Рішення

від 06.05.2008 по справі 2-84/2008

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

к о п і я

к о п і я

справа № 2-84/2008

Рішення

Іменем України

6 травня 2008  року

                         Козельщинський

районний суд Полтавської області                                                                 в складі:

головуючого-голови суду  - Самосьонок

В.М.

                                                           при

секретарі - Шуліка Л.Г.

з

участю:  ОСОБА_1 ОСОБА_3., ОСОБА_2.,

                                                                       ОСОБА_4.,

ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт

Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про визнання договору

про довічне утримання недійсним», -

встановив:

                Позивачка

ОСОБА_1 звернулась в районний суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2. і прохала

визнати недійсним договір про довічне утримання між нею і ОСОБА_2. і стягнути з

ОСОБА_2. на її користь 2975 грн.18 коп. і судові витрати, а разом 3256 грн. 18

коп. 

В позові  зазначала, що вона з чоловіком  перебували в Росії. В другій половині 2006

року відповідачка неодноразово зверталась до неї з проханням переїхати в її

будинок і доглядати її, і повідомила, що склала на її ім'я заповіт. Вказаний

заповіт по приїзду вона, відповідачка, передала їй. Фактично вона, позивачка,

вважала, що бере на себе обов'язок по догляду та довічному утриманні ОСОБА_2.,

тому між ними відбувся усний договір про довічне утримання.  Для реєстрації в будинку відповідачки в

сільській раді запропонували укласти договір найму житла на 10 років, що нею і

відповідачкою було зроблено. На пропозицію зробити ремонт в будинку

відповідачка погодилася і вона закупивши матеріали за власні кошти здійснила

слідуючі роботи в будинку і поза будинком, а саме: заміна електропроводу на

суму 584 грн.50 коп., провела каналізацію на суму 584 грн. 50 коп., зробила

ремонт стін, стелі, поміняла обої, 

пофарбувала вікна і двері на суму 702 грн.80 коп., частково замінила

покриття підлоги і плінтуси на суму 388 грн. 38 коп., покрила двір бетонними

плитами на суму 665 грн., відремонтувала вуличну  водоколонку на суму 227 грн., а всього

витратила кошти на суму 2975 грн.18 коп.

Після закінчення

ремонту відносини з відповідачкою погіршились і виникали сварки між ними. Вони

з чоловіком купили будинок і переїхали проживати в цей будинок. Домовившись з

відповідачкою про її довічне утримання вона розраховувала, що не буде порушено

інтересів сторін, а відповідачка не виконала умови договору чим завдала їй

матеріальні збитки. У 2008 році вона, позивачка, знялась з реєстрації в будинку

ОСОБА_2. Відповідачка ввела її в оману коли давала згоду на вселення та ремонт

будинку не повідомивши, що має намір розірвати договір про довічне утримання.

Про те, що вказана категорія договору повинна укладатись в письмовій формі і

нотаріально посвідчуватись вона не знала і вважала достатнім заповіту. Вона

допустила помилку яка тягне за собою визнання договору про довічне утримання

відповідачем недійсним.

В судовому

засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримувала і пояснила, що вона вважала

наявність заповіту достатньою підставою для утримання своєї бабусі -

відповідачки. Але, поскільки без договору найму житла її не реєстрували в

будинку відповідачки, вона уклала договір найму житла. Вона доглядала за

відповідачкою, доглядала огород, випасала худобу і понесла значні витрати на

ремонт будинку. Відповідачка давала згоду на ремонт будинку, тому прохала її

позов задоволити.

Відповідачка

ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила,  що

вона дійсно склала заповіт на онуку і запросила її переїхати до неї, поскільки

в той час хворіла. Згоди на ремонт не давала, однак позивачка прохала зробити

ремонт, поскільки у неї мала дитина і будуть приходити лікарі в будинок.

Будинок у неї старий, але був охайний і доглянутий. Ніякого договору про

довічне утримання вона не укладала і не мала наміру укладати, поскільки вона

склала заповіт на позивачку 10 років тому. Прохала в позові відмовити.

