Постанова

від 20.08.2012 по справі 2а/0470/6894/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/6894/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурова О.М. при секретаріСамоваров А.В. за участю: представника позивача: представника відповідача Зуєв В.А. Гусаров В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвік" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про ввизнання нечинним частково податкового повідомлення-рішення № 0000552303 від 20.06.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Едвік» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська, в якому просило визнати нечинним частково податкове повідомлення-рішення № 0000552303 від 20.06.2012 р. про стягнення з ТОВ «Едвік» штрафних санкцій у сумі 7805 грн. 18 коп. за порушення, передбачене абз.6 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначалося, що вказане порушення місця не мало, оскільки готівкові кошти під звіт начальнику автотранспортного відділу ТОВ «Едвік» ОСОБА_5 для господарських потреб, а саме на заправку паливом автомобілів, які належать підприємству, не видавалися, а бухгалтерією здійснювалося відшкодування особистих коштів ОСОБА_5, які були витрачені ним особисто або шляхом передачі водіям, які знаходяться в його підпорядкуванні, для заправки автівок паливом у разі якщо на АЗС чи ГАЗС не працюватиме термінал чи взагалі не має умов для безготівкових розрахунків картками, після чого цими водіями ОСОБА_5 передавалися фіскальні чеки РРО на підтвердження цільового використання таких коштів, які потім ним після проведення звірки розрахунків витраченого палива, коштів, пробігів автомобіля, включалися до авансових звітів, поданих до бухгалтерії для компенсації цих витрат. Таким чином відсутність виписаних на ОСОБА_5 путьових листів та наказів про відрядження не виключає того, що його власні кошти могли бути витрачені на вказані потреби підприємства підпорядкованими йому водіями, а відомості фіскальних чеків РРО про придбання пального на АЗС та ГАЗС щодо дати та часу проведення розрахунків (протягом одного дня, приблизно в один і той же час, але в різних областях країни) не можуть ставитися під сумнів, оскільки таки розрахунки проводилися вищевказаними водіями.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав доводи та вимоги позовної заяви.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що в рамках модернізації системи податкових органів України Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська була реорганізована і її правонаступником є Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, тому, з урахуванням приписів ст.55 КАС України, судом 30.07.2012р. було допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська її правонаступником Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Відповідач позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких зазначав, що підзвітною особою позивача - начальником автотранспортного відділу ТОВ «Едвік» ОСОБА_5 здійснювалися готівкові розрахунки на суму 7805 грн. 18 коп., які не підтверджені відповідними платіжними документами, які посвідчували б факт продажу товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів, що є порушенням п.п.7.39, 7.41 ст.7, п.2.11 ст.2, п.3.1 ст.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637, за що передбачено фінансову санкцію абз.6 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 у розмірі сплачених коштів - 7805 грн. 18 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях, та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Едвік».

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, показання свідків, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвік» (код ЄДРПОУ 31971041) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська було складено Акт № 682/23-2/31971041 від 01.03.2012 р., відповідно до якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України, п.2.8 ст.2, п.3.1 ст.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637) (а.с.8-15).

На підставі цього Акту перевірки відповідачем були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000432302; податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. №0000442302, а також податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000182303 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 57054 грн. 65 коп. (а.с.46).

ТОВ «Едвік» з висновками вказаного Акту перевірки та виданим на його підставі податковим повідомленням-рішенням не погодилося і звернулося із скаргою до Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Для з'ясування всіх обставин та прийняття рішення за розглядом скарги позивача ДПС у Дніпропетровській області була призначена позапланова перевірка ТОВ «Едвік» за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р.

За результатами позапланової перевірки складено Акт № 783/23-3/31971041 від 23.05.2012 р., відповідно до якого перевіряючими встановлено порушення позивачем п.2.8, ст.2 Положення № 637, а саме: перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму 2575 грн. 45 коп., а також порушення п.7.39, п.7.41 ст.7, п.2.11 ст.2, п.3.1 ст.3 цього Положення, що полягає в проведенні готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжних документів, які б підтверджували сплату ним готівкових коштів у сумі 7805 грн. 18 коп. (а.с.20-26).

