Постанова

від 18.09.2012 по справі 2а-19441/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2012 року 11:47 № 2а-19441/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Канарського В.О.,

від відповідача: Огнарьова Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АСС-ТВ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001002340 від 19 серпня 2011 року, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АСС-ТВ»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якому після уточнення позовних вимог просило суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 року № 0001002340.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2012 року було відкрито провадження в даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий, квітень 2011 року на загальну суму 616 325,00 грн., сформованого за наслідками господарських операцій з ТОВ «Сучасна техніка», оскільки податковий кредит за вказаний період було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від контрагента, який на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Позивач зазначав, що отримані від ТОВ «Сучасна техніка»товари замовлялись з метою використання у власній господарській діяльності; операції з контрагентом є реальними та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

На думку позивача, висновок органу податкової служби про заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість ґрунтується виключно на припущеннях, які матеріалами справи не підтверджуються.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову. У запереченнях зазначив про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 , п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 616 325,00 грн. за лютий та квітень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Сучасна техніка», правочини з яким є нікчемними, оскільки фактично господарських операцій з поставки товарів не відбувалося, що свідчить про протиправність таких правочинів, укладених з метою зменшення позивачем обсягу податкових зобов'язань.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі зі спірних правовідносин на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби»від 21.09.2011 року № 981 судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ТОВ «АСС-ТВ» (код ЄДРПОУ 32244372) зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.11.2002 року за № 05755 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.08.2011 року по 02.08.2011 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АСС-ТВ» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносин з ТОВ «Сучасна техніка»(код ЄДРПОУ 32244372) за лютий, квітень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки 03 серпня 2011 року було складено акт № 373/1-23-40-32244372 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

19 серпня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001002340 , яким позивачу за порушення п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 , п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України було визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 616 326,00 грн., в тому числі основного платежу -616 325,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. (том І, а.с. 11).

Зазначене податкове повідомлення-рішення за результатами адміністративного оскарження залишено без змін, а скарги позивача -залишено без задоволення (том І а.с. 26-32).

Під час перевірки повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за лютий, квітень 2011 року, працівниками органу державної податкової служби встановлено заниження ТОВ «АСС-ТВ»суми податкових зобов'язань на суму 616 325,00 грн. внаслідок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна техніка».

Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Шевченківському районі міста Києва про результати перевірки ТОВ «Сучасна техніка», згідно якого встановлено неможливість фактичного здійснення останнім господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та відсутність об'єктів оподаткування ПДВ по операціях купівлі-продажу ТОВ «Сучасна техніка»у лютому та квітні 2011 року.

Також, в Акті перевірки зазначено, що листом від 02.06.2011 року № 3527/007/26-10/3 від співробітників ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було отримано пояснення гр-ки ОСОБА_3, згідно яких засновник та керівник ТОВ «Сучасна техніка»ОСОБА_4, який являється її сином, на даний час перебуває в Чехії, куди він виїхав близько трьох років тому. Перед виїздом до Чехії син загубив документи, а саме паспорт, Чорнобильське посвідчення та інші. Про те, що її син являється засновником та службовою особою ТОВ «Сучасна техніка»їй стало відомо від співробітників податкової міліції.

З огляду на наведені обставини відповідачем було зроблено висновок про проведення ТОВ «Сучасна техніка»безтоварних операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди підприємствами-вигодонабувачами, в т.ч. ТОВ «АСС-ТВ», з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 , п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 616 325,00 грн. за лютий, квітень 2011 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АСС-ТВ» та ТОВ «Сучасна техніка» укладено Договір № 102 від 01.01.2011 р . (том І а.с.33-35), за умовами якого виконавець (ТОВ «Сучасна техніка») зобов'язувався надати замовнику (ТОВ «АСС-ТВ») різного роду рекламні послуги.

Договірна ціна робіт згідно з п.2.1 договору становить 410 500,00 грн., в.т.ч. ПДВ 68 416,67 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору виконавець зобов'язується здати роботи замовникові по акту виконаних робіт.

На виконання умов договору № 102 від 01.01.2011 року ТОВ «Сучасна техніка»у надало позивачу рекламні послуги (розробка макетів листівок, банерів, наліпок, буклетів тощо, створення креативних матеріалів для рекламного сайту, проведення рекламного заходу по підтримці товарів певних торгових марок, організація та проведення спеціальних рекламних заходів і т.д. тощо) на загальну суму 410 500,00 грн., в тому числі ПДВ -68 416,67 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 01.02.2011 року (том І, а.с. 36).

Крім того, між позивачем та ТОВ «Сучасна техніка»було укладено договір № 103 від 01.01.2011 р. (том І а.с. 39-46), за умовами якого ТОВ «Сучасна техніка»(Виконавець) зобов'язався виготовити та поставити позивачу (Замовнику) рекламну продукцію, перелік якої визначено у п. 1.1. Договору. Договірна ціна робіт згідно з п.2.1 договору складає 619 104,00 грн., в т.ч. ПДВ -103 184,00 грн.