Представник

відповідачки ОСОБА_5 позов не визнала і пояснила, що позивачка була

зареєстрована в будинку ОСОБА_2. згідно договору найму житла і договір

довічного утримання відсутній.

Представник

відповідача ОСОБА_4 позов не визнала і пояснила, що ОСОБА_2. згоди на ремонт не

давала і як такого договору про довічне утримання не існує, поскільки такі види

договорів укладаються в письмовій формі підлягають нотаріальному посвідченню і

реєстрації. На час проживання позивачки існував договір найму житла.

Суд, вислухавши

сторони, свідка ОСОБА_6 дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов

задоволенню не підлягає.

Із товарних

чеків і квитанцій вбачається, що в грудні 2006 року в ПП «Пожитько» і ПП

«Касумов» придбавався будівельний матеріал.

Згідно заповіту

від 18.03.1998 року ОСОБА_2. заповідала на випадок своєї смерті все майно

ОСОБА_1

Із договору від

25 грудня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2. і ОСОБА_1 уклали договір найму

житлової кімнати площею 15 кв.м на 10 років безоплатно в будинку по АДРЕСА_1

            Відповідно до ст.638 ЦК України,

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх

істотних умов договору.

Відповідно до

ст.640ч.3 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або

державній реєстрації є укладений з моменту його нотаріального посвідчення або

державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і

державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно ст.744 ЦК

України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона передає другій

стороні у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме

майно або рухоме майно, яке має значну цінність, в замін чого набувач

зобов'язується забезпечувати відповідача утриманням та доглядом довічно.

Відповідно до

ст.745 ЦК України договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій

формі і підлягає нотаріальному посвідченню, 

а щодо нерухомого майна підлягає державній реєстрації.

Судом

встановлено, що на період проживання позивачки ОСОБА_1 в будинку відповідачки

між ними було укладено договір найму житла.

Договір

довічного утримання відповідно до вимог ст.745 ЦК України між сторонами не

укладався. Усна форма такого виду договору і його укладання законом не

передбачена, тому суд вважає, що позивачка не довела в суді існування договору

довічного утримання, істотні умови договору сторонами не обумовлювались, тому

не підлягає розірванню договір, який не існував на час проживання позивачки в

будинку відповідачки, тому в позові повинно бути відмовлено.

Поскільки

відсутній договір довічного утримання належно оформлений і зареєстрований, тому

не підлягають задоволенню і вимоги позивача про відшкодування збитків, поскільки

на час проживання позивачки в будинку відповідачки є договір найму житла.

Суд не бере до

уваги доводи позивачки в тій частині, що вона вважала заповіт договір довічного

утримання, поскільки відповідно заповіту після смерті відповідачки вона б набула

право на спадкове майно.

Суд також не

бере до уваги доводи позивачки, що її відповідачка ввела в оману, напроти

відповідачка довела до відома свій заповіт позивачці,  в якому зазначено момент переходу права

власності до позивачки - після смерті спадкодавця.

Те, що між

сторонами не існувало домовленості про довічне утримання свідчать і показання

свідка ОСОБА_6. про те, що вона як соціальний працівник обслуговувала одиноку

відповідачку в період проживання ОСОБА_1 в будинку.

Судові витрати

відповідачки не підлягають стягненню, поскільки нею не заявлялись самостійні

позовні вимоги.

З врахуванням

викладеного, керуючись ст.ст.638, 640ч.3, 744, 745 ЦК України, ст.ст. 10, 15,

215 ЦПК України, суд, -

                        вирішив:

В позові ОСОБА_1

до ОСОБА_2 «про визнання договору про довічне утримання недійсним і стягнення

матеріальних збитків недійсним» відмовити.

 Заява про апеляційне оскарження рішення може

бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення рішення.

Апеляційна

скарга може бути подана в апеляційний суд Полтавської області через

Козельщинський районний суд протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне

оскарження.

Головуючий:                                           підпис:

           Голова

Козельщинського районного суду:                                                            В.М.Самосьонок