З урахуванням результатів проведеної позапланової перевірки ДПС у Дніпропетровській області було видано рішення за наслідками розгляду первинної скарги ТОВ «Едвік» від 01.06.2012 р. № 12291/10/10014, яким податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000432302 та податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. №0000442302 про збільшення сум грошових зобов'язань ТОВ «Едвік» з податку на прибуток та податку на додану вартість - залишені без змін, а податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000182303 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 57054 грн. 65 коп. в частині 44098 грн. 57 коп. застосованої до позивача штрафної санкції за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжних документів, які б підтверджували сплату ним готівкових коштів - скасоване, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін (а.с.38-45).

На підставі вищевикладеного відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000552303 від 20.06.2012р. про стягнення з ТОВ «Едвік» штрафних санкцій у сумі 12956 грн. 08 коп. (а.с.47).

Позивачем було визнано порушення, передбачене абз.2 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 (далі - Указ № 436/95), а саме: перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму 2575 грн. 45 коп. та добровільно сплачено штрафні санкції за це, згідно зазначеного Указу Президента України у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, а саме у сумі 5150 грн. 90 коп.

Однак позивач не погодився з тим, що ним було допущено порушення, передбачене абз.6 ст.1 Указу № 436/95, яким встановлено застосування штрафних санкцій за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів, сума яких згідно акту перевірки та додатку №1 до нього становить 7805 грн. 18 коп.

Як вбачається з Акту позапланової перевірки № 783/23-3/31971041 від 23.05.2012 р. та Додатку № 1 до нього, відповідачем під час цієї перевірки зокрема було досліджено авансові звіти за період з 03.04.2010 р. по 30.09.2011 р., які подавалися підзвітною особою - начальником автотранспортного відділу ТОВ «Едвік» ОСОБА_5 до бухгалтерії підприємства для відшкодування витрачених ним особистих готівкових коштів на господарські потреби ТОВ «Едвік» (придбання пального - бензин, газ), з доданими до них фіскальними чеками РРО про придбання палива на АЗС та ГАЗС для автомобілів, які належать позивачеві.

Факт придбання палива саме для автомобілів, які належать ТОВ «Едвік», сторонами не заперечується.

При дослідженні зазначених авансових звітів відповідачем було встановлено, що до деяких з них додані фіскальні чеки РРО про придбання пального (бензин, газ) на АЗС та ГАЗС, які роздруковані протягом одного дня в однаковий час в різних місцях Дніпропетровської області та інших областей України (з позначками номерів автомобілів) (дані щодо таких авансових звітів відображені в Додатку № 1 до Акту позапланової перевірки № 783/23-3/31971041 від 23.05.2012 р. (а.с.27-37).

Судом було досліджено вищевказані авансові звіти та додані до них фіскальні чеки РРО на підтвердження сум витрачених готівкових коштів, та долучено копії цих документів до матеріалів справи (а.с.63-107). З означених документів дійсно вбачається, що фіскальні чеки РРО про придбання пального (бензин, газ) на АЗС та ГАЗС, були роздруковані протягом одного дня в приблизно однаковий час в різних місцях Дніпропетровської області та інших областей України, при цьому означені обставини сторонами визнаються.

Однак посилання відповідача на недостовірність розрахункових документів - вказаних фіскальних чеків РРО, доданих до авансових звітів про використання коштів на господарські потреби, поданих ОСОБА_5 до бухгалтерії ТОВ «Едвік», судом до уваги не беруться, виходячи з наступного.

Пунктом 2.11 ст.2 Положення № 637 встановлено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно п.3.1 ст.3 цього Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Розпорядженням директора ТОВ «Едвік» «Про порядок використання підзвітних сум» від 01.01.2011 р. начальнику автотранспортного відділу ОСОБА_5 надано право розподіляти підзвітні кошти, які надані на заправку, серед інших водіїв міжміських маршрутів.

При цьому відповідно до посадової інструкції начальника автотранспортного відділу ТОВ «Едвік», яким є ОСОБА_5, на останнього зокрема покладено обов'язок: «…повседневное руководство, контроль и непосредственное участие в решении технических и финансовых задач деятельности Общества при эксплуатации автотранспортных средств;…в нестандартных ситуациях, связанных с экстренной заправкой автомобилей, заменой масла и срочным ремонтом самостоятельно решать возникшие технические и финансовые вопросы в пределах утвержденного бюджета расходов…». Крім того йому зокрема надано право: «…находиться в кабине автомобиля рядом с водителем в случаях, если: вводится новый маршрут; принимается новый водитель; для контроля за исполнением водителями своих должностных обязанностей и техники безопасности;…самостоятельно решать финансовые вопросы в рамках утвержденного бюджета расходов…».

