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Одначе відповідно до ст.1 Закону споживач це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. В даному випадку відмову відповідача від укладання договору необхідно вважати відмовою від набуття статусу споживача послуги, яка за ним має надаватися, внаслідок чого позивач має право на відключення ТОВ "НВЦ "АРІ" від водопостачання у відповідності до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Колегія вважає, що господарський суд аналізуючи дії відповідача дійшов вірного ввисновку про те, що саме ТОВ "НВЦ "АРІ" намагаючись безпідстано /оскільки споживачів послуг - фізичних осіб, за вище вказаною адресою не зареєстровано- а.с. 62/ змінити оплату водопостачання та водовідведення офісу за тарифами для населення, ухиляється від укладання договору. У відповідності до ст . 181 ГК України не має права відмовитися від укладання договору про водопостачання лише позивач, як монополіст, для ТОВ "НВЦ "АРІ" даний договір не є обов'язковим, він має право відмовитися від послуг, які надає позивач. Під час розгляду справи, позивачем в третє був направлений відповідачу проект договору №А/5282, який відповідач також відмовився укласти, що дітверджує вірність вищеозначеного висновку суду.

В одночас, висновок суду про те, що вимога МКП "Миколаївводоканал" підлягає задоволенню є помилковою з наступних підстав. Позивач вимагає зобов'язати ТОВ "НВЦ "АРІ" укласти договір, датований 2012 роком, і хоча за умовами він практично ідентичний договору від 12.12.11р., що залишився неукладеним, одначе належних доказів того, що данний договір був предметом відповідної пропозиції про його укладання суду дійсно не представлено. Відповідач не отримавши належної пропозиції, не може бути зобов'язаний укласти відповідний договір і відповідно до ст.ст. 181,187 ГК України такий договір не може укладатися за рішенням суду. Те саме стосується і нової редакції п.3.2.1 Договору.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення з відмовою в позові.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги відшкодовуються за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1 .Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий центр "АРІ" -задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 07.08.2012 р. по справі № 5016/911/2012(14/33) -скасувати, у задоволенні позову Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" - відмовити.

2.Стягнути з Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий центр "АРІ" 536, 50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Миколаївської області

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанову складено 27.09.2012р.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.І.Колоколов