Рішення

від 24.09.2012 по справі 5017/1517/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2012 р.Справа № 5017/1517/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Скайлайн Телеком"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торо Балк"

про стягнення заборгованості у сумі 122 710,67грн.

Головуючий - Щавинська Ю.М.

Судді - Демешин О.А.

Мостепаненко Ю.І.

Представники сторін:

від позивача: Граждан В.С., Хазова Л.В., Канікаєв Ю.О.-за довіреністю б/н від 29.02.2012р.;

від відповідача: Подчаха Д.В. -за довіреністю б/н від 07.03.2012 року.

У судових засіданнях оголошувались перерви в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" Скайлайн Телеком" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торо Балк", в якій просить суд стягнути заборгованість у сумі 122 710,67грн., з яких 115 289,50 грн. основна заборгованість, 6 217,74 грн. пеня, 1 203,43 грн. 3% річних, а також сплачений судовий збір та вартість оплати послуг представника у сумі 5000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг ISDN (послуг цифрової мережі з інтегрованими послугами) №171110/01 від 17.11.2010 року в частині сплати за надані послуги електрозв'язку, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в розмірі 115 289,50 грн., на яку позивачем згідно умов договору була нарахована пеня в сумі 6 217,74 грн. та 3% річних у розмірі 1 203,43 грн.

Як зазначає позивач, 11.11.2011р. з телефонного номеру, який був виділений відповідачу, суттєво збільшився міжнародний трафік, на підставі чого позивач повідомив відповідача листом від 14.11.2011р. №141111/01 про збільшення трафіку та запропонував надати гарантійний лист щодо сплати заборгованості, однак на вказаний лист надійшла відмова відповідача щодо сплати заборгованості.

Також позивач вказує на те, що, провівши огляд телекомунікаційного обладнання, позивачем був виявлений той факт, що обладнання відповідача, яке було встановлено ним в якості кінцевого, не відповідає меті свого застосування та не може використовуватись у такій спосіб відповідачем без письмового погодження з позивачем та відповідним контролюючим органом, про що 29.11.2011р. було складено акт.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 8.1. договору 01.12.2011р. направив відповідачу лист та лист-претензію від 06.02.2012р. щодо сплати заборгованості за договором, однак відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, у зв'язку з чим позивач і звернувся з відповідним позовом до суду.

Ухвалою суду від 24.05.2012р. було порушено провадження у справі №5017/1517/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

11.07.2012р. до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.4 а.с.21-22), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що 11.11.2011р. до устаткування відповідача відбулось нелегальне віддалене підключення, що призвело до значного збільшення міжнародного трафіку телефонного номеру 048-797-22-00. Цей факт підтверджується актом від 29.11.2011р. та роздруківкою переговорів з телефонного номеру відповідача.

29.02.2012р. відповідачем було подано заяву б/н до управління з кіберзлочинністю і торгівлею людьми ГУ УМВС України в Одеській області про порушення кримінальної справи, однак на даний час відповідь на вказану заяву відповідачем не отримана.

Враховуючи викладене, відповідач, посилаючись на ст. 617 ЦК України, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 13.07.2012 року, у зв'язку з призначенням справи №5017/1517/2012 до колегіального розгляду у складі трьох суддів та поданням суддею Щавинською Ю.М. заяви про визначення складу колегії суддів для колегіального розгляду справи, було визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області для колегіального розгляду справи №5017/1517/2012: головуючий суддя - Щавинська Ю.М., суддя Демешин О.А., суддя Мостепаненко Ю.І.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 13.07.2012р. справу №5017/1517/2012 було призначено до колегіального розгляду у вищезазначеному складі колегії із призначенням розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 24.09.2012р. представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, уточнивши на вимогу суду період стягнення пені (з урахуванням розбіжностей у розрахунку (т.1 а.с.9) та письмових поясненнях (т.1 а.с.53-54), який за остаточними поясненнями складає з 21.12.2011р. по 27.03.2012р.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.09.2012р. заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (т.4 а.с.21-22).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2010р. між сторонами був укладений договір №171110/01 про надання послуг ISDN, відповідно до п.1.1 та 1.2. якого виконавець за завданням замовника зобов'язується надати телекомунікаційні послуги, що вказані у додатках до договору, а замовник зобов'язується оплатити їх відповідно до умов цього договору. Перелік та вартість послуг, що надаються замовнику зазначені у додатках до договору. Усі додатки є невід'ємними частинами цього договору (т.1 а.с.10-14).