Як показав ОСОБА_5, допитаний судом як свідок, в період з 03.04.2011 р. по 30.09.2011 р. він неодноразово видавав свої особисті готівкові кошти водіям, які йому підпорядковуються, на господарські потреби позивача, а саме: для заправки паливом автомобілів, які належать ТОВ «Едвік», у тих випадках, коли знав, що заправленого палива не вистачить на зворотну дорогу і водію необхідно буде заправитись знову, а маршрут цих автомобілів проходить в тих місцях, де на АЗС та ГАЗС немає умов для безготівкових розрахунків картками чи не працюватиме термінал. Свої особисті готівкові кошти він видавав водіям, оскільки вони виїздять на маршрути о 07-00 чи 08-00 годині ранку, а бухгалтерія підприємства починає працювати з 09-00 години. Після повернення з маршруту водії передавали йому фіскальні чеки РРО на підтвердження використаних коштів та цілі їх використання, в яких зазначалося, що розрахунок проводився готівкою. Він проводив звірку за цими чеками, узгоджував це з директором ТОВ «Едвік», а потім включав їх до авансових звітів, які подавав до бухгалтерії для відшкодування витрачених власних коштів, при цьому кошти під звіт на заправку автомобілів паливом йому не видавалися.

Таким чином, ОСОБА_5 діяв у межах наданих йому посадовою інструкцією прав та обов'язків. Оскільки він витрачав власні кошти, він і звітував про ці витрати шляхом подання авансових звітів до бухгалтерії, при цьому, враховуючи те, що ці кошти були витрачені ним шляхом надання їх водіям, які знаходяться в його підпорядкуванні, фіскальні чеки РРО, які підтверджують суми витраченої готівки та цілі, на які вона була витрачена, роздруковані протягом одного дня приблизно в однаковий час в різних місцях Дніпропетровської області та інших областей України.

Посилання відповідача на те, що в поясненнях до позапланової перевірки по факту порушення касової дисципліни директор ТОВ «Едвік» ОСОБА_7 зазначав, що ОСОБА_5 при відсутності виписаних на нього путьових листів міг перебувати в кабіні водія, згідно наданих йому посадовою інструкцією прав, під час розрахунків останнім на АЗС чи ГАЗС, або приїхати туди на власному автомобілі, отже ОСОБА_5 мав завжди бути присутнім при таких розрахунках, а з огляду на те, що такі розрахунки мали місце в один час в різних областях України, він фізично не міг встигнути бути присутнім в кожному з цих місць, тому робиться висновок про недостовірність вказаних розрахункових документів, судом до уваги не беруться, з огляду на наступне.

З вказаних пояснень директора ТОВ «Едвік» ОСОБА_7, копія яких долучена до матеріалів справи, вбачається, що останній зазначав про те, що ОСОБА_5 саме міг бути присутнім при таких розрахунках навіть при відсутності виписаного на нього путьового листа, але вказівки на те, що він мав бути присутнім при кожному з них у цих поясненнях немає, тим паче в них зазначено, що у зв'язку із тим, що спливло багато часу кожен конкретний випадок щодо видачі деяких розрахункових документів приблизно в один і той же час, але в різних місцях ОСОБА_7 пояснити не може.

Таким чином вказані пояснення не підтверджують доводи відповідача про те, що ОСОБА_5 мав бути присутнім при кожному вказаному розрахунку наданими ним його особистими готівковими коштами.

Як показала суду свідок ОСОБА_8, яка є головним держподатревізором-інспектором відділу контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, і яка була одним з перевіряючих при проведенні позапланової перевірки позивача, ОСОБА_5 у разі передачі підпорядкованим йому водіям власних готівкових коштів для використання їх на потреби підприємства повинен був видавати якийсь документ, який би посвідчував факт такої передачі готівки, однак пояснити суду який саме документ повинен був складати ОСОБА_5 в такому випадку і яким нормативно-правовим актом це передбачено свідок не змогла.

При цьому за формою авансового звіту не передбачено зазначення відомостей про те, що власні готівкові кошти працівника, з метою відшкодування яких подається цей звіт, використовувалися через іншу особу.

Крім того суд бере до уваги посилання представника позивача на те, що згідно офіційних роз'яснень, розміщених в Єдиній базі податкових знань на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України, питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань відносяться до майнових відносин між суб'єктом господарювання та працівником та регулюються Цивільним кодексом України. Нормами Податкового кодексу України та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не регулюються зазначені питання та не відносяться до компетенції державної податкової служби.