На виконання умов договору № 103 ТОВ «Сучасна техніка»виготовило та поставило на адресу позивача рекламну продукцію (постери для білбордів, плакати з рекламою товарів, наліпки рекламні, листівки, тримачі рекламні для листівок, банери з рекламою товарів, таблички рекламні тощо) на загальну суму 619 104,00 грн., в т.ч. ПДВ -103 184,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 01.02.2011 р.

Також, між позивачем та ТОВ «Сучасна техніка»було укладено договір № 104 від 01.01.2011 р . (том І а.с. 55-57), за умовами якого ТОВ «Сучасна техніка»(Виконавець) зобов'язався виготовити та поставити позивачу (Замовнику) рекламну продукцію, перелік якої визначено у п. 1.1. Договору. Договірна ціна робіт згідно з п.2.1 договору складає 528 820,00 грн., в т.ч. ПДВ -88 136,67 грн.

На виконання умов договору № 104 ТОВ «Сучасна техніка»виготовило та поставило на адресу позивача рекламну продукцію (постери для білбордів, плакати з рекламою товарів, наліпки рекламні, листівки, тримачі рекламні для листівок, банери з рекламою товарів, таблички рекламні тощо) на загальну суму 528 820,00 грн., в т.ч. ПДВ -88 136,67 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 01.02.2011 р.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Сучасна техніка»було укладено договір № 101 від 15.02.2011 р . (том І а.с. 62-63), за умовами якого ТОВ «Сучасна техніка»(Виконавець) зобов'язався надати позивачу (Замовнику) рекламні послуги, а саме: зйомку рекламного ТВ-ролика «МакСніданок».

Договірна ціна робіт згідно з п.2.1 договору складає 517 978,00 грн., в т.ч. ПДВ -86 329,67 грн.

Додатком № 1 до договору № 101 (Музична довідка до рекламного ролику McDonalds Breakfast Feb 2011 25) визначено назву рекламного ролику, зміст сюжету, назву музичного твору в оригіналі та інші ознаки.

На виконання умов договору № 101 ТОВ «Сучасна техніка»надало позивачеві послуги по зйомці рекламного ТВ-ролика «МакСніданок»на загальну суму 517 978,00 грн., в т.ч. ПДВ -86 329,67 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 15.02.2011 р.

Між позивачем та ТОВ «Сучасна техніка»було укладено також договір № 107 від 01.04.2011 р. (том І а.с. 67-73), за умовами якого ТОВ «Сучасна техніка»(Виконавець) зобов'язався надати позивачу (Замовнику) рекламні послуги. Договірна ціна робіт згідно з п.2.1 договору складає 1 621 550,00 грн., в т.ч. ПДВ -270 258,33 грн.

Додатком № 1 до договору № 107 (Музична довідка до рекламного ролику McDonalds EVM Jun 2011 25) визначено назву рекламного ролику, зміст сюжету, назву музичних творів у оригіналі, тощо.

На виконання умов договору № 107 ТОВ «Сучасна техніка»надало позивачу рекламні послуги (передпечатна підготовка макетів, рекламна фотозйомка, створення рекламних банерів для корпоративного сайту, виготовлення та монтаж рекламних наліпок, зйомка рекламного ролика, тощо) на загальну суму 1 621 550,00 грн., в т.ч. ПДВ -270 258,33 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 16.04.2011 р. на суму 814 250,00 грн. в т.ч. ПДВ -135 708,33 грн. та від 30.04.2011 р. на суму 807 300,00 грн., в т.ч. ПДВ -134 550,00 грн.

За наслідками проведених господарських операцій ТОВ «Сучасна техніка»були виписані на користь позивача податкові накладні: № 31 від 01.02.2011 р. на загальну суму 410 500,00 грн., в т.ч. ПДВ -68 416,67 грн., № 32 від 01.02.2011 р. на загальну суму 619 104,00 грн., в т.ч. ПДВ -103 184,00 грн., № 33 від 01.02.2011 р. на загальну суму 528 820,00 грн., в т.ч. ПДВ -88 136,67 грн., № 69 від 15.02.2011 р. на загальну суму 517 978,00 грн., в т.ч. ПДВ -86 329,67 грн., № 153 від 16.04.2011 р. на загальну суму 814 250,00 грн., в т.ч. ПДВ -135 708,33 грн., № 383 від 30.04.2011 р. на загальну суму 807 300,00 грн., в т.ч. ПДВ -134 550,00 грн. (том І а.с. 38, 54, 61, 66, 79, 84), які складено в момент виникнення податкових зобов'язань виконавця -складання документів, якими підтверджується виконання робіт (актів виконаних робіт).

