Постанова

від 19.09.2012 по справі 28/31-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 28/31-А Головуючий у 1-й інстанції: Копитова О.С.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Старової Н.Е.

суддів - Чаку Є.В, Файдюка В.В.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі на постанову господарського суду м.Києва у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Техно-Трейд Плюс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В

Позивач, приватне підприємство «Техно-Трейд Плюс»(надалі -позивач або ПП «Техно-Трейд Плюс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі на постанову господарського суду м.Києва (надалі -відповідач, апелянт або ДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва №0000882310/0 від 18.02.06 року та зобов'язання відповідача подати до відділення Державного казначейства у Печерському районі м. Києва висновок із зазначенням 16 700 495,0 грн., що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Постановою господарського суду м.Києва від 14.05.2007 р. позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог п.1 ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»співробітником ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПП «Провіта»з питання правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за жовтень 2005 року.

За результатами перевірки відповідачем, 15.02.06 року складено акт № 49/23-10/32980319. На підставі акту, 18.02.06 року, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000882310/0, яким позивачу відмовлено в наданні бюджетного відшкодування у сумі 16 700 495,0 грн.

З 16.06.06 р. по 27.07.06 р. ДПІ була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Техно-Трейд Плюс» (код ЄДРПОУ 32980319) (попередня назва - ПП «Провіта») за період з 02.06.04 по 31.03.06 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.08.2006 року №370/23-3/32980319. Порушень норм Закону України «Про податок на додану вартість»за результатами зазначеної перевірки не встановлено.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція в апеляційної скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

02.03.05 року між ПП «Провіта», яка у 2006 році змінила назву на ПП «Техно-Трейд Плюс»та ПП «Тесміл - 4» було укладено договір купівлі-продажу № 3, відповідно до умов якого ПП «Тесміл - 4» зобовязується систематично постачати і передавати у власність ПП «Провіта»модулі аналогових сигналів В-2017. Асортимент товару передбачається у накладній, яка додається до кожної партії товару. Підприємство оплачує поставлений товар згідно з накладними та рахунками-фактурами. Матеріали справи містять бухгалтерські документи, досліджені судом, які підтверджують реальність господарських операцій між сторонами, своєчасну поставку, та сплату за товар, сплату позивачем коштів до бюджету за господарськими операціями по вказаному договору.

На виконання договору ПП «Тесміл-4»виписало позивачу податкові накладні № 1 від 30.08.05 року на загальну суму 37 399 900,68 грн., в тому числі ПДВ 6 233 316,78 грн., № 1 від 20.03.05 року на загальну суму 75 168,0 грн., в тому числі ПДВ 12 528,0 грн., № 1 від 18.09.05 року на загальну суму 62 802 580,96 грн., в тому числі ПДВ 10 467 096,83 грн.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»( в редакції на момент вчинення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит визначається дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Обовязковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є наявність податкової накладної, виданої продавцем.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент проведення перевірки позивач мав податкові накладні, отримані від ПП «Тесміл - 4»на підтвердження сум податкового кредиту, які оформлені відповідно до пп.. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не несе відповідальності і ЗУ «Про податок на додану вартість», не передбачає обов'язку або права платника податку контролювати показники податкової звітності іншого платника податку. Більш того, відповідач не надавши доказів анулювання свідоцтва платника податків, не сплати податків до бюджету контрагентом позивача - ПП «Тесміл - 4», та постачальниками товару цьому підприємству ТОВ «Бернес»та ПП«Юлав НК», безпідставно відмовив позивачу у бюджетному відшкодуванні суми податку на додану вартість за жовтень 2005 року та виставив повідомлення рішення №0000882310/0 від 18.02.06, тому рішення суду першої інстанції у цієї частині є обгрунтованим дослідженими судом доказами.

Водночас колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, оскільки в цій частині провадження у справі підлягало закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Доводи апелянта стосовно неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та недоведеності обставин справи, що мають суттєве значення для справи, які суд вважав встановленими та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи при прийнятті оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає обґрунтованими, та зазначає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

За таких обставинах, згідно ст. 203 КАС України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, та прийняттю в цій частині нової постанови, якою закрити провадження у справі.

Керуючись статтями ст.ст. 198 , 203, 205 , 207, 212, 254 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі на постанову господарського суду м.Києва -задовольнити частково, постанову господарського суду м.Києва від 14.05.2007 р. - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва надати органу державного казначейства висновок на відшкодування сум з бюджету, та прийняти в цій частині нову, якою закрити провадження у справі.

В іншій частині постанову господарського суду м.Києва від 14.05.2007 р. -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.