Дійсно, п.п.7.37 ст.7 Положення № 637 встановлено, що під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому тощо.

Згідно Акту позапланової перевірки № 783/23-3/31971041 від 23.05.2012 р. порушень терміну надання авансових звітів в бухгалтерію ТОВ «Едвік» та видачі готівки під звіт без повного звіту по раніше виданим сумам перевіркою не встановлено. Підзвітні особи одержують кошти під звіт та в погашення витрачених коштів на господарські потреби з каси підприємства (а.с.22).

Відповідно до Відомості розрахунків з підзвітними особами за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р. ТОВ «Едвік» (щодо ОСОБА_5) встановлено чотири випадки, коли останньому видавалися кошти під звіт на господарські потреби протягом періоду, що перевірявся, а потім ці кошти були повернуті останнім за авансовими звітами, переліченими у Додатку № 1 до Акту позапланової перевірки № 783/23-3/31971041 від 23.05.2012 р., а саме:

1) видача коштів за видатковим ордером від 27.04.2011 р. № 394 та повернення їх за авансовим звітом від 28.04.2011 р. № 68;

2) видача коштів за видатковим ордером від 02.06.2011 р. № 509 та повернення їх за авансовим звітом від 02.06.2011 р. № 90;

3) видача коштів за видатковим ордером від 02.09.2011 р. № 806 та повернення їх за авансовим звітом від 03.09.2011 р. № 146;

4) видача коштів за видатковим ордером від 06.07.2010 р. № 704 та повернення їх за авансовим звітом від 07.07.2010 р. № 222.

Однак згідно Додатку № 1 до Акту позапланової перевірки № 783/23-3/31971041 від 23.05.2012 р. за вказаними авансовими звітами перевіркою не було встановлено сум, не підтверджених розрахунковими документами.

Як було встановлено судом, видача коштів ОСОБА_5 під звіт на заправку паливом належних ТОВ «Едвік» автомобілів, які потім поверталися за авансовими звітами, за якими перевіркою було встановлено наявність сум, не підтверджених розрахунковими документами, протягом періоду, що перевірявся, не проводилася. В наведених випадках ОСОБА_9 витрачав власні готівкові кошти на ці господарські потреби підприємства, а потім подавав авансові звіти для відшкодування витраченої власної готівки.

Між тим, відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення на вищенаведене уваги не звернув, що, безумовно, вплинуло на його законність.

При цьому суд також зважає на те, що відповідачем не було доведено підстави визнання недостовірними саме тих фіскальних чеків РРО, на які вказано в Додатку №1 до Акту позапланової перевірки № 783/23-3/31971041 від 23.05.2012 р., як на недостовірні, і які є такими, що видані на найбільшу суму серед інших чеків, доданих до одного авансового звіту. Як показала свідок ОСОБА_8, яка була одним із перевіряючих при проведені цієї перевірки, питання щодо того які саме з доданих до кожного авансового звіту фіскальних чеків РРО є недостовірними вона вирішувала на власний розсуд. Пояснити суду чому нею були визнані недостовірними саме ті фіскальні чеки РРО, які були видані на найбільшу суму серед інших, доданих до одного авансового звіту, вона не змогла.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення в частині стягнення штрафних санкцій з ТОВ «Едвік» у сумі 7805 грн. 18 коп. за порушення, передбачене абз. 6 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

При цьому суд, керуючись приписами ч.2 ст.11 КАС України, вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог, відповідно до яких позивач просив визнати нечинним оскаржуване рішення в зазначеній частині, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, а спосіб захисту, обраний позивачем, є недостатнім для цього, тому суд, визнаючи оскаржуване рішення у вищевказаній частині протиправним, також приймає рішення про його скасування в цій частині.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 107 грн. 30 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 107 грн. 30 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвік" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним частково податкового повідомлення-рішення № 0000552303 від 20.06.2012р. - задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000552303 від 20.06.2012р. в частині стягнення штрафних санкцій з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвік» у сумі 7805 грн. 18 коп. (сім тисяч вісімсот п'ять гривень вісімнадцять копійок) за порушення абз. 6 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвік» судові витрати із сплати судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп. (сто сім гривень тридцять копійок).

Повний текст постанови складено 08 серпня 2012 року

Суддя О.М. Турова