Вказані податкові накладні відображені в реєстрах податкових накладних, а суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунки між ТОВ «АСС-ТВ»та ТОВ «Сучасна техніка»проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 282 від 21.03.2011 р. на суму 317 978,00 грн., № 293 від 25.03.2011 р. на суму 200 000,00 грн., № 294 від 25.03.2011 р. на суму 528 820,00 грн., № 341 від 28.04.2011 р. на суму 410 500,00 грн., № 351 від 29.04.2011 р. на суму 219 004,00 грн., № 371 від 20.05.2011 р. на суму 400 100,00 грн., № 378 від 25.05.2011 р. на суму 359 000,00 грн., № 410 від 21.06.2011 р. на суму 621 500,00 грн., № 430 від 29.06.2011 р. на суму 490 000,00 грн., № 437 від 30.06.2011 р. на суму 151 050,00 грн. (том І, а.с. 86-95).

Суми податку на додану вартість за вказаними операціями віднесені позивачем до показників розділу ІІ «Податковий кредит»податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 у сумі 346 067,00 грн . та квітень 2011 року у сумі 270 258,00 грн.

Правомірність включення вказаних сум до складу податкового кредиту не визнається відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню в контексті наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із наступного.

У роз'ясненнях, викладених в Інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 Вищим адміністративним судом України сформовано позицію, відповідно до якої процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли після 01 січня 2011 року, коли набув чинності Податковий кодекс України, судом при вирішенні справи застосовуються норми вказаного Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачається та матеріалами справи підтверджується, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий та квітень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Сучасна техніка», які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням (оплатою) товарів.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту , відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна , яка видається платником податку , який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, -покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, для вирішення спору важливе значення має встановлення факту реєстрації та перебування контрагенту платника податку на додану вартість в стані, власне, платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Сучасна техніка»був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва № 100243170 від 04.09.2009 року (том І, а.с. 128).

Даних стосовно анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Сучасна техніка»на запит суду ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (за місцем обліку платника податків) суду не повідомлено.

Тобто на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних ТОВ «Сучасна техніка» мало право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів.

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696 (які набули чинності на момент оформлення податкових накладних, складених після 01.01.2011 року) стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід враховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно наявної в матеріалах довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19 квітня 2012 року № 13617914, ТОВ «Сучасна техніка»станом на момент здійснення господарських операцій з позивачем було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та продовжує перебувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент розгляду даної справи (том ІІІ, а.с. 2-4).

Станом на момент на момент проведення господарських операцій з позивачем ТОВ «Сучасна техніка»не було ліквідовано, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємство не виключено.

Відтак, контрагент позивача не мав дефектів у своєму правовому статусі та мав право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Посилання відповідача на те, що до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність ТОВ «Сучасна техніка» за місцезнаходженням, судом до уваги не приймаються, оскільки вказаною вище довідкою з ЄДР від 19 квітня 2012 року № 13617914 внесення вказаного запису до ЄДР станом на момент здійснення операцій не підтверджується (том ІІІ, а.с. 2-4).

До того ж, на переконання суду, дані обставини можуть мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак вони не стосуються належного виконання господарських зобов'язань постачальником товарів (виконавцем робіт) за укладеними договорами.

Вирішуючи питання про реальність вчинення господарських операцій з поставки товарів «Сучасна техніка»на користь позивача, а також придбання позивачем таких товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19 квітня 2012 року № 13617823 до основних видів діяльності ТОВ «Сучасна техніка»належать: «організація перевезення вантажів»(код КВЕД 63.40.0); «оптова торгівля будівельними матеріалами»(код КВЕД 51.53.2); «інші види оптової торгівлі»(код КВЕД 51.90.0); «рекламна діяльність» (код КВЕД 74.40.0); «посередництво у торгівлі товарами широкого асортименту»(код КВЕД 51.19.0); «надання інших комерційних послуг»(код КВЕД 74.87.0).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 12756404 до основних видів діяльності ТОВ «АСС-ТВ»належать: «дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки»(код КВЕД 74.13.0), «інша поліграфічна діяльність»(код КВЕД 22.22.0), «надання інших послуг у поліграфічній діяльності»(код КВЕД 22.25.0), «консультування з питань комерційної діяльності та управління»(код КВЕД 74.14.0), «рекламна діяльність» (код КВЕД 74.0).

Як зазначалось вище, предметом надання послуг (виконання робіт) ТОВ «Сучасна техніка»на користь позивача згідно з актами виконаних робіт було виготовлення та передача різного роду рекламної продукції та проведення рекламних заходів: розробка макетів листівок, банерів, наліпок, буклетів, створення креативних матеріалів для рекламного сайту, проведення рекламного заходу по підтримці товарів певних торгових марок, організація та проведення спеціальних рекламних заходів, рекламна фотозйомка, створення рекламних банерів для корпоративного сайту, тощо.

