Постанова

від 13.11.2008 по справі 22/97-08-2312

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 13 листопада 2008 р.                                                                                   

№

22/97-08-2312 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Грейц

К.В.,

суддів:

Бакуліної

С.В.,

Глос

О.І.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1

на

постанову

від

09.09.2008 року Одеського апеляційного 

господарського суду

у

справі  господарського суду

№

22/97-08-2312 Одеської області

за

позовом

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1 

до

Відкритого

акціонерного товариства “Банк  “Фінанси

та кредит” в особі Філії “Одеське РУ” ВАТ “Банк “Фінанси та кредит”

про

стягнення

19093,95 грн.

в

судовому засіданні взяли участь представники :

від

позивача:

не

з'явились

від

відповідача:

Федорова

О.В. (довіреність № 3322 від 03.07.2008р.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням

Господарського суду Одеської області (суддя Торчинська Л.О.) від 15.07.2008

року у справі № 22/97-08-2312 позов задоволено частково; зобов'язано Банк

“Фінанси та кредит” Товариство з обмеженою відповідальністю в особі філії

“Одеське регіональне управління” передати орендоване приміщення за адресою:

АДРЕСА_1 в належному стані по акту приймання-передачі; стягнуто з Банку

“Фінанси та кредит” Товариство з обмеженою відповідальністю в особі філії

“Одеське регіональне управління” на користь ОСОБА_1штраф у розмірі 7698,79

грн., неустойку у розмірі 2581,26 грн., сплачене державне мито в розмірі 102,80

грн. та кошти за ІТЗ в розмірі 118,00 грн.

Постановою

Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Єрмілова Г.А.,

судді -Воронюк О.Л., Лашина В.В.) від 09.09.2008 року у справі № 22/97-08-2312

рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2008 року скасовано; в

позові відмовлено.

В

касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 09.09.2008 року та винести нове рішення по справі про

задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та

процесуального права, а саме: ст.ст.22, 613 ЦК України, ст.ст.193, 285 ГК

України.

Відзиву

на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Представники

позивача не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні

суду касаційної інстанції.

Заслухавши

заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту

встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні

місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду,

колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що

касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивачка

звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі

14093,95 грн., моральної шкоди в сумі 5000,00 грн., завданих порушенням

відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна від 22.04.2005

року (надалі Договір). Також просила зобов'язати відповідача передати

орендоване приміщення в належному стані по акту приймання-передачі. Позов

обґрунтовано посиланням на ст.ст.22, 23, 611, 623, 779, 1166, 1167 ЦК України.

Так,

вимоги щодо стягнення 2581,26 грн. неустойки та 3763,90 грн. втраченої вигоди

обґрунтовані позивачкою тим, що відповідач порушив встановлений Договором

сторін строк повернення орендованого майна.

Відмовляючи

в позові, апеляційний суд дійшов висновку, що 

саме позивачка прострочила виконання зобов'язання по прийняттю

повернення орендованого майна, а відтак, вимоги про стягнення з банку

неустойки, упущеної вигоди та моральної шкоди є такими, що не ґрунтуються на

законі, а тому задоволенню не підлягають.

Колегія

суддів вважає такий висновок незаконним з огляду на таке.

Суд,

порахувавши, що строк договору оренди від 22.04.2005 року, визначеного у три

роки, спливає 23.04.2008 року, дійшов вірного висновку, що обов'язок по його

поверненню протягом 15 робочих днів (п.3.5. Договору) починається 24.04.2008

року та закінчується 20.05.2008 року (з урахуванням вихідних, святкових і неробочих

днів).

Разом

з тим, висновок щодо прострочення кредитора зроблено без врахування приписів

п.3.5 Договору щодо зобов'язання повернути приміщення не в останній день

п'ятнадцятиденного строку, а протягом 15 робочих днів. При цьому, судом

не встановлено яким чином відповідач узгодив з позивачкою конкретну дату

повернення майна саме 20.05.2008 року, тобто судом не наведено доказів на

підтвердження повідомлення позивачки про передачу предмету оренди та складання

акта 20.05.2008 року о певній годині.

Апеляційним

судом не обґрунтовано чим унормовано складання відповідачем акта від 20.05.2008

року без участі позивачки але за участі сторонніх осіб, а також чим унормовано

надання такому акту статусу належного доказу, яким може бути підтверджено факт

виконання своїх зобов'язань за договором щодо повернення майна особисто

орендодавцю способом складання двостороннього акта. У зв'язку з викладеним,

судом помилково не прийнято до уваги посилання позивачки на лист Одеського РУ

ВАТ “Банк “Фінанси та кредит” за №8436 від 19.03.2008 року, в якому відповідач

зобов'язався звільнити орендоване приміщення до 19.05.2008 року, що, за

відсутності інших повідомлень позивачці, спростовує висновок суду щодо

прострочення останньою зобов'язання по прийняттю майна від відповідача 20.05.2008

року.

Що

стосується висновку суду першої інстанції про правомірність вирахування

неустойки з 19.05.2008 року, то з огляду на вищевикладене такий висновок є

помилковим та зроблений без належного дослідження умов укладеного Договору.

Висновок місцевого суду про відсутність доказів на підтвердження завдання

позивачці збитків у вигляді втраченої вигоди зроблено без спростування її

посилань на договір, укладений 15.05.2008 року з іншим орендарем (а.с.15-16).

Стосовно

відмови апеляційним судом у стягненні збитків в сумі 7698,79 грн., які

становлять розмір штрафу, нарахованого позивачці  представниками фірми “Водозбут”, то судами

обох інстанцій не враховано, що позивачка звернулась до суду не про стягнення з

відповідача штрафу, обов'язок сплати якого лежить на ній, як на абоненті ТОВ

“Інфоксводоканал”, а про витрати які вона мусить зробити у

зв'язку з його сплатою. Встановленню при цьому підлягає період, у який

відбулось порушення за яке накладено штраф на позивачку, та обставини щодо

володіння та користування пошкодженим предметом об'єкта оренди.

Відмова

у стягненні моральної шкоди з посиланням тільки на прострочення позивачки по

прийняттю приміщення в строк є незаконною, оскільки остання мотивувала

стягнення моральної шкоди відмовою відповідача оформити припинення орендних

правовідносин способом, встановленим у Договорі, і ці підстави судом не

оцінені. Суд першої інстанції взагалі послався на відсутність доказів для

задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, але при цьому

задовольнив позов в частині зобов'язання передати предмет оренди по акту

прийому-передачі.

Вимога

про зобов'язання передати предмет оренди по акту прийому-передачі апеляційним

судом взагалі не розглянута, оскільки судовий акт не містить позиції суду щодо

цього. Так само невмотивовано і місцевим судом у рішенні суду позиції щодо

задоволення вимог в цій частині.

З

урахуванням викладеного ухвалені по справі судові акти підлягають скасуванню як

незаконні, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119,

ч.1 ст.11110, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський

суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1б/н та б/д на постанову Одеського

апеляційного господарського суду від 09.09.2008 року у справі № 22/97-08-2312

задовольнити частково.

Постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 року та рішення

Господарського суду Одеської області від 15.07.2008 року у справі №

22/97-08-2312 -скасувати.

Справу

№ 22/97-08-2312 направити до Господарського суду Одеської області на новий

розгляд.

Головуючий-суддя                                         

К.Грейц

 С у д д і

 С.Бакуліна 

О.Глос