Ухвала

від 20.09.2012 по справі 2а-6023/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6023/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Лещенко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішня виконавча служба»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішня виконавча служба»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Внутрішня виконавча служба»(далі -Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004472201 від 23.12.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 липня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким адміністративний позов задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач є юридичною особою, зареєстрований Печерською районною в м.Києві державною адміністрацією 29.12.1995 року; дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 16.10.2007 року та згідно свідоцтва №100133567 є платником податком податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку повноти обчислення та своєчасності сплати податку на прибуток Позивача (код ЄДРПОУ 21489123) за результатами операцій з векселями та продажу корпоративних прав з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, за результатом якої складено акт від 02.12.2011 року №314/22-01/21489123.

В ході перевірки Відповідачем виявлені порушені вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , що призвело до заниження скоригованих валових доходів на суму доходів від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами у розмірі 4 400 000,00 грн., чим занижено податок на прибуток у розмірі 1 100 000,00 грн.

23.12.2011 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004472201 про збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 375 000,00 грн. (1 100 000,00 грн. за основним платежем та 275 000,00 грн.) за штрафними (фінансовими) санкціями).

За результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення, скарги Позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Згідно вказаного акту перевірки встановлено, що 24.03.2010 року між Позивачем (продавець) та ТДВ «СК «Євростандарт» (покупець) укладено договір купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав - частки у статутному капіталі ТОВ «Продтовари 539». За умовами п.4 зазначеного договору сплата ціни здійснюється покупцем шляхом внесення 4 400 000,00 грн. на рахунок Позивача протягом одного робочого дня з моменту підписання договору.

Крім того, 24.03.2010 року між ТДВ «СК «Євростандарт»(продавець), ТОВ «Агенція корпоративних прав»(повірений) та Позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №10Б-06. Згідно умов цього договору ТДВ «СК «Євростандарт»зобов'язується передати у власність Позивача простий вексель, емітентом ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод», номінальною вартістю 5 000 000,00 грн. В оплату векселя Позивач у безготівковій формі перераховує на рахунок продавця протягом одного робочого дня з моменту підписання договору суму в розмірі 4 400 000,00 грн., а на суму 600 000,00 грн. покупець видає продавцю власний простий вексель (серія АА №2024107).

25.03.2010 року складено акт зарахування заборгованості, відповідно до якого сторони дійшли згоди вважати виконаним шляхом зарахування зобов'язань за договором купівлі-продажу векселя на загальну суму 4 400 000,00 грн. та зобов'язань за договором від 24.03.2010 року купівлі-продажу (відступлення) корпоративних прав на загальну суму 4 400 000,00 грн.

Контролюючим органом в ході перевірки встановлено, що Позивачем не надано Додаток К3 до декларації з податку на прибуток та документти щодо понесення витрат на придбання корпоративних прав ТОВ «Продтовари 539».

Згідно пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон) платники податку ведуть окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних дериватив.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Відповідно до пп.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та дериватив як компенсація їх вартості.

Згідно пп.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону під терміном «доходи»слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (п.4.1 ст.4 Закону).

Положеннями пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону встановлено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про порушення Позивачем вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону , оскільки протягом звітного періоду

(1 кварталу 2010 року) останнім не понесено витрат внаслідок придбання цінних паперів.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій податкового органу щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем дотримано вимоги частини 2 статті 71 КАС України та доведено правомірність винесеного ним рішення.

Позивач, в свою чергу, не надав достатніх та належних доказів в обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Внутрішня виконавча служба»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.