Судом встановлено, що придбані (замовлені) у ТОВ «Сучасна техніка»продукцію та послуги позивач купував (замовляв) з метою подальшого продажу (передачі) іншим особам та виконання зобов'язань перед своїми замовниками - ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд.», «ТОВ «УСПОТ Лтд»та ТОВ «Хенкель Украина», що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковими накладними, актами прийому - передачі матеріалів (том ІІ а.с. 96-369).

Враховуючи вказані вище договори та види діяльності позивача та його контрагента, з огляду на характер поставлених ТОВ «Сучасна техніка»товарів та послуг, надані позивачем документи, у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ «Сучасна техніка»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а придбані ТОВ «АСС-ТВ»послуги та продукція були використані у його власній господарській діяльності.

В контексті наведеного суд також зазначає, що відповідач під час розгляду справи не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій , незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити, про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Посилання відповідача на відсутність у ТОВ «Сучасна техніка»найманих працівників, виробничого обладнання, транспортного, торгівельного обладнання тощо не може бути взяте судом до уваги на підтвердження «безтоварності»угод, оскільки підставою для вказаного висновку контролюючого органу слугувала лише податкова звітність цього підприємства .

Суд вважає, що подана до податкового органу податкова звітність не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку , які в ході перевірки відповідачем не аналізувались.

Не приймаються судом до уваги доводи відповідача про відсутність об'єктів оподаткування ПДВ по операціях купівлі-продажу, проведених з ТОВ «Сучасна техніка»у лютому, квітні 2011 року, з огляду на пояснення гр-ки ОСОБА_3, оскільки вказана особа не є засновником та/або директором чи іншою посадовою особою ТОВ «Сучасна техніка», тому достовірних відомостей стосовно створення та діяльності ТОВ «Сучасна техніка»нею надано бути не може.

З огляду на покликання в Акті перевірки на пояснення гр. ОСОБА_3 щодо того, що ОСОБА_4 є її сином та виїхав за кордон, суд витребував у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетинання даною особою державного кордону України у період здійснення спірних операцій.

З відповіді Державної прикордонної служби України (лист №0.254-11257/0/15-12 від 16.08.2012 року вбачається, що у період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р. інформації про перетинання державного кордону гр-ном України ОСОБА_4 не виявлено (том ІІІ, а.с. 41).

Крім того, як вбачається з протоколу допиту ОСОБА_4, допитаного о/у ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва старшим лейтенантом податкової міліції Олійником В.І., ОСОБА_4 було підтверджено факт створення ним в якості засновника ТОВ «Сучасна техніка», в тому числі підписання установчих документів, формування статутного фонду та проведення державної реєстрації підприємства у відповідних державних органах. ОСОБА_4 підтвердив також, що обіймає посаду директора ТОВ «Сучасна техніка»з 25.07.2009 року , підписував та подавав до органів державної податкової служби податкову звітності, безпосередньо здійснював фінансово-господарської діяльності з постачання товарів, а також підписував в якості директора первинні бухгалтерські документи від імені підприємства (том ІІІ, а.с. 44-49).

Також, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_4, як директора ТОВ «Сучасна техніка», підпис якого засвідчено нотаріально, про те, що вся податкова звітність товариства, яка подавалась до ДПІ Шевченківського району міста Києва, була підписана ним власноручно (том І, а.с. 96).

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Сучасна техніка», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності, спрямованої на отримання прибутку; враховуючи інші здобуті під час судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку про те, що висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених позивачем за участю ТОВ «Сучасна техніка», з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Що стосується посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Сучасна техніка», суд дійшов висновку, що зміст зазначених правочинів не суперечить актам цивільного законодавства; а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Окрім цього, з 01.01.2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Викладені вище обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Сучасна техніка»є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари, що надавалися позивачу були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що доводи податкового органу про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ за наслідками операцій з ТОВ «Сучасна техніка»не підтверджені належними доказами, ґрунтуються лише на припущеннях, які не можуть бути самостійною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «АСС-ТВ» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за лютий та квітень 2011 року, а висновки Акту перевірки про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 , п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України є помилковими, а відтак збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 616 325,00 грн. є неправомірним.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн. є також протиправним.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ТОВ «АСС-ТВ» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішень від 19.08.2011 року № 0001002340, а не про визнання його протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі. Судом враховано, що вихід за межі позовних вимог в такий спосіб застосовується виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України.

Окрім того, згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 19 серпня 2011 року № 0001002340.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-ТВ»судові витрати у розмірі 30,12 грн. (тридцять гривень 12 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В.Патратій

Повний текст постанови складено та підписано 24 вересня 2012 року.