Відповідно до п.7.1. договору даний договір набирає сили з моменту його підписання повноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до припинення його однією зі сторін.

Відповідно до п. 2.2.1 договору виконавець має право вимагати оплати замовником телекомунікаційних послуг, в свою чергу замовник зобов'язаний здійснювати оплату послуг у відповідності з замовленням (п.2.3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2.2 договору обсяг наданих послуг визначається щомісячно, з моменту фактичного початку надання послуг до останнього для календарного місяця. По закінченні календарного місяця на протязі 10 робочих днів виконавець складає акт надання послуг, підписує та направляє його разом з іншими документами замовнику. Протягом 2 робочих днів з дня одержання замовником акта надання послуг замовником підписує та передає його по факсу. Оригінал направляє поштою виконавцю.

Пунктом 3.3.2. договору передбачено, що у випадку, якщо замовник не підписав акт надання послуги по підключенню та/або акт надання послуг і не представив виконавцю в письмовому вигляді мотивовану відмову від їхнього підписання протягом 2 робочих днів із дня отримання таких актів, послуга по підключенню/послуга вважається прийнятою замовником на день підписання таких актів виконавцем.

Відповідно до п.4.1. договору замовник оплачує щомісячну плату за послуги, визначені у відповідних додатках до цього договору, за кредитною системою розрахунків до 20 числа місяця, слідуючого за розрахунковим. Оплата послуг проводиться в національній валюті України.

Відповідно до п. 5.2. договору у випадку, якщо замовник не здійснює своєчасно платіж відповідно до цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який нараховується пеня від вартості простроченого платежу за кожний день такого прострочення.

Як свідчать матеріали справи, 01.12.2011р. позивачем відповідачу було надано лист №011211/01, в якому позивач просив розрахуватись за надані послуги телефонного зв'язку до 20 числа місяця, наступного за звітним. До вказаного листа було додано рахунок на сплату №2672 від 01.12.2011р. на суму 115 289,50 грн. (т.2 а.с.46) та акт надання послуг №2613 від 01.12.2011р. на суму 115 289,50 грн. (т.2 а.с.48). Факт отримання вказаного листа із доданими до нього додатками підтверджується підписом директора відповідача Ратушняком С.Г. про отримання листа 06.12.2011р.(т.2 а.с.47).

Крім того, позивачем до матеріалів справи було надано роздруківку наданих послуг в період з 01.11.2011р. по 31.11.2011р. (т.2 а.с.1-45).

Як вбачається з наданої роздруківки, позивачем були надані відповідачу телекомунікаційні послуги в період з 01.11.2011р. по 31.11.2011р. на загальну суму 120 583,56 грн., однак враховуючи часткову оплату відповідачем на суму 5 294,11 грн., залишок заборгованості за надані послуги складає 115 289,50 грн.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Зазначене цілком кореспондується з п. 1.1. договору, згідно з яким виконавець за завданням замовника зобов'язується надати телекомунікаційні послуги, що вказані у додатках до договору, а замовник зобов'язується оплатити їх відповідно до умов цього договору.

Враховуючи, що доказів сплати за надані послуги відповідач в порядку ст.33 ГПК України суду не надав, заборгованість за договором в період з 01.11.2011р. по 31.11.2011р. у сумі 115 289,50 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

При цьому, посилання відповідача на ст. 617 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили , судом до уваги не приймаються у зв'язку з їх недоведеністю в порядку ст. 33,34 ГПК України.

Крім того, відповідно до п.163 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 9 серпня 2005 р. N 720, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, та є обов'язковими для застосування згідно зі ст.33 Закону України «Про телекомунікації», крім прав та обов'язків, передбачених пунктами 31 і 32 цих Правил, абонент зобов'язаний контролювати роботу власного кінцевого обладнання, яке без його відома може самостійно встановлювати з'єднання (модем, факсимільний апарат тощо), та оплачувати отримані послуги. У відповідності до п. 2.3.4. укладеного між сторонами договору замовник зобов'язаний не намагатись змінювати системні засоби виконавця, не використовувати послуги незаконним чи обманним шляхом, не сприяти таким діям та не дозволяти робити це іншим. Таким чином, проаналізувавши зміст вищезазначених вимог нормативних актів та договору, суд доходить висновку про відсутність підстав звільнення відповідача від відповідальності з огляду на його обов'язок контролювати роботу телекомунікаційного обладнання з метою недопущення його несанкціонованого використання.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача на використання відповідачем не сертифікованого в Україні обладнання - маршрутизатор »2921. Так, згідно до п.32 вищевказаних правил Споживач зобов'язаний, зокрема, використовувати кінцеве обладнання, на яке видано документ про підтвердження його відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій. Пунктом 20 діючих правил надання та отримання телекомунікаційних послуг від 11.04.2012р. також передбачено, що кінцеве та/або інше обладнання споживача, яке підключається до телекомунікаційної мережі загального користування, повинно мати виданий в установленому порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій та/або використання радіочастотного ресурсу та бути включеним до переліку технічних засобів, що можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах загального користування.

Також, відповідно до п.2.3.5. договору замовник зобов'язаний використовувати кінцеве обладнання, що сертифіковане в Україні.

Враховуючи, що матеріали справи містять надані представництвом »відомості щодо можливості використання в Україні в телекомунікаційній мережі загального користування (т.4 а.с.54-60) вказаного обладнання маршрутизатора »2921, які у належному порядку позивачем не спростовані, суд вважає вищевказані твердження позивача необґрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОРО БАЛК" пені за неналежне виконання зобов'язань за договором в розмірі 6 217,74 грн., суд зазначає наступне:

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Преамбулою Закону України "Про телекомунікації", зокрема, встановлено, що цей Закон визначає права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами. Отже, Закон України "Про телекомунікації" є спеціальним законом, що регулює правовідносини з надання телекомунікаційних послуг.

Враховуючи, що зі змісту договору №171110/01 (п.1.1) вбачається, що його предметом є саме виконавцем за завданням замовника телекомунікаційних послуг, суд вважає, що до правовідносин сторін мають застосовуватися спеціальні норми Закону України "Про телекомунікації".

Дійсно, згідно до п.5.2 договору у випадку, якщо замовник не здійснює своєчасно платіж відповідно до цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості простроченого платежу за кожний день такого прострочення.

Разом з тим, частиною другою статті 36 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Приймаючи до уваги, що розрахунок пені був зроблений позивачем без врахування спеціальних норм ст.36 Закону України „Про телекомунікації" щодо ставки НБУ, судом, в межах заявленого позивачем періоду з 21.12.2011р. по 27.03.2012р., за допомогою системи „Ліга-закон" здійснено власний розрахунок пені, згідно з яким загальна сума пені за договором складає 2394,70 грн.

Сума боргу (грн. )Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 115289.50 21.12.2011 - 22.03.2012 93 7.7500 % 2276,58 115289.50 23.03.2012 - 27.03.2012 5 7.5000 % 118,12

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що при перевірці розрахунку позивача судом встановлена його помилковість, судом, в межах заявленого позивачем періоду з 21.12.2011р. по 27.03.2012р., за допомогою системи „Ліга-закон" здійснено власний розрахунок 3% річних, згідно з яким загальна сума річних за договором складає 928,63 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 115289.50 21.12.2011 - 27.03.2012 98 3 % 928.63

Що стосується клопотання позивача про стягнення судових витрат, зокрема, на правову допомогу (сплату послуг спеціаліста в області права) в сумі 5 000 грн., суд вказує наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

У контексті зазначених норм, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню в порядку ст.ст.44,49 ГПК України лише в тому випадку, якщо послуги, отримані стороною, були надані саме адвокатом, а не будь-яким представником.

Разом з тим, в обґрунтування здійснення вказаних витрат позивач посилається на договір доручення №1/12/ТОВ від 28.02.2012р. (т.1 а.с.34-37), укладений з Канікаєвим Ю.О. Додані платіжні доручення (т.1 а.с.41-44) також свідчать про здійснення оплати за послуги, надані саме вказаною особою, яка не відповідає поняттю „адвокат" згідно до Закону України "Про адвокатуру".

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відшкодування судових витрат у вигляді сплати за послуги спеціаліста в області права в сумі 5 000 грн. слід відмовити.

Згідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торо Балк" (65125, м. Одеса, вул. Єврейська, буд.23, офіс 1, код 35769006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія "Скайлайн Телеком" (65011, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 52, кв.1, код 33140052) заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 115 289 /сто п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять/ грн. 50 коп., 2 394 /дві тисячі триста дев'яносто чотири/ грн. 70 коп. пені, 928 /дев'ятсот двадцять вісім/ грн. 63 коп. 3% річних та 2 372/дві тисячі триста сімдесят дві/ грн. 26 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.09.2012р.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Демешин О.А.

Суддя Мостепаненко Ю.І.